Поняття та форми державного устрою2
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
и до висновку, що в складових частин СЦмперСЦi нСЦколи не було СФдиного державно - правового статусу.
РЖмперСЦя це така складна СЦ велика держава, яка об'СФднуСФ СЦншСЦ держави або народи в результатСЦ завоювань, колонСЦзацСЦi та СЦнших форм експансСЦi. РЖмперСЦя тримаСФться на насильствСЦ, на державному примусСЦ. Коли зникаСФ примус, СЦмперСЦя розпадаСФться. Наприклад, Римська СЦмперСЦя, СЦмперСЦя Олександра Македонського, РосСЦйська СЦмперСЦя.
Коло СЦмперСЦй досить широкий. Вони СЦснували в усСЦ СЦсторичнСЦ епохи. РЖмперСЦями минулого СЦ Римська держава останнього перСЦоду свого СЦснування, СЦ ВеликобританСЦя, СЦ РосСЦя.
ФузСЦя (злиття держав) СЦ СЦнкорпорацСЦя (зовнСЦ оформлюване як злиття приСФднання однСЦСФi держави до СЦншого) - останнСЦ види унСЦй, розглянутих державознавством.
ФузСЦСФю було, наприклад, возз'СФднання ФРН СЦ ГДР, СЦнкорпорацСЦСФю, як думають багато хто, - приСФднання ЕстонСЦi, ЛатвСЦi СЦ Литви до СРСР у 1940 роцСЦ.[13;228]
3. Державний устрСЦй Украiни.
За формою державного правлСЦння Украiна СФ президентсько-парламентською республСЦкою. Ознаками цього СФ наступне:
Президент Украiни обираСФться всезагальним голосуванням (у цьому ii вСЦдмСЦннСЦсть вСЦд парламентськоi форми правлСЦння, де Президент обираСФться парламентом);
вСЦн маСФ досить вагомСЦ власнСЦ прерогативи. якСЦ дозволяють йому дСЦяти незалежно вСЦд парламенту СЦ уряду; вСЦн СФ гарантом державного суверенСЦтету, територСЦальноi цСЦлСЦсностСЦ Украiни, додержання КонституцСЦi Украiни, прав СЦ свобод громадин, маСФ право розпустити парламент, призначати СЦ звСЦльняти деяких посадових осСЦб);
В УкраiнСЦ поряд з Президентом дСЦСФ Прем'СФр-мСЦнСЦстр, уряд, вСЦдповСЦдальний перед Президентом та пСЦдконтрольний СЦ пСЦдзвСЦтний ВерховнСЦй РадСЦ (в президентськСЦй республСЦцСЦ немаСФ посади прем'СФр-мСЦнСЦстра СЦ уряд вСЦдповСЦдний перед президентом).
За державним устроСФм Украiна СФ унСЦтарною державою. УнСЦтарна форма державного устрою для Украiни СФ найбСЦльш виправданою, оскСЦльки вона вСЦдповСЦдаСФ ii етнСЦчному складу, СЦсторичному минулому, економСЦчним СЦ культурним реалСЦям,
За формою державного (полСЦтичного) режиму Украiна СФ демократичною державою. КонституцСЦйний лад Украiни ТСрунтуСФться на принципСЦ прСЦоритету прав СЦ свобод людини СЦ громадянина. Права СЦ свободи людини та iх гарантСЦi визначають змСЦст СЦ спрямованСЦсть дСЦяльностСЦ держави. Держава вСЦдповСЦдаСФ перед людиною за свою дСЦяльнСЦсть. Народ здСЦйснюСФ владу безпосередньо СЦ через органи державноi влади та органи мСЦсцевого самоврядування.
Отже, державна влада в УкраiнСЦ здСЦйснюСФться на демократичних засадах, що СФ конституцСЦйною гарантСЦСФю демократичного режиму.
ВИСНОВКИ
ПроаналСЦзуСФмо деякСЦ поняття державного устрою:
Вияснили, форма держави - складне суспСЦльне явище, що мСЦстить у собСЦ три взаСФмозалежних елементи: форму правлСЦння, форму державного устрою СЦ форму державного режиму.
Визначили, форма державного устрою - це нацСЦональна й адмСЦнСЦстративно-територСЦальна будСЦвля держави, що розкриваСФ характер, взаСФмин мСЦж його складовими частинами, мСЦж центральними СЦ мСЦсцевими органами державного керування, влади. За формою державного устрою всСЦ держави можна пСЦдроздСЦлити на три основнСЦ групи: унСЦтарнСЦ; федеративнСЦ; конфедеративнСЦ.
ЗасвоСФно, що у багатонацСЦональних федерацСЦях центробСЦжнСЦ процеси ускладнюються прагненнями нацСЦй до справжнього внутрСЦшнього, а часто СЦ зовнСЦшнього, самовизначення. Виявляються придушуваннСЦ ранСЦше силомСЦць рСЦзнСЦ (у тому числСЦ територСЦальнСЦ) спори СЦ протирСЦччя. Допомогти зберегти СФдину державу здатна, як це нСЦ парадоксально, плутанина в нацСЦонально-державному устроi - використання рСЦзних полСЦтико-правових режимСЦв для суб'СФктСЦв, що претендують на рСЦзний рСЦвень самостСЦйностСЦ: автономСЦя, федеративнСЦ або навСЦть конфедеративнСЦ вСЦдносини. ТодСЦ мСЦж усСЦма регСЦонами, що "самовизначаються", залишаються певнСЦ зв'язки, а головне - знижуСФться небезпека вСЦйськового вирСЦшення конфлСЦктСЦв.
А в загальному основна цСЦль посттоталСЦтарного нацСЦонально - державного устрою колишнСЦх федерацСЦй - не зберегти державну СФднСЦсть (це часто нереально), а уникнути кровСЦ при розпадСЦ. Виникаючим новим нацСЦональним державам треба придСЦляти особливу увагу забезпеченню прав нацСЦональних меншостей СЦ неухильно додержуватися принципСЦв непорушностСЦ границь, нехай навСЦть проведених колишнСЦм режимом украй невдало, випадково, а то СЦ просто абсурдно (принаймнСЦ, доти, поки новСЦ поколСЦння не стануть сприймати територСЦальнСЦ проблеми менш болСЦсно).
Отже, форма державного устрою:
- унСЦтарна (проста) це державний лад, коли нацСЦонально-державнСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ одиницСЦ не мають автономСЦi, суверенСЦтету, незалежностСЦ, всСЦх ознак держави;
- федеративна адмСЦнСЦстративнСЦ одиницСЦ мають свСЦй суверенСЦтет;
- конфедерацСЦя це об'СФднання держав, що для виконання визначених задач;
- СЦмперСЦя це складна держава яка складаСФться з глави держави СЦ ii колонСЦй.
Зараз найбСЦльш розповсюдженою формою держави СФ демократична федеративна республСЦка. Саме в нСЦй найбСЦльше чСЦтко виявляються всСЦ сучаснСЦ погляди на те, яким повинне бути суспСЦльство. Однак це зовсСЦм не означаСФ, що людство не може винайти нСЦчого бСЦльш досконалого. Можливо, у майбутньому з'являться принципово новСЦ елементи форми держави, СЦ це лише ще раз доводить перспективнСЦсть СЦ необхСЦднСЦсть розгляду даноi теми.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ