Основи базування деталей та заготовок
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
на базах заготовки або виробу називаiться теоретичною схемою базування. На теоретичнiй схемi базування опорнi точки зображають умовними знаками (рис. ).
Опорнi точки нумеруються, починаючи з бази, на якiй розташовуiться iх найбiльша кiлькiсть. Номер точки проставляiться справа вiд умовного знака.
Якщо в якiй-небудь проекцii опорна точка накладаiться на iншу, то зображаiться одна точка i бiля неi проставляються номери сумiщених точок.
Рис.4. Умовнi позначення опорних точок (а) та зусиль (б)
Приклад застосування умовних позначень опорних точок i прикладених зусиль вiдносно до деталi призматичноi форми наведено на рис. 5.
Рис. 5. Теоретична схема базування призматичного тiла
3. Базування тiл рiзноi форми
.1 Базування призматичного тiла
Вiдповiдно до висновкiв теоретичноi механiки, для визначення положення призматичного тiла вiдносно системи координат ОХУZ необхiдно звязати його нижню поверхню А трьома жорсткими двостороннiми утримуючими звязками з площиною ХОУ прямокутноi системи координат (рис. 6).
Рис. 6. Базування призматичного тiла
Звязки z позбавляють тiло перемiщення вздовж координатноi осi OZ, обертання навколо осей OY та OX.
Поверхня А, яка несе на собi 3 опорнi точки i позбавляi тiло 3 ступенiв вiльностi (перемiщення вздовж однiii з координатних осей i обертання навколо двох iнших координатних осей), називаiться установчою базою.
Розташування опорних точок визначаiться з умови рiвноваги тiла пiд дiiю сил тяжiння.
Для того щоб виключити перемiщення тiла вздовж осi OХ i обертання навколо осi OZ, звяжемо поверхню В вiдповiдно двома звязками x4, x5 з площиною ZОY.
Поверхня В, яка позбавляi тiло (заготовку) двох ступенiв вiльностi (перемiщення вздовж однiii координатноi осi i обертання навколо iншоi осi), називаiться напрямною базою.
Таким чином, тiло маi можливiсть тiльки перемiщуватись вздовж осi OY. Для виключення i цього перемiщення звяжемо поверхню С одним жорстоким двостороннiм звязком з площиною ZOХ.
Поверхня С, яка несе на собi одну опорну точку i позбавляi тiло 1 ступеня вiльностi (перемiщення вздовж однiii з координатних осей), називаiться опорною базою. Сукупнiсть трьох баз, що утворюi систему координат заготовки (виробу), складаi комплект баз.
Реалiзацiя розглянутоi теоретичноi схеми базування здiйснюiться встановленням заготовки на установчi елементи пристрою.
Невiдривний контакт баз iз установчими елементами пристрою забезпечуiться прикладанням сил затискання.
.2 Базування цилiндричного тiла
Звязавши цилiндричну поверхню А (рис. 7) двома жорсткими двостороннiми звязками з площиною XOY i двома - з площиною YOZ, цилiндричне тiло позбавляiться 4 ступенiв вiльностi, звязки Z позбавляють тiло перемiщення вздовж осi OZ i обертання навколо осi ОХ, звязки Х - перемiщення вздовж осi ОХ i обертання навколо осi OZ.
Рис. 7. Базування цилiндричного тiла (довгого)
Поверхня А, яка несе на собi чотири опорнi точки i позбавляi тiло чотирьох ступенiв вiльностi (перемiщень вздовж двох координатних осей i обертання навколо цих самих осей), називаiться подвiйною напрямною базою.
Для усунення можливостi перемiщення тiла вздовж осi ОY необхiдно зiднати його торець С двостороннiм звязком - координатою y з площиною XOZ.
Поверхня С позбавляi тiло одного ступеня вiльностi. Перемiщення вздовж осi OY називаiться опорною базою.
Для позбавлення тiла шостого ступеня точностi (можливостi обертання навколо власноi осi) повинен бути передбачений шостий двостороннiй звязок у виглядi опорноi точки, що розташована на поверхнi шпонковоi канавки В.
Поверхня В, яка несе в собi одну опорну точку i позбавляi тiло одного ступеня вiльностi (обертання навколо однiii з координатних осей), називаiться другою опорною базою.
Реалiзацiя теоретичноi схеми базування найчастiше здiйснюiться за допомогою призм.
3.3 Базування диска
Диск - це цилiндрична деталь, у якоi довжина цилiндричноi поверхнi менша за дiаметр. У звязку з цим можливостi орiiнтування деталi у цилiндричноi поверхнi значно обмеженi порiвняно з цилiндром, проте у торцевоi поверхнi такi можливостi зростають.
У вiдповiдностi з цим при орiiнтуваннi у просторi короткого цилiндричного тiла (типу тонкого диску) необхiдно зiднати його торцеву поверхню А (рис. 8) трьома двостороннiми звязками (координатами) з площиною XOZ. При цьому тiло позбавляiться трьох ступенiв вiльностi: можливостi перемiщення вздовж осi OY i обертання навколо осей ОХ та OZ.
Рис. 8. Базування диска
Для позбавлення тiла можливостi перемiщення вздовж осей ОХ та OZ необхiдно зiднати його цилiндричну поверхню В двостороннiми звязками, тобто координатами Х та Z1 з площинами ХОY та YОZ; шостий двостороннiй звязок, що позбавляi тiло можливостi обертатись навколо власноi осi, яка паралельна осi OY, створюiться розташуванням опорноi точки на поверхнi шпонковоi канавки С.
При вiдповiднiй замiнi двостороннiх звязкiв опорними точками торцьова поверхня А (рис. 8) диска, що контактуi з трьома опорними точками, i яка позбавляi диск трьох ступенiв вiльностi, називаiться установчою базою; цилiндрична поверхня В, що контактуi з двома опорними точками i позбавляi диск двох ступенiв вiльностi, називаiться подвiйною опорною (чи центруючою) базою, а поверхня шпонковоi канавки С, що позбавляi диск одного ступеня вiльностi, - опорною базою.
Необхiдно за