ОсобливостСЦ дСЦлового етикету
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?й людей СЦ чи СФ надСЦйний критерСЦй для iх порСЦвняння СЦ оцСЦнки? На що повиннСЦ спиратися моральнСЦ оцСЦнки, щоб бути справедливими?
Щоб вСЦдповСЦсти на цСЦ питання, недостатньо особистоi моральноi чистоти СЦ щиростСЦ, мало одного бажання СЦ рСЦшучСЦсть бути чесною СЦ порядною людиною. ВСЦдповСЦдСЦ на цих СЦ багато СЦнших питань з областСЦ практичноi моральностСЦ витСЦкають СЦз загального розумСЦння природи моралСЦ, ii специфСЦки, мСЦсця СЦ ролСЦ в процесСЦ СЦсторичного розвитку суспСЦльства СЦ людини. Тому тут необхСЦднСЦ науковСЦ знання про моральнСЦсть, якСЦ покликана давати етика.
Отже, мораль СФ складною сферою духовного життя людини СЦ суспСЦльства, сферу духовноi культури СЦ СФ предметом вивчення етики. Етика ж СФ вченням про мораль, про етичне освоСФння людиною дСЦйсностСЦ. Етика не створюСФ моралСЦ, не придумуСФ норми, принципи, правила поведСЦнки, оцСЦнки СЦ СЦдеали, а вивчаСФ, теоретично узагальнюСФ, систематизуСФ СЦ прагне обТСрунтувати однСЦ норми СЦ цСЦнностСЦ СЦ розкритикувати СЦ спростувати СЦншСЦ. Для цього вона з необхСЦднСЦстю повинна розкрити джерело походження моральних цСЦнностей, загальну природу моралСЦ, ii специфСЦку СЦ роль в життСЦ людини, виявити закономСЦрностСЦ функцСЦонування СЦ розвитку.
Тим самим етичнСЦ знання стають важливим чинником формування духовноi культури суспСЦльства СЦ етичного свСЦтобачення особи. РЖ хоча, як вже наголошувалося, не етика формуСФ моральну зовнСЦшнСЦсть, людину, вона як би заздалегСЦдь припускаСФ етичну розвиненСЦсть тих, до кого звертаСФться, - без етичних знань етична позицСЦя особи виявляСФться або недосконала, або уразлива.
Займаючи певну етичну позицСЦю СЦ обгрунтовувавши вСЦдповСЦднСЦ нею цСЦнностСЦ СЦ вимоги, етика повинна вСЦдповСЦсти на цСЦлий ряд теоретичних питань, створюючи круг ii проблем.
Перш за все це питання про походження СЦ природу моралСЦ, про джерело СЦ змСЦст етичного долженствования, про змСЦст СЦ критерСЦi добра СЦ зла, довга, СЦнших етичних цСЦнностей, про саму природу етичноi СЦдеалСЦзацСЦi СЦ сутСЦ людських чеснот.
НайважливСЦшим для етики питанням СФ проблема моральноi свободи в свСЦтСЦ загального детермСЦнСЦзму СЦ панування причинно-наслСЦдкових звязкСЦв СЦ вСЦдносин, проблема морального вибору, його ефективностСЦ СЦ доцСЦльностСЦ, спСЦввСЦдношення в нСЦм цСЦлей, засобСЦв СЦ результатСЦв.
Це також питання про критерСЦi СЦ чинники моральноi оцСЦнки явищ людському життю, проблеми моральних конфлСЦктСЦв, способСЦв iх дозволу СЦ попередження.
Все це лише невелика частина в СЦ результатСЦв.
Це також питання про критерСЦi СЦ чинники моральноi оцСЦнки явищ людському життю, проблеми моральних конфлСЦктСЦв, способСЦв iх дозволу СЦ попередження.
Все це лише невелика частина найважливСЦших теоретичних питань, рСЦзне розумСЦння яких в етицСЦ визначаСФ складнСЦсть СЦ рСЦзноманСЦття змСЦсту СЦсторико-етичного процесу.
Етика починаСФться СЦз зясування того, що СФ феноменом морального вибору, який ставить перед кожним з нас дуже непростСЦ СЦ достатньо неприСФмнСЦ проблеми. Етика займаСФться створенням СЦ обТСрунтуванням етичних систем, що дають людинСЦ орСЦСФнтири, що допомагають усвСЦдомлено зробити цей вибСЦр СЦ, головне, розпСЦзнати ситуацСЦю, де цей вибСЦр неминучий, оскСЦльки вСЦдмова вСЦд ухвалення морального рСЦшення сам по собСЦ СФ рСЦшення здатися обставинам.
ЗавершуСФться етика виявленням загальних етичних принципСЦв, що виявляються незалежно вСЦд конкретних особливостей тСЦСФi або СЦншоi етичноi системи СЦ володСЦють достатньо переконливою самоочевиднСЦстю.
У ситуацСЦi морального вибору чоловСЦк здСЦйснюСФ моральну поведСЦнку, ТСрунтуючись на частково усвСЦдомлених, частково неусвСЦдомлюваних орСЦСФнтирах. УсвСЦдомлення СЦ явний вираз цих орСЦСФнтирСЦв складаСФ предмет моралСЦ. Мораль - це не наука в тому сенсСЦ, що вона нСЦчого не вивчаСФ. Вона тСЦльки научаСФ тому, що СФ належним. У ситуацСЦi, що усвСЦдомлюСФться як ситуацСЦя морального вибору, людина спираСФться на своi уявлення про мораль. Етика виходить з передумови, що мораль як належне СЦснуСФ незалежно вСЦд субСФктивних уявлень. Етика вивчаСФ мораль СЦ ii пСЦдстави в рамках рСЦзних етичних систем, якСЦ виходять з рСЦзних передумов про природу моралСЦ, включаючи передумову про реальне СЦснування моралСЦ, без якоi етика виявилася б безпредметною. КрСЦм того, етика встановлюСФ загальнСЦ, принаймнСЦ для бСЦльшостСЦ етичних систем, принципи. (Наприклад, твердження, що руйнування системи моральних орСЦСФнтирСЦв небезпечнСЦше, нСЦж порушення будь-якого з цих орСЦСФнтирСЦв. Або коротше: руйнування моралСЦ - морально гСЦрше за порушення моралСЦ.)
Варто вСЦдзначити, що людям набагато легко погодитися з питання, що погано або добре з погляду моралСЦ, чим фСЦлософам про перевагу СЦ обТСрунтованСЦсть тСЦСФi або СЦншоi етичноi системи. ЗагальнСЦ принципи етики, у свою чергу, викликають значно менше суперечок, чим проблема обТСрунтування моралСЦ.
Моральний вибСЦр полягаСФ в тому, що людинСЦ доводиться вирСЦшувати, чи не противоречат якСЦсь привабливСЦ для нас цСЦнностСЦ якимсь не цСЦлком усвСЦдомлюваним СЦнтересам збереження СЦ розвитку власноi особи. Моральний вчинок здСЦйснюСФться всупереч очевидному, примушуСФ жертвувати корисним СЦ приСФмним. У ситуацСЦi морального вибору те, що добре для становлення особи, протиставляСФться не тСЦльки тому, що безпосередньо корисно або приносить задоволення. КатегорСЦя добре протиставляСФться навСЦть категорСЦi правильно.
ДСЦя, що здСЦйснюСФться на основСЦ свСЦдомого вибору однСЦСФi з ряду можливостей, називаСФться вчинком. Вчинок - це дСЦя, що здСЦйснюСФться в результатСЦ свСЦдомоi переваги однСЦСФi з представлених людинСЦ можливостей. Вчинок СФ плСЦд вибору того, що людинСЦ в даний момент представляСФться благом, тобто чимось корисним або хорошим для нього. БСЦльш того, дуже часто людина виявляСФться перед альтернативою, коли доводиться вибирати тим часом або СЦншим благом. Такий вибСЦр примушуСФ о