Особливості розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?ож, більшість досліджуваних експериментальної групи (40%) написали по дві позитивні доброчинності та по чотири (40%), що свідчить про дуже низький рівень та низький рівні самооцінки, яка змушує особу ніяковіти, почуватись невпевнено, і некомфортно. Особи з низьким рівнем самооцінки неадекватно реагують на критику. Вони все сприймають на свій рахунок. Всі люди роблять помилки. Коли розбираєш помилку з адекватною особою, вона все розуміє, розмова ведеться конструктивна. Дитина з низькою самооцінкою сприймає розбір ситуації як образу, душевну травму, свідоцтво своєї неповноцінності. Низька та дуже низька самооцінка заважає їй відокремити себе від ситуації, від своєї помилки. При дуже низькій або низькій самооцінці у людини існує комплекс неповноцінності. Вона невпевнена в собі, несмілива, пасивна. Такі люди відрізняються надмірною вимогливістю до себе і ще більшою вимогливістю до інших. Вони нудні, у себе та інших бачать тільки недоліки. Така ж ситуація і в контрольній групі. 8% досліджуваних експериментальної групи написали по шість позитивних якості, що свідчить про середній рівень самооцінки = адекватній самооцінці. У контрольній групі 4% осіб з середнім рівнем самооцінки. Взагалі, особи з середнім рівнем самооцінки правильно реагують на зауваження батьків, вчителів, оточуючих, правильно (реально) зіставляє свої можливості і здібності, певною мірою критично ставиться до себе, ставить перед собою реальні завдання, вміє прогнозувати адекватне відношення оточуючих до результатів своєї діяльності. Взагалі, поведінка осіб з середнім рівнем самооцінки неконфліктна, а в ситуації конфлікту вони поводять себе конструктивно. Внутрішніх конфліктів майже немає. Існує також невеликий відсоток (12%) осіб у експериментальній групі з високим рівнем самооцінки, оскільки вони обрали по вісім позитивних якості. При високій самооцінці у людини виникає неправильна уява про себе, ідеалізований образ своєї особистості. Вона переоцінює свої можливості, орієнтована на успіх, ігнорує невдачі. Сприйняття реальності у неї часто емоційне, невдачу або неуспіх вона розцінює як наслідок чиїхось помилок або обставин, які склались несприятливо. Справедливу критику на свою адресу сприймає як причепливість. Така людина конфліктна, схильна до завишення образу конфліктної ситуації, в конфлікті поводить себе активно, роблячи ставку на перемогу. Схожа ситуація у досліджуваних контрольної групи. В цій групі осіб з високим рівнем самооцінки 16%. Отож, рівень самооцінки в обох групах до експерименту приблизно однаковий. Слід також зазначити, що жоден досліджуваний експериментальної і контрольної груп не написав жодної нехорошої якості.
Наступним нашим кроком було проведення тесту Незакінчені речення [див. Додаток Б]. Метою проведення даного тесту було визначення рівня емпатії учнів молодшого шкільного віку, а також з метою визначення рівня розуміння та усвідомлення таких важливих понять, як справедливість, співчуття, чесність. Доказом її валідності може бути співпадання експериментальних даних з характеристиками, отриманими у процесі бесіди від учителів, а також із результатами інших методик та спостережень за учнями. Досліджуваним обох груп (експериментальній і контрольній) було запропоновано доповнити незакінчені речення на бланку так, щоб вони, по можливості, точно виражали їхні справжні почуття. Це було запропоновано зробити з кожним реченням, і якомога швидше, правдивіше. Якщо у досліджуваних виникали проблеми з відповіддю, вони могли пропустити це речення, і повернутись до нього пізніше. Також досліджуваним було наголошено на тому, що неправильних відповідей не буває. Отож, отримані результати свідчать про те, що більшість досліджуваних експериментальної групи (48%) мають низький рівень емпатії. Особи з низьким рівнем емпатії відчувають значні труднощі у спілкуванні як з однолітками, так і дорослими (батьками, вчителями, старшими). Вони відчувають себе незручно у великій компанії, у класі і т.п. У більшості випадків вони виявляють нездатність до розуміння вчинків інших людей, вважають їх незрозумілими і безглуздими. Вони віддають перевагу заняттям конкретною справою на самоті, що заважає успішній соціалізації. Особи з низьким рівнем емпатії полюбляють точні формулювання і раціональні рішення. В них, зазвичай, мало друзів, а ті, що є, цінуються за успішність та розум, ніж за чутливість і чуйність. Молодші школярі мають тонку душу, і інтуїтивно відчувають ставлення до себе, а тому відповідають тією ж монетою. В контрольній групі відсоток осіб з низьким рівнем емпатійності (52%). Значний відсоток (32%) в експериментальній групі осіб з середнім (або нормальним) рівнем емпатійності. Досліджувані з середнім рівнем емпатійності є чутливими до потреб і проблем оточуючих, великодушні, здатні прощати образи. Вони спокійно переносять критику на свою адресу з боку дорослих, намагаються не конфліктувати, поважають та прислухаються до інших, врівноважені. В контрольній групі цей відсоток становить 28%. Також в обох групах (контрольній і експериментальній) є особи з високим рівнем емпатії 20%.
Особи з високим рівнем емпатії чутливі до потреб і проблем оточуючих, великодушні, схильні до всепрощення. Зазвичай, молодші школярі з високим рівнем емпатії мають здатність до читання людських облич, вміють бачити настрій та емоції інших людей. Вони товариські, чутливі, мають здатність швидко встановлювати контакти з оточуючими та знаходити з ними спільну мову. Отримані результ