Представники течСЦi кубСЦзму
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Вступ
В 1990-тСЦ роки склалися художнСЦ тенденцСЦi, для яких характерне виражене у полемСЦчнСЦй формСЦ протиставлення себе колишнСЦм традицСЦям творчостСЦ, так само як навколишнСЦм соцСЦальним стереотипам у цСЦлому. Вони отримали назву авангардизм.
Як СЦ напрями модернСЦзму, авангард був нацСЦлений на радикальне перетворення людськоi свСЦдомостСЦ засобами мистецтва, на естетичну революцСЦю, яка зруйнувала б духовну коснСЦсть СЦснуючого суспСЦльства, при цьому його художньо-утопСЦчнСЦ стратегСЦi СЦ тактика були набагато бСЦльш рСЦшучими, анархСЦчно-бунтарськими.
Не задовольняючись створенням вишуканих "вогнищ" краси СЦ таСФмницСЦ, що протистоять низиннСЦй матерСЦальностСЦ буття, авангард ввСЦв у своi образи грубу матерСЦю життя, "поетику вулицСЦ", хаотичну ритмСЦку сучасного мСЦста, природу, надСЦлену потужною творчо-руйнСЦвною силою, вСЦн не раз декларативно пСЦдкреслював у своiх творах принцип "антимистецтва", вСЦдкидаючи тим самим не тСЦльки колишнСЦ, бСЦльш традицСЦйнСЦ стилСЦ, але й усталене поняття мистецтва в цСЦлому. ПостСЦйно вабили авангард "дивнСЦ свСЦти" новоi науки СЦ технСЦки з них вСЦн брав не тСЦльки сюжетно-символСЦчнСЦ мотиви, але також багато конструкцСЦй та прийомСЦв. З СЦншого боку, у мистецтво дедалСЦ активнСЦше входила "варварська" архаiка, магСЦя давнини, примСЦтив СЦ фольклор (у виглядСЦ запозичень з мистецтва негрСЦв Африки СЦ народного лубка). СвСЦтовому дСЦалогу культур авангард надав небачену гостроту.
Перетворення охопили усСЦ види творчостСЦ, але СЦзомистецтво постСЦйно виступало СЦнСЦцСЦатором нових рухСЦв. Майстри постСЦмпресСЦонСЦзму зумовили найважливСЦшСЦ тенденцСЦi авангарду; його раннСЦй фронт намСЦтився груповими виступами представникСЦв фовСЦзму СЦ кубСЦзму.
КубСЦзм - це модернСЦстська течСЦя в образотворчому мистецтвСЦ (переважно в живописСЦ), зародився в першСЦй чвертСЦ XX столСЦття. Виникнення кубСЦзму вСЦдносять до 1907, коли П. ПСЦкассо написав картину "АвСЦньйонськСЦ дСЦвицСЦ" (у даний момент картина знаходиться в Музеi сучасного мистецтва, Нью-Йорк), незвичайну за своСФю гострою гротескностСЦ: деформованСЦ, огрубСЦння фСЦгури зображенСЦ тут без будь-яких елементСЦв свСЦтлотСЦнСЦ СЦ перспективи, як комбСЦнацСЦя розкладених на площинСЦ обСФмСЦв. У 1908 в ПарижСЦ утворилася група "Батолавуар" ("Човен-плотомойня"), куди входили ПСЦкассо, Ж. Брак, СЦспанець X. ГрСЦс, письменники Г, АполлСЦнер. Г. Стайн та СЦн. У цСЦй групСЦ склалися СЦ були послСЦдовно вираженСЦ основнСЦ принципи кубСЦзму. В СЦншу групу, що виникла в 1911 в Пюто пСЦд Парижем СЦ оформився в 1912 на виставцСЦ "Сексьон д` ор "(" Золотий перетин "), увСЦйшли популяризатори СЦ виразник кубСЦзму - О. Глеза, Ж. Метсенже, Ж. ВСЦллон, А. Ле Фоконье СЦ художники, лише частково зСЦткнувшись з кубСЦзмом, - Ф. Леже, Р. Делоне, чех Ф. Купка. Слово "кубСЦсти" вперше вжив у 1908 франц. критик Л. Восель як глузливе прСЦзвисько художникСЦв, що зображують предметний свСЦт у виглядСЦ комбСЦнацСЦй правильних геометричних обСФмСЦв (куба, кулСЦ, цилСЦндра, конуса).
1. ХарактернСЦ риси кубСЦзму
КубСЦзм, знаменував собою рСЦшучий розрив з традицСЦями реалСЦстичного мистецтва. Разом з тим творчСЦсть кубСЦстСЦв носило характер виклику стандартноi красивостСЦ салонного мистецтва, туманним СЦносказання символСЦзму, хиткСЦсть живопису пСЦзнього СЦмпресСЦонСЦзму. Зводячи до мСЦнСЦмуму, а часто СЦ прагнучи будувати своi твори з поСФднання елементарних, "первинних" форм, представники кубСЦзму звернулися до конструювання обСФмноi форми на площинСЦ, розчленування реального обсягу на геометризований тСЦла, зрушенСЦ, що перетинають один одного, сприйнятСЦ з рСЦзних точок зору. Входячи в коло безлСЦчСЦ модернСЦстських течСЦй, кубСЦзм видСЦлявся серед них тяжСЦнням до сувороi аскетичностСЦ кольору, до простих, вагомим, вСЦдчутним формам, до елементарних мотивами (таким, як будинок, дерево, начиння та СЦн.) Це особливо характерно для раннього етапу кубСЦзму, що склалася пСЦд впливом живопису П. Сезанна (його посмертна виставка вСЦдбулась у ПарижСЦ в 1907). До цього "сезанновскСЦй" перСЦод кубСЦзму (1907-09) геометризацСЦя форм пСЦдкреслюСФ стСЦйкСЦсть, предметнСЦсть свСЦту; потужнСЦ горСЦння обсяги як би щСЦльно розкладаються на поверхнСЦ полотна, утворюючи подобу рельСФфу; колСЦр, видСЦляючи окремСЦ гранСЦ предмета, одночасно СЦ посилюСФ, СЦ дробить обсяг ( П. ПСЦкассо, "Три жСЦнки", 1909, Ж. Брак "Естак", 1908). У наступнСЦй, "аналСЦтичноi" стадСЦi кубСЦзму (1910 - 12) предмет розпадаСФться, дробиться на дрСЦбнСЦ межСЦ, якСЦ чСЦтко вСЦдокремлюються один вСЦд одного: предметна форма як би распластивается на полотнСЦ (П. ПСЦкассо, "А. Воллар", 1910, Ж. Брак, "На честь РЖ. С. Баха", 1912). В останнСЦй, "синтетичноi" стадСЦi (1912-14) перемагаСФ декоративне початок, а картини перетворюються у барвистСЦ площиннСЦ панно (П. ПСЦкассо, "ГСЦтара СЦ скрипка", 1913; Ж. Брак, "ЖСЦнка з гСЦтарою"); зявляСФться СЦнтерес до всякого роду фактурним ефектСЦв - наклейкам (колаж), присипки, обСФмним конструкцСЦям на полотнСЦ, тобто вСЦдмова вСЦд зображення простору та обСФму як би компенсуСФться рельСФфними матерСЦальними побудовами в реальному просторСЦ. ТодСЦ ж зявилася кубСЦстичнСЦ скульптура з ii геометризацСЦСФю СЦ зрушеннями форми, просторовими побудов на площинСЦ (неСЦзобразСЦтельние композицСЦi та асамбляжСЦ - скульптури з неоднорСЦдних матерСЦалСЦв ПСЦкассо, твори О. Лорана, Р. Дюшан-ВСЦллона, геометризований рельСФфи СЦ фСЦгури О. ЦадкСЦн, Ж. ЛСЦпшиця , увСЦгнутСЦ контррельСФфи А. П. Архипенка). До 1914 кубСЦзм почав поступатися мСЦсцем СЦншим течСЦям, але продовжував впливати не тСЦльки на французьких художникСЦв, а й на СЦталСЦйських футуристСЦв, росСЦян кубофутурист (К. С. Малевич,