Geum.ru

Приватизація – основа роздержавлення

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

·вязку з тим, що державні органи приватизації можуть виступати в арбітражному процесі як позивачі або відповідачі у спорах різних категорій, названі органи звільняються від сплати державного мита в усіх справах, повязаних із здійсненням ними функцій, передбачених законодавством про приватизацію майна та про оренду державного майна. Нажаль, судові органи не беруть до уваги даний лист;

  • у звязку із немалою кількістю договорів купівлі-продажу з порушенням термінів сплати за обєкт приватизації та відмовою покупців від добровільної сплати штрафних санкцій, регіональне відділення вимушене проводити претензійно-позовну роботу, брати участь у судових справах, що потребує тривалого часу. У звязку з численними судовими справами та в результаті їх тривалого розгляду, при поверненні приватизованого майна до державної власності, даному майну задається значна шкода, тому необхідно врахувати інтереси держави з цього питання;
  • випадки, коли покупці мають прострочення оплати за обєкт приватизації близько 1-3 днів. У деяких випадках покупці згодні сплатити суму неустойки за затримку сплати за обєкт приватизації, але не бажають розірвати договір купівлі-продажу, однак згідно п.4 ст.29 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Постанови КМУ від 21.08.1997р. №910 “Про порядок сплати і розмір неустойки за повну, або часткову несплату покупцями коштів за обєкти приватизації” неможливо стягнути тільки одну неустойку не розриваючи договір купівлі-продажу, так як стягнення неустойки тягне за собою анулювання рішення про викуп обєкта, або результати конкурсу, аукціону;
  • встановлення власників (фізичних осіб) покупців акцій. Так як згідно договорів купівлі продажу пакетів акцій стороною від покупця виступали товариства покупців членів трудових колективів , але у реєстрі власників акцій акціонерного товариства, пакет акцій реєструється не на товариство покупців членів трудового колективу , а на фізичних осіб. У регіонального відділення виникають проблеми у відношенні встановлення реквізитів вищевказаних фізичних осіб, так як регіональному відділенню невідомі ні прізвища, імя та по батькові покупців, ні їх адреси мешкання, ні якої другої інформації, яка б допомогла повернути такі пакети акцій до державної власності, тому що самі товариства покупців членів трудових колективів на теперішній час вже не існують, а кількість акціонерів власників акцій складає більш ніж декілька тисяч громадян України. Відповідно до розд.5, ст.27, п.2 Закону України “Про приватизацію державного майна” емітент або реєстратор повинен надавати органу приватизації інформацію про власників акцій, як правило на практиці цю інформацію не надають.

    • Для вирішення зазначених питань пропонуємо:

    1. з ціллю забезпечення збереження бюджетних коштів під час оформлення апеляційних та касаційних скарг пропонуємо внести зміни до п.35 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито”, добавивши після слів “позовних заяв”, ще й апеляційних та касаційних скарг, що допоможе зберегти державні кошти;
    2. внести зміни до п.6 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, передбачивши, що акт приймання-передачі приватизованого обєкта підписується та надається покупцю після виконання ним обумовленого законом (договором) терміну сплати за обєкт приватизації, а також до п.4.ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна” і п.1 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” про те, що право власності на приватизований обєкт переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі, як то передбачено цивільним кодексом України. Визначити подальшу процедуру продажу приватизованого майна в разі його повернення до державної власності;
    3. переглянути п.4 ст.29 закону України “Про приватизацію державного майна" та внести деякі зміни щодо залежності стягнення неустойки та розірвання договору, так як покупці в основному добросовісні та виконують подальші зобовязання, покладені на них договором купівлі-продажу. А у разі розірвання договору купівлі-продажу за результатами таких порушень, як несвоєчасна сплата за обєкт приватизації на декілька днів, договір з покупцями може бути розірвано, та регіональне відділення буде вимушено знов проводити дії щодо повторного продажу обєкта приватизації з витратами, передбаченими цими діями;
    4. необхідно передбачити міру відповідальності до незалежних реєстраторів, які ведуть реєстр акціонерів обтяжених відповідними зобов`язаннями, при укладанні договорів купівлі-продажу.