Особливості цивільного правовідношення
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
про субєктивні цивільні права.
Тепер необхідно перейти до питання про те, що ж являє собою загальне поняття обєкта цивільних правовідносин.
З питання про поняття обєкта правовідносини в юридичній науці викристалізувалися, в основному, дві точки зору. Відповідно до першої з них, обєктом правовідносин є те, з приводу чого субєкти прав вступають в правовідносини, або те, з приводу чого правовідносини встановлюються. Згідно з другою під обєктом слід розуміти те, на що правовідносини спрямовані.
В.А. Тархов називає обєктом правовідносин те благо, з приводу якого субєкти вступають в правовідносини, те, на що спрямовано правовідносини. Аргументуючи це тим, що суперечка про те, "з приводу" чи "на що", носить скоріше граматичний, формальний характер, ніж юридичний. Автор вважає, що по суті правильно і те, і інше.
Моя власна позиція, що обєктом цивільних правовідносин є те, на що спямовані, а не з приводу чого виникають цивільні правовідносини. Адже, цивільні правовідносини можуть виникати, наприклад, із заподіяння шкоди.
Так,В науково-практичному коментарі ст. 177 ЦКУ зазначається, що обєктами цивільних прав є те, на що спрямовано права й обовязки субєктів цивільних правовідносин. 4 у науково-практичному коментарі ст. 177 ЦКУ зазначається, що обєктами цивільних прав є те, на що спрямовано права й обовязки субєктів цивільних правовідносин.
Отже, існує безліч різноманітних теорій розуміння обєкту правовідносин: перша визнає у якості такого предмети матеріального світу (речі); друга присвоює властивість "обєкта" фактичному суспільному відношенню, тобто врегульованій правом поведінці, що спрямована на зміну предмета матеріального світу; третя дуже абстрактно описує "обєкт" як взагалі будь-яке благо; четверта взагалі заперечує необхідність самої категорії "обєкт правовідносин" і виділяє, на противагу загально філософському та спеціально-юридичному розумінню "обєкта", два інших поняття: "обєкт інтересу" і "обєкт правової діяльності", а пята кваліфікує обєкт правовідносин (обєкт прав) як обєкт панування уповноваженої особи, в якості якого можуть виступати в ряді випадків речі або люди, що неприпустимо ні в першому ні, тим більше, в другому випадку.
З наведеного вище можна побачити, що розуміння обєкта цивільних прав як предмета матеріального світу, і як певного блага сприймаються (розуміються) як різні поняття. З наведеного вище можна побачити, що розуміння обєкта цивільних прав як предмета матеріального світу, і як певного блага сприймаються (розуміються) як різні поняття.
Тоді як в ЦКУ закріплено, що обєктами цивільних прав є речі, як предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права і обовязки, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуг, результати інтелектуальної творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177, 179). Тоді як в ЦКУ закріплено, що обєктами цивільних прав є речі, як предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права і обовязки, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуг, результати інтелектуальної творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177, 179). Тобто законодавець визначає речі, саме як матеріальне благо. Тобто законодавець визначає речі, саме як матеріальне благо.
Таким чином обєктом цивільних прав (правовідносин) є матеріальні та нематеріальні блага на які спрямовано права й обовязки субєктів цивільних правовідносин. Таким чином обєктом цивільних прав (правовідносин) є матеріальні та нематеріальні блага на які спрямовано права й обовязки субєктів цивільних правовідносин.
3.3 Зміст цивільних правовідносин Зміст цивільних правовідносин
Змістом цивільного правовідношення є субєктивне цивільне право та субєктивний цивільний обовязок. Наука цивільного права розглядає цивільні правовідносини як відносини між певними субєктами, встановлені у звязку з певним обєктом, на які спрямовано права й обовязки субєктів цивільних правовідносин.
Тобто змістом цивільного правовідношення є субєктивне цивільне право та субєктивний цивільний обовязок .
У юридичній літературі зазначається безліч різних визначень субєктивного цивільного права. Більшість цивілістів визначає субєктивне цивільне право як засновану на законі міру можливої поведінки конкретної особи з метою задоволення свого інтересу. Про міру можливої поведінки говорять аж ніяк не для порівняння одного субєктивного права з іншим, а для визначення тих меж, у яких уповноважений може діяти.
Варто враховувати, що субєктивні права особи не є абсолютними, вони мають певні межі. Межі права визначаються, перш за все, договором, законом (ст. 13 ЦКУ). Варто враховувати, що Субєктивні права особи не є абсолютними, вони мають певні межі . межі права визначаються, перш за все, законом. ЦКУ
Субєктивне цивільне право являє собою складне правове явище. У його складі прийнято виділяти юридичні можливості, надані субєкту правовою нормою, іменовані повноваженнями.
Аналізуючи складові повноваження субєктивного права , І. Колер відзначав, що "повноваження в залежності від виду прав різні і повинні описуватися у поєднанні з ними". Дійсно, повноважен