Предметна юрисдикцСЦя мСЦжнародних кримСЦнальних трибуналСЦв по колишнСЦй ЮгославСЦi та РуандСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?стей статтСЦ 5 щодо злочинСЦв, що вСЦдбуваються в ситуацСЦi збройних конфлСЦктСЦв немСЦжнародного характеру, порушуСФ принцип nullum crimen sine lege.
Не погодившись з думкою захисту, Судова камера заявила, що вказСЦвка на обов'язкову наявнСЦсть зв'язку мСЦж злочинами проти людяностСЦ й СЦншими двома категорСЦями (злочинами проти миру СЦ воСФнними злочинами) у СтатутСЦ МСЦжнародного воСФнного трибуналу було специфСЦчною умовою для контексту Нюрнберзького трибуналу, заснованого для суду над головними воСФнними злочинцями. Такого зв'язку не вимагаСФ загальне мСЦжнародне право, що очевидно доведено його пСЦслявоСФнним розвитком. КонцепцСЦя злочинСЦв проти людяностСЦ стала розглядатися як автономна, що не залежить вСЦд воСФнних злочинСЦв. ВСЦдповСЦдно до цСЦСФi концепцСЦi, злочини проти людяностСЦ розцСЦнюються як окрема категорСЦя, без потреби формального зв'язку з воСФнними злочинами. Характерно, що в КонвенцСЦi про незастосовнСЦсть термСЦну давнини до воСФнних злочинСЦв СЦ злочинСЦв проти людства вСЦд 26 листопада 1968 року, ратифСЦкованоi понад 40 державами, було прямо передбачене, що злочини проти людства можуть бути вчиненСЦ як пСЦд час вСЦйни, так СЦ в мирний час. Таке трактування мСЦститься й у ДоповСЦдСЦ Генерального Секретаря ООН щодо заснування МСЦжнародного трибуналу по колишнСЦй ЮгославСЦi .
До моменту прийняття Статуту Трибуналу по колишнСЦй ЮгославСЦi це положення стало загальновизнаним. Стаття 5 Статуту не тСЦльки не розширюСФ, але СЦ трохи звужуСФ категорСЦю злочинСЦв проти людяностСЦ, установлюючи, усупереч загальноприйнятому поняттю, умову вчинення злочину пСЦд час збройного конфлСЦкту . Ця умова накладаСФ обмеження на юрисдикцСЦю Трибуналу, що жодним чином не може порушувати принцип nullum crimen sine lege.
НеобхСЦдно вСЦдзначити, що таке обмеження вСЦдсутнСФ у СтатутСЦ МСЦжнародного трибуналу по РуандСЦ. Характеризуючи злочини проти людяностСЦ, цей Статут (стаття 3) не зазначаСФ стан збройного конфлСЦкту, але уводить важливий конструктивний елемент - широкомасштабний СЦ систематичний характер нападу на цивСЦльне населення. КрСЦм того, як обов'язковий елемент цього виду злочинСЦв передбачаються нацСЦональнСЦ, полСЦтичнСЦ, етнСЦчнСЦ, расовСЦ чи релСЦгСЦйнСЦ мотиви поведСЦнки винноi особи.
РозбСЦжностСЦ у формулюваннях поняття злочину проти людяностСЦ не змСЦнюють його загальновизнаного змСЦсту. Передбачаючи, що такСЦ злочини пСЦдпадають пСЦд юрисдикцСЦю Трибуналу, якщо вони вчиненСЦ пСЦд час збройного конфлСЦкту мСЦжнародного чи внутрСЦшнього характеру, стаття 5 Статуту Югославського трибуналу не претендуСФ на змСЦну загальновизнаного трактування цього поняття .Прецедентне право Трибуналу СЦнтерпретуСФ дану умову як специфСЦчну передумову для юрисдикцСЦi Трибуналу. КонфлСЦкт - це юрисдикцСЦйний, а не матерСЦально-правовий елемент статтСЦ 5. У справах Tadic, Kupreskic, Blaskic Krstic, Kupreskic СЦ рядСЦ СЦнших Трибунал неодноразово пСЦдкреслював, що збройна сутичка не СФ елементом злочину проти людяностСЦ, але СФ умовою для його покарання Трибуналом [129, paras. 140; 127, para. 66, 173, para. 545].
Таким чином, предметна юрисдикцСЦя Трибуналу не збСЦгаСФться повною мСЦрою з матерСЦально-правовою характеристикою злочину за загальним мСЦжнародним правом. При цьому загальновизнане поняття злочину проти людяностСЦ не може бути змСЦнено Статутом. ЗСЦ статтСЦ 5 випливаСФ тСЦльки те, що Трибунал уповноважений здСЦйснювати кримСЦнальне переслСЦдування осСЦб, котрСЦ вчинили злочин проти людяностСЦ пСЦд час збройного конфлСЦкту мСЦжнародного чи внутрСЦшнього характеру[129, para. 249; 173, para. 546; 132, para. 491]. Поза зв'язком зСЦ збройним конфлСЦктом злочин проти людяностСЦ не пСЦдпадаСФ пСЦд юрисдикцСЦю Трибуналу.
Значення ситуацСЦi збройного конфлСЦкту для квалСЦфСЦкацСЦi злочинСЦв за статтею 3 СЦ статтею 5 Статуту не рСЦвнозначно. Для квалСЦфСЦкацСЦi правопорушення як злочину за статтею 3 маСФ бути встановлений не тСЦльки стан збройного конфлСЦкту пСЦд час вчинення злочинних актСЦв, але СЦ близький зв'язок мСЦж конфлСЦктом СЦ цими дСЦями. Для квалСЦфСЦкацСЦi дСЦянь за статтею 5 такий зв'язок не обов'язковий .
НемаСФ необхСЦдностСЦ СЦ встановлювати, що злочин був досконалий точно в тому географСЦчному районСЦ, де в цей час вСЦдбувалися бойовСЦ дСЦi. Усе, що потрСЦбно, - це довести, що стан збройного конфлСЦкту СЦснував . За умови, що злочиннСЦ дСЦi вСЦдповСЦдають географСЦчному СЦ часовому контексту конфлСЦкту, не обов'язково, щоб обвинувачуваний мав намСЦр активно брати участь у ньому.
Стаття 5 визначаСФ злочини проти людяностСЦ як злочини, якСЦ спрямованСЦ проти будь-якого цивСЦльного населення. Прецедентне право Трибуналу СЦнтерпретувало цю характеристику, встановив необхСЦднСЦсть установлення широкомасштабного чи систематичного нападу на цивСЦльне населення . Таким чином, стаття 5 охоплюСФ навмиснСЦ злочиннСЦ дСЦяння, вчиненСЦ в контекстСЦ збройноi сутички, що СФ частиною нападу, спрямованого проти будь-якого цивСЦльного населення.
Вираження напад, спрямований проти будь-якого цивСЦльного населення звичайно розглядаСФться в прецедентнСЦй практицСЦ Трибуналу як сукупнСЦсть п'яти елементСЦв:
1)маСФ статися напад;
2)дСЦi злочинця мають бути частиною цього нападу;
)напад маСФ бути спрямований проти будь-якого цивСЦльного населення;
)напад маСФ бути широкомасштабним чи систематичним;
)злочинець маСФ знати про контекст широкомасштабного чи систематичного нападу, в якому вСЦдбуваються його дСЦi, СЦ усвСЦдомлювати, що вони СФ частиною цього нападу[129 Tadic Appeal Judgement, para. 248] .
Напад може бути визначений як лСЦнСЦя поведСЦнки, що припускаСФ вчинення актСЦв насильства. Сама природа злочинних дСЦй, якСЦ охоплюСФ стаття 5