ОсобливостСЦ перебСЦгу СЦнфекцСЦйних захворювань та туберкульозу у тварин та людини
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?аходять сирнисто-переродженСЦ й кальцифСЦкованСЦ осередки, а також гнСЦйнСЦ фокуси (каверни), оточенСЦ щСЦльною сполучнотканинною капсулою. Вузлики виявляються СЦ в СЦнших паренхСЦматозних органах, кСЦстках СЦ кСЦстковому мозку. БронхСЦальнСЦ й медСЦастинальнСЦ лСЦмфовузли горбистСЦ, рСЦзко збСЦльшенСЦ в розмСЦрСЦ, твердСЦ, мСЦстять сирнистСЦ або гнСЦйнСЦ фокуси, якСЦ при розрСЦзуваннСЦ хрустять внаслСЦдок iх переродження й кальцифСЦкацСЦi. При перловСЦй хворобСЦ на серозних покривах черевноi та грудноi порожнин спостерСЦгають дрСЦбнСЦ, круглСЦ, щСЦльнСЦ, сСЦрувато-червонСЦ розрощення, якСЦ з часом звапновуються СЦ гронами висять на сполучнСЦй тканинСЦ, нагадуючи цвСЦтну капусту. В слизовСЦй оболонцСЦ задньоi третини тонких кишок, у клубовСЦй СЦ слСЦпСЦй кишках, солСЦтарних фолСЦкулах СЦ пейСФрових бляшках виявляються сСЦрувато-жовтСЦ вузлики та виразки. При туберкульозСЦ вименСЦ спостерСЦгаСФться значне розростання сполучноi тканини, ураженСЦ частки вименСЦ збСЦльшенСЦ в обСФмСЦ, твердСЦ, мСЦстять багато вузликСЦв, якСЦ при розрСЦзуваннСЦ сильно хрустять.
РоздСЦл РЖРЖ
Методи дСЦагностики
2.1 ДСЦагностування хвороби
ДослСЦдження проводилися протягом 1990 2000 рокСЦв на базСЦ СеменСЦвськоi районноi ветеринарноi служби. ОбСФктом дослСЦдження були поголСЦвя великоi рогатоi худоби СеменСЦвського району. ДослСЦдження проводилися в декСЦлька етапСЦв:
- Вивчення науковоi у науково-методичноi лСЦтератури.
- Опрацювання даних по кСЦлькостСЦ всього поголСЦв`я в ССФченСЦвському районСЦ. ДослСЦджувались показники по поширенню захворювання серед людей та тварин.
З метою з`ясування сучасного епСЦзоотичного стану туберкульозу в ССФченСЦвському районСЦ ЧернСЦгСЦвськоi областСЦ у районнСЦй ветеринарнСЦй службСЦ буди одержанСЦ данСЦ про поширення туберкульозу у ВРХ.
ДСЦагноз на туберкульоз установлюють комплексно, використовуючи основнСЦ й допомСЦжнСЦ методи дСЦагностики.
ОсновнСЦ методи дСЦагностики включають: прижиттСФвий метод - клСЦнСЦчний огляд тварин, одноразову внутрСЦшньошкСЦрну туберкулСЦнову пробу або офтальмопробу для коней та посмертний (пСЦслязабСЦйний) метод - патологоанатомСЦчне СЦ бактерСЦологСЦчне дослСЦдження.
ДопомСЦжнСЦ методи дСЦагностики включають: симультанну алергСЦчну пробу, внутрСЦшньовенну туберкулСЦнову пробу, серологСЦчнСЦ дослСЦдження (постановка реакцСЦi, звязування комплементу), а також дворазову внутрСЦшньошкСЦрну СЦ очну туберкулСЦновСЦ проби, гСЦстологСЦчний метод.
На початку захворювання клСЦнСЦчний СЦ патологоморфологСЦчний методи дослСЦдження мають обмежене значення. БСЦльш надСЦйними в початковСЦй стадСЦi хвороби СФ алергСЦчний, патологогСЦстологСЦчний та бактерСЦологСЦчний методи дослСЦдження.
В останнСЦ десятирСЦччя виникла значна проблема з диференцСЦюванням позитивних туберкулСЦнових реакцСЦй у тварин, сенсибСЦлСЦзованих атиповими мСЦкобактерСЦями, якСЦ не мають вСЦдношення до захворювання на туберкульоз. В таких випадках проводять симультанну алергСЦчну пробу, при якСЦй тварин одночасно дослСЦджують туберкулСЦном СЦ комплексним алергеном мСЦкобактерСЦй (КАМ). За вСЦдмСЦнностями в СЦнтенсивностСЦ прояву алергСЦчноi реакцСЦi на кожний з цих двох препаратСЦв роблять висновок про стан дослСЦджуваноi групи тварин. ДостовСЦрно висока СЦнтенсивнСЦсть реакцСЦi на туберкулСЦн свСЦдчить про зараження тварин туберкульозом. РЖ навпаки, при достовСЦрно бСЦльш вираженСЦй алергСЦчнСЦй реакцСЦi на КАМ вважають, що маСФ мСЦсце сенсибСЦлСЦзацСЦя органСЦзму тварин атиповими мСЦкобактерСЦями. Для встановлення остаточного дСЦагнозу проводять контрольний забСЦй позитивно реагуючих на туберкулСЦн тварин СЦ лабораторнСЦ дослСЦдження вСЦдСЦбраного вСЦд них патологСЦчного матерСЦалу.
АлергСЦчна дСЦагностика туберкульозу тварин великоi рогатоi худоби передбачаСФ проведення в благополучних господарствах планових одноразових дСЦагностичних дослСЦджень при епСЦзоотичних (епСЦдемСЦчних) показниках, а також перед продажем тварин з племСЦнною чи виробничою метою. Для своСФчасного зясування епСЦзоотичного стану на туберкульоз у благополучних господарствах неблагополучних районСЦв велику рогату худобу дослСЦджують на туберкульоз поголовно, починаючи з 2-мСЦсячного вСЦку, двСЦчСЦ на рСЦк. ПСЦсля оздоровлення всСЦх господарств району впродовж перших чотирьох рокСЦв дослСЦджують усе поголСЦвя худоби, починаючи з двомСЦсячного вСЦку, один раз на рСЦк, а маточне поголСЦвя двСЦчСЦ на рСЦк.
У разСЦ благополучного щодо туберкульозу стану району впродовж чотирьох рокСЦв СЦ бСЦльше все поголСЦвя худоби, починаючи з двомСЦсячного вСЦку, дослСЦджують один раз на рСЦк. Якщо стадо благополучне понад 10 рокСЦв, контроль може здСЦйснюватись на мясопереробних пСЦдприСФмствах за результатами пСЦслязабСЦйноi експертизи. В усСЦх племСЦнних господарствах незалежно вСЦд тривалостСЦ благополуччя маточне поголСЦвя (корСЦв, бугаiв, нетелей) СЦ весь молодняк, починаючи з 2-мСЦсячного вСЦку, дослСЦджують один раз на рСЦк. Тварин обовязково дослСЦджують на туберкульоз у перСЦод карантину при реалСЦзацСЦi iх в СЦншСЦ господарства або при завезеннСЦ для комплектування власного стада. В усСЦх господарствах, що постачають молоко в дитячСЦ та медичнСЦ заклади, санаторСЦi або безпосередньо в торговельну мережу, продуктивне стадо дослСЦджують двСЦчСЦ на рСЦк.
У благополучних господарствах незалежно вСЦд форм власностСЦ, де вивчаСФться епСЦзоотична ситуацСЦя, корСЦв, якСЦ реагують на туберкулСЦн, СЦзолюють, а молоко вСЦд них знезаражують кипятСЦнням СЦ використовують для годСЦвлСЦ тварин вСЦдгодСЦвельноi групи або перероблюють на топлене масло.
У разСЦ виявлення до десяти реагуючих на туберкулСЦн тва