Представники течСЦi кубСЦзму
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
року. Процес написання полотна, який розтягнувся до закСЦнчення червня, доволСЦ докладно зафСЦксувала на фотоплСЦвцСЦ тогочасна пасСЦя митця Дора Маар, яка, власне, СЦ вСЦдома цим, в першу чергу. Полотно символСЦзуСФ жахСЦття вСЦйни, трагедСЦю смертей тисяч нСЦ в чому неповинних жертв вСЦйськового протистояння. Саме його СЦ виставили на РЖспанському РеспублСЦканському павСЦльйонСЦ на ВсесвСЦтнСЦй виставцСЦ у ПарижСЦ того ж року.
Збереглась така байка-свСЦдчення, повязана з картиною. НСЦмецькСЦ офСЦцери зробили обшук у помешканнСЦ ПСЦкассо СЦ, побачивши на столСЦ свСЦтлину "ГернСЦки", запитали: "Чи Ви зробили це?" На що ПСЦкассо парирував: "НСЦ, не я. Це зробили ви".
Цього ж, 1937-го року, ПСЦкассо створив низку естампСЦв, проникнутих пСЦдтримкою республСЦканцСЦв СЦ несприйняттям режиму Франко, серед яких осСЦбне мСЦсце належить картинСЦ "МрСЦi СЦ побрехеньки Франко" (СЦсп. Sueos y mentiras de Franco) генерал-диктатор змальовуСФться митцем як бездушна, пСЦдла СЦ гротескно збСЦльшена "машина вбивств СЦ нещасть". У червнСЦ ц.р. ПСЦкассо СЦлюстрував поему пСЦд тСЦСФю ж назвою карикатурами на Франко.
ПСЦд час Другоi свСЦтовоi вСЦйни Пабло ПСЦкассо жив у рСЦзних мСЦсцях ФранцСЦi. У цей час вСЦн пСЦдтримував Французький рух Опору, зокрема, подСЦляв погляди комунСЦстСЦв, навСЦть 1944 року долучився до лав КомунСЦстичноi партСЦi ФранцСЦi. Твори митця цього перСЦоду (мСЦж 1942 СЦ серединою 1944 рокСЦв) все тСЦ ж голови бикСЦв, жахСЦття вСЦйни, бСЦль СЦ трагедСЦi, якСЦ вона несе.
У травнСЦ 1943 року ПСЦкассо познайомився з Франсузою ЖСЦльо (Francoise Gilot), яка стала черговим захопленням митця. Паризьке повстання у серпнСЦ 1944 року ПСЦкассо пережив з МарСЦ-Терезою Вальтер. У жовтнСЦ цього ж року на осСЦнньому салонСЦ демонструвалась ретроспектива картин ПСЦкассо. "СЦтку 1945 року художник розстався з Дорою Маар, СЦ вже у листопадСЦ до нього жити переiхала Франсуаза.
По закСЦнченнСЦ вСЦйни картини ПСЦкассо стають бСЦльш оптимСЦстичними, життСФрадСЦсними, як це видно навСЦть СЦз назви циклу його робСЦт 1946 року "радСЦсть жити", власне яку СЦ вСЦдчував митець. Звязки з комунСЦстами позначились, меншою чи бСЦльшою мСЦрою, на повоСФннСЦй творчостСЦ СЦ доробку ПСЦкассо (мСЦж 1946 СЦ 1953 роками).
1946 року Пабло ПСЦкассо створив монументальний ансамбль з 27 панелей СЦ картин для замку ТРримальдСЦ в АнтибСЦ (згодом тут розмСЦститься мСЦський музей художника). Панель-триптих у першСЦй залСЦ маСФ назву "РадСЦсть життя" (назву запозичено в "колеги по цеху" МатСЦсса). ВсСЦ роботи циклу репрезентують гармонСЦю природи та екзистенцСЦi: змальованСЦ ПСЦкассо фавни, русалки, кентаври, СЦншСЦ казковСЦ та мСЦфологСЦчнСЦ створСЦння вСЦдбивають почуття задоволення життям художника.
У 1956 роцСЦ ПСЦкассо створив "КупальникСЦв" (СЦсп. Los Baistas) скульптури з дерева, якСЦ згодом вилив у бронзСЦ. Також намалював "Майстерню "КалСЦфорнСЦю" (СЦсп. El taller de la California).
2 березня 1961 року у ВаллорСЦсСЦ 80-рСЦчний Пабло ПСЦкассо взяв шлюб з 34-рСЦчною красунею ЖаклСЦн Рок. Вона стала його останнСЦм "натхненням" до життя СЦ творчостСЦ. Для себе СЦ коханоi митець придбав вСЦллу Notre-Dame-de-Vie в МуженСЦ бСЦля Канн, де усамСЦтнився й вСЦддався творчостСЦ.
Автопортрет, 1965
У МуженСЦ Пабло ПСЦкассо продовжуСФ створювати варСЦацСЦi на теми полотен вСЦдомих митцСЦв (Моне, Гойя, Веласкес) у властивСЦй йомСЦ вСЦльнСЦй кубСЦстичнСЦй манерСЦ, а також створюСФ роботи: La Femme aux bras carts, La silla, La mujer y los nios, Los Futbolistas тощо.
Для останнього перСЦоду творчостСЦ художника (19601965 рр.) характернСЦ жСЦночСЦ портрети (портрети ЖаклСЦн Рок) та автопортрети. ЖаклСЦн залишалась останньою, до кСЦнця вСЦрною ПСЦкассо жСЦнкою. Вона турбувалась про художника, стежила за його самопочуттям, коли вСЦн хворСЦв (наприкСЦнцСЦ життя Пабло майже цСЦлком ослСЦп СЦ перестав чути).
На схилСЦ життя ПСЦкассо так казав про смерть: "Я весь час розмСЦрковую про смерть, це СФдина жСЦнка, яка була вСЦрною менСЦ протягом усього життя".
Пабло ПСЦкассо, генСЦальний митець ХХ столСЦття СЦ мультимСЦльйонер, помер 8 квСЦтня 1973 року в МуженСЦ у 92-рСЦчному вСЦцСЦ. Його поховали бСЦля власного замку ВовенарТС.
3. КубСЦзм Жоржа Брака
КубСЦзм оголосив, що мистецтво СЦснуСФ заради самого себе, а не для вСЦдтворення навколишнього середовища, а за словами Пабла ПСЦкассо, художник маСФ вСЦдображати на картинСЦ не те, що вСЦн бачить, а те, як вСЦн вСЦдчуваСФ побачене. "Що мене дуже привабило СЦ що стало головним напрямом кубСЦзму це матерСЦалСЦзацСЦя того нового простору, який я вСЦдчув." Жорж Брак
Спочатку вони аналСЦтично руйнували звичнСЦ образи предметСЦв, "розбиваючи" iх на окремСЦ форми СЦ просторовСЦ структури. У 1912 роцСЦ вони почали працювати в технСЦцСЦ колажу та аплСЦкацСЦi СЦ захопилися зворотнСЦм процесом - синтезуванням обСФктСЦв з рСЦзнорСЦдних елементСЦв. "КубСЦзм - найбСЦльш повна СЦ радикальна художня революцСЦя з часСЦв Ренесансу". Дж. ГолдСЦнг. Одною СЦз цСЦкавих особливостей було те, що кубСЦст зображали на своiй картинах предмети СЦз рСЦзних ракурсСЦв, але Жорж Брак пСЦшов далСЦ СЦ робив це ж, але СЦз одним.
ЖСЦнка з гСЦтарою.
За легендою назва течСЦi пСЦшла пСЦсля того, як Андре МатСЦос, побачивши картину Брака "ДСЦм в ЕстацСЦ", сказав, що вона начебто зроблена СЦз кубикСЦв, тому СЦ кубСЦзм.
ПСЦд час вСЦйни Жорж мобСЦлСЦзували. На фронтСЦ вСЦн отримав поранення у голову СЦ лише в 1917 роцСЦ повернувся до живопису. У цей час художник поступово вСЦдходить вСЦд кубСЦзму СЦ шукаСФ прийоми виразностСЦ за межами цього напрямку.
ДСЦм в ЕстацСЦ
Трубка та скрипка.
На цСЦй картинСЦ трубку ми бачимо одразу, а от скрипку ще треба "пошукати". У верхнСЦй частинСЦ картини можна побачити початок скр