Аналiз та аудит фiнансового стану
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
Вµннi аудиторською фiрмою фiнансового аналiзу дiяльностi пiдприiмства, яке маi статус постiйного клiiнта. У цьому разi аудитор-аналiтик володii практично повною iнформацiiю про виробничо-комерцiйну дiяльнiсть пiдприiмства за тривалий перiод часу, а сам аналiз ставить рiзноманiтнi завдання (в тому числi й пiдготовку бази для прийняття управлiнських рiшень адмiнiстрацiiю пiдприiмства).
Еволюцiя розвитку аудиту за кордоном i в нашiй краiнi показуi, що в сучасних умовах все бiльше зростаi роль аналiтичних робiт у дiяльностi аудиторських фiрм, бо адмiнiстрацii пiдприiмства, засновникам, акцiонерам i партнерам необхiдна повна i ТСрунтовна iнформацiя про фiнансову незалежнiсть i фiнансову стiйкiсть пiдприiмства, стабiльнiсть його функцiонування. Крiм того, клiiнтiв цiкавить не тiльки поточний фiнансовий стан пiдприiмства, а й перспективи зростання, очiкуванi наслiдки вiд прийняття рiшень, сканування можливостей досягнення стратегiчних цiлей. Саме тому при проведеннi аудиторських перевiрок усе частiше почав використовуватись фiнансовий аналiз, як один iз видiв економiчного аналiзу, який розумiiться в аудитi як метод пiзнання фiнансового механiзму пiдприiмства, процесiв формування i використання ресурсiв для його оперативноi й iнвестицiйноi дiяльностi. Це вид супутнiх аудиту послуг.
Тенденцiя до збiльшення аналiтичноi спрямованостi аудиторських послуг не i нацiональною особливiстю Украiни. Це обiктивний процес, який вiдбуваiться в усiх краiнах. Так, у серединi 50-х рокiв захiднi аудитори усвiдомили, що в ходi перевiрки господарськоi дiяльностi необхiдно вивчати не тiльки документи i звiтнiсть, а й саму органiзацiю господарських i технологiчних процесiв.
В бухгалтерському облiку це називаiться ефектом Катона (римський письменник Марк Порцiй Катон, 234-149 до н. е), стверджував, що вивчати успiшнiсть господарськоi дiяльностi маiтку необхiдно не за облiковими книгами, а шляхом особистого огляду) [19]. Нинi захiднi аудитори не обмежуються перевiркою фiнансовоi звiтностi, а додатково дають якiсну оцiнку дiяльностi органiзацii, економiчностi, ефективностi i результативностi ii роботи.
Особлива актуальнiсть проведення фiнансового аналiзу для Украiни полягаi в тому, що на вiдмiну вiд США i краiн Захiдноi РДвропи, керiвники пiдприiмств у нашiй краiнi, як правило, мають технiчну, а не фiнансову освiту, а бухгалтери володiють знаннями переважно в галузi облiку i звiтностi. За цих умов основною метою аудиту в Украiнi маi стати допомога спецiалiстам пiдприiмства в удосконаленнi постановки облiку i звiтностi, пiдвищеннi економiчноi обТСрунтованостi управлiнських рiшень.
Аудитор маi прагнути не стiльки виявлення окремих помилок i навмисного викривлення облiку i звiтностi, скiльки знаходження систематичних порушень в облiку, економiчноi необТСрунтованостi управлiнських рiшень.
Така постановка аудиту приводить до переважання в ньому аналiтичних, а не контрольних функцiй.
1.4 Основнi користувачi аналiтичноi iнформацii
РЖнститут аудиту виник iз потреби власникiв i контрагентiв акцiонерного товариства в обiктивнiй iнформацii про стан справ на пiдприiмствi. У звязку з ним для розробки методики фiнансового аналiзу варто розглянути проблем и аудиту з точки зору теорii агентiв. Пiдхiд теорii агентiв до аудиту полягаi в класифiкацii типових учасникiв економiчного процесу i вивчення iх потреб.
Одержувачами висновку (звiту) аудитора i власники пiдприiмства, тобто висновок адресуiться саме iм. Але висновком аудитора користуються не тiльки власники, акцiонери, а й банки, кредитори, податковi органи, працiвники i профспiлки, iнвестори, покупцi, постачальники, фiнансовi посередники (брокери, бiржовi аналiтики). Для них аудиторський висновок часто - iдиний доступний незалежний погляд на стан справ пiдприiмства, що базуiться на Детальному дослiдженнi його реiстрiв i документiв. Тому виникаi проблема вiдповiдальностi аудитора перед третiми особами [14].
При цьому прихильники концепцii "вузького погляду" на вiдповiдальнiсть аудитора перед третiми особами стверджують, що аудитори не можуть притягатись до вiдповiдальностi на невизначенi суми, перед невизначеним колом осiб протягом невизначеного часу. Обовязковою умовою для притягнення аудитора до вiдповiдальностi перед третiми особами i фактичне знання ним того, що визначенi третi особи (позивачi) будуть покладатись на результати роботи аудитора.
Прихильники ж концепцii широкого трактування вiдповiдальностi аудитора, навпаки, вважають, що основою для офiцiйного пiдтвердження вiдповiдальностi аудитора i не фактичне знання конкретного позивача, який буде використовувати iнформацiю, що мiститься у звiтностi, i покладатись на неi, а фактичне знання обмеженоi групи, яка буде використовувати iнформацiю, що мiститься у звiтностi i покладатись на неi. Аудитори, якi висловлюють думку про публiчну звiтнiсть, що надходить в громадське користування, повиннi враховувати найбiльш iмовiрнi цiлi використання цiii звiтностi.
Подальший розвиток теорii широкого пiдходу полягаi у визнаннi питомоi ваги "недбалостi" аудитора при проведеннi аудиторськоi перевiрки та "недбалостi" третьоi особи, яка покладалась на результати аудиту при прийняттi певних управлiнських рiшень.
Мета аудиту полягаi у висловленнi обiктивного i достовiрного висновку про господарську систему. Чим реальнiше аудиторський висновок вiдображаi економiчн