ОсобливостСЦ дитячих телевСЦзСЦйних програм на украiнському телебаченнСЦ

Дипломная работа - Журналистика

Другие дипломы по предмету Журналистика



?а телебаченнСЦ не тСЦльки мультфСЦльми, дитячСЦ серСЦали, передачСЦ та художнСЦ фСЦльми. Вони СФ найбСЦльш активними реципСЦСФнтами рекламного повСЦдомлення (у середньому кожний другий дошкСЦльник дивиться рекламу та телепрограми, що орСЦСФнтованСЦ на дорослу аудиторСЦю) [11, с.84].

Телебачення СФ не тСЦльки головним джерелом СЦнформацСЦi про поточнСЦ подСЦi, але й, по сутСЦ, головним осередком знань, що формуСФ певну картину свСЦту у дСЦтей, випереджаючи в цьому такСЦ традицСЦйнСЦ СЦнститути соцСЦалСЦзацСЦi, трансляцСЦi знань СЦ культурних цСЦнностей, як родина й система освСЦти. ДСЦти потенцСЦйнСЦ глядачСЦ та слухачСЦ, тому мають певну специфСЦку як окремий сегмент аудиторСЦi: вони слухають СЦ дивляться все. На вСЦдмСЦну вСЦд бСЦльшостСЦ дорослих радСЦослухачСЦв СЦ телеглядачСЦв, смаки й погляди iх ще не сформованСЦ, у них не розвиненСЦ критерСЦi оцСЦнки. ЗрозумСЦло, вони бачать СЦ чують у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ своiм, дитячим, сприйняттям СЦ орСЦСФнтованСЦ на дитячСЦ передачСЦ, однак нСЦхто й нСЦщо, як правило, не заважаСФ дитинСЦ слухати й дивитися будь-якСЦ дорослСЦ радСЦопередачСЦ й телепрограми [37, с. 234].

ДослСЦдники виявили кСЦлька стСЦйких вСЦкових особливостей у поводженнСЦ дСЦтей СЦ пСЦдлСЦткСЦв, що характеризують iх телевСЦзСЦйнСЦ смаки. Головна особливСЦсть: переваги типСЦв передач мСЦняються в мСЦру дорослСЦшання, СЦ цСЦ змСЦни вСЦдбуваються в середньому кожнСЦ три роки.

ТелеглядачСЦ-малята (до 3 рокСЦв) вСЦддають превагу передачам розвиваючого характеру, орСЦСФнтованСЦ саме на цей вСЦк, однак iх майже немаСФ. У звязку СЦз цим у малят роль вихователя граСФ реклама. Майже немаСФ й телепередач для дошкСЦльникСЦв (вСЦд 3 до 6 рокСЦв), молодших школярСЦв ( 6-8 рокСЦв). У цьому вСЦцСЦ дСЦти чекають вСЦд телебачення такСЦ види передач, як ляльковСЦ форми програм, цирк (насамперед клоуни й дресированСЦ тварини), а також мультфСЦльми. МолодшСЦ школярСЦ ( 9-11 рокСЦв) найбСЦльше полюбляють мультфСЦльми де в ролСЦ головних персонажСЦв виступають тварини або героi - напСЦвлюди-напСЦвтварини чи фантастичнСЦ СЦстоти, а пСЦдлСЦтки вСЦд 12 рокСЦв вСЦддають перевагу мультфСЦльмам персонажами яких СФ люди. Цей вСЦк вСЦдрСЦзняСФться величезним споживанням, великоi кСЦлькостСЦ телепрограм рСЦзноманСЦтних жанрСЦв (художнСЦх фСЦльмСЦв, серСЦалСЦв, ток-шоу, розважальних телепередач), орСЦСФнтованих на рСЦзнСЦ вСЦковСЦ категорСЦi глядачСЦв [14, с.336].

ЮнСЦ глядачСЦ дивляться всСЦ програми - дитячСЦ й дорослСЦ. У результатСЦ специфСЦчнСЦ дитячСЦ телеуподобання й переваги нСЦвелюються, вСЦдбуваСФться зближення iх з дорослими. НарСЦвнСЦ з дорослими дСЦти дивляться фСЦльми з еротикою, насильством СЦ убивствами. ДСЦти наслСЦдують дорослим СЦ СЦмСЦтують моделСЦ й зразки поводження, широко представленСЦ на телеекранСЦ. Образи героiв фСЦльмСЦв або ведучих у програмах, яким дСЦти наслСЦдують, повиннСЦ бути сильними, спокСЦйними, доброзичливими; - необхСЦднСЦ програми, якСЦ допомагають дитинСЦ побачити позитивнСЦ приклади дорослих (людей мистецтва, науки, утворення), а також своiх однолСЦткСЦв, якСЦ вже домоглися в життСЦ успСЦхСЦв. Ми бачимо, що загальна тенденцСЦя це замСЦщення продукцСЦi дитячоi культури продукцСЦСФю масовоi дорослоi культури. У цСЦлому ця низькопробна продукцСЦя являСФ загрозу для психСЦчного й морального здоровя дитини [72, с.476].

У вСЦцСЦ близько 12 рокСЦв вСЦдбуваСФться кардинальна, рСЦзка змСЦна телевСЦзСЦйних переваг, усвСЦдомлення своСФi причетностСЦ до суспСЦльства, насамперед, до свого поколСЦння. У 15-16 рокСЦв спостерСЦгаСФться новий стрибок у телевСЦзСЦйних орСЦСФнтацСЦях [14, с.337].

ЖурналСЦсти, що працюють над створенням передач для дСЦтей несуть велику вСЦдповСЦдальнСЦсть за спрямованСЦсть СЦ якСЦсть телепрограм. Таким чином, вони беруть участь в процесСЦ виховання дитячоi аудиторСЦi. У звязку з цим проблеми вмСЦсту, форми СЦ методСЦв роботи з дитячоi аудиторСЦi, СЦ спадкоСФмнСЦсть традицСЦй в цСЦй сферСЦ вимагають уважного СЦ зацСЦкавленого вивчення. Але передач, якСЦ виховують, утворюють СЦ формують вСЦдповСЦдну СЦдеологСЦю, на украiнському телебаченнСЦ просто немаСФ. Створення цих програм вимагаСФ високого професСЦоналСЦзму, дитячоi культури СЦ психологСЦi.

Завданнями дитячого телевСЦзСЦйного каналу СФ створення самого широкого дСЦапазону пСЦзнавальних, СЦгрових, дидактичних, виховних, культурологСЦчних, спортивних СЦ СЦнших програм для реалСЦзацСЦi за допомогою сучасних засобСЦв медСЦа культури, адаптованих до дитячого сприйняття, тих високих стандартСЦв СЦнтелектуально-емоцСЦйного розвитку, якСЦ висуваСФ сьогоднСЦшнСЦй час. КрСЦм того, цей канал повинен готовити школярСЦв до включення в сучасну структуру соцСЦокультурних звязкСЦв, формувати в нових поколСЦннях те, що сьогоднСЦ ми називаСФмо нацСЦональною СЦдеСФю, тобто патрСЦотизм, цивСЦльну позицСЦю, високСЦ моральнСЦ переконання. ОднСЦСФi з важливих функцСЦй Дитячого телевСЦзСЦйного каналу повинне бути створення СФдиного СЦнформацСЦйно-образного простору для дСЦтей СЦ iхнСЦх батькСЦв. Програми всСЦх жанрСЦв СЦ видСЦв повиннСЦ будуватися й по змСЦсту, СЦ по виконанню таким чином, щоб вони могли стати обСФднуючим фактором протиставлення батьки й дСЦти [8, с.167].

СпецифСЦка дитячоi журналСЦстики полягаСФ в чСЦтко вираженСЦй орСЦСФнтацСЦi на дитячу аудиторСЦю СЦ у використаннСЦ властивих тСЦльки iй прийомСЦв вСЦдображення дСЦйсностСЦ, власних виразних засобСЦв, форм, способСЦв контакту з аудиторСЦСФю [43,с.213]. ВидСЦлення дСЦтей в якостСЦ окремоi соцСЦальноi категорСЦi стаСФ вСЦдносно новою традицСЦСФю на украiнському просторСЦ. Ця категорСЦя прийняла найбСЦльш яскраву форму в перСЦод масового виробництва СЦндустрСЦального суспСЦльства, коли розвиток отримав маркетинговий пСЦдхСЦд, що упровадив сегментацСЦю суспСЦльства по вСЦдмСЦнним цСЦльовим групам. В сферСЦ телебачення це виразилося