Поняття та форми державного устрою2
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?шенням влади СЦ пСЦдпорядкування; б) монопольним використанням насильства тими, хто володСЦСФ владою; в) наявнСЦстю юридичного порядку; г) вСЦдносною сталСЦстю; д) СЦнституцСЦональним вимСЦром. Таким чином, держава - це не утворення, що знаходиться над суспСЦльством СЦ незалежна вСЦд нього, а визначений тип юридично регульованого соцСЦальноi поведСЦнки, що СЦснуСФ в конкретних просторово-тимчасових умовах. Держава - це не фСЦзичне явище, що може виявлено за допомогою органСЦв почуттСЦв, а соцСЦальний факт, що припускаСФ юридично нормовану СЦСФрархСЦчну взаСФмодСЦю його членСЦв. Коли ми говоримо про державу, то маСФмо на увазСЦ визначенСЦ вСЦдносини мСЦж людьми, юридично регульованСЦ тими, хто уповноважений для цього.
Держава - це колективний феномен, що СЦснуСФ в конкретному просторово-тимчасовому контекстСЦ. Просторово - часовий характер держави обумовлюСФться тим фактом, що юридичний порядок дСЦСФ на конкретнСЦй територСЦi в конкретний час. Юридичний порядок визначеноi держави дСЦСФ не вСЦчно СЦ не у всСЦх державах. Його застосовнСЦсть звужена до даноi територСЦi протягом даного перСЦоду.
Ознаки держави, спочатку вираженСЦ в ii передумовах, у ходСЦ СЦсторичного процесу розвиваються у форму держави.
Форма держави - це ii устрСЦй, що виражаСФться в характерСЦ полСЦтичних взаСФмин мСЦж людьми, мСЦж людьми СЦ державою, мСЦж державою СЦ людьми в процесСЦ управлСЦння ними (полСЦтичний режим), у способах органСЦзацСЦi вищих органСЦв державноi влади (форма правлСЦння) СЦ в адмСЦнСЦстративно-територСЦальному розподСЦлСЦ держави (форма територСЦального устрою).[7;48]
Кожна держава маСФ свою форму СЦ змСЦст. Форма означаСФ зовнСЦшнСФ оформлення, вираження того чи СЦншого соцСЦального явища, його змСЦсту. Питання про форму держави СФ питанням, як органСЦзована державна влада, яка система державних органСЦв СЦснуСФ, якСЦ СЦснують форми правлСЦння, якСЦ взаСФмозв'язки мСЦж окремими органами державноi влади, нацСЦонально-територСЦальний устрСЦй держави СЦ методи управлСЦння державою СЦ суспСЦльством. Форма держави СФ спосСЦб ii СЦснування СЦ функцСЦонування. Держава СФ полСЦтичною формою економСЦчного СЦ соцСЦального розвитку суспСЦльства.[10;74]
Форма держави характеризуСФться трьома основними елементами:
- формою державного правлСЦння,
- формою державного устрою
- формою полСЦтичного режиму.
Форму держави розглядають в широкому СЦ вузькому значеннСЦ. ВсСЦ три елементи складають форму держави в широкому значеннСЦ цього поняття. В вузькому значеннСЦ пСЦд формою правлСЦння розумСЦють тСЦльки форму державного правлСЦння.
Форма правлСЦння це органСЦзацСЦя верховноi влади в державСЦ, характер СЦ принципи ii взаСФмодСЦi з СЦншими органами держави, з полСЦтичними партСЦями, класами СЦ соцСЦальними групами. Форми правлСЦння залежать вСЦд форм демократСЦi, вСЦд наявностСЦ певноi виборчоi системи або ii вСЦдсутностСЦ, вСЦд наявностСЦ виборних органСЦв тощо. За формами правлСЦння всСЦ держави подСЦляються на монархСЦi СЦ республСЦки, якСЦ мають рСЦзнСЦ види.
Державний устрСЦй це територСЦальна органСЦзацСЦя державноi влади, подСЦл ii на певнСЦ складовСЦ частини з метою найкращого управлСЦння суспСЦльством, це взаСФмозв'язок окремих складових частин держави мСЦж собою СЦ iх спСЦльними вищими державними органами. За державним устроСФм всСЦ держави подСЦляються на простСЦ СЦ складнСЦ. До простих вСЦдноситься унСЦтарна держава, до складних федерацСЦя, конфедерацСЦя, СЦмперСЦя.
ПолСЦтичний (державний) режим це сукупнСЦсть або система методСЦв, за допомогою яких здСЦйснюСФться державна влада в суспСЦльствСЦ. ВСЦн характеризуСФться станом демократичних прав СЦ свобод людини, вСЦдношенням державноi влади до правових оснжави подСЦляються на демократичнСЦ СЦ авторитарнСЦ.
Форма держави це спосСЦб або порядок органСЦзацСЦi та здСЦйснення державноi влади. Поняття тАЬформа державитАЭ включаСФ до себе три взаСФмозв'язаних елементи: форму державного правлСЦння, форму державного устрою СЦ форму державного (полСЦтичного) режиму.
2. Форми та поняття державного устрою.
ВнутрСЦшнСЦй розподСЦл держави, правове становище ii частин, iх взаСФмовСЦдносини один з одним СЦ з центральними органами влади охоплюються поняттям територСЦальний устрСЦй держави. ТериторСЦальний устрСЦй - СЦсторичний результат тСЦСФi передумови держави, що сформувалася в результатСЦ замСЦщення кровноспорСЦднених зв'язкСЦв СЦз сусСЦдськими й еволюцСЦонувала в принцип подСЦлу людей не по iхньому походженню, а по проживанню на визначенСЦй територСЦi. Природно, що по тому же принципСЦ повиннСЦ були будуватися СЦ державнСЦ органи, що керують людьми.
Розглядаючи форми територСЦального устрою, теорСЦя держави СЦ права зСЦштовхуСФться з таким iхнСЦм рСЦзноманСЦттям, що дозволяСФ по-рСЦзному оцСЦнювати цСЦ форми, СЦ тому змушена удаватися до iх класифСЦкацСЦi по об'СФктивним ознаками.
Державний устрСЦй це територСЦальна органСЦзацСЦя державноi влади, подСЦл ii на певнСЦ складовСЦ частини з метою найкращого управлСЦння суспСЦльством, це взаСФмозвязок окремих складових частин держави мСЦж собою СЦ ii спСЦльними вищими (центральними) державними органами.[7;57]
Для характеристики територСЦальноi органСЦзацСЦi держави, органСЦзацСЦi державноi влади з територСЦальним групуванням населення в юридичнСЦй лСЦтературСЦ довгий час уживався, та й зараз використовуСФться (особливо в роботах по теорСЦi держави СЦ права) термСЦн державний устрСЦй. ВСЦн застосовуСФться в неоднакових значеннях у повсякденнСЦй мовСЦ, полСЦтичнСЦй лСЦтературСЦ, юридичних дослСЦдженнях. У перших двох випадках йому надаСФться, звичайно, дуже