Потерпевший в криминальном праве Украины
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?же бути особа, яка в змозСЦ надати юридичну допомогу потерпСЦлому. НайчастСЦше це адвокат. РЖ, як зазначаСФ ряд науковцСЦв, тАЬправильним СФ те, що закон першим серед осСЦб, котрСЦ мають право брати участь у кримСЦнальнСЦй справСЦ як представники потерпСЦлого, називаСФ саме адвоката. Адже адвокат це компетентний юрист-професСЦонал, який здСЦйснюСФ кримСЦнально-процесуальне представництво. Саме адвокат може найкращим чином надати юридичну допомогу СЦ сприяти здСЦйсненню правосуддя у кримСЦнальнСЦй справСЦтАЭ. Однак, адвокати поки що занадто рСЦдко представляють СЦнтереси потерпСЦлих, що, на думку М.РЖ.Гошовського, пояснюСФться, з одного боку, тим, що потерпСЦлСЦ не знають свого законного права запросити адвоката як представника своiх прав СЦ законних СЦнтересСЦв, порушених злочином, а з СЦншого тим, що не всСЦ потерпСЦлСЦ в змозСЦ оплатити послуги адвоката.
Питанням, що маСФ бути детально доопрацьованим у кримСЦнальному процесСЦ, СФ питання про можливСЦсть визнання потерпСЦлими близьких родичСЦв осСЦб, якСЦ загинули внаслСЦдок злочину. В ч. 5 ст. 49 КПК Украiни зазначено, що у справах, про злочини, через якСЦ сталася смерть потерпСЦлого, права, передбаченСЦ цСЦСФю статтею, мають його близькСЦ родичСЦ, якими, вСЦдповСЦдно до п. 11 ст. 32 КПК СФ батьки, дружина, дСЦти, рСЦднСЦ брати й сестри, дСЦд, баба, онуки. Наведений перелСЦк осСЦб, що мають права загиблого потерпСЦлого, СФ вичерпним, СЦншСЦ особи брати участь у справСЦ як потерпСЦлСЦ не можуть.
ВиникаСФ питання: ким виступають близькСЦ родичСЦ загиблого вСЦд злочину? На думку одних авторСЦв, вони беруть участь у кримСЦнальному процесСЦ як потерпСЦлСЦ, на думку других як представники потерпСЦлих, третСЦ вважають iх потерпСЦлими СЦ представниками потерпСЦлих, на думку четвертих вони взагалСЦ не повиннСЦ брати участь у кримСЦнальному судочинствСЦ нСЦ як потерпСЦлСЦ, нСЦ як представники потерпСЦлих.
Так, В.М. Савицький з цього приводу пише, що тАЬнайточнСЦша юридична характеристика правового становища близьких родичСЦв того, хто загинув, представники. РЖ нСЦчого незвичайного нема в тому, що вони представляють СЦнтереси особи, якоi вже нема в живихтАЭ. А В.П. БожСФв вважаСФ, що тАЬблизькСЦ родичСЦ потерпСЦлого, який загинув, не можуть бути визнанСЦ нСЦ потерпСЦлими, нСЦ представниками потерпСЦлихтАЭ.
Однак бСЦльшСЦсть вчених, зокрема Л.Д.Кокорев, Н.Я. Калашникова, Ю.О. РЖванов, Р.Д. Рахунок, М.О. Чельцов, Г.М. Омельяненко, М.П. Шешуков дотримуються думки, що близькСЦ родичСЦ особи, котра загинула внаслСЦдок злочину, повиннСЦ брати участь у процесСЦ, як потерпСЦлСЦ, а не як представники загиблих, бо iм найчастСЦше заподСЦюСФться велика моральна, а СЦнодСЦ СЦ матерСЦальна шкоди. РЖ з цим важко не погодитися.
На думку Ю.О. РЖванова, близькСЦ родичСЦ загиблих вСЦд злочину осСЦб беруть участь у кримСЦнальному судочинствСЦ як потерпСЦлСЦ, СЦ всупереч думцСЦ окремих науковцСЦв, не лише з огляду на заподСЦяння iм майновоi шкоди, наприклад, щодо неповнолСЦтнСЦх дСЦтей, та СЦнших недСЦСФздатних членСЦв сСЦмi, якСЦ знаходяться на його утриманнСЦ. Закон не називаСФ iх потерпСЦлими (потерпСЦлим названо померлого вСЦд злочину), а лише вказуСФ на те, що вони надСЦляються правами потерпСЦлого. Але резонно запитати, що ж це за учасник процесу, якого надСЦлено всСЦма правами потерпСЦлого? Певна рСЦч, це СЦ СФ потерпСЦлий. Всяке СЦнше вирСЦшення даного питання, наголошуСФ Ю.О.РЖванов, немаСФ нСЦяких нСЦ логСЦчних, нСЦ правових пСЦдстав.
ЦСЦСФi ж думки дотримуСФться СЦ Верховний Суд Украiни. Так, у п. 5 постанови вСЦд 22 грудня 1978 р. тАЬПро деякСЦ питання, що виникли в практицСЦ застосування судами Украiни норм кримСЦнально-процесуального законодавства, якими передбаченСЦ права потерпСЦлих вСЦд злочинСЦвтАЭ Пленум Верховного Суду Украiни розяснив: тАЬВ силу ч. 5 ст. 49 КПК у справах про злочини, внаслСЦдок яких сталася смерть потерпСЦлого, права, передбаченСЦ цСЦСФю статтею, мають його близькСЦ родичСЦ, якСЦ в установленому законом порядку повиннСЦ називатися потерпСЦлимитАЭ.
Щодо моменту допуску представника потерпСЦлого до участСЦ у справСЦ, то це питання досСЦ залишаСФться невирСЦшеним. У проектСЦ КПК Украiни (ч. 2 ст. 60) зазначено, що пСЦдставою для участСЦ в справСЦ представника СФ дгоговСЦр доручення, укладений ним СЦз потерпСЦлим. У ч. 3 ст. 58 проекту зазначено, що законнСЦ представники потерпСЦлого беруть участь у справСЦ як поряд СЦз ним, так СЦ замСЦсть нього. Але цСЦ норми не вносять ясностСЦ в питання про момент допуску представника потерпСЦлого до участСЦ у справСЦ. А точнСЦше визначення цього питання в законСЦ мало б важливе значення для слСЦдчих, прокурорСЦв, суддСЦв, адвокатСЦв. Тому можна погодитися з думкою В.П.ШибСЦнко, що моментом допуску представника потерпСЦлого до участСЦ в справСЦ може бути початок першого допиту особи потерпСЦлого. ПСЦсля винесення постанови про визнання особи потерпСЦлою та розяснення iй процесуальних прав у неi маСФ бути зясоване бажання запросити до початку допиту представника для обстоювання ii СЦнтересСЦв.
КримСЦнально-процесуальний закон не встановлюСФ вСЦк, з якого потерпСЦлий набуваСФ дСЦСФздатностСЦ. У вищезгаданСЦй постановСЦ Пленуму Верховного суду Украiни вСЦд 22 грудня 1978р. вказуСФться, що тАЬ... пСЦсля досягнення потерпСЦлим 18-рСЦчного вСЦку вСЦн стаСФ дСЦСФздатним у повному обсязСЦ ...тАЭ. Така позицСЦю, на думку бСЦльшостСЦ науковцСЦв, СФ правильною, СЦ ii треба дотримуватися пСЦд час розслСЦдування та судового розгляду кримСЦнальних справ. Адже надання потерпСЦлому дСЦСФздатностСЦ з 18 рокСЦв, як свСЦдчить практика, краще сприятиме захистовСЦ його СЦнтересСЦв, а також вСЦдповСЦдатиме вимогам цивСЦльного та цивСЦльно-процесуального законодавства з питань дСЦСФздатностСЦ.
3. Поняття характеру шкоди, завданоi злочином потерпСЦлому.
3.1. Поняття майновоi шкод