Аналiз органiзацii депозитних операцiй банкiв з фiзичними особами в комерцiйному банку ТОВ "Укрпромбанк"
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
В»ьш стабiльною та прогнозованою ресурсною базою для комерцiйних банкiв, на наш погляд, розробка шляхiв оптимiзацii управлiння вкладами населення постаi цiкавою та актуальною темою дослiдження даноi дипломноi роботи.
Роздiл 1. Теоретичнi аспекти менеджменту депозитiв фiзичних осiб в комерцiйному банку
1.1 Депозитнi джерела формування ресурсiв банку
Бiльша частина ресурсiв КБ формуiться на рахунок залучених та запозичених коштiв, а не власних. Залученi кошти банку кошти, якi банк залучаi на вклади i депозити. Запозиченi кошти - це кошти, якi банк залучаi шляхом випуску облiгацiй або одержанням мiжбанкiвського кредиту. Можливостi комерцiйного банку у залученнi коштiв регулюються НБУ. Так згiдно з показником платоспроможностi банку, нормативне значення якого встановлено НБУ, залученi та запозиченi кошти не повиннi перевищувати розмiр власного капiталу бiльше нiж у 8 разiв.
Банки залучають вiльнi грошовi кошти шляхом виконання депозитних операцiй у процесi яких використовують рiзнi види банкiвських рахункiв. Депозитнi операцii це операцii, що проводить банк, коли залучаi кошти клiiнтiв. Субiктами депозитних операцiй i комерцiйнi банки, якi виступають як позичальники, так i кредитори власники коштiв. Обiктами депозитних операцiй i кошти, що переданi банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.
Депозит це грошовi кошти в нацiональнiй та iноземнiй валютi що переданi iх власникам або iншою особою за його дорученням в готовiй або безготiвковiй формах на рахунок власника для зберiгання на певних умовах. [22]
Практично усi клiiнтськi рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який вiдкритий клiiнту у банку рахунок на якому зберiгаються його грошовi кошти.
Депозит до запитання це кошти, що знаходяться на поточних бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерцiйних банкiв i використовуються власниками залежно вiд потреби в цих коштах. Умови сплати вiдсоткiв за залишками коштiв за цими рахунками визначаються у двостороннiх угодах при вiдкриттi цих рахункiв. Вони (депозити до запитання) використовуються для здiйснення поточних рахункiв власника. За першою вимогою клiiнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачi готiвки, виконання платiжних доручень, сплати чекiв або векселiв.
До вкладiв до запитання прирiвнюються внески з попереднiм повiдомленням банку про намiр зняти грошi з рахунку. Вклади до запитання i нестабiльними, що обмежуi можливiсть iх використання банком для позичкових та iнвестицiйних операцiй, тому власникам поточних рахункiв сплачуiться низький депозитний % або не сплачуiться зовсiм. В умовах вiдсутностi плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клiiнтiв стимулювати прирiст поточних внескiв за рахунок надання iх додаткових послуг та пiдвищення якостi обслуговування. Це зокрема, кредитування з поточного рахунку, пiльги вкладникам в одержаннi кредиту, використання зручних для клiiнта форм розрахункiв: застосування кредитних карток, чекiв, розрахунково-консультативне обслуговування тощо.
Залучення депозитiв оформляiться банком шляхом:
- вiдкриття депозитного рахунку з укладанням договору банкiвського вкладу (видачею ощадноi книжки);
- видачi ощадного (депозитного) сертифiката.
За договором банкiвського депозиту комерцiйний банк, який прийняв кошти вiд вкладника або кошти, що надiйшли на рахунок вкладника вiд iншоi сторони, зобовязуiться виплатити вкладнику суму депозиту та нарахованi % на умовах та в порядок, що передбаченi договором. [9]
Для покриття операцiйних витрат повязаних з веденням поточних рахункiв банк стягуi з клiiнта комiсiйну винагороду. Комiсiя може утримуватися з депозитного %. Деякi банки не стягують комiсii з безпроцентних рахункiв за умови зберiгання на них стабiльного залишку не нижче встановленого рiвня. До депозитiв до запитання можна вiднести i кредитовi залишки на конкретних рахунках. На цьому рахунку знаходять вiдображення усi операцii банку з клiiнтами, тобто видача позичок i проведення платежiв за дорученням клiiнта, а також надходження виручки вiд реалiзацii продукцii та iнших грошових переказiв на користь клiiнта i на погашення позичок. Тобто, контокорентний рахунок це активно-пасивний рахунок, що поiднуi в собi ознаки поточного i позичкового. Кредитове сальдо по контокорентному рахунку означаi, що клiiнт маi у своiму розпорядженнi власнi кошти, дебетове що у клiiнта виникла заборгованiсть перед банком за позиками.
Найбiльшу частину банкiвських зобовязань складають кошти юридичних осiб. Це спричинено тим, що, головним чином, весь безготiвковий обiг в народному господарствi концентруiться на рахунках пiдприiмств та органiзацiй. Але позитивною тенденцiiю i постiйне зростання обсягу вкладiв населення в комерцiйних банках, якi i одним з основних джерел банкiвських ресурсiв. Це свiдчить про збiльшення грошових доходiв населення та пiдвищення довiри до банкiвськоi системи. Але населення Украiни, на вiдмiну вiд краiн з розвиненою економiкою, не i основним клiiнтом банкiв. У пасивах банкiв розвинених краiн частка приватних вкладiв сягаi 80%.
Потенцiйна можливiсть залучення коштiв населення дуже велика. У населення i вiльнi кошти, але необхiднi стимули для iх залучення у банкiвський сектор, що дало б можливiсть збiльшення фiнансовоi стiйкостi комерцiйних банкiв. У залежностi вiд строку розмiщення вкладiв, найбiльшу питому вагу