Представники течСЦi кубСЦзму

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство



В»ював картину Paul de arlequin. У атмосферСЦ всенародного визнання СЦ популярностСЦ, а також фСЦнансовоi стабСЦльностСЦ 1920-х рокСЦв Пабло ПСЦкассо створюСФ картини, позначенСЦ поверненням до фСЦгуризацСЦi та класицизму, власне неокласицизму (Tres mujeres en la fuente, 1921), та навСЦянСЦ мСЦфологСЦчними сюжетами (La flauta de Pan, 1923). 1925 рСЦк став роком радикальноi змСЦни напрямку у творчостСЦ ПСЦкассо. Митець починаСФ малювати агресивнСЦ картини, майже брутальнСЦ, зображуючи деформованСЦ тСЦла, постатСЦ в конвульсивних позах, що згинаються пСЦд тиском слСЦпоi лютСЦ та скаженоi СЦстерики (Mujer en un silln, 1926; Baista sentada, 1930). В дечому творчСЦ пошуки ПСЦкассо цього перСЦоду (192536 рр.) вСЦдображають важкий перСЦод його сСЦмейного життя й сигналСЦзують про подальший розвиток особистостСЦ самого митця[54]. Безперечно, художник у цей час близький до сюрреалСЦзму, але маСФ свСЦй власний неповторимий шлях, що СФ бСЦльш прагматичним СЦ глибшим за "сновидСЦння на полотнСЦ", якСЦ намагалися втСЦлити "чистСЦ сюрреалСЦсти".

"Танець", 1925

У червнСЦ-липнСЦ 1925 року ПСЦкассо завершив роботу над картиною "Танець" (СЦсп. La danza) СЦ намалював "Купальницю" (фр. Le Baiser). 14 листопада ц.р. вСЦн узяв участь у першСЦй виставцСЦ сюрреалСЦстСЦв у Галереi ПСФр (Galerie Pierre).

НаприкСЦнцСЦ 1926 року митцем створена картина "Митець та його модель" (СЦсп. El pintor y su modelo), позначена, на думку мистецтвознавцСЦв, враженням вСЦд зустрСЦчСЦ з новою "музою" ПСЦкассо МарСЦ-Терезою Вальтер (Marie-Therese Walter)[55]. ПСЦд час першоi зустрСЦчСЦ дСЦвчинСЦ було лише 17 рокСЦв, але саме iй судилося стати новим великим коханням художника. Для неi ПСЦкассо згодом придбаСФ замок Божело (Boaugeloo), де вона тривалий час СЦснуватиме лише для нього, будучи його вСЦрною подругою СЦ моделлю, героiнею картин "Дзеркало", "ДСЦвчина перед дзеркалом" (обидвСЦ 1932), скульптури "ЖСЦнка з вазою" (нинСЦ розмСЦщена на усипальницСЦ художника). 1935 року МарСЦ-Тереза дасть життя дочцСЦ ПСЦкассо Майi, але вже напередоднСЦ 1936 року ПСЦкассо покине панСЦ Вальтер СЦз немовлям, СЦ це при тому, що офСЦцСЦйно митець лишатиметься нерозлученим з Ольгою Хохловою аж до ii смертСЦ 1955 року.

У сСЦчнСЦ 1928 року ПСЦкассо виконав великий колаж "МСЦнотавр". Потребуючи технСЦчноi допомоги для створення скульптур СЦз залСЦза, художник започаткував творчу спСЦвпрацю з каталонським скульптором ХулСЦо Гонсалесом (Julio Gonzlez), знайомим йому ще за перСЦодом барселонськоi кавярнСЦ "Чотири кота", що жив у ПарижСЦ, починаючи вСЦд 1900 року. Цей творчий союз, що тривав напротязСЦ 1928 липня 1932 рокСЦв виявився доволСЦ плСЦдним: напр., скульптура "ЖСЦнка в саду" (СЦсп. La mujer en el jardn, весна 1929 року).

ЛСЦто 1929 року митець востаннСФ провСЦв у БретанСЦ. ПСЦкассо намалював "Оголену в червоному фотелСЦ" (фр. Grand nu au fauteuil rouge), а у лютому 1930 року картину "Розпяття". У сСЦчнСЦ 1931 року створив полотно "ДвСЦ постатСЦ на краю моря" (фр. Deux figures au bord de la mer), у березнСЦ "Натюрморт на круглому столику" (фр. Nature morte sur un guridon). У цьому роцСЦ також було опублСЦковано двСЦ важливСЦ книжки, проСЦлюстрованСЦ ПСЦкассо: "Метаморфози" ОвСЦдСЦя (Лозанна: Skira) та Le Chef d?uvre inconnu Бальзака (Париж: Ambroise Vollard).

ВлСЦтку 1931 року Пабло ПСЦкассо придбав замок Божело (80 км на пСЦвнСЦчний схСЦд вСЦд Парижа), СЦ осСЦв там з МарСЦ-Терезою. На цей час припадають численнСЦ роботи митця, натхненнСЦ Вальтер, зокрема, портретнСЦ картини ("ДСЦвчина перед дзеркалом", "ЖСЦнка з квСЦткою" обидвСЦ 1932 року) та скульптури голСЦв МарСЦ-Терези.

У цей же час, а саме наприкСЦнцСЦ червня 1932 року демонструвалась ретроспектива картин ПСЦкассо в паризькСЦй Галереi Жорж ПетСЦ (Georges Petit), потСЦм у виставковСЦй залСЦ в Цюриху (ШвейцарСЦя).

У 19321934 роках ПСЦкассо, захопившись скульптурою, створив серСЦю сюрреалСЦстичних творСЦв: "ЖСЦнка, що лежить" (1932), "ЧоловСЦк з букетом" (1934), а також продовжував створювати металСЦчнСЦ конструкцСЦi за участю Х.Гонсалеса.

ВСЦд вересня 1933 року ПСЦкассо знову звернувся до теми кориди (картина "Смерть тореро" / СЦсп. La muerte de un torero). Особливо був вСЦдданий iй у перСЦод вСЦд червня до вересня 1934 року серСЦя малюнкСЦв, картин СЦ гравюр, що забражують бикСЦв. Натхненням до роботи була СЦ поiздка в серпнСЦ 1934 року (разом з Ольгою та Пабло) до РЖспанСЦi, де вСЦдвСЦдував боi бикСЦв у БургосСЦ та МадридСЦ, оглянув Музей каталанського мистецтва у БарселонСЦ тощо. До цього часу належать також скульптури Femme au feuillage та Femme lorange.

У 1936 роцСЦ, роцСЦ початку Громадянськоi вСЦйни в РЖспанСЦi, ПСЦкассо отримав посаду директора найбСЦльшого в РЖспанСЦi мадридського художнього музею Прадо, але вже на початку серпня покинув Мадрид, виiхавши до Мужена. ТодСЦ ж вСЦн зустрСЦвся зСЦ своСФю новою "музою" югославкою Дорою Маар (Dora Maar).

ВСЦд 1930-х рокСЦв у творчостСЦ ПСЦкассо зявляСФться його ключовий аспект СЦ зображення "бик, МСЦнотавр". Митець створив серСЦю робСЦт СЦз цим персонажем (цикл "МСЦнотавромахСЦя", 1935), виклавши власну версСЦю цього вСЦдомого мСЦфу. ЗгСЦдно з ПСЦкассо, бик/МСЦнотавр уособлюСФ вбивчу руйнСЦвну силу, взагалСЦ вСЦйну СЦ смерть. Цей образ вСЦдтодСЦ присутнСЦй у багатьох наступних творах митця.

Картина "ГернСЦка" стала апогеСФм творчостСЦ митця цього перСЦоду й однСЦСФю з найвСЦдомСЦших у доробку художника. ТвСЦр СФ протестом проти фактично повноi руйнацСЦi мСЦста ГернСЦка в БасконСЦi (на пСЦвночСЦ РЖспанСЦi) 26 квСЦтня 1937 року пСЦд час його авСЦабомбардування союзниками генерала Франко нСЦмецькими та СЦталСЦйськими фашистами в ходСЦ Громадянськоi вСЦйни в РЖспанСЦi. Це велике (бл. 8 завдовжки СЦ 3,5 метрСЦв заввишки) монохромне (чорна, бСЦла СЦ сСЦра фарби) полотно виконано в характернСЦй для ПСЦкассо сюрреалСЦстичнСЦй манерСЦ. Писати картину художник почав 1 травня 1937