Представники течСЦi кубСЦзму
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?у Медрано (Cirque Medrano). Отаборившись на МонмартрСЦ, ПСЦкассо змСЦнюСФ тематику й палСЦтру своiх робСЦт блиск СЦ вбогСЦсть артистСЦв театру СЦ митцСЦв, iхнСЦ творчСЦ злети СЦ життСФвСЦ поразки привносять у його творчСЦсть незнаний досСЦ лСЦризм, а рожеве бере гору над блакитним. "Рожевий" перСЦод це мякСЦ та теплСЦ барви, легкСЦ та делСЦкатнСЦ обриси, з наголосом на лСЦнСЦях та малюнку, а не на кольоровому рСЦзнобарвi, фСЦгури лишаються видовженими, нагадуючи Ель Греко: "Актор" (СЦсп. El actor), акварель "БожевСЦльний" (СЦсп. El loco). Теми творСЦв митця меланхолСЦйнСЦ за настроСФм сценки з життя, переважно акторСЦв цирку СЦ вуличного театру (акробатСЦв, арлекСЦнСЦв, клоунСЦв, жонглерСЦв), в т.ч. СЦз зображенням тварин "Акробат з мячем" або "ДСЦвчина з мячем" (СЦсп. Acrbata con baln), "Родина вуличних циркачСЦв" (СЦсп. La familia de saltimbanquis), "Акробатка СЦ молодий арлекСЦн" (СЦсп. Acrbata y joven arlequn), "Родина акробатСЦв з мавпою" (СЦсп. Familia de acrbatas con mono) тощо.
У перСЦод вСЦд 25 лютого до 6 березня 1905 року ПСЦкассо вперше демонструСФ на виставцСЦ в галереi СерюрьСФ (Srurier) своi "рожевСЦ" полотна, що спричиняСФ численнСЦ дискусСЦi критикСЦв з приводу яскравоi трансформацСЦi таланту митця. АполлСЦнер пише в цей час у Revue immoraliste:""МСЦж показним СЦ фальшивим блиском його фокусникСЦв вСЦдчуваСФться справжнСФ спСЦвчуття до людей з народу непостСЦйних, заляканих, манерних, вбогих СЦ фальшивих".
Важливе значення для ПСЦкассо в цей перСЦод мало знайомство з Гертрудою Стайн (Gertrude Stein) та ii братом Лео, якСЦ осСЦли в ПарижСЦ, органСЦзувавши салонний бСЦзнес СЦ присвятивши своСФ життя збиранню творСЦв мистецтва. "Вийшовши" на ПСЦкассо через посередника-торгСЦвця на СЦмя КловСЦс СаТСо (Clovis Sagot), брат СЦ сестра Стайни вже при першСЦй зустрСЦчСЦ з ПСЦкассо накупили картин на 900 франкСЦв. ВСЦдтодСЦ Гертруда Стайн стаСФ надовго вСЦрним меценатом ПСЦкассо, а вСЦн постСЦйним вСЦдвСЦдувачем ii салону, а з часом СЦ особистого паризького помешкання. ПСЦкассо малюСФ портрети Лео Стайна та його сина Майкла й починаСФ тривалСЦ сесСЦi написання вСЦдомого портрета своСФi благодСЦйницСЦ Гертруди Стайн. Гертруда, придбавши нещодавно "ЖСЦнку з капелюхом" МатСЦсса, вирСЦшуСФ, що обидва митцСЦ конче мають зустрСЦтися.
1906 року, по трьох мСЦсяцях роботи над портретом Гертруди Стайн, ПСЦкассо робить першСЦ накиди картини "АвСЦньйонськСЦ панянки" (Las seoritas de Avin), якСЦй судилося стати непересСЦчним витвором "перехСЦдного" перСЦоду, насправдСЦ ж передвСЦсником кубСЦзму. Разом з цим митець у цСЦ днСЦ продовжуСФ свСЦй "рожевий" творчий перСЦод однак тематика полотен змСЦнюСФться кардинально на змСЦну арлекСЦнам СЦ акробатам приходять вершники та юнаки на тлСЦ буколСЦчних пейзажСЦв. ПСЦкассо перебуваСФ в творчому пошуку вСЦдвСЦдуСФ експозицСЦi класичного СЦ давнього мистецтва. ДослСЦдники життя художника переконанСЦ, що вСЦн вСЦдвСЦдав СЦ перебував пСЦд враженням виставки доСЦспанського (СЦберСЦйсього) примСЦтивного мистецтва, органСЦзованоi в ЛуврСЦ в цей час.
НавеснСЦ 1906 року галерея Амбруаза Воллара придбала бСЦльшСЦсть "рожевих" творСЦв ПСЦкассо. ВСЦдтак, у травнСЦ вСЦн з Фернандою ОлСЦвьСФ виiздить до Барселони, щоб вСЦдпочити СЦ представити свою пасСЦю родичам СЦ знайомим. "СЦтку Пабло СЦ Фернанда в ЛерСЦдСЦ, споглядаючи на просте життя каталонцСЦв художник пише сцени купальникСЦв СЦ оголених все в тСЦй же червонуватСЦй кольоровСЦй гамСЦ, на думку мистецтвознавцСЦв, СЦз застосуванням вражень вСЦд архаiчного примСЦтивного народного мистецтва СЦ вже в передочСЦкуваннСЦ новоi стилСЦстики протокубСЦзму, до якоi остаточно звернеться наступного, 1907 року.
ПерехСЦдний або "африканський" перСЦод: протокубСЦзм
ПерСЦод вСЦд кСЦнця 1906-го (1907) СЦ до 1909 року в творчостСЦ Пабло ПСЦкассо СФ перехСЦдним у мистецтвознавствСЦ вСЦн також отримав рСЦзнСЦ СЦменування, на кшталт "чорний", "темний", "африканський", адже вважаСФться, що митець творив у цей час не в останню чергу пСЦд упливом африканського мистецтва, зразки якого, в тому числСЦ, мСЦг бачити в Музеi етнографСЦi у паризькому палацСЦ Трокадеро, хоча сам художник силу цього впливу завжди вСЦдкидав. БезсумнСЦвними фактами лишаСФться те, що в цей час митець довСЦв до кСЦнця дещо СЦз задуманого ранСЦше, зокрема шедевральний твСЦр "АвСЦньйонськСЦ панянки" (Las seoritas de Avin, 1907), портрет Г.Стайн тощо, а також те, що в ходСЦ СЦнтенсивних творчих пошукСЦв митець зрештою прийшов до кубСЦзму.
Повернувшись СЦз КаталонСЦi в серпнСЦ 1906 року, ПСЦкассо знову береться за написання портрету Гертруди Стайн, працюючи притому по памятСЦ, адже вона в цей час перебувала в РЖталСЦi. Збереглися свСЦдчення, що про цей портрет митець казав так:"Хай весь свСЦт гадаСФ, що вона [Гертруда Стайн] не такий абсолют, як ii портрет, та все одно, зрештою вона буде подобати на нього."
На практицСЦ ж написання портрету стало таким виснажливим ПСЦкассо переписував його близько 80 разСЦв, що насамкСЦнець вСЦн з розпукою сказав так: "Я вже перестаю бачити ii (Гертруду Стайн), коли дивлюсь на неi"
Така тривала праця ПСЦкассо пояснювалась ще й безперервним творчим пошуком, вивченням спСЦввСЦдношення й взаСФмовпливСЦв у мистецькому витворСЦ змСЦсту й форми, для чого митець не перестаСФ дослСЦджувати давнСФ мистецтво й сучасне йому, зокрема, СезаннСЦвське, що добре видно з автопортрету цього часу (т.зв. "Автопортрет з палСЦтрою" / СЦсп. Autorretrato con paleta), картини, що виражаСФ напСЦвдикий архаiзм, увСЦбравши в себе досвСЦд ПСЦкассо, набутий ще СЦ перед 1905 роком.
На початку зими 1906-07 рокСЦв ПСЦкассо пСЦсля перегляду осСЦннього паризького салону, що став переважно ретроспективою творСЦв Гогена, написав "ДвСЦ оголенСЦ жСЦнки" (СЦс