Предметна юрисдикцСЦя мСЦжнародних кримСЦнальних трибуналСЦв по колишнСЦй ЮгославСЦi та РуандСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
бройний конфлСЦкт вСЦдбуваСФться в усСЦх випадках, коли держави застосовують збройну силу у вСЦдносинах мСЦж собою чи СЦснуСФ тривале збройне протистояння мСЦж урядовою владою й органСЦзованими збройними групами або мСЦж такими групами в межах держави . РЖнша попередня вимога застосування статтСЦ 3 - наявнСЦсть безпосереднього зв'язку мСЦж передбачуваним порушенням СЦ збройним конфлСЦктом. РЖнкримСЦнованСЦ злочини мають бути тСЦсно зв'язанСЦ з воСФнними дСЦями . Судова камера у справСЦ Delalic говорить про вимогу очевидного зв'язку (an obvious link), чи ясного зв'язку (a clear nexus), мСЦж злочинами СЦ збройною сутичкою. Судова камера у справСЦ Blaskic згадала цю вимогу як очевидний зв'язок мСЦж СЦнкримСЦнованими злочинами СЦ збройним конфлСЦктом у цСЦлому (evident nexus between the alleged crimes and the armed conflict as a whole) .
Стаття 4 Статуту МСЦжнародного трибуналу по колишнСЦй ЮгославСЦi виносить геноцид за межСЦ категорСЦi злочинСЦв проти людяностСЦ. Геноцидом названСЦ такСЦ дСЦi, чиненСЦ з намСЦром знищити, цСЦлком або частково, будь-яку нацСЦональну, етнСЦчну, расову чи релСЦгСЦйну групу як таку: а) вбивство членСЦв такоi групи; b) заподСЦяння серйозних тСЦлесних ушкоджень чи розумового розладу членам такоi групи; с) навмисне створення для будь-якоi групи таких життСФвих умов, що розрахованСЦ на повне чи часткове фСЦзичне знищення ii; d) заходи, розрахованСЦ на запобСЦгання дСЦтородСЦнню в середовищСЦ такоi групи; e) насильницька передача дСЦтей з однСЦСФi людськоi групи в СЦншу. АналогСЦчне визначення геноциду мСЦститься у статтСЦ 2 Статуту по РуандСЦ. Таким чином, визначення геноциду, яке мСЦститься у СтатутСЦ, вСЦдтворюСФ дефСЦнСЦцСЦю, що мСЦститься в КонвенцСЦi про запобСЦгання злочину геноциду СЦ покарання за нього вСЦд 9 грудня 1948 року.
Геноцид, поза всяким сумнСЦвом, СФ злочином проти загального мСЦжнародного права. Загальновизнано, що в КонвенцСЦi сформульована СЦмперативна норма загального права (jus cogens).. Статутами ТрибуналСЦв СЦ iх прецедентним правом геноцид охарактеризований двома основними ознаками:
об'СФктивним (матерСЦальним) елементом порушення, представленим одними чи декСЦлькома дСЦями, перерахованими у вСЦдповСЦдних статтях СтатутСЦв;
- суб'СФктивним - специфСЦчною формою провини, що включаСФ в себе спецСЦальний намСЦр знищити, цСЦлком або частково, будь-яку нацСЦональну, етнСЦчну, расову чи релСЦгСЦйну групу як таку .
У справСЦ Krstic Судова камера, з урахуванням принципу nullum crimen sine lege, СЦнтерпретувала геноцид вСЦдповСЦдно до загального мСЦжнародного права як дСЦi, обмеженСЦ фСЦзичним чи бСЦологСЦчним знищенням усСЦСФi чи частини групи, СЦ дСЦйшла висновку, що дСЦяння, якСЦ полягають у зазСЦханнСЦ на культурнСЦ чи СЦншСЦ соцСЦальнСЦ СЦнтереси групи, не пСЦдпадають пСЦд визначення геноциду. Судова камера, однак, указала, що фСЦзичне чи бСЦологСЦчне знищення часто супроводжуСФться зазСЦханнями на культурне СЦ релСЦгСЦйне надбання переслСЦдуваноi групи, що може розглядатися як свСЦдчення намСЦру знищити групу фСЦзично. Таким чином, Судова камера розцСЦнила навмисне знищення мечетей СЦ будинкСЦв, що належать членам групи, як свСЦдчення геноциду .ЗлочиннСЦ акти можуть бути охарактеризованСЦ як геноцид тСЦльки в тому разСЦ, якщо вСЦдбуваються з метою знищити, цСЦлком або частково, будь-яку нацСЦональну, етнСЦчну, расову чи релСЦгСЦйну групу . РЖнакше кажучи, для того щоб протиправнСЦ дСЦяння могли бути квалСЦфСЦкованСЦ як геноцид, необхСЦдно, по-перше, встановити дискримСЦнацСЦйну природу дСЦй винного СЦ, по-друге, мету знищення СЦдентифСЦкованоi групи, тотального або часткового.
ДискримСЦнацСЦйна природа дСЦй, якСЦ утворюють геноцид, припускаСФ, що злочинець спрямовуСФ цСЦ дСЦi пра злочину геноциду - людська група. Злочин спрямований не тСЦльки проти бСЦльшоi чи меншоi кСЦлькостСЦ людей, але СЦ проти групи, що СФ остаточною метою СЦ жертвою цього найтяжчого злочину. ПриналежнСЦсть СЦндивСЦдСЦв до переслСЦдуваноi групи, а не особистСЦсть потерпСЦлих, стаСФ вирСЦшальним критерСЦСФм у визначеннСЦ безпосереднСЦх жертв такого злочину. Поняття геноциду не поширюСФться на випадки, коли потерпСЦлСЦ обираються за ознакою членства в полСЦтичних групах, через недостатнСЦй ступСЦнь сталостСЦ таких об'СФднань. Судова камера Трибуналу по ЮгославСЦi в справСЦ Jelisic визнала за необхСЦдне пСЦдкреслити, що сфера застосування статтСЦ 4 обмежуСФться захистом бСЦльш стСЦйких груп, до яких СЦндивСЦди належать незалежно вСЦд iхнього власного бажання . Геноцид визнаСФ дСЦi, жертвами яких СФ особи, котрСЦ належать до певноi нацСЦональноi, етнСЦчноi, расовоi чи релСЦгСЦйноi групи.
КрСЦм дискримСЦнацСЦйноi природи, геноцид характеризуСФться тим, що складовСЦ його дСЦi СФ частиною бСЦльш широкоi комплексноi програми знищення, повного чи часткового, СЦдентифСЦкованоi групи, а не просто деяких приналежних до неi осСЦб. ДСЦючи проти СЦндивСЦдуального члена переслСЦдуваноi групи, злочинець, таким чином, не тСЦльки виявляСФ свою ненависть до групи, але також усвСЦдомлено здСЦйснюСФ акт, що СФ частиною бСЦльш широкого геноцидального намСЦру. Ця характеристика робить геноцид виключно тяжким злочином СЦ вСЦдрСЦзняСФ його вСЦд СЦнших серйозних злочинСЦв, зокрема переслСЦдування, при здСЦйсненнСЦ якого злочинець вибираСФ жертву, котра належить до певного об'СФднання, але не обов'язково прагне знищувати об'СФднання як таке .
Злочин геноциду унСЦкальний через елемент спецСЦального намСЦру. Таким чином, поняття геноцид охоплюСФ тСЦльки тСЦ дСЦi, передбачуваний чи ймовСЦрний наслСЦдок яких - повне або часткове руйнування групи. У справСЦ Prosecutor v. Jelisic Судова камера Гаазького трибуналу констатувала доведенСЦсть дСЦй, що являють собою ма