ОсобливостСЦ кредитування населення на споживчСЦ потреби

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело



?м банком, у межах яких встановлюються [22]:

  1. обСФкти кредитування;
  2. максимальнСЦ розмСЦри кредитСЦв;
  3. мСЦнСЦмальнСЦ процентнСЦ ставки за кредитами;
  4. строки користування кредитом.

Що стосуСФться бСЦльш детального регулювання споживчого кредиту зСЦ сторони держави в порСЦвняннСЦ з СЦншими формами кредиту, то це в основному проявляСФться в регулюваннСЦ процентних ставок, строкСЦв, додержання принципСЦв соцСЦальноi справедливостСЦ, доступностСЦ кредитСЦв. БСЦльш детальне регулювання обумовлене тим, що споживчий кредит появязаний з потребами населення, рСЦвнем його життя.

Установи комерцСЦйних банкСЦв здСЦйснюють видачу кредитСЦв населенню в межах кредитних ресурсСЦв.

Основною обовязковою умовою надання кредиту СФ його забезпечення заставою майна або цСЦнними паперами та доходами за ними. В залежностСЦ вСЦд предмету застави передбачаються наступнСЦ види застави [4]:

  1. застава нерухомостСЦ (СЦпотека);
  2. застава товарСЦв в оборотСЦ або у переробцСЦ;
  3. застава СЦндивСЦдуально визначеного майна;
  4. застава цСЦнних паперСЦв;
  5. застава майнових прав.

Кредити фСЦзичним особам-резидентам Украiни можуть надаватися пСЦд гарантСЦi та забезпечення страхуванням.

ГарантованСЦ кредити виражаються в юридичному оформленнСЦ зобов`язання з боку гаранта (поручителя) вСЦдшкодувати фактично нанесенСЦ збитки банку при порушеннСЦ безпосередньо позичальником умов кредитного договору. В ролСЦ гаранта (поручителя) можуть виступати юридичнСЦ особи, що користуються достатньою довСЦрою банку (постСЦйнСЦ клСЦСФнти; внутрСЦшнСЦ та СЦноземнСЦ кредитнСЦ установи, компанСЦi, фСЦрми; фСЦзичнСЦ особи).

Кредити, забезпеченСЦ страхуванням у такому разСЦ може укладатися трьохстороння угода: банк гарант (страхова органСЦзацСЦя) позичальник.

РозмСЦри кредитСЦв, що надаються громадянам Украiни, обмежуються [20, 21]:

  1. граничними розмСЦрами, встановленими комерцСЦйним банком для конкретного виду кредитСЦв;
  2. платоспроможнСЦстю позичальника, його здатнСЦстю повнСЦстю й у встановлений строк повернути отриманий кредит;
  3. вартСЦстю заставленого майна та цСЦнних паперСЦв, що можуть бути наданСЦ позичальником (СЦншою особою) для забезпечення повернення кредиту з урахуванням виду застави.

Банк надаСФ споживчСЦ кредити фСЦзичним особам у розмСЦрах, що визначаються вартСЦстю товарСЦв СЦ послуг, якСЦ СФ обСФктом кредитування. РозмСЦр кредиту на будСЦвництво, купСЦвлю СЦ ремонт житлових будинкСЦв, садових будинкСЦв, дач та СЦнших будСЦвель визначаСФться в межах вартостСЦ майна, майнових прав, якСЦ можуть бути переданими фСЦзичною особою банковСЦ для забезпечення, та суми ii поточних доходСЦв, за винятком обовязкових платежСЦв, протягом 10 рокСЦв [79]. Строк кредиту встановлюСФться залежно вСЦд цСЦлей, обСФкта кредитування, розмСЦру позики, платоспроможностСЦ позичальника, причому вСЦн не повинен перевищувати 10-ти рокСЦв з дня його надання [11].

Надання споживчих кредитСЦв здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ кредитних договорСЦв, якСЦ укладаються СЦндивСЦдуальними позичальниками з установою банку за мСЦсцем проживання, за винятком кредитСЦв на будСЦвництво або купСЦвлю СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв (квартир), якСЦ надаються за мСЦсцем забудови або знаходження СЦндивСЦдуального житлового будинку (квартири).

Звертаючись до банку про надання кредиту, позичальник маСФ подати такСЦ документи [20]:

  1. заяву про отримання кредиту;
  2. анкету позичальника фСЦзичноi особи;
  3. довСЦдку з визначенням загальноi суми одержуваного рСЦчного доходу позичальника та членСЦв його сСЦмi;
  4. копСЦю довСЦдки Державноi податковоi СЦнспекцСЦi про одержання СЦдентифСЦкацСЦйного коду;
  5. паспорт громадянина Украiни;
  6. рахунок-фактуру на споживчСЦ товари, якСЦ плануСФться придбати за рахунок кредиту;
  7. у разСЦ кредитування пСЦд заставу ксерокопСЦi документСЦв про право власностСЦ на заставлене майно.

РозмСЦр процентноi ставки за користування споживчСЦм кредитом встановлюСФться установою банку самостСЦйно, залежно вСЦд вартостСЦ кредитних ресурсСЦв, характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозицСЦi на кредитному ринку в конкретному регСЦонСЦ та СЦнших чинникСЦв з таким розрахунком, щоб сума одержаних вСЦд позичальника вСЦдсоткСЦв покривала витрати банку СЦз залучення коштСЦв, необхСЦдних для надання кредиту, й забезпечувала рентабельну роботу установи банку.

Строки надання споживчих кредитСЦв рСЦзноманСЦтнСЦ. РЖз загальноi суми споживчих кредитСЦв значна частина приходиться на короткостроковСЦ та середньостроковСЦ кредити. ДеякСЦ з них видаються з розстрочкою платежу. ДовгостроковСЦ кредити видаються на СЦнвестицСЦйнСЦ цСЦлСЦ.

Банки кредитори можуть надавати споживчСЦ кредити безпосередньо позичальникам (прямСЦ кредити), що звертаються в банк за позикою, або побСЦчнСЦ, через посередникСЦв (торгСЦвельну органСЦзацСЦю). В звязку з тим, що торгСЦвельнСЦ органСЦзацСЦi не завжди мають грошовСЦ кошти, щоб перекрити всю заборгованСЦсть по наданому ними кредиту покупцевСЦ, вони самСЦ звертаються в банки за позиками. Непряме кредитування дозволяСФ надавати кредити без значного збСЦльшення операцСЦйних витрат банку.

Прикладом непрямого кредитування споживчих потреб СФ позики торговельнСЦй органСЦзацСЦi. Потреби торговельних органСЦзацСЦй в засобах покриваСФться за рахунок залучення кредиту. В результатСЦ акту продажи товару довгострокового користування вСЦдшкодовуСФться вся вартСЦсть товару, але позичальник залучаСФ його без значного грошового внеску або без нього.

СпоживчСЦ кредити надаються СЦ такими небанкСЦвськими установами, як кредитн