Поняття та форми державного устрою2
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
широке значення: мова йде про державний, а СЦнодСЦ СЦ суспСЦльний лад в цСЦлому. У юридичнСЦй лСЦтературСЦ маСФться на увазСЦ лише устрСЦй територСЦi держави, спСЦввСЦдношення держави як цСЦлого з його складовими частинами. Це полСЦтико-територСЦальний розподСЦл (унСЦтарна держава СЦ федерацСЦя, нацСЦональнСЦ й СЦншСЦ державнСЦ утворення суб'СФкти федерацСЦi: штати, султанати, землСЦ, кантони й СЦн.), автономнСЦ утворення (автономнСЦ республСЦки, областСЦ й СЦн.) СЦ адмСЦнСЦстративно-територСЦальнСЦ одиницСЦ (провСЦнцСЦi, райони, округи СЦ т.д.).
Що стосуСФться конфедерацСЦй, спСЦвтовариств, союзСЦв, спСЦвдружностей держав, то, строго говорячи, вони до проблеми територСЦально-полСЦтичноi органСЦзацСЦi держави не вСЦдносяться це мСЦждержавнСЦ, мСЦжнароднСЦ об'СФднання держав. Але питання стосуються державноi проблематики, хоча вони вивчаються не в конституцСЦйному (державному), а в мСЦжнародному правСЦ.
У сучаснСЦй теорСЦi державний устрСЦй подСЦляСФться на унСЦтарний (простий) СЦ складний.
2.1. Проста унСЦтарна держава.
Поняття унСЦтарна держава походить вСЦд латинського слова тАЬunusтАЭ, що значить один, СФдиний. УнСЦтарна це злита держава, не роздСЦлена на бСЦльш дрСЦбнСЦ державнСЦ утворення, а що складаСФться, як правило, з адмСЦнСЦстративно-територСЦальних одиниць. УнСЦтарнСЦ держави бувають двох видСЦв: простСЦ СЦ складнСЦ. ПростСЦ складаються тСЦльки з адмСЦнСЦстративно-територСЦальних одиниць (Польща, Таiланд, Алжир, КолумбСЦя, Вануату й СЦн.), складнСЦ мають у своСФму складСЦ тСЦ чи СЦншСЦ форми автономСЦi (РЖталСЦя, ФСЦлСЦппСЦни, НСЦкарагуа й СЦн.)[20;89], про це мова пСЦде далСЦ у роботСЦ.
АдмСЦнСЦстративно-територСЦальний розподСЦл у рСЦзних краiнах будуСФться по неоднакових принципах СЦ включаСФ рСЦзне число ступСЦней, ланок. Звичайно це областСЦ, провСЦнцСЦi, губернаторства СЦ т.д., на якСЦ безпосередньо подСЦляСФться територСЦя держави; райони, повСЦти, округи СЦ т.д., з яких складаються одиницСЦ обласноi ланки; громади - як низова одиниця.
ПСЦсля другоi свСЦтовоi вСЦйни в рядСЦ краiн намСЦтилися два напрямки змСЦн у територСЦальному розподСЦлСЦ. По-перше, стали створюватися великСЦ одиницСЦ, що охоплюють кСЦлька областей регСЦони. Вони створюються не актами центральних органСЦв, а знизу, шляхом угод, СЦ iхнСФ створення, насамперед, маСФ на метСЦ економСЦчноi координацСЦi рСЦзних частин краiни. ТакСЦ об'СФднання, кожне з який охоплюСФ кСЦлька штатСЦв, вСЦдСЦграють значну роль у БразилСЦi. У РосСЦi теж створюються регСЦональнСЦ об'СФднання суб'СФктСЦв федерацСЦi (наприклад, Поволжя, СибСЦру й СЦн.). Хоча вони задуманСЦ для координацСЦi економСЦки, на дСЦлСЦ вони грають СЦ СЦншу роль, виступаючи з визначеними полСЦтичними вимогами. Це маСФ мСЦсце й у РосСЦi, СЦ голос таких об'СФднань набагато бСЦльш важливий, нСЦж виступи окремих суб'СФктСЦв федерацСЦi, коли вони висувають своi вимоги до президента й уряду, особливо з питань економСЦчноi полСЦтики.[17;229]
Друга тенденцСЦя зв'язана з досвСЦдом заокеанських краiн (насамперед США), де вже давно створювалися спецСЦальнСЦ округи (з питань утворення, водопостачання, санСЦтарСЦi й СЦн.). УправлСЦння цими округами спецСЦалСЦзовано, здСЦйснюСФться призначуваними ними чиновниками, що обираються по конкурсу, (агентствами), що СФ професСЦоналами в данСЦй областСЦ.
Особливе положення займають столицСЦ держав чи столичнСЦ округи (столиця з прилягаючими околицями). НерСЦдко повноваження, що обираСФться в столицСЦ мунСЦципалСЦтету обмеженСЦ в порСЦвняннСЦ з СЦншими мСЦсцевими представницькими органами (Вашингтон у США й СЦн.). ТакСЦ обмеження означають великий контроль з боку центра й у рядСЦ краiн мають на метСЦ зменшити роль населення столицСЦ в подСЦях, що можуть вСЦдбутися внаслСЦдок протистояння рирСЦшальний вплив на полСЦтику держави, звичайно надають столицСЦ.
УнСЦтарна держава найбСЦльш централСЦзована форма державного устрою. Однак СФ визначенСЦ градацСЦi. У деяких краiнах унСЦтарна держава СФ вСЦдносно децентралСЦзованим, де в бСЦльшостСЦ ланок адмСЦнСЦстративно-територСЦального розподСЦлу СФ органи, обиранСЦ населенням, а в деяких ланках тСЦльки такСЦ виборнСЦ органи. Вони мають широкСЦ повноваження за рСЦшенням мСЦсцевих питань.
ДецентралСЦзованою СФ унСЦтарна держава, якщо у всСЦх ланках адмСЦнСЦстративно-територСЦального розподСЦлу СФ органи, що тСЦльки обираються, СЦ немаСФ призначених з центра чиновникСЦв загальноi компетенцСЦi, покликаних здСЦйснювати адмСЦнСЦстративний контроль за мСЦсцевими органами самоврядування (наприклад, у ВеликобританСЦi, ЯпонСЦi).
НайбСЦльш централСЦзованим СФ така унСЦтарна держава, де СЦснуСФ вертикальна система призначених органСЦв управлСЦння вСЦд верху до низу. В даний час така система створюСФться тСЦльки в умовах вСЦйськових режимСЦв, тому що в нормальних умовах у мСЦстах СЦ громадах (селах) завжди СФ виборнСЦ ради чи загальнСЦ збори громадян, що досягли повнолСЦття (звичайно 18 рокСЦв). ЦСЦ збори приймають рСЦшення з питань мСЦсцевого самоврядування.[16;76]
Форма унСЦтарноi держави даСФ можливСЦсть бСЦльш повноi концентрацСЦi ресурсСЦв у руках центра, вона може сприяти прискоренню розвитку краiни в цСЦлому.
Проста унСЦтарна держава це така держава, складовСЦ частини якоi не мають власного суверенСЦтету СЦ не можуть бути суб'СФктами полСЦтичних мСЦжнародних вСЦдносин. Наприклад, республСЦки БСФларусь, Польща, БолгарСЦя.[9;112] РД простСЦ унСЦтарнСЦ держави, якСЦ мають автономнСЦ утворення. До таких держав вСЦдносяться. Украiни, РЖспанСЦя, РЖталСЦя, ПортугалСЦя.[9;112]
СкладнСЦ держави це такСЦ держави, якСЦ об'СФднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всСЦ ознаки держави, в тому числСЦ СЦ суверенСЦтет, але певну частину своiх суверенни