Основи базування деталей та заготовок
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
В»ьних чи конструкторських баз, вiд яких задаiться потрiбне положення, в ланцюг елементiв технологiчноi системи включаються додатковi системи координат, створюючи розмiрнi ланцюги. Результуюча похибка визначаiться вiдповiдною сумою вiдхилень розмiрiв, похибок форм i закрiплень.
. Наявнiсть зазорiв у зiднаннях чи посадках при встановленнi заготовок чи виробiв визначаi вiдхилення фактичного положення вiд потрiбного i характеризуi вiдповiдну складову похибки базування (див. рис. 47). Для виключення впливу зазорiв i похибки баз на точнiсть встановлення використовують прихованi бази центрування заготовок i виробiв по площинах, осях i точках симетрii. Похибка базування в цьому випадку звязана тiльки з точнiстю центрування та вiдповiдною характеристикою розмiрного ланцюга, в яку входить розмiр, що розглядаiться.
Вiдхилення кутового i лiнiйного положень поверхнi та лiнiй, що виконують функцii базових площин i осей, i причинами похибки базування. Вони визначають вiдповiдну точнiсть координатних систем базування. Накладання потрiбних координатних розмiрiв на точки базових систем координат визначаi вiдповiднi геометричнi звязки, положення баз i тим самим тiл, що базуються. Отже, чим менше вiдхилення вiд кутового положення площин i лiнiй, що виконують функцii координатних площин i осей, тим менша похибка базування. Чим бiльша вiдстань мiж реальними опорами, тим також менша похибка базування (див. рис. 47).
В кожному конкретному випадку вiдповiдна схема базування i встановлення визначаi тi чи iншi вказанi причини i похибку.
13. Приклади розрахунку похибок базування
.1 Похибки базування при встановленнi заготовки на площину
Причини виникнення та приклад розрахунку похибки базування розглянемо за допомогою схеми, показаноi на рис. 48.
Рис. 48. Схеми для розрахунку похибки базування при встановленнi заготовок на площину
Для розмiру 300,15 мм (рис. 48, а) площина 1 i технологiчною i конструкторською (вимiрювальною) базами одночасно, похибка обробки за цим розмiром буде визначатись тiльки точнiстю методу обробки. Для розмiру 200,15 мм (рис. 48, б) площина 1 i технологiчною базою, а площина 3 - конструкторською (вимiрювальною), i на точнiсть цього розмiру буде впливати не тiльки точнiсть методу обробки, а й допуск попередньо виконаного розмiру 500,14 мм. Розглянемо, як це вiдбуваiться.
Налагоджувальний розмiр С, а отже, i положення фрези при обробцi поверхнi 2 залишаiться незмiнним (С = const), а вимiрювальна база 3 при обробцi партii заготовок коливаiться вiдносно леза фрези в межах допуску 0,28 мм на базисний розмiр 50 мм, який отриманий на попереднiй операцii. Допуск на базисний розмiр i буде похибкою базування ?б = 0,28 мм.
З наведеного випливаi, що при встановленнi заготовки на площину, яка i конструкторською базою, похибка базування дорiвнюi нулю.
При встановленнi заготовки на площину, яка не i конструкторською базою, похибка базування дорiвнюi допуску на розмiр, що безпосередньо звязуi технологiчну i конструкторську бази. У загальному випадку, коли технологiчна та вимiрювальна бази не паралельнi (кут мiж ними рiвний a), вона визначаiться залежнiстю:
?б = Тcos?.
Отже, для усунення похибки базування по розмiру 200,15 мм його потрiбно обробляти за схемою встановлення заготовки (рис. 48, в). Типовi схеми встановлення заготовок на площину та вiдповiднi похибки базування наведенi в [3, табл. 13.1].
13.2 Похибка базування при встановленнi заготовки по зовнiшнiй цилiндричнiй поверхнi на призму
Технологiчною базою при такому встановленнi (рис. 49) i площина, яка проходить через твiрнi дотику цилiндра з робочими поверхнями призми. Вимiрювальнi бази вiдповiдно до заданих розмiрiв - твiрна М, вiсь О, твiрна N (табл. 2). При коливаннi дiаметра в партii заготовок в межах допуску TD вiд D до (D - TD) технологiчна база займаi положення вiдповiдно F-F i F1-F1 (рис. 49). Таким чином, у всiх випадках маi мiiе похибка базування внаслiдок несумiщення баз.
Рис. 49. Схема для визначення похибок базування валiв
при iх встановленнi цилiндричною поверхнею на призму
Величину похибки базування визначимо з рис. 49, на якому показане послiдовне встановлення в призму оброблюваних валiв iз найбiльшим D1 та найменшим D2 граничними розмiрами. Визначимо вiдстань ?h1 мiж верхнiми точками граничних дiаметрiв валiв, вiдстань ?h2 мiж нижнiми точками граничних дiаметрiв валiв i вiдстань ?h мiж осями. Зазначенi вiдстанi i похибками базування вiдповiдних розмiрiв валiв при встановленнi за схемою, зображеною в табл. 2.
За геометричною побудовою (рис. 49) похибки базування будуть рiвними:
(2)
Аналогiчно визначимо:
;(3)
,(4)
де
, , ;(5)
Т - допуск дiаметра бази.
Пiдставляючи в (5) значення кутiв призми вiдповiдно 60, 90, 120 i 180, одержимо значення коефiцiiнтiв К, наведенi в табл. 2.
Таблиця 2
Значення коефiцiiнта
Номер схеми Положення конструкторськоi базиЗначення коефiцiiнта К при кутi призми6090120180 1 1,5 1,21 1,08 1,0 2 0,5 0,21 0,08 0 3 1,0 0,7 0,58 0,5
Отже, з формул (2)-(4) видно, що похибка базування при встановленнi валiв у призму залежить вiд допуску базовоi поверхнi i кута призми.
Типовi схеми встановлення заготовок на зовнiшню цилiндричну поверхню та перпендикулярну до ii осi площину i вiдповiднi похибки базування наведенi в [3, табл. 13.2].
Приклад
Визначити похибку базування при фрезеруван?/p>