ОсобливостСЦ дитячих телевСЦзСЦйних програм на украiнському телебаченнСЦ
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
о навСЦть розвага виховуСФ. Тому у дитячому телепродуктСЦ повиннСЦ гармонСЦйно поСФднуватись розважальне виховання й СЦнтелектуальна наповненСЦсть. Створюючи нове ТБ, необхСЦдно враховувати, що дитину треба вчити мислити цСЦкаво й не ординарно [35, с.147].
Зважаючи на усе вище сказане, журналСЦст повинен вСЦдчувати усю свою вСЦдповСЦдальнСЦсть перед молодою аудиторСЦСФю, розумСЦти свою мету, а не робити програму заради самоi програми. Бо тСЦльки професСЦйне, високоморальне телебачення зможе виховати людину високодуховну, зрСЦлу, яка у подальшому життСЦ зможе вСЦдстояти свою думку та СЦдеали.
ОсвСЦтня функцСЦя
Сучасна людина живе в епоху грандСЦозних перетворень цивСЦлСЦзацСЦi, основна особливСЦсть якоi зростання ролСЦ СЦнформацСЦi й СЦнформацСЦйних комунСЦкацСЦй, створення СФдиного СЦнформацСЦйного простору. Минуле поколСЦння СЦнформацСЦю запамятовувало й вСЦдтворювало, а сучаснСЦй людинСЦ доводиться самостСЦйно вСЦдбирати необхСЦдний матерСЦал СЦ знання з ii величезного потоку. Саме тому сучасних дСЦтей необхСЦдно вчити самостСЦйно орСЦСФнтуватися в цьому СЦнформацСЦйному полСЦ [59, с.380].
ОсвСЦтня функцСЦя телебачення передбачаСФ не лише формування знань та вмСЦнь, але й СЦ формування особових якостей, свСЦтогляду дитини. Одночасно з освСЦтою, цей процес реалСЦзуСФ й виховну функцСЦю телеглядачСЦв, формуючи iх переконання, етичнСЦ, трудовСЦ, естетичнСЦ погляди, переконання, систему СЦдеалСЦв, стосункСЦв, потреб, фСЦзичну культуру, тобто сукупнСЦсть якостей особи, характерних для людини соцСЦалСЦстичного типа.
СьогоднСЦ особливо помСЦтна вСЦдсутнСЦсть освСЦтньоi функцСЦi на украiнському телебаченнСЦ, яке СЦснуСФ за рахунок рейтингСЦв та рекламних прибуткСЦв. ОсвСЦтня роль ЗМРЖ тСЦсно повязана з iх функцСЦСФю соцСЦалСЦзацСЦi.
Рекреативна функцСЦя
РекреацСЦя (вСЦд лат. recreatio - вСЦдновлення) - вСЦдпочинок, вСЦдновлення сил людини, витрачених у процесСЦ працСЦ. БСЦльшСЦсть рекреативних телепрограм, по сутСЦ, лежать за межами журналСЦстики. Чисто розважальна продукцСЦя (вСЦдео клСЦпи, комедСЦйнСЦ фСЦльми, телепередачСЦ.) створюСФться, як правило, спецСЦалСЦзованими телекомпанСЦями. ЖурналСЦсти СЦнодСЦ беруть участь у таких програмах у ролСЦ ведучих, а також редакторСЦв [ 33, с.159].
Хоча розважальний блок телепрограм посСЦдаСФ перше мСЦсце у сСЦтцСЦ вСЦщання телеканалСЦв та вважаСФться найобСФмнСЦшим у вСЦдсотковСЦй кСЦлькостСЦ, вСЦдношення до цСЦСФi функцСЦi завжди було неоднозначним. ДеякСЦ вченСЦ, такСЦ як П.Лафарг, Н.Я. Данилевський, С.Г.СтрумилСЦн, Б.Г.АнаньСФв схильнСЦ ставитися до неi, як до невСЦдСФмноi частини культури, необхСЦдноi для задоволення найважливСЦших людських потреб. РЖншСЦ, такСЦ, як, наприклад, В.БеньямСЦн у роботСЦ ТвСЦр мистецтва в епоху його технСЦчноi вСЦдтворюваностСЦ уважають розвагу негативним явищем, тобто негативним рСЦзновидом соцСЦального поводження, куди окрСЦм сучасного мистецтва входять кСЦно з телебаченням. ДеякСЦ соцСЦологи, подСЦбно Ж.Дюмазедье, розглядають рекреативну функцСЦю, лише через призму дозвСЦлля, деякСЦ як щось бСЦльше глобальне, як своСФрСЦдний прошарок культури, що володСЦСФ унСЦкальними, властивими тСЦльки iй властивостями.
Головною особливСЦстю розважальних передач СФ орСЦСФнтацСЦя iх на виконання вузького кола специфСЦчних функцСЦй, у звязку СЦз чим, власне кажучи, теоретики й видСЦляють розважальнСЦ програми в окрему групу. Передачу можна назвати розважальноi, якщо вона задовольняСФ наступнСЦ глядацькСЦ потреби:
- одержання задоволення, позитивних емоцСЦй ;
- зняття напруги (рекреацСЦя й релаксацСЦя), редукцСЦя тривоги;
- вСЦдхСЦд вСЦд реальностСЦ;
- азарт;
- емоцСЦйне осмислення комСЦчного (гумор) [1]
РозважальнСЦ передачСЦ СФ важливим елементом соцСЦального регулювання й, тим бСЦльше, соцСЦальноi СЦнтеграцСЦi. РЖ кожна з них у вмСЦлих руках журналСЦста, здатна зробити бСЦльше, навСЦть нСЦж науково-популярна програма.
ФункцСЦя соцСЦалСЦзацСЦi
ПСЦд функцСЦСФю соцСЦалСЦзацСЦi розумСЦСФться передача культурних здобуткСЦв, засвоСФння дитиною норм, цСЦнностей, зразкСЦв поведСЦнки, що дозволяють iй адаптуватися до соцСЦальноi дСЦйсностСЦ. СутнСЦсть соцСЦалСЦзацСЦi полягаСФ в поСФднаннСЦ пристосування (адаптацСЦi) СЦ самоствердження людини в умовах конкретного суспСЦльства [42, с.174].
СоцСЦальна ситуацСЦя розвитку дитини в УкраiнСЦ, як СЦ в багатьох краiнах пострадянського простору, сьогоднСЦ вСЦдрСЦзняСФться високим ступенем драматизму: економСЦчнСЦ труднощСЦ, полСЦтична нестабСЦльнСЦсть, дегуманСЦзацСЦя суспСЦльних звязкСЦв СЦ криза родини, соцСЦальне сирСЦтство та кримСЦналСЦзацСЦя суспСЦльства сучасна епоха культурного вибуху висуваСФ пСЦдвищенСЦ вимоги до фСЦзичного, психологСЦчного, морального й духовного здоровя маленького громадянина, приреченого виживати в таких умовах [33, с.184].
НайважливСЦшими ознаками несприятливоi соцСЦальноi ситуацСЦi для зростаючоi особистостСЦ СФ руйнування уставлених протягом тисячолСЦть природних СЦнститутСЦв соцСЦалСЦзацСЦi родини та дитячого спСЦвтовариства, змСЦна морально-психологСЦчного клСЦмату в суспСЦльствСЦ, вплив засобСЦв масовоi СЦнформацСЦi, зокрема, реклами [33, с. 185].
СоцСЦалСЦзацСЦя - це процес засвоСФння СЦндивСЦдом протягом усього його життя певноi системи знань, соцСЦальних норм СЦ культурних цСЦнностей, настанов СЦ зразкСЦв поведСЦнки, якСЦ дозволяють йому функцСЦонувати в якостСЦ повноправного члена суспСЦльства, до якого вСЦн належить [ 32, с.79].
СоцСЦалСЦзацСЦя неможлива без активноi участСЦ самоi людини в процесСЦ засвоСФння широкого кола цСЦнностей, понять СЦ навичок, на ТСрунтСЦ яких складаСФться ii повсякденне життя.
Отже навчальний, розважальний, виховний вплив телебачення на дСЦтей сьогоднСЦ СФ досит?/p>