Основи базування деталей та заготовок

Дипломная работа - Разное

Другие дипломы по предмету Разное



В·ування за рахунок використання регульованоi опори у пристосуваннi: 1 - нерухомi опори; 2 - регульована опора

Рис. 29. Схема встановлення хрестовини на чотири призми (а) i невизначенiсть базування при цьому (б, в)

Як вiдомо, коротка цилiндрична поверхня позбавляi двох ступенiв вiльностi, а оскiльки таких поверхонь чотири, на заготовку накладаiться всього вiсiм звязкiв, тобто два надмiрнi. Це призводить до невизначеностi базування заготовки та ii деформацii пiд дiiю сил закрiплення (рис. 29 б, в).

8. Змiна баз

Пiд змiною баз розумiють замiну одних поверхонь деталей, заготовок або складальних одиниць машини, якi використовуються як бази, iншими.

Розрiзняють органiзовану i неорганiзовану замiну баз. Пiд органiзованою замiною баз розумiють замiну, якою керують.

Неорганiзована замiна баз вiдбуваiться випадково, або без керування цим явищем (наприклад, при закрiпленнi заготовки у звичайних затискних лещатах) (див. рис. 30).

Рис. 30. Схема встановлення та закрiплення деталi в лещатах

Причинами замiни i:

  • похибки геометричноi форми заготовки (рис. 30, 31, а);
  • неправильне розташування i похибки установчих елементiв (рис. 31, б);
  • неправильне прикладання i послiдовнiсть прикладання затискних сил (рис. 31, в);
  • недостатня квалiфiкацiя робiтника (рис. 31, г).

Рис. 31. Неорганiзована змiна баз з рiзних причин: а - похибки геометричноi форми заготовки; б - неправильне розташування i похибки установочних елементiв; в - неправильне прикладання i послiдовнiсть прикладання затискних сил; г - недостатня квалiфiкацiя працюючого

Необхiднiсть в органiзованiй змiнi однiii або декiлькох баз виникаi в таких випадках:

  • неможливiсть обробки всiх поверхонь деталi з одного встановлення;
  • неможливiсть використання вимiрювальноi бази як технологiчноi, або коли для цього потрiбнi складнi, незручнi пристосування;
  • коли виникаi можливiсть досягти потрiбну точнiсть бiльш простим, зручним i економiчним шляхом.

Однак, необхiдно памятати, що будь-який перехiд з одних баз на iншi збiльшуi накопичення похибок вiдносного розташування поверхонь, тому кожна замiна бази завжди звязана зi замiною однiii ланки розмiрного ланцюга двома новими, тобто збiльшенням кiлькостi ланок.

За необхiдностi однi технологiчнi бази можуть бути органiзовано замiненими iншими з обовязковим виконанням наступних дiй:

. Встановлення розмiрних звязкiв мiж поверхнями попередньоi та новоi баз.

. Встановлення розмiрних звязкiв мiж оброблюваною поверхнею та новою вибраною технологiчною базою.

. Виявлення технологiчних розмiрних ланцюгiв в тих координатних площинах, в яких вiдбуваiться змiна баз.

Виконання необхiдних розрахункiв виявлених технологiчних розмiрних ланцюгiв.

Приклад

При фрезеруваннi поверхнi 1 корпусу (рис. 32, а) однiiю з технологiчних баз прийнята поверхня 2 - вимiрювальна база для поверхнi 1 (вiд неi заданий на кресленнi розмiр А). При обробцi отвору (рис. 32, б) вирiшено змiнити одну з баз i замiсть поверхнi 2 прийняти поверхню 1.

Рис. 32. До змiни баз

Розвязання

Розмiрнi звязки мiж поверхнею 1 i поверхнею 2 - А1, ?1. Звязки мiж оброблюваним отвором i новою базою - поверхнею 1 - А2, ?2.

Замикальними ланками технологiчного розмiрного ланцюга А i ? будуть розмiр Б i поворот ? (рис. 32).

Визначимо технологiчнi розмiри А2 i ?2:

A2 = A1 - A? = 300 -100 = 200 мм;

= 0,3 - 0,2 = 0,1 мм > ?м = 0,08 мм.

Тодi А2 = 2000,05 мм.

; ;

за паралельнiстю при фрезеруваннi площини 1.

?м = 0,2 мм/300 мм

Тодi 0,4-0,2 = 0,2 мм/300 мм/мм; ?розточ.= 0,1/300 мм/мм.

Таким чином, щоб створити можливiсть переходу на нову технологiчну базу без шкоди для забезпечення потрiбного положення отвору вiдносно поверхнi 1, необхiдно так побудувати технологiчний процес, щоб вiдхилення на ланках А1, А2, ?1, ?2 не виходили за межi розрахованих, що буде у випадку, коли допуски розмiрiв Б i ? (рис. 32, а) досить широкi.

9. Побудова теоретичноi схеми базування

Перш, нiж вибрати i реалiзувати ту чи iншу схему базування, необхiдно чiтко iормулювати задачу, яка повинна бути розвязана на операцii, що розглядаiться, тобто задача повинна виступати в ролi причини, а схема - в ролi наслiдку. На практицi часто на однiй i тiй же операцii розвязуiться декiлька задач: забезпечення декiлькох розмiрiв, вiдстаней, поворотiв. Чим бiльше розвязуiться задач, тим складнiша схема базування.

Розробка схем базування - одна iз основних задач забезпечення технологом потрiбноi якостi виробiв. Тому оволодiння практикою побудови схем базування i одним iз важливiших моментiв у становленнi технолога як фахiвця. Таке вмiння даiться не вiдразу. Тут потребуються певнi навички. Тому в цьому параграфi ми розглянемо деякi практичнi рекомендацii i декiлька типових схем базування.

Теоретична схема базування розробляiться, як правило, виходячи з того, що технологiчною базою за кожною з координат повинна бути вимiрювальна база.

Приклад 1

При обробцi вибiрки у деталi, зображенiй на рис. 33, а, базами повиннi бути: по координатi Х - поверхня 1, по координатi Y - поверхня 2, по координатi Z - поверхня 3, оскiльки з ними оброблюванi поверхнi звязанi безпосереднiми розмiрами. Кiлькiсть ступенiв вiльностi, що вiдбираються, диктуiться службовим призначенням деталi, яке виражаiться точнiстю розмiрiв i умов за взаiмним розташуванням.

Рис. 33. Координацiя поверхонь уступу (а