Поняття та форми державного устрою2
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? прав, як правило, добровСЦльно передали вищим центральним органам союзноi держави. Це, по сутСЦ, постСЦйний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерацСЦя, конфедерацСЦя СЦ СЦмперСЦя.
УнСЦтарний державний устрСЦй припускаСФ СЦснування злитоi держави, що пСЦдроздСЦляСФться лише на адмСЦнСЦстративно-територСЦальнСЦ одиницСЦ СЦ тому що не включають у себе нСЦяких державних утворень. У ньому панують СФдинСЦ конституцСЦйнСЦ принципи, СЦснуСФ тСЦльки одна система центральних органСЦв влади (один парламент, один уряд, один верховний суд), як правило, функцСЦонуСФ одна валютна система, одна армСЦя СЦ т.п. (ФранцСЦя, ШвецСЦя, ФСЦнляндСЦя, ЕстонСЦя, Туреччина СЦ т.д.). [9;118]
У залежностСЦ вСЦд ступеня централСЦзацСЦi унСЦтарнСЦ держави подСЦляються на централСЦзованСЦ СЦ децентралСЦзованСЦ. У бюрократично централСЦзованих державах на чолСЦ мСЦсцевих органСЦв державноi влади стоять призначенСЦ центром чиновники, яким пСЦдпорядковуються мСЦсцевСЦ органи самоврядування. Демократична форма централСЦзацСЦi допускаСФ великий ступСЦнь самостСЦйностСЦ виборних мСЦсцевих органСЦв державноi влади в рСЦшеннСЦ iхнСЦх регСЦональних питань.
ДецентралСЦзованим теорСЦя називаСФ державу, у якСЦй центральнСЦ органи державноi влади мають дуже обмеженСЦ права втручання в рСЦшення мСЦсцевих проблем СЦ де мСЦсцевСЦ органи, що обираються населенням, мають значний обсяг автономСЦi.
Складний державний устрСЦй припускаСФ СЦснування держави, що включаСФ в себе СЦншСЦ державнСЦ утворення.
Розглядаючи окремСЦ територСЦальнСЦ устроi, теорСЦя держави нСЦчого не конструюСФ, а лише фСЦксуСФ в СЦсторСЦi СЦ сучаснСЦй дСЦйсностСЦ окремСЦ iхнСЦ види (класи). У результатСЦ видСЦлилися такСЦ класи складних держав, як протекторат СЦ унСЦя.
ПСЦд протекторатом розумСЦСФться мСЦжнародний договСЦр, згСЦдно якого одна держава зобов'язуСФться надавати заступництво СЦншСЦй, бСЦльш слабкСЦй державСЦ, здСЦйснювати ii представництво в зовнСЦшнСЦх справах, забезпечувати збройний захист, а СЦнодСЦ надавати економСЦчну СЦ культурну допомогу.
Протекторат вСЦдносять до числа рСЦзновидСЦв державного устрою лише за традицСЦСФю, тому що пСЦсля укладання мСЦжнародного договору про заступництво новоi ("третьоi") держави не з'являСФться, а отже, не виникаСФ питання СЦ про ii територСЦальну органСЦзацСЦю.
2.2. КонфедерацСЦя.
ПСЦд унСЦСФю розумСЦСФться союз, з'СФднання, об'СФднання держав. Серед унСЦй розрСЦзняються конфедерацСЦi, федерацСЦi, об'СФднання монархСЦчних держав у формСЦ реальноi СЦ персональноi (особистоi) унСЦi, фузСЦi, СЦнкорпорацСЦi й СЦмперСЦi.
КонфедерацСЦя - постСЦйний союз держав, що утвориться для досягнення конкретних цСЦлей (захист загальних СЦнтересСЦв). Такими СЦнтересами можуть бути захист територСЦi чи, навпроти, завоювання, звСЦльнення вСЦд залежностСЦ з боку "третьоi" держави СЦ т.п.
Вступивши в конфедеративний союз, держава цСЦлком зберСЦгаСФ свСЦй суверенСЦтет СЦ продовжуСФ виступати самостСЦйним суб'СФктом у всСЦх зовнСЦшнСЦх СЦ внутрСЦшнСЦх справах. За таких умов органи конфедерацСЦi не мають СЦмперативноi влади стосовно членСЦв, якСЦ входять в союз СЦ прийнятСЦ ними рСЦшення стають обов'язковими для держав, що вступили в союз, тСЦльки пСЦсля пСЦдтвердження цих рСЦшень власними органами влади. Як правило, конфедерацСЦя не маСФ СФдиноi армСЦi, законодавчих органСЦв, СФдиного громадянства, СФдиноi системи податкСЦв, бюджету, грошовоi одиницСЦ. КонфедерацСЦi варто вСЦдрСЦзняти вСЦд коалСЦцСЦй, що СФ власне кажучи оборонними чи наступальними союзами. У вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд них конфедерацСЦя СФ вСЦдносно постСЦйним утворенням, що маСФ державно-правовий характер СЦ конфедеральнСЦ органи управлСЦння СЦ розповсюджуючи свою владу не тСЦльки на зовнСЦшнСЦ справи.[10;89]
КонфедерацСЦя це такий союз держав, якСЦ добровСЦльно об'СФднались для досягнення певних спСЦльних цСЦлей в полСЦтичнСЦй, економСЦчнСЦй СЦ вСЦйськових сферах. Суб'СФкти конфедерацСЦi зберСЦгають усСЦ своi сувереннСЦ права держави. Вони не мають спСЦльноi територСЦi, конституцСЦi СЦ СФдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерацСЦi СФ союзний договСЦр. КонфедерацСЦя не маСФ СФдиноi податковоi системи СЦ бюджету СЦ СЦснуСФ на внески ii суб'СФктСЦв. ЦентральнСЦ конфедеративнСЦ органи приймають рСЦшення за згодою всСЦх ii суб'СФктСЦв. КонфедерацСЦя це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростаСФ в федерацСЦю або розпадаСФться на унСЦтарнСЦ держави. РЖсторСЦя знаСФ мало таких державних утворень: США в 17761786 рр.; колишнСЦй СРСР з 1917 по 1922 рр., до об'СФднання в СРСР.[10;158]
Прикладами конфедерацСЦй також можуть служити НСЦмецький союз з 1815 по 1867 р., Швейцарський союз з 1815р., Австро-Угорщина до 1918 р. СЦ СЦн.[17;34]
КонфедерацСЦя виникаСФ, як правило, на недовгий термСЦн, для вирСЦшення яких-небудь суспСЦльних цСЦлей (об'СФднання зусиль у тСЦй чи СЦншСЦй сферСЦ людськоi дСЦяльностСЦ: зовнСЦшнСЦй чи внутрСЦшнСЦй полСЦтицСЦ, вСЦйськовСЦй справСЦ, культурСЦ чи мистецтвСЦ, економСЦцСЦ й СЦн.). Як правило, конфедерацСЦя не маСФ власних органСЦв управлСЦння; найчастСЦше створюються консультативнСЦ, спостережливСЦ чи контрольнСЦ органи.
Як форми союзу держав, що зберСЦгають суверенСЦтет у повному обсязСЦ, у даний час не СЦснуСФ нСЦде. Hа рСЦзних етапах СЦсторСЦi утворювалися конфедерацСЦi, але пСЦсля нетривалого СЦснування вони розпадалися, або знаходили федеративну форму державного устрою. По сутСЦ, сполучаючи в собСЦ риси як мСЦжнародно-правовоi так СЦ державноi органСЦзацСЦi, вона пСЦд впливом тих чи СЦнших причин втрачаСФ, необхСЦдне для ii збереження. ВирСЦшальне значення при цьому мають етнСЦчнСЦ й економСЦчнСЦ фактори. Характерно, що до федеративноi форми устрою перейшли тСЦльки конфедерацСЦi з мононацСЦональним складом (США, НСЦмеччина), а