Основи базування деталей та заготовок
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
рис. 56, а). При пiдтисканнi заготовки 1 заднiм центром плаваючий центр 2 втоплюiться в корпусi 3 до тих пiр, поки торець заготовки не вiпреться в торець корпусу (або у спецiальний упор). При цьому, незалежно вiд глибини (дiаметра) центрового отвору, торцi всiх заготовок партii займуть цiлком визначене положення, технологiчна i вимiрювальна база сумiстяться. Потрiбне положення фiксуiться гвинтом Однак при цьому необхiдно памятати, що внаслiдок посадок iз зазором у зiднаннях плаваючого центра жорсткiсть технологiчноi системи буде зменшеною;
б) не використовувати переднi центрове гнiздо, встановлюючи, наприклад, лiвий кiнець вала в цанговому чи кулачковому патронах з упором в торець (рис. 56, б, в);
в) поздовжнi розмiри задавати вiд технологiчноi бази - вершини центрового гнiзда (рис. 56, г). При цьому встановлення на переднiй центр буде забезпечувати сумiщення баз.
Типовi схеми встановлення заготовок на центровi гнiзда та конiчнi фаски i вiдповiднi похибки базування наведенi в [3, табл. 13.4].
Призначення технологiчних баз
Вiд правильного вибору технологiчних баз суттiво залежить: фактична точнiсть виконання розмiрiв, заданих кресленням; правильнiсть взаiмного розташування поверхонь; ступiнь складностi та конструкцiя необхiдних пристроiв, рiзальних та вимiрювальних iнструментiв; продуктивнiсть обробки.
Для призначення технологiчних баз вихiдними даними i:
- складальне креслення вузла чи виробу;
- креслення деталi пiсля конструкторського та технологiчного контролю;
- умови виробництва: програма (обсяг) випуску, склад i стан технологiчного обладнання, оснащенiсть пристроями, рiзальним та вимiрювальним iнструментом, квалiфiкацiя робiтникiв.
В основi методики вибору технологiчних баз лежать два принципи: сумiщення (iдностi) та сталостi баз.
Принцип сумiщення баз
Цей принцип полягаi в тому, що при призначеннi технологiчних баз для формоутворення окремих поверхонь чи складання за технологiчнi бази потрiбно приймати поверхнi, якi одночасно i конструкторськими та вимiрювальними базами (див. рис. 57) [6].
При використаннi цього принципу точнiсть не залежить вiд розмiрiв, отриманих при виконаннi попереднiх операцiй. Обробка заготовок здiйснюiться за розмiрами, що визначають координатне положення поверхонь i проставленi в робочому кресленнi з використанням всього поля допуску на розмiр, нормованого конструктором. При цьому технологiчнi бази повиннi забезпечувати можливiсть застосування простоi та надiйноi конструкцii пристрою для зручного встановлення, пiдведення оброблювального iнструменту до оброблюваних поверхонь i досягнення заданих технiчних вимог.
Проте, дотримання принципу iдностi баз може призвести до необхiдностi застосування складного технологiчного оснащення на окремих операцiях, а в багатьох випадках рiзне координування конструктивних елементiв взагалi не дозволяi витримувати цей принцип повнiстю.
Рис. 57. Принцип сумiщення (iдностi баз)
Порушення принципу сумiщення баз, коли технологiчна база не збiгаiться з конструкторською чи вимiрювальною, вимагаi необхiдностi замiни розмiрiв, проставлених в робочих кресленнях вiд конструкторських баз, бiльш зручними для обробки технологiчними розмiрами, проставленими безпосередньо вiд технологiчних баз. Це призводить до створення технологiчних розмiрних ланцюгiв i до необхiдностi зменшення допускiв на деякi конструкторськi розмiри, а отже, i до подорожчання процесу обробки та зниженню його продуктивностi.
Викладене проiлюструiмо наступним прикладом [6].
При обробцi паза на глибину 10Н14 (рис. 58, а) для спрощення конструкцii пристрою зручно встановити заготовку на нижню поверхню В (рис. 58, г). Оскiльки дно паза С звязане розмiром 10+0,36 мм з верхньою площиною А, ця площина i для паза конструкторською та вимiрювальною базами. В цьому випадку технологiчна база (поверхня В) не збiгаiться з конструкторською та вимiрювальною базами i не звязана з ними нi розмiром, нi умовами правильного взаiмного положення.
Оскiльки при роботi на настроiному верстатi вiдстань вiд осi фрези до площини стола зберiгаiться незмiнною (К = const), а отже, постiйний i розмiр c, який на кресленнi вiдсутнiй, то розмiр глибини паза а = 10+0,36 мм не може бути витриманим, оскiльки на його коливання безпосередньо впливаi похибка розмiру b = 50-0,62 мм, який витриманий на попереднiй операцii (рис. 58, б). Очевидно, що на операцiйному ескiзi фрезерування паза в цьому випадку необхiдно поставити технологiчний розмiр c, точнiсть якого не залежить вiд попередньоi операцii, а конструкторський розмiр а = 10+0,36 мм доцiльно з ескiзу зняти. Розрахунок технологiчного розмiру c, а також нового технологiчного допуску розмiру b можна провести, виходячи iз розмiрного ланцюга, наведеного на рис. 58, в. З даного рисунка видно, що:
c = b - a = 50 - 10 = 40 мм.
Рис. 58. Приклад до принципу сумiщення баз
Допуск розмiру c визначаiться з того ж розмiрного ланцюга, в якому вихiдним розмiром i конструкторський розмiр , оскiльки весь розрахунок проводиться на основi передумови, що розмiр a повинен бути автоматично отриманий в межах заданого конструктом допуску при виконаннi складових розмiрiв ланцюга в i c в межах встановлених для них допускiв. У вiдповiдностi з формулою (3.4):
Та = Тв + Тс,
звiдки:
Тс = Та - Тв = 0,36 - 0,62 = 0,26.
Оскiльки допуск - величина додатна i вiдiмною бути не може, отримане рiвняння не може бути розвязане без збiльшення зме