Потерпевший в криминальном праве Украины
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?у. Про визнання громадянина потерпСЦлим чи про вСЦдмову в цьому особа, яка провадить дСЦзнання, слСЦдчий СЦ суддя виносять постанову, а суд ухвалу.
В лСЦтературСЦ даСФться бСЦльш детальне визначення цього поняття. Так, М.МихеСФнко визначаСФ потерпСЦлим фСЦзичну особу, якСЦй злочином безпосередньо заподСЦяно моральну, фСЦзичну або майнову шкоду СЦ яка визнана потерпСЦлою постановою особи, яка провадить дСЦзнання, слСЦдчого, суддСЦ, або ухвалою суду.
Визнання особи потерпСЦлою не залежить вСЦд ii вСЦку, фСЦзичного або психСЦчного стану. Також для визнання особи потерпСЦлою закон не потребуСФ ii заяви. Тобто, пСЦдставами для визнання особи (фСЦзичноi, так як у вСЦдповСЦдностСЦ СЦз чинним законодавством потерпСЦлим може визнаватись лише фСЦзична особа) потерпСЦлою СФ шкода, заподСЦяна цСЦй особСЦ внаслСЦдок вчинення певних дСЦй якСЦ кримСЦнальним законом визнаються злочинними, або вСЦдмови вСЦд вчинення таких дСЦй (бездСЦяльностСЦ) СЦншою особою.
Для успСЦшного розслСЦдування справи важливим СФ своСФчаснСЦсть виявлення осСЦб, потерпСЦлих вСЦд злочину, та визнання iх потерпСЦлими. РЖ тому не пСЦдлягаСФ сумнСЦву постулат, що допит потерпСЦлого доцСЦльно проводити на початку розслСЦдування справи, бо це сприяло б найбСЦльш ефективнСЦй та цСЦлеспрямованСЦй органСЦзацСЦi розслСЦдування. При цьому важливо, щоб особа, яка постраждала вСЦд злочину, допитувалася саме як потерпСЦлий, а не як свСЦдок. СвоСФчасне визнання потерпСЦлого необхСЦдне СЦ для повнСЦшого забезпечення прав СЦ законних СЦнтересСЦв постраждалоi особи. Тому важливе значення маСФ питання про те, за наявностСЦ яких даних особа пСЦдлягаСФ визнанню потерпСЦлою.
У законСЦ зазначено, що слСЦдчий виносить постанову про визнання особи потерпСЦлою, встановивши, що тАЬзлочином заподСЦяно моральну, фСЦзичну або матерСЦальну шкодутАЭ (ст. 49 КПК). Але як же слСЦд розумСЦти цю вимогу закону? Чи означаСФ це, що умовою визнання особи потерпСЦлою СФ наявнСЦсть даних, якСЦ б дали пСЦдстави слСЦдчому визнати безперечно встановленим як сам факт злочину, так СЦ заподСЦяну ним шкоду? Таке розумСЦння закону, на думку М.РЖ. Гошовського, не СФ правильним. Визнання доведення самого факту злочину в багатьох випадках невСЦддСЦльне вСЦд визнання того, що даний злочин заподСЦяно конкретною особою. Наприклад, у справах про злочини на автотранспортСЦ вирСЦшення питання про те, чи СФ наiзд на потерпСЦлого результатом злочину, часто органСЦчно повязане з вирСЦшенням питання про виннСЦсть водСЦя автомашини СЦ знаходиться в прямСЦй залежностСЦ вСЦд нього. АналогСЦчне положення нерСЦдко маСФ мСЦсце у справах про зТСвалтування, заподСЦяння тСЦлесних ушкоджень, шахрайство та деяких СЦнших.
Отже, якби визнання потерпСЦлим обумовлювалося доведенСЦстю факту злочину, яким заподСЦяно шкоду, то воно в наведених випадках було б невСЦддСЦльним вСЦд визнання обТСрунтованостСЦ обвинувачення тСЦСФi чи СЦншоi особи в цьому злочинСЦ. А це означаСФ, що визнання потерпСЦлим могло б мати мСЦсце лише наприкСЦнцСЦ слСЦдства або, принаймнСЦ, не ранСЦше притягнення особи як обвинуваченоi. Тим часом вирСЦшення питання про визнання особи потерпСЦлою не слСЦд залишати на кСЦнець розслСЦдування справи, бо це обмежуСФ права потерпСЦлого СЦ може негативно позначитися на результатах слСЦдства. РЖ правильно наголошуСФ В.В. Леоненко на тому, що мають бути передбаченСЦ додатковСЦ процесуальнСЦ гарантСЦi своСФчасностСЦ визнання особи потерпСЦлою.
ПотерпСЦлою в матерСЦальному розумСЦннСЦ СФ особа, якСЦй злочином заподСЦяно шкоду, що встановлена вСЦдповСЦдно до дСЦйсностСЦ. Це безперечно. Причому питання про заподСЦяння шкоди тСЦй чи СЦншСЦй особСЦ, оскСЦльки воно невСЦддСЦльне вСЦд питання про виннСЦсть певноi особи в цьому злочинСЦ, може бути вирСЦшено позитивно лише вироком суду. Висновки слСЦдчого з цього питання, як СЦ про виннСЦсть обвинуваченого, мають СЦмовСЦрнСЦсний характер, проте вони повиннСЦ ТСрунтуватися на сукупностСЦ доказСЦв, достатнСЦх для того, аби винести конкретне рСЦшення.
ПотерпСЦлим у процесуальному розумСЦннСЦ СФ особа, котра займаСФ правове становище потерпСЦлоi у процесСЦ за вСЦдповСЦдним рСЦшенням слСЦдчого чи суду, винесеним завдяки наявностСЦ даних, якСЦ вказують на заподСЦяння шкоди тим злочином, що розслСЦдуСФться, або справа щодо якого розглядаСФться в судСЦ.
2. Представники потерпСЦлого у кримСЦнальному процесСЦ
Чинному праву вСЦдоме представництво в адмСЦнСЦстративних, цивСЦльних, трудових, сСЦмейних та СЦнших справах, що розглядаються судами. РЖнститут представництва притаманний СЦ кримСЦнально-процесуальному праву.
РЖснуСФ два види представництва законних СЦнтересСЦв за законом СЦ за угодою.
Представництво за законом здСЦйснюСФться законним представником потерпСЦлого, коли той СФ неповнолСЦтнСЦм або особою, котра маСФ фСЦзичнСЦ чи психСЦчнСЦ вади СЦ не може самостСЦйно захистити своi права й законнСЦ СЦнтереси. Представник за законом зобовязаний захищати права й законнСЦ СЦнтереси потерпСЦлого в усСЦх установах, зокрема в органах попереднього розслСЦдування СЦ в судСЦ. ЗгСЦдно з до законних представникСЦв належать: батьки, опСЦкуни, пСЦклувальники даноi особи або представники тих установ СЦ органСЦзацСЦй, пСЦд опСЦкою чи опСЦкуванням яких вона перебуваСФ. Для того, щоб узяти участь у кримСЦнальному процесСЦ, законному представниковСЦ згоди потерпСЦлого не потрСЦбно. ВСЦн вступаСФ у справу, подаючи слСЦдчому документ, який засвСЦдчуСФ, що вСЦн СФ батьком, опСЦкуном чи СЦншою особою, пСЦд опСЦкою якоi знаходиться потерпСЦлий.
Законний представник потерпСЦлого може бути допитаний як свСЦдок. ВСЦн закСЦнчуСФ свою дСЦяльнСЦсть, коли неповнолСЦтньому потерпСЦлому виповнюСФться 18 рокСЦв, тобто коли вСЦн стаСФ повнолСЦтнСЦм.
Представником потерпСЦлого за угодою м