Поняття та форми державного устрою
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ж державою СЦ людьми в процесСЦ управлСЦння ними (полСЦтичний режим), у способах органСЦзацСЦi вищих органСЦв державноi влади (форма правлСЦння) СЦ в адмСЦнСЦстративно-територСЦальному розподСЦлСЦ держави (форма територСЦального устрою).
Кожна держава маСФ свою форму СЦ змСЦст. Форма означаСФ зовнСЦшнСФ оформлення, вираження того чи СЦншого соцСЦального явища, його змСЦсту. Питання про форму держави СФ питанням, як органСЦзована державна влада, яка система державних органСЦв СЦснуСФ, якСЦ СЦснують форми правлСЦння, якСЦ взаСФмозв'язки мСЦж окремими органами державноi влади, нацСЦонально-територСЦальний устрСЦй держави СЦ методи управлСЦння державою СЦ суспСЦльством. Форма держави СФ спосСЦб ii СЦснування СЦ функцСЦонування. Держава СФ полСЦтичною формою економСЦчного СЦ соцСЦального розвитку суспСЦльства.
Форма держави характеризуСФться трьома основними елементами:
- формою державного правлСЦння,
- формою державного устрою
- формою полСЦтичного режиму.
Форму держави розглядають в широкому СЦ вузькому значеннСЦ. ВсСЦ три елементи складають форму держави в широкому значеннСЦ цього поняття. В вузькому значеннСЦ пСЦд формою правлСЦння розумСЦють тСЦльки форму державного правлСЦння.
Форма правлСЦння це органСЦзацСЦя верховноi влади в державСЦ, характер СЦ принципи ii взаСФмодСЦi з СЦншими органами держави, з полСЦтичними партСЦями, класами СЦ соцСЦальними групами. Форми правлСЦння залежать вСЦд форм демократСЦi, вСЦд наявностСЦ певноi виборчоi системи або ii вСЦдсутностСЦ, вСЦд наявностСЦ виборних органСЦв тощо. За формами правлСЦння всСЦ держави подСЦляються на монархСЦi СЦ республСЦки, якСЦ мають рСЦзнСЦ види.
Державний устрСЦй це територСЦальна органСЦзацСЦя державноi влади, подСЦл ii на певнСЦ складовСЦ частини з метою найкращого управлСЦння суспСЦльством, це взаСФмозв'язок окремих складових частин держави мСЦж собою СЦ iх спСЦльними вищими державними органами. За державним устроСФм всСЦ держави подСЦляються на простСЦ СЦ складнСЦ. До простих вСЦдноситься унСЦтарна держава, до складних федерацСЦя, конфедерацСЦя, СЦмперСЦя.
ПолСЦтичний (державний) режим це сукупнСЦсть або система методСЦв, за допомогою яких здСЦйснюСФться державна влада в суспСЦльствСЦ. ВСЦн характеризуСФться станом демократичних прав СЦ свобод людини, вСЦдношенням державноi влади до правових основ дСЦяльностСЦ ii органСЦв. За формою полСЦтичного (державного) режиму всСЦ держави подСЦляються на демократичнСЦ СЦ авторитарнСЦ.
1.1 Форми та поняття державного устрою.
ВнутрСЦшнСЦй розподСЦл держави, правове становище ii частин, iх взаСФмовСЦдносини один з одним СЦ з центральними органами влади охоплюються поняттям територСЦальний устрСЦй держави. ТериторСЦальний устрСЦй - СЦсторичний результат тСЦСФi передумови держави, що сформувалася в результатСЦ замСЦщення кровноспорСЦднених зв'язкСЦв СЦз сусСЦдськими й еволюцСЦонувала в принцип подСЦлу людей не по iхньому походженню, а по проживанню на визначенСЦй територСЦi. Природно, що по тому же принципСЦ повиннСЦ були будуватися СЦ державнСЦ органи, що керують людьми.
Розглядаючи форми територСЦального устрою, теорСЦя держави СЦ права зСЦштовхуСФться з таким iхнСЦм рСЦзноманСЦттям, що дозволяСФ по-рСЦзному оцСЦнювати цСЦ форми, СЦ тому змушена удаватися до iх класифСЦкацСЦi по об'СФктивним ознаками.
Державний устрСЦй це територСЦальна органСЦзацСЦя державноi влади, подСЦл ii на певнСЦ складовСЦ частини з метою найкращого управлСЦння суспСЦльством, це взаСФмозвязок окремих складових частин держави мСЦж собою СЦ ii спСЦльними вищими (центральними) державними органами.
У сучаснСЦй теорСЦi державний устрСЦй подСЦляСФться на унСЦтарний (простий) СЦ складний.
Проста унСЦтарна держава це така держава, складовСЦ частини якоi не мають власного суверенСЦтету СЦ не можуть бути суб'СФктами полСЦтичних мСЦжнародних вСЦдносин. Наприклад, республСЦки БСФларусь, Польща, БолгарСЦя. РД простСЦ унСЦтарнСЦ держави, якСЦ мають автономнСЦ утворення. До таких держав вСЦдносяться. Украiни, РЖспанСЦя, РЖталСЦя, ПортугалСЦя.
СкладнСЦ держави це такСЦ держави, якСЦ об'СФднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всСЦ ознаки держави, в тому числСЦ СЦ суверенСЦтет, але певну частину своiх суверенних прав, як правило, добровСЦльно передали вищим центральним органам союзноi держави. Це, по сутСЦ, постСЦйний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерацСЦя, конфедерацСЦя СЦ СЦмперСЦя.
УнСЦтарний державний устрСЦй припускаСФ СЦснування злитоi держави, що пСЦдроздСЦляСФться лише на адмСЦнСЦстративно-територСЦальнСЦ одиницСЦ СЦ тому що не включають у себе нСЦяких державних утворень. У ньому панують СФдинСЦ конституцСЦйнСЦ принципи, СЦснуСФ тСЦльки одна система центральних органСЦв влади (один парламент, один уряд, один верховний суд), як правило, функцСЦонуСФ одна валютна система, одна армСЦя СЦ т.п. (ФранцСЦя, ШвецСЦя, ФСЦнляндСЦя, ЕстонСЦя, Туреччина СЦ т.д.).
У залежностСЦ вСЦд ступеня централСЦзацСЦi унСЦтарнСЦ держави подСЦляються на централСЦзованСЦ СЦ децентралСЦзованСЦ. У бюрократично централСЦзованих державах на чолСЦ мСЦсцевих органСЦв державноi влади стоять призначенСЦ центром чиновники, яким пСЦдпорядковуються мСЦсцевСЦ органи самоврядування. Демократична форма централСЦзацСЦi допускаСФ великий ступСЦнь самостСЦйностСЦ виборних мСЦсцевих органСЦв державноi влади в рСЦшеннСЦ iхнСЦх регСЦональних питань.
ДецентралСЦзованим теорСЦя називаСФ державу, у якСЦй центральнСЦ органи державноi влади мають дуже обмеженСЦ права втручання в рСЦшення мСЦсцевих проблем СЦ де мСЦсцевСЦ органи, що обираються населенням, мають значний обсяг автономСЦ