Основи базування деталей та заготовок
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
значити, що схеми базування заготовок iз внутрiшнiми цилiндричними поверхнями принципово подiбнi розглянутим.
.4 Базування конiчного тiла
Специфiчнi особливостi маi орiiнтування у просторi конiчних заготовок i деталей.
При встановленнi заготовки чи деталi по довгiй конiчнiй поверхнi з вiдносно невеликою конуснiстю (отвори в шпинделях верстатiв, конуснi хвостовики рiзальних iнструментiв, конiчнi оправки тертя) конiчна поверхня позбавляi деталь пяти ступенiв вiльностi (перемiщення вздовж всiх трьох осей системи координат i обертання навколо двох осей системи координат), залишаючи iй тiльки одну ступiнь вiльностi - можливiсть обертання навколо власноi осi, яка може розглядатись як третя вiсь системи координат. Таким чином, в цьому випадку конiчна поверхня сумiщаi в собi функцii подвiйноi напрямноi та опорноi поверхнi цилiндричноi деталi i може бути названа опорно-напрямною базою. Очевидно, що для повноi орiiнтацii конiчноi заготовки чи деталi в просторi необхiдно позбавити ii ще одного ступеня вiльностi, розмiстивши на однiй iз ii поверхонь шосту опорну точку (шпонковий паз, лиска), яка називаiться опорною базою.
Таким чином, повне базування конусноi деталi, яке позбавляi ii шести ступенiв вiльностi, досягаiться при використаннi комплекту двох баз: упорно-напрямноi та опорноi.
При базуваннi заготовки по короткiй конiчнiй поверхнi з вiдносно великим кутом конуса (як це маi мiiе при встановленнi заготовки в центрах) умови базування значно змiнюються.
Конiчна поверхня короткого центрового отвору не в змозi виконувати функцii спрямування осi заготовки, i ii можливостi обмежуються виконанням функцii центрування (аналогiчно цилiндричнiй поверхнi диска, яка i подвiйною опорною чи центруючою базою), а в деяких випадках доповнюються виконанням функцii опорноi бази. Незважаючи на зовнiшню подiбнiсть задачi в орiiнтуваннi заготовки, ролi, виконуванi лiвим i правим центровими отворами, неоднаковi. Лiвий центровий отвiр, стикаiться з нерухомим в осьовому напрямку центром передньоi балки, виконуi функцii центрування i визначаi положення заготовки в осьовому напрямку. Таким чином, вiн позбавляi заготовку трьох ступенiв вiльностi (перемiщення вздовж трьох осей координат) i несе на собi три опорнi точки. За виконуваною функцiiю конiчна поверхня переднього (лiвого) отвору називаiться опорно-центруючою базою.
Функцiя заднього центрового отвору, який стикаiться з рухомим в осьовому напрямку центром задньоi бабки, обмежена виконанням центрування. Це поверхня контактуi з двома опорними точками i позбавляi заготовку двох ступенiв вiльностi (обертання навколо осей Y та Z системи координат). У вiдповiдностi з цим конiчна поверхня заднього центрового отвору називаiться центруючою базою.
Отже, встановлення заготовки в центрах позбавляi ii пяти ступенiв вiльностi, зберiгаючи можливiсть обертання заготовки навколо власноi осi.
Очевидно, що у випадку необхiдностi точноi орiiнтацii положення заготовки з точки зору ii обертання вiдносно осi (що буваi необхiдно, наприклад, у випадку несиметричних заготовок на фрезерних верстатах при iх встановленнi в центрах, при нарiзаннi багатозахiдних нарiзок тощо) необхiдно використовувати одну з допомiжних поверхонь заготовок як опорну базу, вводячи ii в контакт з шостою опорною точкою та позбавляючи заготовку шостого ступеня вiльностi.
. Правило шести точок. Повне i неповне базування
Для забезпечення нерухомостi заготовки або виробу у вибранiй системi координат на них необхiдно накласти шiсть двостороннiх геометричних звязкiв, для створення яких необхiдний комплект баз, що несуть шiсть опорних точок. Ця умова отримала назву правила шести точок.
Але необхiдно памятати, що при цьому маються на увазi жорсткi двостороннi звязки, виключаючи можливiсть будь-якого перемiщення тiла вздовж цих звязкiв.
При реалiзацii ж теоретичноi схеми базування двостороннi звязки перетворюються в опорнi точки i тим самим в одностороннi звязки. Це означаi, що досягнуте правильне положення деталi може змiнитись пiд дiiю сил i моментiв сил рiзання або складання. Для збереження одержаного при базуваннi правильного положення деталi необхiдно забезпечити неперервнiсть контакту сполучених поверхонь деталей для жорсткого двостороннього звязку.
Тому при реалiзацii теоретичноi схеми базування не можна обмежуватись тiльки створенням необхiдних шести опорних точок, а необхiдно ще забезпечувати щiльне й неперервне стикання вiдповiдних поверхонь деталi (опорних точок) за допомогою силового замикання.
Якщо вiдповiдно до службового призначення вирiб повинен мати визначене число ступенiв вiльностi, то вiдповiдне число звязкiв знiмаiться й замiнюються кiнематичними звязками.
Наприклад, шпинделi верстатiв повиннi бути позбавленi пяти ступенiв вiльностi, при збереженнi можливостi обертання навколо своii осi. Полозки супорта верстата повиннi зберiгати один ступiнь вiльностi, що дозволяi здiйснити iх перемiщення по напрямних.
При обробцi на верстатi також не завжди використовуються всi шiсть опорних точок.
Якщо при базуваннi використовуiться весь комплект iз трьох баз, якi несуть шiсть опорних точок, то таке базування називаiться повним, якщо - не весь комплект баз, то таке базування називаiться неповним.
В конструкторських задачах повне базування використовуiться в нерухомих сполученнях, неповне базування - при рухомих деталях.
Приклади не