Предметна юрисдикцСЦя мСЦжнародних кримСЦнальних трибуналСЦв по колишнСЦй ЮгославСЦi та РуандСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ерСЦальний елемент геноциду, однак дСЦйшла висновку, що такСЦ дСЦi самСЦ по собСЦ не СФ фСЦзичним вираженням геноцидального намСЦру. Встановивши дискримСЦнацСЦйний характер дСЦй обвинувачуваного, спрямованих проти боснСЦйських мусульман як визначеноi групи, Судова камера дСЦйшла висновку, що обвинувач не встановив поза всяким розумним сумнСЦвом, що обвинувачуваний керувався dolus specialis злочину геноциду, бо поведСЦнка обвинувачуваного найпевнСЦше зазначаСФ те, що вСЦн дСЦяв довСЦльно, а не з явним намСЦром знищити цю групу. ОскСЦльки не була доведена поза всяким розумним сумнСЦвом наявнСЦсть спецСЦального намСЦру геноциду, Судова камера, виходячи з презумпцСЦi невинностСЦ, визнала пСЦдсудного невинним у геноцидСЦ .
Оскаржуючи дане рСЦшення, обвинувачення затверджувало, що Судова камера припустилася помилки в застосуваннСЦ права, обмеживши психСЦчний стан, необхСЦдний для квалСЦфСЦкацСЦi дСЦй як геноциду, стандартом dolus specialis. Обговорюючи СЦнтерпретацСЦю термСЦна dolus specialis, що дала Судова камера, АпеляцСЦйна камера визнала за необхСЦдне роз'яснити поняття необхСЦдноi провини (requisite mens rea) за статтею 4 Статуту. У цьому зв'язку АпеляцСЦйна камера пСЦдкреслила, що сам Статут мСЦстить указСЦвку на намСЦр здСЦйснити перерахованСЦ в ньому деструктивнСЦ дСЦi як конструктивний елемент геноциду. У прецедентному правСЦ трибуналСЦв воно було згадано як, наприклад, спецСЦальний намСЦр, специфСЦчний намСЦр, dolus specialis, особливий намСЦр, геноцидальний намСЦр . АпеляцСЦйна камера дСЦйшла висновку, що Судова камера не ТСрунтувалася на концепцСЦi dolus specialis; вона тСЦльки використовувала латинську фразу, щоб вСЦдбити необхСЦднСЦсть певного намСЦру. АпеляцСЦйна камера вСЦддала перевагу термСЦну specific intent (специфСЦчний намСЦр), але пСЦдкреслила СЦдентичнСЦсть цих характеристик .
Доказами специфСЦчного намСЦру, за вСЦдсутностСЦ прямих СЦ явних свСЦдчень, можуть стати багато якСЦ факти й обставини, наприклад загальний контекст вчинення злочинСЦв, систематично спрямованих проти тСЦСФi самоi групи, масштаб вчинених злодСЦянь, планування злочинних актСЦв, спрямованих проти членСЦв певноi групи, багаторазове вчинення деструктивних СЦ дискримСЦнацСЦйних дСЦй. АпеляцСЦйна камера дСЦйшла висновку, що СЦснування плану чи певноi полСЦтики не СФ обов'язковим юридичним компонентом геноциду. Однак у бСЦльшостСЦ справ СЦснування плану чи полСЦтики може стати важливим доказом специфСЦчного намСЦру .
АпеляцСЦйна камера пСЦдкреслила необхСЦднСЦсть вСЦдрСЦзняти специфСЦчний намСЦр вСЦд мотиву. Персональний мотив СЦндивСЦда при здСЦйсненнСЦ ним актСЦв геноциду може мати корисливий характер, полягати в прагненнСЦ до полСЦтичноi чи СЦншоi влади тощо. РЖснування персонального мотиву не усуваСФ наявностСЦ геноцидального намСЦру. Незважаючи на те, що СЦндивСЦдуальнСЦ мотиви учасникСЦв злочинноi дСЦяльностСЦ можуть розрСЦзнятися, мета злочинного заходу залишаСФться однСЦСФю й тСЦСФю самою.
Таким чином, специфСЦка суб'СФктивноi сторони розглянутого виду мСЦжнародно-правових злочинСЦв виявляСФться у спецСЦальному намСЦрСЦ - геноцидальному, що додаСФ дСЦям винних осСЦб особливий характер, який видСЦляСФ геноцид з СЦнших злочинСЦв проти мСЦжнародного гуманСЦтарного права СЦ загальнокримСЦнальних злочинСЦв. Геноцидальний намСЦр може бути виявлений у двох формах. По-перше, вСЦн може полягати в бажаннСЦ винищування дуже великоi кСЦлькостСЦ членСЦв групи - масове знищення; по-друге, вСЦн може вСЦдбиватися в прагненнСЦ знищити обмежене число людей, вСЦдСЦбраних для надання впливу, що маСФ СЦстотне значення для виживання групи, - вибСЦркове знищення.
З тексту статтСЦ 4 Статуту Трибуналу по ЮгСЦр винноi особи може не поширюватися на всю групу в цСЦлому. Для констатацСЦi геноциду немаСФ необхСЦдностСЦ встановлювати, що злочинець мав намСЦр досягти ii тотального знищення на всСЦй земнСЦй кулСЦ. Прецедентне право трибуналСЦв виходить з того, що геноцид може бути вчинений в обмеженСЦй географСЦчнСЦй зонСЦ .
НамСЦр знищити безлСЦч людей через iх членство в певнСЦй групСЦ складаСФ геноцид, навСЦть якщо цСЦ люди складають тСЦльки частину групи в межах краiни чи окремого регСЦону. У справСЦ Akayesu Судова камера Трибуналу по РуандСЦ визнала обвинувачуваного винним у геноцидСЦ в зв'язку з дСЦями, що вСЦн учинив у межах окремоi комуни. У справСЦ Nikolic характеристику геноциду одержали дСЦi, вчиненСЦ в окремСЦй областСЦ БоснСЦi СЦ Герцеговини - "асеницСЦ. У цьому зв'язку виникаСФ запитання: якСЦ пропорцСЦi групи, на знищення якоi спрямованСЦ дСЦi винних осСЦб, тобто якСЦ кСЦлькСЦснСЦ межСЦ, за що злочин може бути квалСЦфСЦковано як геноцид? У справСЦ Jelisic, яку розглядав Гаазький трибунал, обвинувачення виходило з того, що фраза цСЦлком або частково маСФ на увазСЦ знищення частини групи, суттСФвоi з кСЦлькСЦсного чи якСЦсного погляду. Обвинувачуваний може демонструвати намСЦр знищити групу частково, чинячи злочиннСЦ акти щодо ii головноi частини чи ii представницькоi фракцСЦi, наприклад лСЦдерСЦв. Судова камера дСЦйшла висновку, що намСЦр знищити маСФ поширюватися, принаймнСЦ на суттСФву частину групи .
НамСЦр знищити певну частину групи, наприклад ii полСЦтичних, адмСЦнСЦстративних, СЦнтелектуальних, вСЦйськових лСЦдерСЦв, може бути ознакою геноциду незалежно вСЦд того, наскСЦльки велика кСЦлькСЦсть убитих, якщо iх винищування маСФ значення для всСЦСФi групи . Винищування лСЦдерСЦв може СЦнтерпретуватися як геноцид у контекстСЦ подальшоi долСЦ СЦншоi частини групи. У цьому зв'язку особливий СЦнтерес являСФ справа Prosecutor v. Krstic. 2 серпня 2001 року Радислав Кристич став першим засудженим МСЦжнародним т