ОсобливостСЦ дСЦлового етикету
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
есностСЦ СЦ довСЦри мСЦж людьми. У цьому сенсСЦ всСЦ моральнСЦ принципи орСЦСФнтуються на прСЦоритет суспСЦльно значущих цСЦнностей, навСЦть тСЦ, якСЦ розкривають не змСЦст дСЦяльностСЦ, а формальнСЦ особливостСЦ виконання мораллю своiх функцСЦй, наприклад принцип самовСЦдданостСЦ.
ЦСЦннСЦсна орСЦСФнтацСЦя свСЦдомостСЦ СФ глибша СЦ стСЦйкСЦша освСЦта, нСЦж окремСЦ норми, правила, принципи, чесноти СЦ СЦдеали, бо СФ результат iх взаСФмодСЦi. Вона сама здатна оцСЦнювати тСЦ або СЦншСЦ мотиви, виправдовувати однСЦ СЦ приглушати СЦншСЦ, виявлятися у вчинках-поривах, що не СФ на перший погляд результатом морального вибору субСФкта, але витСЦкаючого з його характеру, який обовязково включаСФ СЦ моральний вибСЦр, СЦ свСЦдому роботу над собою. Саме цСЦннСЦсна орСЦСФнтацСЦя особи, пронизуючи всСЦ поверхи СЦ пСЦдвали психСЦки людини - мислення, волю, вСЦдчуття, пСЦдсвСЦдомСЦ СЦмпульси, - дозволяСФ людинСЦ миттСФво СЦ не замислюючись вибрати вСЦрну лСЦнСЦю поведСЦнки.
Таким чином, вибори, якСЦ вСЦдносно себе, своСФi сСЦмi, взагалСЦ своiх близьких, полягають в досягненнСЦ лише безумовного, але не абсолютного блага, набувають моральноi цСЦнностСЦ, коли вони направленСЦ на СЦнших. Тут виявляСФться найважливСЦша межа моральних цСЦнностей - вони повязанСЦ з вибором альтруiстичноi орСЦСФнтацСЦi у вчинках. Альтруiзм перетворюСФ утилСЦтарнСЦ блага на моральну цСЦннСЦсть. Моральний момент тут полягаСФ не в природСЦ самого блага, але в альтруiстичному вСЦдношеннСЦ до цього блага - готовностСЦ не стСЦльки отримати це благо для себе, скСЦльки забезпечити це благо СЦншим.
Альтруiстичне вСЦдношення до цСЦнностей, якСЦ самСЦ по собСЦ не мають морального значення, перетворюСФ iх на моральнСЦ цСЦнностСЦ.
Тут виявляСФться важливий етичний принцип конвертованоi натурального блага. Те, що вСЦдносно себе (або власного Я, такого, що розумСЦСФться як найближче оточення) СФ лише натуральним благом, будучи направлено на СЦнших, конвертуСФться в моральну цСЦннСЦсть. Або, як мСЦнСЦмум, в те, що було б доречно розумСЦти як моральну заслугу, складову крок до отримання морального блага. Важливою передумовою такоi заслуги СФ здатнСЦсть помислити про життСФвСЦ СЦнтереси СЦнших.
Основа людського егоiзму полягаСФ в тому, що ми хворобливо вСЦдчуваСФмо власнСЦ потреби СЦ бСЦди, але погано бачимо потреби СЦнших. Кожен з нас потребуСФ допомоги СЦншого, але ми легко забуваСФмо, що ця ситуацСЦя симетрична: СЦнший так само (якщо не бСЦльше) потребуСФ наший допомозСЦ. Суть моральноi заслуги полягаСФ в тому, щоб побачити реальну ситуацСЦю очима СЦнших, уявити собСЦ думки СЦ вСЦдчуття СЦнших учасникСЦв тСЦСФi ж ситуацСЦi.
ЧоловСЦк маСФ моральна гСЦднСЦсть рСЦвно в тСЦй мСЦрСЦ, в якСЦй вСЦн готовий (тобто здатний СЦ хоче) зрозумСЦти потреби СЦншого. Моральна цСЦннСЦсть блага визначаСФться не його натуральним змСЦстом, але вСЦдношенням субСФкта до вибору цього блага - його внутрСЦшньою установкою. Справа навСЦть не тСЦльки в тому, що натуральне благо набуваСФ моральноi цСЦнностСЦ, коли воно досягаСФться ради СЦншого СЦ для СЦншого. РЖстотно ще СЦ те, чи здСЦйснюСФться даний вчинок за велСЦнням серця або як формального виконання довга.
Разом з етичними цСЦнностями СЦ на iх основСЦ в моральнСЦй свСЦдомостСЦ формуСФться цСЦла мережа понять, створюючи його вищий поверх. Це поняття добра СЦ зла, довга СЦ совСЦсть, чести СЦ достоiнства, щастя СЦ сенсу в життСЦ. З iх допомогою люди орСЦСФнтуються в життСЦ, оцСЦнюють людськСЦ вчинки СЦ поведСЦнку, встановлюють значення СЦ цСЦннСЦсть суспСЦльних явищ з погляду iх вСЦдповСЦдностСЦ гуманСЦстичним цСЦнностям моралСЦ.
НайбСЦльш загальними поняттями моральноi свСЦдомостСЦ, службовцями для розмежування СЦ зСЦставлення етичного СЦ аморального, СФ поняття добра СЦ зла.
Добро - це все, позитивно оцСЦнюване моральною свСЦдомСЦстю при спСЦввСЦдношеннСЦ з гуманСЦстичними принципами, тобто те, що сприяСФ розвитку в людинСЦ СЦ суспСЦльствСЦ людяностСЦ, взаСФморозумСЦння СЦ згоди. Моральну свСЦдомСЦсть всСЦм своiм змСЦстом затверджуСФ необхСЦднСЦсть проходження моральним цСЦнностям, СЦ тому можна стверджувати, що добро СФ виконання вимог моралСЦ, проходження моральному боргу. ОбСФктивною ж пСЦдставою довга СЦ добра СФ суспСЦльна необхСЦднСЦсть в регулюваннСЦ суспСЦльних вСЦдносин з погляду iх вСЦдповСЦдностСЦ цСЦнностям людського життя - вСЦльному розвитку людськоi особи.
ВСЦдповСЦдно зло означаСФ порушення вимоги добра, зневага моральними цСЦнностями СЦ боргом iм слСЦдувати.
РЖ якщо спочатку уявлення про добро мСЦстили в собСЦ СЦдею блага, корисностСЦ СЦ цСЦнностСЦ взагалСЦ - це значення поняття добра як матерСЦальних благ, майна можна прослСЦдкувати в багатьох мовах, - те з розвитком моралСЦ як духовного саморегулятора поведСЦнки цСЦ уявлення все бСЦльш СЦдеалСЦзуються СЦ наповнюються етичним змСЦстом.
Моральна свСЦдомСЦсть вважаСФ добром все, що сприяСФ розвитку в суспСЦльствСЦ СЦ людинСЦ гуманностСЦ, щирого СЦ добровСЦльного СФднання людей, iх духовноi згуртованостСЦ СЦ згоди. Це доброзичливСЦсть СЦ милосердя, взаСФмодопомога СЦ спСЦвпраця, взаСФморозумСЦння СЦ пошана, проходження боргу СЦ вимогам совСЦстСЦ, чеснСЦсть СЦ великодушнСЦсть, ввСЦчливСЦсть СЦ тактовнСЦсть. ВсСЦ цСЦ духовнСЦ, моральнСЦ цСЦнностСЦ можуть в окремих випадках опинитися СЦ недоцСЦльними, СЦ даремними, якщо пСЦд цими словами розумСЦти утилСЦтарну кориснСЦсть, яку можна покласти в кишеню, але в цСЦлому саме вони складають СФдино мСЦцну духовну основу для осмисленого людського життя.
Злом же виявляСФться все, що перешкоджаСФ СФднанню людей СЦ гармонСЦi суспСЦльних вСЦдносин, направлено проти вимог довга СЦ совСЦсть ради задоволення егоiстичних спонук людини - користолюбство СЦ пожадливСЦсть, пихатСЦсть СЦ жаднСЦсть, грубСЦсть СЦ насильство, неповага, байдужСЦсть СЦ байдужСЦсть до СЦнтересСЦ