Предметна юрисдикцСЦя мСЦжнародних кримСЦнальних трибуналСЦв по колишнСЦй ЮгославСЦi та РуандСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?тю жертв СЦ передбачаСФ деяку форму чи планування органСЦзацСЦi. КСЦлькСЦсний критерСЦй, однак, об'СФктивно невизначений: нСЦ мСЦжнародне, анСЦ нацСЦональне право не встановлюють межу, за якою починаСФться злочин проти людяностСЦ .
Злочини проти людяностСЦ - правопорушення колективного характеру, специфСЦка яких полягаСФ в тому, що жертва пСЦддаСФться насильству не через ii СЦндивСЦдуальнСЦ ознаки, а через приналежнСЦсть до переслСЦдуваного цивСЦльного населення . Стаття 5 Статуту трибуналу по колишнСЦй ЮгославСЦi припускаСФ, що такСЦ злочини СФ бСЦльш нСЦж чисто сингулярними дСЦями, абсолютно не зв'язаними мСЦж собою. Ця вимога виключаСФ з категорСЦi злочинСЦв проти людяностСЦ СЦзольованСЦ акти, вчиненСЦ злочинцем, котрий дСЦСФ за своСФю власною СЦнСЦцСЦативою, СЦ спрямованСЦ проти окремих жертв. У той самий час СФдиний злочинний акт, якщо вСЦн зв'язаний СЦз широко поширеним чи систематичним нападом, може являти собою злочин проти людяностСЦ .
Це твердження було також заявлене у справСЦ Prosecutor v. Mrksic and оthеrs, у рСЦшеннСЦ за якою Трибунал знову пСЦдтвердив, що злочини проти людяностСЦ мають бути широко поширенСЦ чи демонструвати систематичний характер. Якщо СФ зв'язок СЦз широко поширеним чи систематичним нападом проти цивСЦльного населення, тобто дСЦi обвинувачуваного були частиною певного контексту (а саме нападу проти цивСЦльного населення), одиничний акт також може квалСЦфСЦкуватися як злочин проти людяностСЦ. Трибунал по РуандСЦ у справСЦ в Akayesu дСЦйшов висновку, що широкомасштабне означаСФ масову, кСЦлькаразову дСЦю великого масштабу СЦ спрямоване проти безлСЦчСЦ жертв. Обидва Трибунали, однак, погодилися з тим, що такСЦ дСЦi мають бути частиною полСЦтики.
Прикметник систематичний характеризуСФ органСЦзовану природу насильницьких дСЦй, повторення яких маСФ регулярний, а не випадковий характер. Однаковою мСЦрою СЦндивСЦд, що чинить злочин проти одиничноi жертви чи обмеженого числа жертв, може бути визнаний винним у злочинСЦ проти людяностСЦ, якщо його дСЦi були частиною певного контексту, СЦдентифСЦкованого вище. Досить показати, що акт стався у контекстСЦ акумуляцСЦi актСЦв насильства, якСЦ можуть бути дуже рСЦзними за характером СЦ ступенем тягаря. У справСЦ Blaskic говориться про кумулятивний ефект ряду негуманних дСЦй або сингулярного ефекту негуманного акту екстраординарноi величини ..
Стаття 5 Статуту Гаазького трибуналу припускаСФ, що такСЦ злочини СФ бСЦльш нСЦж чисто сингулярними дСЦями, абсолютно не зв'язаними мСЦж собою. Ця вказСЦвка особливо важлива щодо зазСЦхань сексуального характеру, СЦз приводу яких Трибунал пСЦдкреслював, що СЦндивСЦдуальнСЦ дСЦi насильства квалСЦфСЦкуються як злочин проти людяностСЦ, якщо СФ частиною систематичного використання статевого злочину як засобу залякування СЦ приниження цивСЦльного населення супротивника. У справСЦ Prosecutor v. Kunarac, Kovac and Vukovic уперше було встановлене вчинення злочину проти людства у формСЦ зТСвалтування СЦ поневолення. Судова камера визнала, що виннСЦ особи чинили зТСвалтування, пСЦддавали поневоленню СЦ сексуальнСЦй експлуатацСЦi мусульманських жСЦнок через iх етнСЦчну приналежнСЦсть. УсвСЦдомлення обвинувачуваним контекстуальноi ситуацСЦi нападу може бути встановлено, виходячи з конкретних фактСЦв: СЦсторичних СЦ полСЦтичних обставин, у яких вСЦдбулися дСЦi, ступеня тягаря СЦ характеру вчинених злочинСЦв.
У прецедентному правСЦ МСЦжнародного трибуналу по колишнСЦй ЮгославСЦi не СФ бСЦльше спСЦрним те, що злочинець маСФ бути обСЦзнаний щодо контексту, в якому вСЦдбуваються його дСЦi, тобто маСФ знати, що його дСЦi СФ частиною широкомасштабного чи систематичного нападу [130, paras. 656 - Ц з нападом на цивСЦльне населення . Однак, як заявила Судова камера у справСЦ Kordic, у прецедентнСЦй практицСЦ немаСФ очевидноi вимоги, що злочинець маСФ схвалювати контекст, у якому його дСЦi вСЦдбуваються. Судова камера у справСЦ Tadic зазначила, що суттСФвий елемент матерСЦального права злочинСЦв проти людяностСЦ полягаСФ в тому, що вони мають бути вчиненСЦ з дискримСЦнацСЦйним намСЦром, тобто на нацСЦональних, полСЦтичних, етнСЦчних, расових чи релСЦгСЦйних пСЦдставах . АпеляцСЦйна камера вСЦдхилила це уявлення СЦ дСЦйшла висновку, що дискримСЦнацСЦйний намСЦр СФ обов'язковим юридичним компонентом злочинСЦв проти людяностСЦ, чинених тСЦльки у формСЦ переслСЦдування, щодо яких ця умова прямо заявлена у статтСЦ 5 (h) .
У правСЦ мСЦжнародних трибуналСЦв встановилося розумСЦння того, що злочини проти людяностСЦ можуть бути вчиненСЦ з цСЦлком особистих причин, якщо при цьому присутнСЦ двСЦ вищезгаданСЦ умови (злочин вСЦдбуваСФться в контекстСЦ широкомасштабного чи систематичного нападу на цивСЦльне населення й обвинувачуваний усвСЦдомлюСФ цю обставину) . Обвинувачення не маСФ доводити, що обвинувачуваний вибирав жертви, виходячи з iхнього цивСЦльного статусу. Однак, СЦ як мСЦнСЦмум, злочинець маСФ знати чи допускати, що жертва його злочину була цивСЦльною особою.
Практика мСЦжнародних кримСЦнальних трибуналСЦв дуже вплинула на розвиток матерСЦально-правових СЦ процесуальних аспектСЦв мСЦжнародного кримСЦнального права . Заснування мСЦжнародних кримСЦнальних трибуналСЦв, що мають обов'язковою кримСЦнальну юрисдикцСЦю, стало надзвичайно значимою, значною мСЦрою, революцСЦйною подСЦСФю . Незважаючи на те, що iх заснування СЦ дСЦяльнСЦсть одержали неоднозначну оцСЦнку, внесок трибуналСЦв у розвиток мСЦжнародного кримСЦнального права важко переоцСЦнити.
Вперше в СЦсторСЦi були створенСЦ суди, у компетенцСЦю яких входить здСЦйснення кримСЦнального переслСЦдування порушникСЦв гуманСЦтарного права не