Представники течСЦi кубСЦзму
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
де влСЦтку створюСФ пейзажСЦ, кубСЦстичнСЦ мотиви яких, зокрема, вСЦдсутнСЦсть перспективи СЦ геометричнСЦ форми СФ радше не винайденням митця, а механСЦчним застосуванням прийомСЦв, створених Сезанном. Сам же ПСЦкассо в цей час переживаСФ нелегкий психологСЦчно перСЦод. НавеснСЦ вСЦд передозування сумСЦшСЦ наркотикСЦв у Bateau-Lavoir помер його друг, нСЦмецький художник ВСЦТСгельс (Wieghels), що спонукало ПСЦкассо та Фернанду кинути вживати опСЦй вважаСФться, що "КомпозицСЦя з головою померлого" (СЦсп. Composicin con cabeza de muerto), завершена наприкСЦнцСЦ весни, могла бути саме своСФрСЦдним спомином-меморСЦалом на загибель ВСЦТСгельса. На лСЦто ПСЦкассо орендуСФ садибу в 60 км пСЦвнСЦчнСЦше Парижа, де не стСЦльки творить, як вСЦдновлюСФться пСЦсля перенесеного нервового напруження. Таким чином, саме наприкСЦнцСЦ весни влСЦтку ПСЦкассо СЦ Брак паралельно творять у новому стилСЦ, спрощуючи, майже нСЦвелюючСЦ первиннСЦ форми предметСЦв, граючись СЦз перспективою, свСЦтлотСЦнню, кольорами тощо. У палСЦтрСЦ ПСЦкассо починають переважати гама коричнуватих, сСЦрих СЦ зелених кольорСЦв.
Картина "Три жСЦнки"
На вересневому Паризькому салонСЦ лСЦтнСЦ пейзажСЦ Брака журСЦ на чолСЦ з самим МатСЦссом вСЦдмСЦтаСФ. ВважаСФться, що са?ме критикуючи цСЦ роботи, МатСЦсс уперше вжив термСЦни кубСЦст та кубСЦзм принаймнСЦ зСЦ слСЦв АполлСЦнера ця версСЦя стаСФ офСЦцСЦйною починаючи з 1912 року. Каталонський письменник Жозеп Палау-СЦ-Фабр (Josep Palau i Fabre) стверджуСФ, що вСЦд осенСЦ 1908 у творчостСЦ ПСЦкассо починаСФться т.зв. "зелений" перСЦод: натюрморти, переважно з iстСЦвним, що вСЦн малюСФ в цей час, демонструють формальну стилСЦзацСЦю, схожу на сезаннСЦвську, де форми редукуються до конусСЦв, цилСЦндрСЦв та сфер. Ця геометрична стилСЦзацСЦя призводила до втрати повноти форми предметСЦв. До кСЦнця жовтня 1908 року ПСЦкассо завершив картину "Три жСЦнки", в якСЦй впливи "африканського" перСЦоду поСФднуються з новою стилСЦстикою кубСЦзму.
На експозицСЦi в галереi ДанСЦеля-ГенрСЦ Канвайлера (Daniel-Henry Kahnweiler) наприкСЦнцСЦ року кубСЦстичнСЦ роботи Брака критики сприйняли вже теплСЦше. ТСЦСФi зими Брак СЦ ПСЦкассо майже щодня обмСЦнювалися творчими СЦдеями, iхня дружба поновилася й змСЦцнСЦла. Натюрморти з фруктами, майже за Сезанном, ось тематика творСЦв обох митцСЦв ПСЦкассовСЦ "Компотниця" (фр. Le compotier), "Натюрморт з рибинами СЦ пляшками" (СЦсп. Naturaleza muerta con pescados y botellas). На початку 1909 року ПСЦкассо закСЦнчив полотно "ХлСЦбини СЦ фруктовниця з фруктами на столСЦ" (фр. Pains et compotier aux fruits sur une table). В цей час ПСЦкассо постСЦйно спСЦлкувався та обмСЦнювався СЦдеями з митцями Андре Дереном СЦ АнрСЦ Руссо.
Попри нерозумСЦння бСЦльшСЦстю людей картин ПСЦкассо, купували iх добре, митця заповажали колекцСЦонери мистецтва, вСЦн друг СтайнСЦв (якСЦ СЦ придбали його "Трьох жСЦнок"), його клСЦСФнтами СФ також швейцарський колекцСЦонер Герман Рупф (Hermann Rupf) СЦ збирач мистецтва ДютСЦльоль (Dutilleul, клСЦСФнт Ж.Брака) таким чином, видаСФться, перСЦод матерСЦальноi скрути для Пабло ПСЦкассо минувся безповоротно.
У березнСЦ 1909 року в Mercure de France у статтСЦ критика Шарля МорСЦса (Charles Morice) уперше зявився новий термСЦн кубСЦзм.
У травнСЦ ПСЦкассо та Фернанда вирушили до Барселони навСЦдати родину й старих знайомих; тут же в майстернСЦ барселонського друга ПСЦкассо намалював портрет Мануела Паллареса. ПотСЦм вони переiхали до його садиби в ТаррагонСЦ (у селищСЦ Орта де Ебро/Horta de Ebro) ПСЦкассо опинився у мСЦсцСЦ, яке свого часу, 11 рокСЦв тому, дарувало йому творче натхнення. Тут вСЦн намалював чимало натюрмортСЦв, численнСЦ портрети Фернанди, серед них Femme nue dans un fauteuil та Buste de femme (Fernande), багато пейзажСЦв Le rservoir (Horta dEbre), Briqueterie Tortosa. Pressoir dolive Horta de Sant Joan (Lusine) СЦ Maisons sur la colline (Horta de Ebro). МистецтвознацСЦ, зазвичай, вважають роботи цього перСЦоду початком аналСЦтичного кубСЦзму. Сам ПСЦкассо пСЦзнСЦше казав: "Я малював те, про що думав, а не те, що бачив".
У пейзажах Орта де Ебро пензля ПСЦкассо вСЦдхСЦд вСЦд природних форм, простСЦр СФ аморфним через вСЦдмову вСЦд традицСЦйноi перспективи, плани ламанСЦ за рахунок геометризацСЦi, гра свСЦтла СФ довСЦльною.
У вереснСЦ 1909 року фСЦнансово незалежний ПСЦкассо поселяСФться в апартаментах № 11 на бульварСЦ КлСЦшСЦ (Clichy) у престижному центрСЦ Парижа. ПривезенСЦ сюди роботи лСЦтнього доробку в новому стилСЦ на виставцСЦ, органСЦзованСЦй Волларом, критика та публСЦка сприйняли прохолодно, втСЦм група обраних культуртрегерСЦв на чолСЦ з Г.Стайн СЦ ЩукСЦним СЦ далСЦ iх купують. Замкнувшись у своiй новСЦй студСЦi, ПСЦкассо розробляСФ концепцСЦю кубСЦзму, який у цей час подСЦляСФ не лише з Браком, а й з групою митцСЦв з Монмартру в першу чергу Дереном, також Фернаном Леже та СЦспанцем Хуаном ГрСЦсом (Juan Gris), а кубСЦзм з конструктивСЦзмом ширяться вже РДвропою (КазимСЦр Малевич, ПСЦт МондрСЦан тощо).
Вже 1909 року ПСЦкассо створив низку портретСЦв, в яких, з iхнСЦм особливим розумСЦнням простору, редукцСЦСФю кольоровоi гами до сСЦрих, зелених СЦ вохритсих, проглядаСФ концепцСЦя аналСЦтичного кубСЦзму, в якому ПСЦкассо створив серСЦю портретСЦв у 1910 роцСЦ Амброiза Воллара, ВСЦльгельма Уде (Wilhelm Uhde)[47], ДанСЦеля-ГенрСЦ Канвайлера. Роботи цСЦ, попри (а може завдяки) iх вСЦдСЦрваностСЦ вСЦд натури, творилися довго, в числених сесСЦях з моделями.
ЛСЦто 1910 року ПСЦкассо та Фернанда провели в КадакесСЦ (ЖСЦрона, КаталонСЦя, РЖспанСЦя) в будинку бСЦля самого моря, де iм компанСЦю склали Дерен та його дружина. ПСЦсля вСЦдпочинку ПСЦкассо приiхав з купою незакСЦнчених кубСЦстичних робСЦт, якСЦ доводив уже до пуття в ПарижСЦ.
Взимку 191011 рр. тривали спСЦвпраця СЦ взаСФмообмСЦн СЦдеями мСЦж ПСЦкассо та Браком, причому подеколи важко визначити, вСЦд кого виходили СЦдеi СЦ навСЦть вСЦдрСЦзнити роботи двох митцСЦв, якСЦ зрештою п