Приватизація – основа роздержавлення

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

обєктів понад 4,6 тис. (82,3% від загальної кількості) відносяться до групи А (мала приватизація). Головним чином продаж обєктів малої приватизації здійснювалася у торгівлі та громадянському харчуванні, житлово-комунальному господарстві, побутовому обслуговуванні. Більше половини зазначених обєктів реалізовано у 1995 1996 роках.

В області змінили форму власності біля 800 обєктів великої приватизації. Відповідно до існуючого порядку приватизацію значної кількості таких підприємств здійснює центральний апарат Фонду державного майна України.

Зміна форм власності в області відбувалась переважно засобом викупу державного майна (41,59% від загальної кількості приватизованих обєктів). При цьому понад 2 тис. обєктів були викуплені товариствами покупців членів трудових колективів та організаціями орендарів орендних підприємств.

В області приватизовано переважно більшість агропідприємств державної форми власності, які не заборонено до приватизації.

В аграрному секторі області натомість 450 колгоспів створено понад тисячу нових агроформувань, понад три тисячі фермерських господарств.

Докорінна перебудова економічної структури дає вагомі результати. Постійно зростає загальний обсяг промислової та сільськогосподарської продукції. Більше ніж у середньому, зросли обсяги виробництва в галузях, де переважають приватизовані підприємства. Це легка, хімічна та нафтохімічна промисловість, харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів, целюлозно-паперова і поліграфічна промисловість, видавнича справа.

Значна частина роздержавлених підприємств працює досить ефективно. Разом с тим, багато приватизованих підприємств знаходяться в кризовому стані. Ніяке виробництво не може розвиватись без інвестицій, кредитів, зацікавленості працівників в кінцевих результатах роботи. Не завжди нові власники, у тому числі трудові колективи, спромоглись стати ефективними господарями.

Одночасно, життя вимагає надати приватизації нової якості, забезпечити подальше підвищення її ефективності за умов переходу до виключно грошової приватизації, у тому числі стратегічно важливих для економіки країни та регіону підприємств.

Питання про те, скільки підприємств має бути приватизовано, а скільки має залишитися у державній власності, є актуальним не лише для України але й для всіх країн.

Обєкт дослідження процеси реформування державної власності у Дніпропетровській області.

Предмет дослідження діяльність регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Мета роботи аналіз досвіду, закономірностей та динаміки приватизаційних процесів в економіці області з метою розробки заходів для покращення діяльності Фонду державного майна України та регіональних відділень.

Для досягнення цієї мети у роботі треба вирішити наступні завдання:

  1. всебічно розглянути етапи, історію розвитку та нормативно правову базу реформування відносин власності в Україні.
  2. дослідити процеси приватизації обєктів в Дніпропетровській області.
  3. розглянути ефективність реформування відносин власності та управління майном і майновими правами.
  4. підготувати пропозиції щодо вдосконалення на законодавчому рівні процесів роздержавлення та управління державним майном.

 

1. Класифікація обєктів приватизації

 

Основним завданням ефективного роздержавлення було визначення моделі та напрямків приватизації державного майна за його критеріями. Все державне майно було поділено на окремі групи, кожна зі своїми властивостями.

В 1992 році було розроблено і прийнято першу державну програму приватизації. Вказана Державна програма приватизації майна державних підприємств була спрямована на забезпечення у 1992 році організаційно-економічних умов для реалізації державної політики приватизації у 1993-1994 роках. Цією Програмою визначена така класифікація державного майна:

а) група А обєкти, вартість яких не перевищує 20 млн. крб. (крім підприємств групи Г;

б) група Б обєкти, вартість яких становить від 20 до 1500 млн. крб., а частка відновної вартості фондів, що припадає на одного працюючого, не перевищує номінальної вартості приватизаційного сертифіката більш як у 1,5 рази (крім підприємств групи Г);

в) група В обєкти, вартість яких становить від 20 до 1500 млн. крб., а частка відновної вартості фондів, що припадає на одного працюючого, перевищує номінальну вартість приватизаційного сертифіката більш як у 1,5 рази;

г) група Г підприємства-монополісти, визнані такими згідно з Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", незалежно від їх вартості;

  1. підприємства військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою, незалежно від їх вартості;
  2. підприємства, приватизація яких здійснюється з залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України, незалежно від їх вартості;
  3. підприємства, вартість яких перевищує 1500 млн. карбованців;

д) група Д законсервовані обєкти та обєкти незавершеного будівництва; майно ліквідованих підприємств;

е) група Е частки (паї, акції), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності.

Цією Програмою також було визначено такі способи приватизації цих обєктів:

  1. викуп обєктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівни