Поняття та форми державного устрою2
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?онфедерацСЦi з багатонацСЦональним складом (Австро-Угорщина, НорвегСЦя СЦ ШвецСЦя, Сене ГамбСЦя СЦ ряд СЦнших) розпалися. Велике значення й економСЦчних факторСЦв. Фактично тСЦльки вони можуть збити хвилю вСЦдцентрових тенденцСЦй СЦ СЦнтегрувати конфедерацСЦю в СФдине цСЦле. НайбСЦльш вСЦдомСЦ двСЦ конфедерацСЦi - пСЦвнСЦчноамериканська СЦ швейцарська. В даний час РДвропа прагне до конфедерацСЦi (але тСЦльки в економСЦчному питаннСЦ).[7;203]
ДосвСЦд СЦсторСЦi пСЦвнСЦчноамериканськоi, швейцарськоi й СЦн. конфедерацСЦй дозволили видСЦлити наступнСЦ ознаки, характернСЦ для цСЦСФi форми державного устрою:
1. ДоговСЦрна форма утворення конфедерацСЦi. БСЦльша частина конфедерацСЦй була утворена на основСЦ вСЦдповСЦдних договорСЦв.
2. Воля виходу з конфедерацСЦi (сецесСЦi). На вСЦдмСЦну вСЦд федерацСЦi, де спроба сецесСЦi розглядалася як заколот, вихСЦд же зСЦ складу конфедерацСЦi означаСФ розСЦрвання договСЦрного зв'язку СЦз союзом.
3. КонфедерацСЦя не маСФ суверенСЦтету, суверенСЦтет належить державам, що входять у неi. Тобто нСЦякСЦ вирСЦшення союзноi влади не мають сили на територСЦi держави, що входить до складу конфедерацСЦi, без iхньоi згоди.
4. Предмети ведення конфедерацСЦi обмеженСЦ перелСЦком невеликого й у цСЦлому незначного кола питань - це питання вСЦйни СЦ миру, зовнСЦшньоi полСЦтики, формування СФдиноi армСЦi, загальноi системи комунСЦкацСЦй, вирСЦшення спорСЦв мСЦж суб'СФктами конфедерацСЦй.
5. У конфедерацСЦi утворюються не всСЦ державнСЦ органи, а тСЦльки тСЦ, котрСЦ необхСЦднСЦ для здСЦйснення завдань, видСЦленим по договСЦрних актах.
6. У представницьких органах конфедерацСЦi делегати представляють не територСЦальнСЦ частини чи населення однСЦСФi держави, а суверенСЦтет держави.
7. ПостСЦйно дСЦючСЦ державнСЦ органи конфедерацСЦi не мають владних повноважень. Акти конфедеративноi влади не мСЦстять норм прямоi дСЦi й адресованСЦ до органСЦв влади суб'СФктСЦв конфедерацСЦi.
8. Суб'СФктам конфедерацСЦi належить право нулСЦфСЦкацСЦi, тобто вСЦдмовлення у визнаннСЦ, або вСЦдмовлення в застосуваннСЦ актСЦв союзноi влади.
9. Бюджет конфедерацСЦi формуСФться за рахунок добровСЦльних внескСЦв суб'СФктСЦв конфедерацСЦi. Правом безпосереднього оподатковування конфедерацСЦя не володСЦСФ.
10. Суб'СФкти конфедерацСЦi мають право встановлювати митнСЦ й СЦншСЦ обмеження, що перешкоджають пересуванню осСЦб, товарСЦв, послуг СЦ капСЦталСЦв.
11. Як правило, у конфедерацСЦях вСЦдсутня СФдина система грошового обСЦгу.
12. ВСЦйськовСЦ формування комплектуються суб'СФктами конфедерацСЦi, причому нерСЦдко зберСЦгалося iхнСФ подвСЦйне пСЦдпорядкування державним органам конфедерацСЦi СЦ ii суб'СФктСЦв.
13. У конфедерацСЦi немаСФ союзного громадянства.
2.3. ФедерацСЦя.
ФедерацСЦя - союзна держава, що поСФднуСФ кСЦлька держав або державних утворень (землСЦ, кантони, штати, автономнСЦ республСЦки СЦ т.д.), кожне з який маСФ своi органи державноi влади (законодавчСЦ, виконавчСЦ СЦ судовСЦ). На вСЦдмСЦну вСЦд конфедерацСЦi вона володСЦСФ своiм власним суверенСЦтетом, федеративними органами державноi влади, федеративною конституцСЦСФю, армСЦСФю, системою федеративних податкСЦв. При цьому не можна забувати, що федерацСЦя - саме союзна держава, СЦ ii суверенСЦтет вторинний стосовно суверенСЦтету вхСЦдних у неi державних одиниць.
ФедерацСЦя це постСЦйний союз окремих суверенних держав, якСЦ утворили СФдину державу на добровСЦльнСЦй основСЦ СЦ передали певну частину свого суверенСЦтету (прав) центральним федеральним органам. ФедерацСЦя вСЦдрСЦзняСФться вСЦд СЦнших державних утворень тим, що вона маСФ СФдину спСЦльну територСЦю, спСЦльну конституцСЦю СЦ систему законодавства, СФдиний уряд, спСЦльнСЦ збройнСЦ сили, подвСЦйне громадянство, СФдину грошово-фСЦнансову систему ФедерацСЦя СФ суб'СФктом мСЦжнародних вСЦдносин, а складовСЦ частини федерацСЦi позбавленСЦ таких прав. ФедерацСЦi можуть бути рСЦзнСЦ: централСЦзованСЦ, вСЦдносно централСЦзованСЦ, децентралСЦзованСЦ.
Вони можуть бути формально (юридичне) визнаними, а фактично втратити певнСЦ своi сувереннСЦ права. До федерацСЦй вСЦдносяться США, РосСЦйська ФедерацСЦя, ФРН.[21;155] До останнього часу в свСЦтСЦ СЦснувало 18 федерацСЦй, три з них розпались: СРСР, Чехословаччина, ЮгославСЦя.
ФедерацСЦя СФ розповсюдженою формою державного устрою. НинСЦ у свСЦтСЦ нараховуСФться близько 30 федеративних держав, бСЦльшСЦсть з них великСЦ по територСЦi СЦ чисельностСЦ населення спСЦвтовариства. У iхнСЦм числСЦ СЦ могутнСЦ в полСЦтичних СЦ економСЦчних вСЦдносинах держави (США, Канада, ФРН, АвстралСЦя), СЦ держави з високим (ШвейцарСЦя, АвстрСЦя, БельгСЦя) СЦ середнСЦм рСЦвнем СЦндустрСЦального розвитку (Аргентина, БразилСЦя, Венесуела, Мексика, РЖндСЦя, Пакистан), СЦ краiни, що розвиваються, (МалайзСЦя, НСЦгерСЦя, Об'СФднанСЦ АрабськСЦ емСЦрати, КоморськСЦ острови).
ФедерацСЦя, як говорилося уже вище, - це така форма державного устрою, при якСЦй кСЦлька державних утворень поСФднуються СЦ створюють нову союзну державу. СкладовСЦ федерацСЦю державнСЦ утворення (штати, республСЦки, землСЦ, провСЦнцСЦi, кантони й СЦн.) СФ ii суб'СФктами, що володСЦють визначеною политико-правовою самостСЦйнСЦстю.
До складу сучасних федерацСЦй входить рСЦзне число суб'СФктСЦв: США - 50, АвстралСЦйського Союзу - 6, Канади - 10, АвстрСЦi - 9, БельгСЦi - 3, ФРН - 16, ШвейцарСЦi - 23, Аргентини - 22, БразилСЦi - 26, Венесуели - 20, Мексики - 31, РЖндСЦi - 25, Пакистану - 4, ОАЕ - 7, МалайзСЦi - 13, НСЦгерСЦi - 21, Коморських островСЦв - 3. НайбСЦльша кСЦлькСЦсть суб'СФктСЦв входить до складу РосСЦйськоi ФедерацСЦi - 89.[11;107]
ФедерацСЦi створюються по рСЦзних ознаках. НайбСЦльш розповсюдженими СФ федерацСЦi, побудованСЦ по територСЦальнСЦй ознацСЦ (США, ФРН, АвстрСЦя, Мексика, АвстралСЦя, Аргентина, БразилСЦя, Венесуела й СЦн.). У минулому СЦснува