Поняття та форми державного устрою2
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
SHURA19@YANDEX.RU
ЗМРЖСТ
сторСЦнка
ВСТУП ........................................................................... 3
1. Форма держави ........................................................ 5
2. Форми та поняття державного устрою ............... 7
2.1. Проста унСЦтарна держава.................................... 8
2.2. КонфедерацСЦя......................................................... 12
2.3. ФедерацСЦя................................................................16
2.4. РЖмперСЦя................................................................... 25
3. Державний устрСЦй Украiни .....................................26
ВИСНОВКИ ....................................................................27
ЛРЖТЕРАТУРА....................................................................29
ВСТУП
СкладнСЦсть таких об'СФктСЦв, як право СЦ держава, призводить до того, що вони вивчаються багатьма юридичними науками. ОстаннСЦ вивчають той чи СЦнший бСЦк, елементи СЦ риси державно-правовоi дСЦйсностСЦ у визначеному аспектСЦ, на визначеному рСЦвнСЦ. Право СЦ держава як складнСЦ соцСЦальнСЦ феномени мають у своСФму складСЦ велику кСЦлькСЦсть рСЦзноякСЦсних компонентСЦв СЦ пСЦдсистем. РЗхнСЦ функцСЦi багатограннСЦ, iхнСЦ структури складнСЦ. У залежностСЦ вСЦд того, якСЦ з цих компонентСЦв, пСЦдсистем, структур СЦ функцСЦй чи iхнСЦх аспектСЦв СЦ рСЦвнСЦв вивчаються, СЦ пСЦдроздСЦляються юридичнСЦ науки.
Вивчаючи право СЦ державу в цСЦлому, державно-правова теорСЦя не обмежуСФться аналСЦзом досвСЦду якоi-небудь краiни, чи окремого регСЦону, чи напрямку державно-правового життя, а на основСЦ вивчення права СЦ держави рСЦзних СЦсторичних епох, всСЦх областей СЦ напрямкСЦв державно-правовоi дСЦйсностСЦ визначаСФ загальнСЦ СЦ специфСЦчнСЦ закономСЦрностСЦ iхнього розвитку, основнСЦ ознаки й СЦстотнСЦ характернСЦ риси.
Таким чином, теорСЦя права СЦ держави це суспСЦльна наука про закономСЦрностСЦ виникнення, розвитку СЦ функцСЦонування права, правосвСЦдомостСЦ СЦ держави взагалСЦ, про типи права СЦ держави, зокрема про iхнСЦ класово-полСЦтичнСЦ СЦ загальнолюдськСЦ сутнСЦсть, змСЦст, форми, функцСЦi СЦ пСЦдсумки.
Марксистко-ленСЦнська теорСЦя вважаСФ основною причиною виникнення держави розкол суспСЦльства на протилежнСЦ класи з непримиренними протирСЦччями. З цСЦСФi причини офСЦцСЦйна радянська СЦсторСЦографСЦя довгий час не визнавала державнСЦсть скСЦфСЦв. Тим часом наявнСЦсть держави язичеських слов'ян нСЦяк не оспорювалось.
Другий помилковий наслСЦдок з даноi посилки полягав в тому, що всСЦ держави древнього свСЦту повиннСЦ були бути неодмСЦнно рабовласницькими. Тому кастова чи СЦнша стратифСЦкацСЦя необТСрунтовано ототожнювалися з рабовласництвом.
На цих позицСЦях стоiть СЦ сучасна теорСЦя держави.
Незважаючи на те, що представники рСЦзних класСЦв, страт, каст виявлялися далеко не в рСЦвному становищСЦ, держава все-таки завжди виникала в зв'язку з необхСЦднСЦстю задоволення загальних СЦнтересСЦв населення: захисту вСЦд зовнСЦшнСЦх нападСЦв, забезпечення суспСЦльних робСЦт, санСЦтарних умов СЦ т.п.
Визнання держави органом усього суспСЦльства - характерний мотив будь-якого СЦдеалСЦстичного навчання про державу, тобто навчання, що виходить з СЦдеi, а не з емпСЦрично установлених фактСЦв. Якщо державна влада - вСЦд Бога, виходить, вона повинна бути рСЦвною стосовно до всСЦх СЦ не мати класового ухилу. Так, принаймнСЦ, випливаСФ з християнськоi релСЦгСЦi. ПатрСЦархальна теорСЦя походження держави, висунута ще Аристотелем, бачить у державСЦ велику родину, що опСЦкуСФ пСЦдданих, як батько своiх дСЦтей. ДоговСЦрна теорСЦя Руссо надаСФ владСЦ тСЦльки тСЦ повноваження, якими ii надСЦляють громадяни, "що домовилися". ТеорСЦя, що затверджуСФ владу держави через згоду пСЦдданих на пСЦдпорядкування, СЦ теорСЦя правовоi держави, що вимагаСФ обмеження влади законом, вимогами справедливостСЦ, правами людини, вСЦдбивають хоча СЦ правильнСЦ, але сугубо СЦдеологСЦчнСЦ СЦ психологСЦчнСЦ основи виникнення СЦ функцСЦонування держави.
Держава поСФднуСФ своСФю владою СЦ захистом усСЦх людей, що населяють ii територСЦю, незалежно вСЦд iхньоi приналежностСЦ якому-небудь роду чи племенСЦ. Це означаСФ, що держава маСФ свою територСЦю, визначаСФ ii границСЦ СЦ захищаСФ вСЦд нападу ззовнСЦ. ПостСЦйне населення даноi територСЦi, як правило, маСФ стСЦйкий зв'язок з державою у виглядСЦ пСЦдданства або громадянства СЦ користаСФться його захистом усерединСЦ краiни СЦ за ii межами. Державна влада поширюСФться СЦ на СЦноземних осСЦб, що знаходяться в краiнСЦ СЦ якСЦ не мають громадянства. Однак вони мають особливе правове положення.
АктуальнСЦсть роботи: у звязку з рСЦзноманСЦттям форм державного устрою рСЦзних краiн свСЦту виникаСФ нагальна потреба для засвоСФння знань в цьому напрямку. ТакСЦ поняття все частСЦше звучать в повсякденному життСЦ.
Мета роботи: оволодСЦння та засвоСФння знань з дисциплСЦни тАЬТеорСЦя держави СЦ праватАЭ з питання тАЬПоняття та форми державного устроютАЭ.
Завдання роботи: проаналСЦзувати поняття держави та ii устрою, розкрити суть форми державного правлСЦння, державного устрою та полСЦтичного режиму.
Методи дослСЦдження: у роботСЦ використовуСФться ряд лСЦтературних джерел, окрСЦм тематичних пСЦдручникСЦв аналСЦзуються статтСЦ з перСЦодичних видань.
- Форма держави.
ТермСЦном тАЬдержаватАЭ ми позначаСФмо особливий тип соцСЦальних явищ, що характеризуються наступними рисами: а) вСЦдн