Поняття та форми державного устрою

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



Вµ за все, виявиться недСЦСФздатною. У парламентСЦ, сформованому не на партСЦйнСЦй, а на СЦндивСЦдуальнСЦй основСЦ, навряд чи складеться стСЦйка бСЦльшСЦсть СЦ опозицСЦя. ФракцСЦйна структура знаходиться в зародковому станСЦ: полСЦтичнСЦ течСЦi не устоялися, фракцСЦi нечисленнСЦ, кСЦлькСЦсть iх велика, а персональний склад рухливий, внутрСЦфракцСЦйна дисциплСЦна вСЦдсутня, мСЦжфракцСЦйнСЦ вСЦдносини нестабСЦльнСЦ. У таких умовах неминучСЦ постСЦйнСЦ урядовСЦ кризи (якщо уряд взагалСЦ удасться сформувати), частСЦ змСЦни кабСЦнету, а отже, СЦ курсу. СуспСЦльство може зовсСЦм втратити керованСЦсть, а там недалеко СЦ до реставрацСЦi тоталСЦтаризму.

У президентськСЦй республСЦцСЦ уряд бСЦльш незалежний вСЦд парламенту, що роздираСФться протирСЦччями, а тому здатний до радикального реформування. Президентська республСЦка також вСЦдповСЦдаСФ традицСЦям посттоталСЦтарних суспСЦльств, але в цьому СЦ криСФться ii основна небезпека. У президента й уряду велика спокуса не витрачати час на пошуки компромСЦсСЦв з парламентом, а, перетворивши його в чисто декоративний орган, швидко проводити реформи. Але вСЦд посилення авторитарностСЦ рукою подати до новоi диктатури. РЖ все-таки при вСЦдсутностСЦ в суспСЦльствСЦ ясно виражених соцСЦально-полСЦтичних СЦнтересСЦв СЦ нормальноi партСЦйноi системи президентська республСЦка здаСФться бСЦльш кращою, якщо не СФдино можливою, формою посттоталСЦтарноi держави. НеобхСЦдно лише, щоб виконавчим структурам не удалося цСЦлком пСЦдСЦм'яти СЦншСЦ гСЦлки влади.

СерйознСЦ потрясСЦння переживаСФ пост тоталСЦтарний нацСЦонально-державний устрСЦй. У багатонацСЦональних унСЦтарних державах неминуче в перехСЦдний перСЦод ослаблення центральноi влади СЦ мСЦжрегСЦональних економСЦчних зв'язкСЦв викликаСФ самоСЦзоляцСЦю адмСЦнСЦстративних одиниць: СЦгнорування мСЦсцевими керСЦвниками законСЦв СЦ розпоряджень уряду, перехСЦд у режим натурального господарства. Але в мСЦру виникнення ринкових сполучних механСЦзмСЦв СЦ посилення нових державних структур цСЦ тенденцСЦi слабшають СЦ державна СФднСЦсть поступово вСЦдновлюСФться.

У багатонацСЦональних федерацСЦях центробСЦжнСЦ процеси ускладнюються прагненнями нацСЦй до справжнього внутрСЦшнього, а часто СЦ зовнСЦшнього, самовизначення. Виявляються придушуваннСЦ ранСЦше силомСЦць рСЦзнСЦ (у тому числСЦ територСЦальнСЦ) спори СЦ протирСЦччя. Допомогти зберегти СФдину державу здатна, як це нСЦ парадоксально, плутанина в нацСЦонально-державному устроi - використання рСЦзних полСЦтико-правових режимСЦв для суб'СФктСЦв, що претендують на рСЦзний рСЦвень самостСЦйностСЦ: автономСЦя, федеративнСЦ або навСЦть конфедеративнСЦ вСЦдносини. ТодСЦ мСЦж усСЦма регСЦонами, що "самовизначаються", залишаються певнСЦ зв'язки, а головне - знижуСФться небезпека вСЦйськового вирСЦшення конфлСЦктСЦв.

А в загальному основна цСЦль посттоталСЦтарного нацСЦонально - державного устрою колишнСЦх федерацСЦй - не зберегти державну СФднСЦсть (це часто нереально), а уникнути кровСЦ при розпадСЦ. Виникаючим новим нацСЦональним державам треба придСЦляти особливу увагу забезпеченню прав нацСЦональних меншостей СЦ неухильно додержуватися принципСЦв непорушностСЦ границь, нехай навСЦть проведених колишнСЦм режимом украй невдало, випадково, а то СЦ просто абсурдно (принаймнСЦ, доти, поки новСЦ поколСЦння не стануть сприймати територСЦальнСЦ проблеми менш болСЦсно).

ПолСЦтичний режим посттоталСЦтаризму можна назвати демократСЦСФю, що вСЦдбуваСФться. БСЦльшСЦсть захСЦдних демократичних конструкцСЦй, вСЦдточуваних столСЦттями, не можуть бути реалСЦзованСЦ вСЦдразу й у чистому виглядСЦ. РЗх приходиться адаптувати до посттоталСЦтарних реалСЦй. Процес адаптацСЦi - справа надзвичайно делСЦкатна. Важливо, щоб СОК ЛРЖТЕРАТУРИ

  1. Алексеев С.С. Государство и право. М.: Юридическая литература, 1996.
  2. Аристотель. Политика - М. БЕК 1991
  3. Гавpилов H.И. Меpа госудаpственности демокpатического госудаpства.- К.: Hаук. думка, 1997.
  4. Государство и право в развивающихся странах. Источники права. Сб.ст - М. 1985
  5. Димитров Ю. АдмСЦнСЦстративна юстицСЦя - атрибут демократичноi правовоi держави - Право Украiни, 1996 р., №4
  6. Еллинек Г. Общее учение о государстве - С.Пб. 1908
  7. Коваленко А.И. Теория государства и права. М., 1994.
  8. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. /отв. ред. Б.А. Страшун, т. 1-2 [Андреева Г.Н., Андреева И.А., Будагова А.Ш. и др.]; М.:БЕК, 1996
  9. Котюк В.О. Основи деpжави СЦ пpава: [Hавч. посСЦбник для студентСЦв юpид. вузСЦв та фак.]/ [ВСЦдп.pед. Боpис РЖ.Д.].- К.:ВEHТУРРЖ, 1995.
  10. Основи держави СЦ права: Hавч. посСЦбник у запитаннях СЦ вСЦдповСЦдях для вступникСЦв до юpид. закладСЦв/СпСЦлка юристСЦв Украiни; С.Д.ГусаpСФв, А.М.КолодСЦй, Л.В.Кpавченко.- К.: ЮpСЦнфоpм, 1995.
  11. Основы государства и права./Под редакцией проф. Кошарова В.В./- Х., 1994 .
  12. Рябов С.Г. ПолСЦтологСЦчна теоpСЦя деpжави: [Hавч. посСЦбник для студентСЦв гуманСЦт. фак. вищ. навч.закладСЦв]/ [Ред. HедашкСЦвський В.П.].- К.: ТАHДEМ, 1996.
  13. Стpахов М.М. РЖстоpСЦя деpжави СЦ пpава стаpодавнього свСЦту: Hавч. посСЦбник/ Укp. деpж. юpид. акад.- Х., 1994.
  14. Старилов Ю.Н. Институты государственной службы: содержание и структура. - Государство и право, 1996 г., №5
  15. ТеорСЦя держави СЦ права (под ред. В.В.Копейчикова). Киiв: ЮрСЦнком. - 1997.
  16. Теория государства и права./Под редакцией Алексеева С.С./.- М., 1985 .
  17. Хропанюк В.Н. Теория государства и права - М. ЮНИТИ 1993
  18. Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. - М.,1993
  19. Шаповал В. ВищСЦ органи сучасноi держави. -К.: Програма Л, 1995 .
  20. Шевченко О.О. РЖстоpСЦя деpжави СЦ пpава заpубСЦжних кpаiн: [ХpестоматСЦя для студентСЦв юpи