Особливості розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
навіть дорослими. В контрольній групі цей відсоток становить 8%. Слід також зазначити, що в експериментальній і контрольній групі існує незначний відсоток (4%) осіб, які мають дуже високий рівень емпатійності. Вважається, що в них хворобливо розвинене співпереживання. У спілкуванні, як барометр, тонко реагує на настрої співрозмовника. Який ще не встиг сказати жодного слова. Їм важко від того, що оточуючі люди використовують їх як громовідвід, навалюючи на них свій емоційний стан. Аналіз отриманих результатів проведених методик в обох групах дав привід стверджувати, що рівень емпатії та самооцінки в експериментальній та контрольній групах приблизно однаковий. Значна частина досліджуваних має низький, дуже низький, дуже високий рівні емпатії, що є не досить позитивним явищем. Отож, нами була розроблена програма розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку, яку ми впровадили у експериментальній групі. Дана корекційна програма розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку була побудована на засадах розуміння, емпатії зі сторони експериментатора. Вона мала на меті зняти емоційну напругу, виразити своє Я. Першим кроком у корекційно-розвивальній програмі було формування у дітей молодшого шкільного віку вміння розпізнавати свої емоції, вміння ними керувати. Ми ставили також за мету: навчити молодших школярів розпізнавати різні емоції, називати, порівнювати і бачити їх не тільки в собі але й у інших, тобто ми намагалися виробити у них почуття емпатії.
Емпатією називають здатність до розуміння і співпереживання емоцій інших людей. Емпатія вміння спільно радіти успіху, засмучуватись невдачі, відчувати підтримку, відчувати, що є група людей, близьких тобі за духом і діями. Ми припустили, що саме запропоновані нами заняття створять умови, в яких кожна дитина може говорити за допомогою засобів мистецтва і художньої діяльності про найпотаємніше, про найважливіше. При цьому спеціальна підготовка, талант і художня цінність роботи значення не мали. Важливим був безпосередньо процес творчості, а також особливості внутрішнього світу дитини. Незаперечним був той факт, що більшість дітей молодшого шкільного віку люблять малювати. Саме малюнок для них є не мистецтвом, а мовою. Дітям, не зважаючи на жодні обставини, легше було невербально виразити як внутрішні відчуття, так і ситуації. Тому вік від 5 до 10-11 років називають золотим віком дитячого малюнка. Навіть у старшому віці, не дивлячись на розвиток усного мовлення, процес малювання також допомагає саморозкриттю особистості. В структурі кожного заняття було дві основні частини. Одна невербальна, творча, неструктурована. Друга частина вербальна, апперцептивна і формально більш структурована, кожна дитина інтерпретувала намальований обєкт, описувала, асоціації, що виникали в той момент.
Метою створеної програми був розвиток емоційно-почуттєвої сфери дітей молодшого шкільного віку, ознайомлення їх з поняттям емпатія та її формами; навчання їх правильно діяти при виникненні ситуацій, які потребують підтримки, співчуття, допомоги; розвинути навички правильного поводження у таких ситуаціях.
Завдання програми:
- Дати поняття про розділення емоцій на позитивні і негативні.
- Допомогти дитині відреагувати на присутні негативні емоції (страх, огиду, гнів і т.п.), що перешкоджають розвитку емпатії у її повноцінному особистісному розвитку.
- Сприяти збагаченню емоційної сфери дитини.
- Здатність до творчої самореалізації.
- Збагачувати репертуар соціальних навичок.
- Допомогти усвідомити, що співпереживання, розуміння, гуманність являються важливими компонентами людських взаємовідносин, і що їх потрібно розвивати.
- Учити довіряти собі і іншим людям.
Організація занять.
Заняття проводилися в експериментальній групі, яка складалася з 25 осіб, які навчаються у 4-х класах, 1-2 рази на тиждень. Тривалість занять від 20 до 60 хвилин, в залежності від бажання та працездатності дітей. Кабінет був вибраний таким чином, аби в ньому можна було зробити три умовних круга: вільне від меблів місце, в якому можна легко пересуватись, танцювати; круг зі стільців (кількість стільців = числу присутніх); столи для роботи, розміщені також по кругу. Також у кабінеті була дошка. На протязі всього циклу занять намальовані картини розвішувались так, щоб кімната вбирала атмосферу групи і відображала процес, що відбувався. Таким чином, кожен малюнок знаходився в полі зору. Він випромінював свою атмосферу, і будь-хто з групи практично завжди міг звернутись до нього. Слід зауважити, що під час проведення занять, досліджувані були дуже активні, що виключило можливість тривання занять по 20 хв. По завершенню програми, учасники були задоволені, ділились позитивом з іншими.
Після впровадження нами програми розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку в експериментальній групі, ми провели повторно в експериментальній і контрольній групі методику Дослідження рівня емпатійних тенденцій (за власною модифікацією методики І.Юсупова). Результати булу занесені до таблиці (Таблиця 1.).
Таблиця 1.
Оцінка рівнів сформованості емпатійних тенденцій експериментальної та контрольної груп молодших школярів ЗОШ
Рівні сформованості емпатійних тенденційЕГКГДо експериментуПісля експериментуДо експериментуПісля експериментуДуже низький6364Низький6155Середній10121113Високий3522Дуже високий1411
Таблиця 2.
Розподіл прогнозів рівнів сформованості е