Поняття та форми державного устрою
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?.
Складний державний устрСЦй припускаСФ СЦснування держави, що включаСФ в себе СЦншСЦ державнСЦ утворення.
Розглядаючи окремСЦ територСЦальнСЦ устроi, теорСЦя держави нСЦчого не конструюСФ, а лише фСЦксуСФ в СЦсторСЦi СЦ сучаснСЦй дСЦйсностСЦ окремСЦ iхнСЦ види (класи). У результатСЦ видСЦлилися такСЦ класи складних держав, як протекторат СЦ унСЦя.
ПСЦд протекторатом розумСЦСФться мСЦжнародний договСЦр, згСЦдно якого одна держава зобов'язуСФться надавати заступництво СЦншСЦй, бСЦльш слабкСЦй державСЦ, здСЦйснювати ii представництво в зовнСЦшнСЦх справах, забезпечувати збройний захист, а СЦнодСЦ надавати економСЦчну СЦ культурну допомогу.
Протекторат вСЦдносять до числа рСЦзновидСЦв державного устрою лише за традицСЦСФю, тому що пСЦсля укладання мСЦжнародного договору про заступництво новоi ("третьоi") держави не з'являСФться, а отже, не виникаСФ питання СЦ про ii територСЦальну органСЦзацСЦю.
ПСЦд унСЦСФю розумСЦСФться союз, з'СФднання, об'СФднання держав. Серед унСЦй розрСЦзняються конфедерацСЦi, федерацСЦi, об'СФднання монархСЦчних держав у формСЦ реальноi СЦ персональноi (особистоi) унСЦi, фузСЦi, СЦнкорпорацСЦi й СЦмперСЦi.
КонфедерацСЦя - постСЦйний союз держав, що утвориться для досягнення конкретних цСЦлей (захист загальних СЦнтересСЦв). Такими СЦнтересами можуть бути захист територСЦi чи, навпроти, завоювання, звСЦльнення вСЦд залежностСЦ з боку "третьоi" держави СЦ т.п.
Вступивши в конфедеративний союз, держава цСЦлком зберСЦгаСФ свСЦй суверенСЦтет СЦ продовжуСФ виступати самостСЦйним суб'СФктом у всСЦх зовнСЦшнСЦх СЦ внутрСЦшнСЦх справах. За таких умов органи конфедерацСЦi не мають СЦмперативноi влади стосовно членСЦв, якСЦ входять в союз СЦ прийнятСЦ ними рСЦшення стають обов'язковими для держав, що вступили в союз, тСЦльки пСЦсля пСЦдтвердження цих рСЦшень власними органами влади. Як правило, конфедерацСЦя не маСФ СФдиноi армСЦi, законодавчих органСЦв, СФдиного громадянства, СФдиноi системи податкСЦв, бюджету, грошовоi одиницСЦ. КонфедерацСЦi варто вСЦдрСЦзняти вСЦд коалСЦцСЦй, що СФ власне кажучи оборонними чи наступальними союзами. У вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд них конфедерацСЦя СФ вСЦдносно постСЦйним утворенням, що маСФ державно-правовий характер СЦ конфедеральнСЦ органи управлСЦння СЦ розповсюджуючи свою владу не тСЦльки на зовнСЦшнСЦ справи.
КонфедерацСЦя це такий союз держав, якСЦ добровСЦльно об'СФднались для досягнення певних спСЦльних цСЦлей в полСЦтичнСЦй, економСЦчнСЦй СЦ вСЦйськових сферах. Суб'СФкти конфедерацСЦi зберСЦгають усСЦ своi сувереннСЦ права держави. Вони не мають спСЦльноi територСЦi, конституцСЦi СЦ СФдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерацСЦi СФ союзний договСЦр. КонфедерацСЦя не маСФ СФдиноi податковоi системи СЦ бюджету СЦ СЦснуСФ на внески ii суб'СФктСЦв. ЦентральнСЦ конфедеративнСЦ органи приймають рСЦшення за згодою всСЦх ii суб'СФктСЦв. КонфедерацСЦя це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростаСФ в федерацСЦю або розпадаСФться на унСЦтарнСЦ держави. РЖсторСЦя знаСФ мало таких державних утворень: США в 17761786 рр.; колишнСЦй СРСР з 1917 по 1922 рр., до об'СФднання в СРСР.
Прикладами конфедерацСЦй також можуть служити НСЦмецький союз з 1815 по 1867 р., Швейцарський союз з 1815р., Австро-Угорщина до 1918 р. СЦ СЦн.
ФедерацСЦя - союзна держава, що поСФднуСФ кСЦлька держав або державних утворень (землСЦ, кантони, штати, автономнСЦ республСЦки СЦ т.д.), кожне з який маСФ своi органи державноi влади (законодавчСЦ, виконавчСЦ СЦ судовСЦ). На вСЦдмСЦну вСЦд конфедерацСЦi вона володСЦСФ своiм власним суверенСЦтетом, федеративними органами державноi влади, федеративною конституцСЦСФю, армСЦСФю, системою федеративних податкСЦв. При цьому не можна забувати, що федерацСЦя - саме союзна держава, СЦ ii суверенСЦтет вторинний стосовно суверенСЦтету вхСЦдних у неi державних одиниць.
ФедерацСЦя це постСЦйний союз окремих суверенних держав, якСЦ утворили СФдину державу на добровСЦльнСЦй основСЦ СЦ передали певну частину свого суверенСЦтету (прав) центральним федеральним органам. ФедерацСЦя вСЦдрСЦзняСФться вСЦд СЦнших державних утворень тим, що вона маСФ СФдину спСЦльну територСЦю, спСЦльну конституцСЦю СЦ систему законодавства, СФдиний уряд, спСЦльнСЦ збройнСЦ сили, подвСЦйне громадянство, СФдину грошово-фСЦнансову систему ФедерацСЦя СФ суб'СФктом мСЦжнародних вСЦдносин, а складовСЦ частини федерацСЦi позбавленСЦ таких прав. ФедерацСЦi можуть бути рСЦзнСЦ: централСЦзованСЦ, вСЦдносно централСЦзованСЦ, децентралСЦзованСЦ.
Вони можуть бути формально (юридичне) визнаними, а фактично втратити певнСЦ своi сувереннСЦ права. До федерацСЦй вСЦдносяться США, РосСЦйська ФедерацСЦя, ФРН. До останнього часу в свСЦтСЦ СЦснувало 18 федерацСЦй, три з них розпались: СРСР, Чехословаччина, ЮгославСЦя.
Ряд державознавцСЦв вважаСФ, що вхСЦднСЦ до складу федерацСЦi держави не СФ сувереннСЦ. РЗм наданий лише деякий еквСЦвалент суверенСЦтету, що полягаСФ в бСЦльш-менш широкСЦй участСЦ в здСЦйсненнСЦ державноi влади федерацСЦСФю. Зокрема, на думку Георга РДлинека, правопорядок союзноi держави заснований на конституцСЦi, що СФ ii власним законом СЦ може бути змСЦнена тСЦльки законом союзноi держави, але аж нСЦяк не волею - хоча б СЦ усСЦх - окремих держав, виявленою в СЦнших, окрСЦм установлених конституцСЦСФю, формах. У межах панування союзноi держави окремСЦ держави утрачають свСЦй державний характер. У цих межах iхня дСЦяльнСЦсть або зовсСЦм припиняСФться СЦ замСЦнюСФться власним управлСЦнням союзноi держави, або вони одержують характер самоврядних корпорацСЦй на зразок комунальних союзСЦв, оскСЦльки здСЦйснюють управлСЦння за посередництвом своiх органСЦв, вСЦдповСЦдно до законСЦв СЦ пСЦд контролем союзноi держави. На користь цСЦСФi точки зору свСЦдчить СЦ те, що у федерацСЦi територСЦя СЦ насе