Особливості розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
знань шукати нові форми та методи позитивного впливу на кожного виховання з метою виховання в нього людяності, здатності до співчуття, допомоги і т.п.
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1 Дослідження рівня емпатійності особистості учнів молодшого шкільного віку
Дослідження проводилося на базі Житомирської загальноосвітньої школи № 19. В дослідженні брало участь 50 досліджуваних віком 8-9 років. Дослідження проводилося у два етапи. Досліджуваних, які навчаються у 4-А та 4-Б класах було поділено на дві групи: 4-А експериментальна, 4-Б контрольна. На першому етапі досліджуваним обох груп була запропонована методика Мій портрет у променях сонця. Метою даної методики було: дослідити самооцінку дітей молодшого шкільного віку. Досліджуваним обох груп (експериментальної та контрольної) було роздано по одному аркушу паперу, на якому в центрі було зображено сонце з десятьма променями. В середині сонця досліджуваним було запропоновано написати своє імя та прізвище, а на кожному промені якості, що притаманні досліджуваному (хороші і нехороші). Також було наголошено на тому що слід відповідати щиро і що, якщо, на погляд досліджуваного, у сонечка не вистачає променів їх можна домалювати і підписати.
У виконаному завданні слід було проаналізувати:
- Кількість якостей, які написав досліджуваний.
Передбачалося зображення десяти якостей, оскільки у сонечка було 10 промінчиків, якщо досліджувані писали менше якостей ніж на промінчиках це було свідченням недостатнього знання про себе, якщо ж більше (досліджуваний домальовував промінці, щоб написати більше якостей) свідченням того, що досліджуваний зміг повніше оцінити себе.
- Кількість з них позитивних і негативних якостей.
Чим більше добро чинностей дитина згадала про себе, тим вища її самооцінка, чим менше тим нижча.
Результати проведеної методики в експериментальній групі:
- 40 % досліджуваних написали лиши по дві позитивні доброчинності;
- 40 % досліджуваних написали по чотири позитивні доброчинності;
- 8 % досліджуваних по 6 позитивних якостей;
- 12 % досліджуваних по 8 позитивних якості.
Рис. 1.Рівень самооцінки у досліджуваних експериментальної групи
Аналіз проведеного анкетування показало, що у більшості досліджуваних експериментальної групи дуже низький і низький рівень самооцінки, невеликий відсоток 8 % - середній рівень самооцінки, і лише 12 % високий (Рис.1).
Результати проведеної методики в контрольній групі:
- 40 % досліджуваних написали лиши по дві позитивні доброчинності;
- 40 % досліджуваних написали по чотири позитивні доброчинності;
- 4 % досліджуваних по 6 позитивних якостей;
- 16 % досліджуваних по 8 позитивних якості.
Рис. 2. Рівень самооцінки у досліджуваних контрольної групи
Аналіз проведеного анкетування показало, що у більшості досліджуваних експериментальної групи дуже низький і низький рівень самооцінки, невеликий відсоток 4 % - середній рівень самооцінки, і лише 16 % високий (Рис. 2).
Ми порівняли тримані дані обох групах (ЕГ і КГ), і виявили що результати приблизно однакові (Рис. 3).
Рис. 3. Порівняння рівня самооцінки КГ і ЕГ
Наступним кроком було проведення тесту Незакінчені речення з метою визначення рівня емпатії учнів молодшого шкільного віку, а також з метою визначення рівня розуміння та усвідомлення таких важливих понять, як справедливість, співчуття, чесність. Досліджуваним обох груп (експериментальній і контрольній) було запропоновано доповнити незакінчені речення на бланку так, щоб вони, по можливості, точно виражали їхні справжні почуття. Це було запропоновано зробити з кожним реченням, і якомога швидше, правдивіше. Якщо у досліджуваних виникали проблеми з відповіддю, вони могли пропустити це речення, і повернутись до нього пізніше. Також досліджуваним було наголошено на тому, що неправильних відповідей не буває.
Результати проведеної методики в експериментальній групі:
- 20 % досліджуваних набрали від 46 до 48 балів;
- 32 % - від 26 до 38 балів;
- 48 % - від 5 до 18 балів.
Рис. 4. Рівень емпатійності в досліджуваних експериментальної групи
Аналіз отриманих результатів проведеної методики в ЕГ показав, що у більшості досліджуваних (а це 48 %) дуже низький рівень емпатії, що свідчить про те, що емпатійні тенденції особистості слабо розвинені, або не розвинені взагалі. Значна частина досліджуваних (32 %) мають середній рівень сформованості емпатії. Є також досліджувані, що мають високий рівень емпатійності 20 % (Рис. 4).
Результати проведеної методики в контрольній групі:
- 20 % досліджуваних набрали від 46 до 48 балів;
- 28 % - від 26 до 38 балів;
- 52 % - від 5 до 18 балів.
Рис. 5. Рівень емпатійності в досліджуваних контрольної групи
Аналіз отриманих результатів проведеної методики в КГ показав, що у більшості досліджуваних (а це 52 %) дуже низький рівень емпатії, що свідчить про те, що емпатійні тенденції особистості слабо розвинені, або не розвинені взагалі. Значна частина досліджуваних (28 %) мають середній рівень сформованості емпатії. Є також досліджувані, що мають високий рівень емпатійності 20 % (Рис. 5).
Після проведення мето?/p>