Предметна юрисдикцСЦя мСЦжнародних кримСЦнальних трибуналСЦв по колишнСЦй ЮгославСЦi та РуандСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
, полягаСФ в тому, що вони мають бути спрямованСЦ проти будь-якого цивСЦльного населення СЦ, отже, СФ не окремими дСЦяннями, а саме лСЦнСЦСФю поведСЦнки. Поняття нападу маСФ вСЦдносний характер. НеобхСЦдно насамперед охарактеризувати населення, що СФ об'СФктом нападу, СЦ, у свСЦтлСЦ засобСЦв, методСЦв, ресурсСЦв СЦ результату нападу на це населення, можна встановити, чи був напад дСЦйсно широкомасштабним чи систематичним.
Вираження спрямовано проти цивСЦльного населення означаСФ, що цивСЦльне населення - первинний об'СФкт нападу при вчиненнСЦ злочину проти людяностСЦ. ЗмСЦст термСЦна напад у контекстСЦ цього виду злочинСЦв трохи вСЦдмСЦнний вСЦд значення, вкладеного в той самий термСЦн у правСЦ збройних конфлСЦктСЦв. Зокрема, Додатковий протокол до Женевських конвенцСЦй вСЦд 12 серпня 1949 року, що стосуСФться захисту жертв мСЦжнародних збройних конфлСЦктСЦв (Протокол I), у статтСЦ 49 установлюСФ, що напад означають акти насильства щодо супротивника, незалежно вСЦд того, чи вСЦдбуваються вони при наступСЦ чи при оборонСЦ . На противагу цьому, за змСЦстом статтСЦ 5 Статуту, напад не обмежений ситуацСЦСФю воСФнних дСЦй. ВСЦн може бути здСЦйснений щодо будь-якого цивСЦльного населення, а не тСЦльки щодо населення супротивника. Однак в обох випадках заборона виходить з того принципу, що вСЦйна маСФ статися мСЦж збройними силами чи збройними групами СЦ цивСЦльне населення не може бути законною метою нападу .
Додатковий протокол РЖ передбачаСФ, що для забезпечення поваги СЦ захисту цивСЦльного населення СЦ цивСЦльних об'СФктСЦв сторони, що перебувають у конфлСЦктСЦ, мають завжди вбачати рСЦзницю мСЦж цивСЦльним населенням СЦ комбатантами, а також мСЦж цивСЦльними об'СФктами СЦ воСФнними об'СФктами та вСЦдповСЦдно спрямовувати своi дСЦi тСЦльки проти воСФнних об'СФктСЦв (стаття 48), цивСЦльне населення як таке, а також окремСЦ цивСЦльнСЦ особи не мають бути об'СФктом нападСЦв. Забороняються акти насильства чи погрози насильством, що мають за основну мету тероризувати цивСЦльне населення (стаття 51). Як випливаСФ з букви СЦ духу статтСЦ 5 Статуту МСЦжнародного трибуналу по колишнСЦй ЮгославСЦi, термСЦн цивСЦльне населення маСФ тлумачитися розширено. У текстСЦ статтСЦ говориться, що злочин спрямований проти будь-якого цивСЦльного населення. Поняття будь-яке цивСЦльне населення змСЦщаСФ акцент зСЦ статусу жертви на колективний аспект злочину. НамСЦр виключити СЦзольованСЦ й випадковСЦ дСЦi з поняття злочинСЦв проти людяностСЦ обумовило вимогу, щоб злочин був спрямований не просто проти цивСЦльних осСЦб, а проти населення.
Стаття 5 маСФ на увазСЦ будь-яке цивСЦльне населення, включаючи населення держави, збройнСЦ сили якого беруть участь у нападСЦ, тому немаСФ необхСЦдностСЦ доводити, що жертви злочину СФ населенням протилежноi сторони конфлСЦкту. Вираження населення не маСФ на увазСЦ повне населення того географСЦчного району, в якому вСЦдбуваСФться напад. У цьому аспектСЦ прецедентне право Трибуналу по колишнСЦй ЮгославСЦi вСЦдповСЦдаСФ положенням Додаткового протоколу I, стаття 50 якого (Визначення цивСЦльних осСЦб СЦ цивСЦльного населення) передбачаСФ, що цивСЦльне населення складаСФться з усСЦх осСЦб, котрСЦ СФ цивСЦльними особамитАж ПрисутнСЦсть серед цивСЦльного населення окремих осСЦб, котрСЦ не пСЦдпадають пСЦд визначення цивСЦльних осСЦб, не позбавляСФ це населення його цивСЦльного характеру. Особи, котрСЦ були учасниками руху Опору, зокрема пацСЦСФнти лСЦкарнСЦ, можуть розглядатися як жертви злочину проти людяностСЦ . [130, para. 643; 165, paras. 29; 173, paras. 547 - 549; 127, paras. 208 - 213].
Таким чином, система злочинСЦв проти людяностСЦ мСЦстить у собСЦ не тСЦльки дСЦi, вчиненСЦ щодо цивСЦльних осСЦб у суворому розумСЦннСЦ слова, але СЦ злочини проти тих, хто був членом руху Опору СЦ входив до складу воюючих сторСЦн, але в момент вчинення злочину не брав участСЦ у воСФнних дСЦях. У справСЦ Prosecutor v. Blaskic Судова камера пСЦдкреслила, що саме певна ситуацСЦя жертви пСЦд час вчинення злочину, а не ii статус, мають бути взятСЦ до уваги при визначеннСЦ поняття цивСЦльного населення. ПрисутнСЦсть вСЦйськових осСЦб у межах навмисно переслСЦдуваного населення не змСЦнюСФ його цивСЦльного характеру.
Характеристика нападу як широкомасштабного чи систематичного маСФ принципове значення для системи злочинСЦв, якСЦ охоплюСФ стаття 5. Незважаючи на те, що текст статтСЦ не мСЦстить прямоi вказСЦвки на цей контекст, прецедентне право Трибуналу розглядаСФ його як найважливСЦший елемент злочинСЦв проти людяностСЦ, наполягаючи, що цСЦ злочини мають вСЦдрСЦзнятися вСЦд воСФнних: вони мають бути широкомасштабними чи демонструвати систематичний характер. ТСЦльки в тому разСЦ, якщо СФ зв'язок одиничного акту з широко поширеним або систематичним нападом проти цивСЦльного населення, така дСЦя може квалСЦфСЦкуватися як злочин проти людяностСЦ. Саме напад, не СЦндивСЦдуальнСЦ дСЦi обвинувачуваного, маСФ бути широкомасштабними чи систематичними.
РЖнкримСЦнований злочин не маСФ складати напад у цСЦлому, вСЦн являСФ собою частину нападу чи, як заявила АпеляцСЦйна камера у справСЦ Tadic, являти собою частину широкомасштабного чи систематичного нападу, спрямованого проти цивСЦльного населення. Умови широкомасштабностСЦ й систематичностСЦ не сукупнСЦ, а альтернативнСЦ [174, para. 30; 130, paras. 646 - 647] , однак вони часто перекривають одна одну.
Злочини, що не СФ зв'язаними з широко поширеним або систематичним нападом на цивСЦльне населення, не мають переслСЦдуватися за судом як злочини проти людяностСЦ. Цей висновок неодноразово повторювався в прецедентнСЦй практицСЦ. Як правило, широкомасштабний чи систематичний напад сполучений з великою кСЦлькСЦ