Потерпевший в криминальном праве Украины
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?, завданоi злочином потерпСЦлому.
У лСЦтературСЦ з кримСЦнального права СЦ процесу майнова розглядаСФться, як правило, тСЦльки як втрата, привласнення, знищення або пошкодження майна. РДдиного уявлення щодо поняття розмСЦру (обсягу) майновоi шкоди, завданоi злочином, що пСЦдлягаСФ вСЦдшкодуванню потерпСЦлому, серед учених немаСФ. ОднСЦ автори вважають, що допускаСФться можливСЦсть застосування тСЦльки тих норм цивСЦльного права, якСЦ передбачають вСЦдшкодування шкоди, безпосередньо завданоi злочином. Зокрема, на думку П.П. ГуреСФва, тАЬв зобовязаннях СЦз заподСЦяння шкоди вСЦдшкодування збиткСЦв замСЦнюСФ вСЦдновлення попереднього стану. ПСЦд збитками в разСЦ заподСЦяння шкоди слСЦд розумСЦти тСЦльки позитивну шкоду в майнСЦ, тобто зменшення наявного майна потерпСЦлого... Тому потерпСЦлий, який зазнав матерСЦальноi шкоди вСЦд злочину, маСФ право на стягнення з обвинуваченого чи осСЦб, що несуть вСЦдповСЦдальнСЦсть за дСЦi обвинуваченого, тСЦльки позитивноi шкоди в майнСЦ та не маСФ права на стягнення втраченоi вигодитАЭ. Як аргумент проти включення тАЬвтраченоi виголитАЭ або тАЬнедоодержаних доходСЦвтАЭ у розмСЦр вСЦдшкодування завданоi злочином шкоди, висуваються також твердження про складнСЦсть iх пСЦдрахунку СЦ неможливСЦсть вСЦдшкодування в порядку кримСЦнального судочинства через вСЦдсутнСЦсть причинно-наслСЦдкового звязку з фактом злочину.
Прихильники СЦншоi концепцСЦi вважають, що пСЦдлягаСФ вСЦдшкодуванню не тСЦльки пряма шкода, завдана злочином, а й недоодержанСЦ доходи, оскСЦльки це випливаСФ з самоi сутСЦ застосування цивСЦльно-правовоi вСЦдповСЦдальностСЦ у кримСЦнальному процесСЦ. Зокрема, В.Т. Нор зауважив, що з аналСЦзу чинного цивСЦльного законодавства (ст. 148, 203, 440, 469 ЦК Украiни), на пСЦдставСЦ якого суд повинен вирСЦшити заявлену вимогу (позов) про вСЦдшкодування завданоi злочином матерСЦальноi шкоди, випливаСФ висновок, що заподСЦяна майнова шкода пСЦдлягаСФ вСЦдшкодуванню в повному обсязСЦ особою, яка ii заподСЦяла, крСЦм випадкСЦв, спецСЦально вказаних законом. Продовжуючи, автор вСЦдзначаСФ, що повний обсяг (розмСЦр) майновоi шкоди, як вСЦдомо, криСФ в собСЦ як позитивну шкоду в майнСЦ, так СЦ недоодержанСЦ доходи. При цьому вСЦдшкодування шкоди в натурСЦ (надання замСЦсть знищеноi або пошкодженоi речСЦ того ж роду СЦ якостСЦ, лагодження ii тощо) не СФ перепоною до вСЦдшкодування, крСЦм того, ще й заподСЦяння збиткСЦв у виглядСЦ недоодержаних доходСЦв, що iх потерпСЦла особа одержала б, якби не було вчинено злочину.
АналСЦзуючи цСЦ позицСЦi, а також опублСЦковану останнСЦм часом практику Верховного Суду Украiни, можна зробити висновок, що в кримСЦнальному процесСЦ Украiни потерпСЦлий маСФ право на вСЦдшкодування не тСЦльки прямоi шкоди, а й недоодержаних доходСЦв з наступних мСЦркувань.
Норми цивСЦльного (трудового, аграрного, природоохоронного) законодавства застосовуються в кримСЦнальному судочинствСЦ з метою захисту порушеного матерСЦального субСФктивного права потерпСЦлих вСЦд злочину. Це випливаСФ з природи СФдиного юридичного факту, який, з одного боку, СФ пСЦдставою притягнення особи до кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ, а з СЦншого до цивСЦльно-правовоi вСЦдповСЦдальностСЦ в разСЦ заподСЦяння злочином майновоi шкоди. Законодавець у ст. 28 КПК Украiни передбачаСФ можливСЦсть сумСЦсного розгляду СЦ цивСЦльного позову насамперед, з огляду на те, що це повинно сприяти повнотСЦ, всебСЦчностСЦ та обСФктивностСЦ дослСЦдження обставин справи, а також бСЦльш швидкому вСЦдшкодуванню заподСЦяноi злочином шкоди. Якщо це так, то зазначенСЦ переваги тАЬзСФднаного процесутАЭ мають гарантувати потерпСЦлому вСЦд злочину або цивСЦльному позивачевСЦ можливСЦсть вСЦдшкодування завданоi злочином шкоди в тому розмСЦрСЦ (обсязСЦ), яку вони могли б одержати за розгляду позову в порядку цивСЦльного судочинства. У протилежному випадку само СЦснування тАЬСЦнституту цивСЦльного позовутАЭ в кримСЦнальному процесСЦ було б неефективним. Тобто, СЦснуючСЦ в цивСЦльному законодавствСЦ тлумачення майновоi шкоди, обсягу СЦ розмСЦру ii вСЦдшкодування повиннСЦ однаково застосовуватися незалежно вСЦд того, яким делСЦктом вони спричиненСЦ цивСЦльним чи кримСЦнальним.
РЖ випадки такого позитивного вирСЦшення цивСЦльних позовСЦв у кримСЦнальнСЦй справСЦ вже СФ у судовСЦй практицСЦ. Наприклад, вироком НадвСЦрнянського районного суду РЖвано-ФранкСЦвськоi областСЦ вСЦд 10.10.1996р. гр. К. Було засуджено за ч. 1 ст. 199 КК Украiни за самовСЦльне захоплення земельноi дСЦлянки гр. С. Одночасно суд задовольнив цивСЦльний позов про стягнення на користь останнього СЦз засудженоi 500 грн. Майновоi шкоди, що становить вартСЦсть недоодержаного врожаю. Засудженою вирок оскаржувався у касацСЦйному порядку. Ухвалою судовоi колегСЦi у кримСЦнальних справах РЖвано-ФранкСЦвського обласного суду вСЦд 20.11.1996 р. вСЦн залишився без змСЦн.
МатерСЦальна шкода як один СЦз шкСЦдливих наслСЦдкСЦв злочину виникаСФ не лише внаслСЦдок посягання на вСЦдносини власностСЦ у формСЦ певних матерСЦальних обСФктСЦв. Така шкода може бути завдана СЦ за посягання на особу та ii права. ПримСЦром, при вчиненнСЦ злочинних посягань на життя СЦ здоровя громадян, як правило, маСФ мСЦсце заподСЦяння iм фСЦзичноi шкоди, яка безпосередньо вСЦдшкодована бути не може. Однак нарСЦвно з фСЦзичною шкодою потерпСЦлим у такому разСЦ може бути заподСЦяна СЦ майнова шкода, що виражаСФться у витратах на лСЦкування, протезування, посилене харчування, втратою всього або частини заробСЦтку через тимчасову чи стСЦйку втрату працездатностСЦ, а в разСЦ iх смертСЦ витратами на поховання, втратою засобСЦв до СЦснування особами, якСЦ знаходяться на iх утриманнСЦ. Питання про можливСЦсть вСЦдшкодування зазначеноi майновоi шкоди через предявлення цивСЦльного позову