Потерпевший в криминальном праве Украины
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?СЦ перед судом iхньоi переконливостСЦ.
КримСЦнально-процесуальний кодекс Украiни закрСЦпив дуже важливе положення, згСЦдно з яким потерпСЦлий СЦ його представник у судовому розглядСЦ користуються рСЦвними правами з обвинуваченим, пСЦдсудним, захисником, цивСЦльним позивачем та iхнСЦми представниками щодо подання доказСЦв, участСЦ в дослСЦдженнСЦ доказСЦв та заявленнСЦ клопотань (ст.261 КПК).
ПСЦд час судового розгляду, як СЦ на попередньому слСЦдствСЦ, потерпСЦлий маСФ право подавати докази. ВСЦн може задавати запитання пСЦдсудному, СЦншим потерпСЦлим, свСЦдкам, експертовСЦ.
У судовому розглядСЦ потерпСЦлий маСФ право давати показання. ДопитуСФться вСЦн судом за правилами допиту свСЦдкСЦв, але ранСЦше вСЦд них (ст. 308 КПК). Головуючий зясовуСФ взаСФмовСЦдносини потерпСЦлого з пСЦдсудним СЦ пропонуСФ повСЦдомити про все, що йому вСЦдомо у справСЦ. ПСЦсля цього потерпСЦлого допитують.
ПСЦсля закСЦнчення судового слСЦдства суд переходить до судових дебатСЦв. Як зазначено у ст. 267 КПК Украiни, потерпСЦлий маСФ право брати участь у дебатах у справах публСЦчного СЦ приватно-публСЦчного обвинувачення лише тодСЦ, коли в них не бере участСЦ прокурор чи громадський обвинувач.
У справах приватного обвинувачення потерпСЦлий першим виступаСФ в судових дебатах. Якщо в судовому розглядСЦ справи приватного обвинувачення бере учать прокурор, то послСЦдовнСЦсть виступСЦв прокурора СЦ потерпСЦлого встановлюСФться судом за iхньою пропозицСЦСФю. ЗамСЦсть потерпСЦлого у справах приватного обвинувачення в судових дебатах може брати участь його представник.
Якщо потерпСЦлого визнано цивСЦльним позивачем, вСЦн маСФ право брати участь у судових дебатах у всСЦх кримСЦнальних справах. З промовою вСЦн виступаСФ пСЦсля державного та громадського обвинувачСЦв. У промовСЦ вСЦн може висловлюватись лише як цивСЦльний позивач про майнову шкоду.
5. Доказування у кримСЦнальному процесСЦ характеру СЦ розмСЦру шкоди, завданоi злочином потерпСЦлому
Стаття 22 КПК Украiни передбачаСФ, що обовязок доказування вини обвинуваченого та СЦнших обставин справи, як-от: збирання, перевСЦрки та оцСЦнки доказСЦв, складаСФ правовий обовязок суду, прокурора, слСЦдчого та особи, яка провадить дСЦзнання.
Поряд СЦз учасниками процесу, на яких лежить обовязок доказування, закон вказуСФ СЦ на таких учасникСЦв процесу, яким надано тАЬправо доказуваннятАЭ, але на яких не покладаСФться обовязок доказування. До таких учасникСЦв процесу належать: обвинувачений, пСЦдозрюваний СЦ його захисник, потерпСЦлий, цивСЦльний позивач СЦ цивСЦльний вСЦдповСЦдач та iхнСЦ представники.
ЗгСЦдно з принципами публСЦчностСЦ (ст. 4 КПК Украiни) СЦ встановлення обСФктивноi СЦстини (ст. 22 КПК Украiни) у кримСЦнальному процесСЦ вся дСЦяльнСЦсть, скерована на зясування того, чи вчинено злочин, складаСФ обовязок органСЦв держави, якСЦ вСЦдповСЦдальнСЦ за кримСЦнальну справу, тобто суду, прокурора, слСЦдчого СЦ органу дСЦзнання. Ця дСЦяльнСЦсть: а) зобовязуСФ порушити кримСЦнальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину; б) вимагаСФ вжиття всСЦх необхСЦдних заходСЦв до збирання, перевСЦрки, оцСЦнки доказСЦв як на попередньому розслСЦдуваннСЦ, так СЦ в судСЦ; в) поширюСФться не тСЦльки на виннСЦсть або невиннСЦсть обвинуваченого у вчиненнСЦ злочину, а й на СЦншСЦ елементи предмета доказування (статтСЦ 23 СЦ 64 КПК Украiни), в тому числСЦ й щодо вжиття заходСЦв до вСЦдшкодування заподСЦяноi злочином шкоди потерпСЦлому незалежно вСЦд позицСЦi якихось органСЦв, установ СЦ органСЦзацСЦй, осСЦб, зокрема обвинуваченого й потерпСЦлого (крСЦм справ приватного СЦ приватно-публСЦчного обвинувачення); г) забезпечуСФ охорону законних СЦнтересСЦв обвинуваченого та СЦнших учасникСЦв процесу потерпСЦлого, цивСЦльного позивача СЦ цивСЦльного вСЦдповСЦдача, а також забороняСФ перекладати на них обовязок доказування.
До фактСЦв, що пСЦдлягають доказуванню стосовно характеру СЦ розмСЦру шкоди, заподСЦяноi злочином потерпСЦлому, слСЦд вСЦднести: а) дСЦi, якСЦ заподСЦяли шкоду, в iх конкретному виразСЦ в кожному окремому випадку; б) наявнСЦсть шкоди, заподСЦяноi особСЦ чи майну, також у ii конкретному виразСЦ; в) наявнСЦсть причинного звязку мСЦж дСЦями особи, притягненоi до кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ, СЦ шкодою; г) вину заподСЦювача шкоди;
д) умисел або необережнСЦсть потерпСЦлого, а якщо останнСЦ були допущено, то й ступСЦнь iх вираженостСЦ; е) майнове становище особи, яка заподСЦяла шкоду; СФ) розмСЦр заподСЦяноi шкоди; ж) розмСЦр шкоди, що пСЦдлягаСФ вСЦдшкодуванню.
Висновок
ПСЦдводячи пСЦдсумки проведеного в данСЦй роботСЦ дослСЦдження, слСЦд зауважити, що в кримСЦнальному процесСЦ Украiни правове становище потерпСЦлого на сьогоднСЦшнСЦй день в значнСЦй мСЦрСЦ не вСЦдповСЦдаСФ вимогам сучасностСЦ.
Хто з нас не чув про таку ситуацСЦю: пограбували квартиру, злочинця через деякий час знайшли, засудили, а шкоду постраждалим СЦще не вСЦдшкодовано, хоча право на компенсацСЦю невСЦдСФмне право громадян, елемент правового статусу особи. Тим часом законнСЦ СЦнтереси потерпСЦлих часто залишаються незахищеними.
НаявнСЦсть численних прогалин у законодавствСЦ про забезпечення прав потерпСЦлих СЦ захист iхнСЦх СЦнтересСЦв ставить на порядок денний питання про необхСЦднСЦсть розроблення СЦ прийняття спецСЦального нормативного акта про посилення захисту прав СЦ законних СЦнтересСЦв громадян, щодо яких вчинено злочин.
Однак, справа не тСЦльки в недосконалому законодавствСЦ. Проведеним опитуванням 15% (СЦз 60 потерпСЦлих) не змогли назвати жодного права з тих, якими iх надСЦлив законодавець. А це свСЦдчить про низький рСЦвень правового виховання громадян, про необхСЦднСЦсть посилення розяснення потерпСЦлим iх прав СЦ ролСЦ в розкриттСЦ злочину.