Особливості цивільного правовідношення
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
, що саме юридичний факт є однією з основних передумов виникнення цивільних правовідносин. Завдяки юридичним фактами реалізуються створена нормою права можливість руху цивільних правовідносин. Отже, з цього робилося помилкове твердження про те, що жодне правовідношення не може виникнути безпосередньо із закону. Ст. 11 ЦКУ прямо вказує на те, що цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 11 ЦКУ прямо вказує на те, що цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Загальновизнаним є розрізнення двох основних груп юридичних фактів дій і подій. За підставу поділу тут приймається відношення юридичного факту до волі людей.
Дії являють собою певну форму поведінки субєктів права. У переважній більшості юридичні факти полягають саме в діях.
Подія це обєктивне явище зовнішнього світу, незалежно від причин, з якими повязується його виникнення, з якими правові норми повязують виникнення, зміну або припинення правових відносин. Але заперечення вольового походження подій не можна визнати правильним стосовно всіх випадків цього роду. Тому прийнято розрізняти події за ступенем визначеності волі субєктів на абсолютні, що не залежать від будь-якої волі та відносні, - обєктивно повязані з чиєюсь волею, виявлення якої слугує причиною настання подій.
О.С. Іоффе взагалі дотримується думки, що Іоффе взагалі дотримується думки, що події мають правове значення не самі по собі, а лише остільки, оскільки вони зумовлюють необхідність забезпечення поведінки людей. Тому подія становить умову виникнення права, але його результатом завжди є не події, а дії. Як видно з визначення події, вона не залежить від волі людей, але її настання або ненастання може мати істотне значення для розвитку правовідносин.
Дії, у свою чергу, як юридичні факти можуть бути поділені на правомірні і неправомірні.
В юридичній літературі можна побачити класифікацію правомірних дій на юридичні акти, тобто правомірні дії, спрямовані на досягнення певного цивільно-правового результату; та юридичні вчинки. Юридичними вчинками називають такі правомірні дії, в яких воля спрямована на досягнення певного, розташованого поза правом результату, але які породжують і певні правові наслідки.
За наслідками, до яких призводить юридичний факт правоутворюючі, правозмінюючі і правоприпиняючі юридичні факти.
У багатьох випадках для виникнення правовідносини недостатньо настання одиничного юридичного факту, необхідно, щоб настала сукупність юридичних фактів, яка носить назву юридичного складу. Сукупність юридичних фактів, повязаних між собою таким чином, що правові наслідки настають лише за умови наявності всіх елементів цієї сукупності.
Сукупність юридичних фактів, повязаних між собою таким чином, що правові наслідки настають лише за умови наявності всіх елементів цієї сукупності.
В якості особливої групи юридичних фактів виділяють юридичні стани. Юридичні стани це обставини, що характеризуються відносною стабільністю і тривалістю терміну існування, протягом яких вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) спричиняти певні юридичні наслідки.
Схожі на юридичні факти, але відрізняються від останніх за своєю сутністю і правовою природою, так звані "юридичні умови". Юридичні умови у цивільному праві це обставини, що внаслідок припису цивільно-правової норми мають певне значення для виникнення, зміни цивільних правовідносин, але безпосередньо не породжують їх, не спричиняють зміну і не припиняють правововідносини. Особливість юридичних умов у тому, що вони мають юридичне значення для настання правових наслідків, але повязані з ними не прямо, а через одну або кілька проміжних ланок.
2.3 Види цивільних правовідносин
Існує велика різноманітність цивільних правовідносин, що ускладнює їх вивчення. Тому в науці цивільного права для таких випадків розроблена їх класифікація метою більш глибокого їх аналізу.
Класифікація цивільних правовідносин може проводитися за різними підставами:
- Виходячи з їх змісту, цивільні правовідносини можуть бути розділені на майнові і немайнові. Майнові цивільні правовідносини спрямовані на задоволення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб. Майнові цивільні правовідносини спрямовані на задоволення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб. Більшість цивільних правовідносин носить майновий характер. У майнових відносинах, обєктами яких виступають речі, велике значення набуває, перш за все, врегулювання правового режиму речі. Майнові права, в силу тісного звязку зі своїми обєктами речами (майном), здебільшого передаються.
Немайнові цивільні правовідносини існують з приводу задоволення особистих немайнових інтересів учасників цих відносин. Особисті немайнові права не мають економічного змісту, тісно повязані з їх власником та є невідчужуваними (ст. 269 ЦКУ).
- Поділ цивільних правовідносин на абсолютні і відносні заснований на тому, що в абсолютних правовідносинах носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість зобовязаних осіб, а у відносних певний визначений субєкт (зобовязальні відносини). Для будь-якого абсолютного права характерна найбільш, в порівнянні з іншими субєктивними цивільними правами, ступінь повязаності уповноваженої особи з належним їй правом. Це виявляється в тому, що в про