ОсобливостСЦ перебСЦгу СЦнфекцСЦйних захворювань та туберкульозу у тварин та людини
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
едки меншСЦ за ашофпулевськСЦ й у верхСЦвках легень розташовуються симетрично.
РЖнфСЦльтративний туберкульоз розвиваСФться при прогресуваннСЦ гострого осередкового або загостреннСЦ фСЦброзно-осередкового туберкульозу, причому ексудативнСЦ змСЦни навколо казеозних осередкСЦв виходять за межСЦ часточки чи сегменту. ПерифокальнСФ запалення переважаСФ над казеозними змСЦнами, якСЦ можуть бути незначними. Такий осередок називають осередком-СЦнфСЦльтратом АсмянаРедекера (СЦмям вчених, що вперше описали рентгенологСЦчну картину). НеспецифСЦчне перифокальне запалення може розсмоктуватися, СЦ тодСЦ в перСЦод загоСФння залишаються тСЦльки один або два, що не розсмокталися, невеликих казеозних фокуси, якСЦ подалСЦ СЦнкапсулюються, СЦ захворювання знову набуваСФ характеру фСЦброзно-осередкового туберкульозу. У тихвипадках, коли перифокальне запалення охоплюСФ всю частку, говорять про лобСЦт, як особливу форму СЦнфСЦльтративного туберкульозу.
Туберкулема форма вторинного туберкульозу, виникаюча як своСФрСЦдна фаза еволюцСЦi СЦнфСЦльтративного туберкульозу, коли перифокальне запалення розсмоктуСФться СЦ залишаСФться осередок сирного некрозу, оточений капсулою. Туберкулема досягаСФ 25 см у дСЦаметрСЦ, розташована у РЖ або II сегментСЦ, частСЦше справа. НерСЦдко при рентгенологСЦчному обстеженнСЦ внаслСЦдок чСЦтко окреслених меж ii помилково приймають за периферичний рак легенСЦ.
Казеозна пневмонСЦя, як правило, спостерСЦгаСФться при прогресуваннСЦ СЦнфСЦльтративного туберкульозу, внаслСЦдок чого казеознСЦ змСЦни починають переважати над перифокальними. Утворюються ацинознСЦ, лобулярнСЦ, сегментарнСЦ казеозно-пневмонСЦйнСЦ осередки, якСЦ при злиттСЦ можуть займати бСЦльш великСЦ дСЦлянки легень, навСЦть усю частку. Лобарний характер маСФ казеозна пневмонСЦя, яка розвиваСФться на фонСЦ лобСЦта. Казеозна пневмонСЦя спостерСЦгаСФться здебСЦльше у знесилених хворих СЦ завжди на фонСЦ бСЦльш старСЦших змСЦн (фСЦброзно-осередкового, СЦнфСЦльтративно-пневмонСЦйного туберкульозу, або туберкулеми). Вона нерСЦдко виникаСФ у термСЦнальному перСЦодСЦ кожноi форми туберкульозу завдяки послабленню захисних сил органСЦзму. Легеня при казеознСЦй пневмонСЦi збСЦльшена, щСЦльна, на розтинСЦ жовтого кольору, на плеврСЦ фСЦбринознСЦ накладання. В наш час казеозна пневмонСЦя зустрСЦчаСФться рСЦдко.
Гострий кавернозний туберкульоз форма вторинного туберкульозу, для якоi характерне швидке утворення порожнини розпаду, а потСЦм каверни на мСЦсцСЦ осередка-СЦнфСЦльтрата або туберкулеми. Порожнина розпаду виникаСФ пСЦсля гнСЦйного розплавлення та розрСЦдження казеозних мас, що видСЦляються з мСЦкобактерСЦями разом з мокротою. Це завдаСФ небезпеку бронхогенного обсСЦменСЦння легень, а також видСЦлення мСЦкобактерСЦй в оточуюче середовище. Утворена при цьому каверна локалСЦзуСФться як правило в РЖ або II сегментСЦ (на мСЦсцСЦ осередкСЦв, з яких вона утворилася), маСФ овальну або круглу форму, дСЦаметром 2 5 см, сполучаСФться з просвСЦтом сегментарного бронху. СтСЦнка каверни неоднорСЦдна: внутрСЦшнСЦй шар складаСФться з казеозних мас, зовнСЦшнСЦй СЦз щСЦльноi внаслСЦдок запалення легеневоi тканини.
ФСЦброзно-кавернозний туберкульоз, або хронСЦчна легенева сухота, виникаСФ з гострого кавернозного туберкульозу в випадках хронСЦчного перебСЦгу процесу. СтСЦнка каверни щСЦльна, маСФ три шари: внутрСЦшнСЦй пСЦогенний (некротичний), багатий на лейкоцити, що розпадаються; середнСЦй шар туберкульозноi грануляцСЦйноi тканини; зовнСЦшнСЦй сполучнотканинний, причому серед прошаркСЦв сполучноi тканини СФ дСЦлянки ателектазСЦв легенСЦ. ВнутрСЦшня поверхня нерСЦвна, з перетинаючими порожнину каверни балками; кожна балка це облСЦтерованний бронх або тромбована судина. ЗмСЦни найбСЦльш вираженСЦ в однСЦй, частСЦше правСЦй, легенСЦ. У РЖ та II сегментах змСЦни бСЦльш старСЦ, плевра потовщенСЦ. Каверна займаСФ один або два сегменти. Навколо неi знаходяться рСЦзноманСЦтнСЦ осередки (в залежностСЦ вСЦд типу тканинноi реакцСЦi), бронхоектази. Процес поступово поширюСФться в апСЦкокаудальному напрямку, спускаСФться з верхнСЦх сегментСЦв на нижнСЦ як контактним шляхом, так СЦ за бронхами, займаючи все новСЦ дСЦлянки легенСЦ. Тому бСЦльш старСЦшСЦ змСЦни при фСЦброзно-кавернозному туберкульозСЦ спостерСЦгаються у верхнСЦх вСЦддСЦлах легень, а бСЦльш свСЦжСЦ нижнСЦх. З перебСЦгом часу процес переходить бронхами на протилежну легеню. РанСЦше всього бронхогеннСЦ метастатичнСЦ осередки в нСЦй виникають у III сегментСЦ, де зявляються ацинознСЦ, лобулярнСЦ туберкульознСЦ осередки. При iх розпадСЦ можливе утворення каверн й подальше бронхогенне поширення процесу.
Циротичний туберкульоз розглядаСФться як варСЦант розвитку фСЦброзно-кавернозного туберкульозу, коли в уражених легенях навколо каверн набуваСФ розвитку сполучна тканина, на мСЦсцСЦ загоСФноi каверни утворюСФться лСЦнСЦйний рубець, зявляються плевральнСЦ зростання, легенСЦ деформуються, стають щСЦльними, малорухомими, зявляються багаточисленнСЦ бронхоектази.
При вторинному легеневому туберкульозСЦ при СЦнтраканалСЦкулярному або контактному шляху поширення може розвинутися специфСЦчне ураження бронхСЦв, трахеi, гортанСЦ, ротовоi порожнини, кишечника. Гематогенне розповсюдження вСЦдмСЦчаСФться рСЦдко, воно можливе в термСЦнальному перСЦодСЦ хвороби при зниженнСЦ захисних сил органСЦзму. В цих випадках знаходять туберкульозний менСЦнгСЦт, органнСЦ позалегеневСЦ та СЦншСЦ ураження.
Ускладнення туберкульозу рСЦзноманСЦтнСЦ й згадувалися вже при описуваннСЦ деяких його форм. При первинному туберкульозСЦ можливий розвиток туберкульозного менСЦнгСЦту, плевриту, перикардиту, перитонСЦту. При кСЦстковому туберкульозСЦ можливий розвиток с?/p>