Представники течСЦi кубСЦзму
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
авСЦв знайомство з представниками барселонськоi богеми (Jaime Sabarts, Carlos Casagemas та СЦншими). Саме в кнайпСЦ "Чотири коти" вСЦдбулася перша персональна виставка робСЦт ПСЦкассо. Також саме в БарселонСЦ ПСЦкассо познайомився з популярним тодСЦ у мСЦстСЦ анархСЦстським рухом. ПанСЦвна бСЦднСЦсть у нижнСЦх районах мСЦста та хворСЦ, скалСЦченСЦ солдати, що поверталися пСЦсля розгромноi для РЖспанСЦi Кубинськоi кампанСЦi, створили соцСЦальне напруження СЦ вСЦдповСЦдну культурну, полСЦтичну СЦ суспСЦльну атмосферу в мСЦстСЦ. Це не могло не вСЦдбитися на чуттСФвостСЦ полотен Пабло ПСЦкассо, що, зокрема, видно в картинах 18971901 рокСЦв: "Увязнений" (СЦсп. El prisionero), "МСЦтинг анархСЦстСЦв" (СЦсп. Un miting anarquista). У жовтнСЦ 1900 року Пабло ПСЦкассо вСЦдвСЦдав ВсесвСЦтню виставку в ПарижСЦ, де виставлялась СЦ його картина "ОстаннСЦ митСЦ" (СЦсп. ltimos momentos), доля якоi нинСЦ невСЦдома. На твори ПСЦкассо цього перСЦоду також впливала творчСЦсть каталонського художника РЖсСЦдре Нонеля (Isidre Nonell), вСЦдомого йому ще по "4 котах", СЦ француза Тулуз-Лотрека, що вСЦдчутно з робСЦт "ОчСЦкування (МарТСо)" (СЦсп. La espera (Margot)), "Балерина-карлиця" (СЦсп. Bailarina enana) СЦ "ФСЦнал [циркового] номеру" (СЦсп. El final del nmero), обидвСЦ останнСЦ 1901 року. Також вСЦдомо, що саме тодСЦ вперше було куплено твори ПСЦкассо якийсь Пере Маньяч (Pere Maach) заплатив 150 франкСЦв за увесь рСЦчний доробок митця, а також започатковано взаСФмини з галеристом Берте Вайлем (Berthe Weill). До Барселони Пабло ПСЦкассо повернувся 20 грудня, а святкувати Новий рСЦк вирушив до рСЦдноi Малаги. ПерСЦод у творчостСЦ Пабло ПСЦкассо мСЦж 1901 СЦ 1904 роками вСЦдомий як "блакитний" (СЦсп. perodo azul): його назва походить вСЦд кольору, який домСЦнуСФ у полотнах митця. На такий вибСЦр кольоровоi гами художника спонукало самогубство через нероздСЦлене кохання його близького друга Карлоса Касахемаса 17 лютого 1901 року. ЦСЦй подСЦi художник, зокрема, присвятив полотно "Смерть Касахемаса" / СЦсп. La muerte de Casagema, яке стало "вСЦдправним пунктом" перСЦоду. МистецтвознавцСЦ вважають, що чуттСФвСЦ картини митця "блакитного" перСЦоду також створено пСЦд впливом творчостСЦ Гогена, Ван Гога та СЦз застосуванням окремих прийомСЦв Ель Греко (наприклад, видовження постатей).
НаприкСЦнцСЦ квСЦтня 1901 року ПСЦкассо повернувся до Барселони, де на мистецькСЦй виставцСЦ експонувалася його "ЖСЦнка в блакитному" (СЦсп. Mujer en azul), але вже в травнСЦ знову приiхав до Парижа СЦ винайняв апартаменти № 130 на бульварСЦ КлСЦшСЦ (Clichy), якСЦ правили померлому Касахемасу за майстерню. У червнСЦлипнСЦ того ж року ПСЦкассо та ФрансСЦско РЖтуррСЦно (Francisco Iturrino) виставляли своi роботи у галереi Воллара (Vollard).
У червнСЦ того ж (1901) року Пабло ПСЦкассо знайомиться з французьким поетом СЦ художником Максом Жакобом, з яким пСЦдтримуватиме теплСЦ СЦ щирСЦ стосунки до смертСЦ останнього в 1944 роцСЦ. Здобуваючи визнання оточення, однак, ПСЦкассо в цей час вСЦдчуваСФ брак коштСЦв створюючи по однСЦй-двСЦ картини щоночСЦ, на ранок вСЦн продавав iх на вулицСЦ ЛаффСЦт (Rue Laffite) за 150 франкСЦв, а також спСЦвпрацював зСЦ своiм першим покупцем п. Маньячем. Впродовж осенСЦ малюСФ Los dos saltimbanquis (або АрлекСЦн та його подруга), Arlequn apoyado СЦ закСЦнчуСФ картину "Смерть Касахемаса". Взимку створюСФ низку портретСЦв переважно в блактиному кольорСЦ Жайме Сабартеса, Матеу Фернандеша СЦ "блакитний автопортрет". "Рожевим" перСЦодом у творчостСЦ Пабло ПСЦкассо, коли саме рожева фарба домСЦнувала у палСЦтрСЦ митця, прийнято вважати короткий перСЦод вСЦд осенСЦ 1904 до кСЦнця 1905 року. До того ж вСЦн мав перехСЦднСЦ етапи (вСЦдповСЦдно на початку весна СЦ лСЦто 1904 року СЦ на кСЦнцСЦ рСЦк 1906-й). Цей час був надзвичайно плСЦдним у доробку ПСЦкассо, крСЦм того, позначений першими серйозними особистими стосунками художника. Проживаючи переважно в ПарижСЦ протягом "рожевого" перСЦоду, ПСЦкассо водночас багато подорожував, заводив новСЦ СЦ пСЦдтримував старСЦ знайомства, багато дСЦзнався про свСЦт мистецтва СЦ цирку, успСЦшно експонував СЦ продавав своi твори. У квСЦтнСЦ 1904 ПСЦкассо облаштовуСФться у ПарижСЦ в апартаментах (залишенСЦй майстернСЦ його друга скульптора Пако Дуррйо/Paco Durrio) у будинку Bateau-Lavoir, названим так поетом Жакобом через зовнСЦшню подСЦбнСЦсть (з франц. дослСЦвно "човен-приступ для полоскання/прання бСЦлизни"), розташованому в престижному СЦ богемному мСЦському кварталСЦ Монмартр. Навколо ПСЦкассо вСЦдразу ж групуСФться цСЦле коло митцСЦв, зокрема тих, що приiхали з РЖспанСЦi та КаталонСЦi, серед них СЦ мешканцСЦ "Човника-приступу для полоскання" митець РСЦкардо Каналс (Ricardo Canals) з дружиною, який знайомить у вереснСЦ цього року ПСЦкассо з технСЦкою травлення; Мануель УТСе (Manuel Hugu) з дружиною, Рамон ПСЦчот (Ramon Pichot) тощо. Впродовж лСЦта ПСЦкассо пСЦдтримуСФ особистСЦ стосунки з Мадлен жСЦнкою, яка в цей перСЦод зявляСФться на деяких малюнках митця СЦ надихаСФ на написання СЦнших: "ЖСЦнка акробата" (СЦсп. La mujer del acrbata), "Родина АрлекСЦна" (СЦсп. Familia de Arlequn). У серпнСЦ 1904 року ПСЦкассо знайомиться зСЦ своiм першим серйозним коханням життя: "прекрасною Фернандою", як ii називали, 21-рСЦчною Фернандою ОлСЦвьСФ (Fernande Olivier; 1881-1966), моделлю-натурницею СЦ подругою Бенедетти, дружини Каналса, що залишалась джерелом натхенння ПСЦкассо до 1910 року (остаточно стосунки були розСЦрванСЦ лише через 2 роки, в 1912-му).
Картина "Родина вуличних циркачСЦв"
В цей час ПСЦкассо знайомиться з багатьма представниками богеми Парижа, зокрема у жовтнСЦ (1904) потоваришував з поетом Андре Салмоном (Andr Salmon) та письменником-предтечею сюрреалСЦзму ТРСЦйомом АполлСЦнером, та й сам стаСФ частиною цього нестримного мистецького свСЦту, будучи завсСЦдником кабаре "Верткий кролик" (Lapin Agile) та Цир