Geum.ru

Информация по предмету Физика

  • 221. Електронно-променеві випарники
    Другое Физика

    К.р., з одного боку, небажане явище, що зменшує термін служби електровакуумних приладів; з ін. сторони, К.р. має практичне застосування для очищення поверхонь, виявлення структури речовини (іонне травлення), нанесення тонких плівок, для одержання спрямованих молекулярних пучків і т.д. іони, Що Бомбардують, проникаючи в глиб мішені, викликають зсув її атомів. Ці зміщені атоми, у свою чергу, можуть викликати нові зсуви й т.д. Частина атомів при цьому досягає поверхні речовини й виходить за її межі. За певних умов частки можуть залишати поверхня мішені у вигляді іонів. У монокристалах найбільш сприятливі умови для виходу часток складаються в напрямках, де щільність упакування атомів найбільша. У цих напрямках утворяться ланцюжки зіткнень (фокусони), за допомогою яких енергія й імпульс зміщених часток передаються з найменшими втратами. Істотну роль при К.р. грає процес іонів, що визначає глибину їхнього проникнення в мішень К.р. спостерігається при енергії іонів E вище деякої величини E0, називаним порогом К.р. Значення E0 для різних елементів коливаються від одиниць до декількох десятків ев. Кількісно К.р. характеризується коефіцієнтом розпилення S, рівним числу атомів, вибитих одним іоном. Поблизу порога S дуже мало (10-5 атомів/іон), а при оптимальних умовах S досягає декількох десятків. Величина S не залежить від тиску газу при малих тисках р < 13,3 н/м2 (0,1 мм рт. ст), але при р > 13,3 н/м2 (0,1 мм рт. див) відбувається зменшення S за рахунок збільшення числа часток, що осаджуються назад на поверхню. На величину S впливають як властивості іонів, що бомбардують, - їхня енергія Ei (Малюнок 3 а), маса Mi (Малюнок 3 б), кут падіння її на мішень (Малюнок 3 в), так і властивості речовини, що розпорошується - чистота поверхні, температура, кристалічна структура, маса атомів мішені.

  • 222. Електростатичне поле та його потенціал
    Другое Физика

    Тут доцільно провести аналогію з ньютонівською теорією „далекодії на відстані”, згідно з якою одне тіло з величезною силою притягує інше тіло, знову ж таки через пустоту, так званий міжзоряний „вакуум”, хоча, ніхто дотепер не сказав, що це таке. Тільки уявіть, у пустоті діють так звані „сили”, і щоби їх „якось” компенсувати, одне тіло повинно обертатися навколо іншого, або навколо їх барицентра, тоді відцентрова сила (тут вже без лапок, бо вона цілком реальна!) якраз компенсує ньютонівську „силу тяжіння”. Далі більше. Уявіть собі, що електромагнітні хвилі розповсюджуються у „вакуумі” з кінцевою швидкістю. А значить, ніякий це не вакуум, а реальне середовище, подібне до середовища, у якому розповсюджується звук, теж, як відомо, з кінцевою швидкістю. Хто мені скаже, як буде розповсюджуватись звукова хвиля у безповітряному просторі? Або електромагнітна хвиля у пустоті? Швидкість цих хвиль буде рівною нескінченності. Кінцева швидкість поширення звуку говорить про те, що звук переносить повітря, цілком певний коефіцієнт опору якому має звукова хвиля. До того ж, швидкість поширення звуку в інших середовищах відмінна від швидкості поширення його в повітрі, але скрізь вона кінцева. Середовище, у якому поширюються електромагнітні хвилі, теж з певним коефіцієнтом опору, звалося раніше (кілька століть тому справді великі були праві, але їх не чули!) і зветься тепер ефіром, я не боюся цього терміну, хоч нехай сучасні фізики-теоретики повісять мене на першій гілляці.

  • 223. Енергетика як учасник водогосподарського комплексу
    Другое Физика

    На ТЕС припадає близько 60 % сумарної потужності електростанцій країни. Ці електростанції працюють переважно на органічному паливі вугіллі, нафті, газі. При згоранні палива в атмосферу попадає летючий попіл, сірчистий та сірчаний ангідриди, фтористі сполуки, газоподібні сполуки неповного згорання. За рахунок теплоти, яка утворюється при згоранні палива, вода перетворюється в пару (t = 5500) і при надходженні в парову турбіну перетворює теплову енергію в механічну. Електрична енергія виробляється генераторами парових турбін. Надалі, відпрацьована пара охолоджується. У водойми безперервно надходить підігріта на 8...120 вода. Це призводить до теплового забруднення водойми. Стічні води ТЕС забруднені, вони містять в собі ванадій, нікель, фтор, феноли і нафтопродукти.

  • 224. Енергозбереження - вимога часу
    Другое Физика

    Існують також технічні та організаційні складнощі при експлуатації турбодетандерних установок (утворення газогідратів, проблеми з використанням значної кількості холоду, що утворюється при роботі ТДУ, необхідність попереднього підігріву газу перед подальшою подачею його в трубопровід, а також зміни в обсягах та режимі обслуговування установок тощо). З огляду на це, доцільно здійснювати впровадження когенераційних технологій поступово, на тих об'єктах, де це економічно доцільно та підтверджено ретельними техніко-економічними розрахунками, з одночасним напрацюванням досвіду експлуатації цих установок. Крім того, в діючих на сьогодні Правилах користування електричною енергією, не передбачені взаємовідносини між електропередавальною, електропостачальною організаціями та субєктами господарювання, що мають бажання працювати в когенераційних режимах. На практиці, враховуючи режими роботи ГРС, це призводить до неузгодженості технології передачі виробленої ТДУ електроенергії до загальної мережі та породжує дуже високу вартість робіт з підключення за вимогами електропередавальних організацій, що, кінець-кінцем, відбивається на ефективності використання ТДУ і гальмує темпи нарощування обсягів рекуперації енергії за рахунок використання скидного енерготехнологічного потенціалу. Обленерго підключає до своїх електромереж, як правило, обєкти електричною потужністю починаючи з 20 МВт, це негативно впливає на розвиток використання електричної енергії виробленої на обєктах альтернативної енергетики. Перший демонстраційний обєкт електричною потужністю 2,5 МВт в м.Запоріжжі, який введено в дію, спрямований на відпрацювання новітніх технологій та створення в Україні сприятливих умов для організації широкомасштабного впровадження в теплоенергетику когенераційних систем.

  • 225. Енергозбереження на об’єктах гірничо-металургійного комплексу
    Другое Физика

     

    1. Большаков В.И., Тубольцев Л.Г. Состояние и перспективы развития черной металлургии Украины на основе энергосберегающих технологий // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2006. - №2. - C.1 - 6.
    2. Долінський А.А., Чайка О.І. Енергозберігаючі технології для промисловості, комунальної та промислової теплоенергетики // Енергоінформ. - 2004. - №5. - C.4.
    3. Енергетична стратегія України на період до 2030 року: Розпорядження КМУ № 145 від 15 березня 2006 р. ? К.: Мінпаливенерго, 2006. - 129 с.
    4. Зеркалов Д.В. Енергозбереження в Україні. Книга перша: Нормативно - правова основа. Енциклопедичний довідник. - К.: Основа, 2006. - 684 с.
    5. htp: // www.esco-ecosys. narod.ru
  • 226. Енргоносії та їх характеристика
    Другое Физика

    Теплоту отриманої продукції використовують також для висушування, випаровування, дистиляції, опалювання та інших потреб підприємства.

    1. Удосконалення обладнання. Через недосконалість обладнання велика кількість енергетичних ресурсів втрачається або використовується нераціонально. У кожному технологічному процесі існують різні шляхи вдосконалення технологічного обладнання та раціонального використання вторинних енергоресурсів. Так, у ході електрохімічних процесів витрати електроенергії зменшаться, якщо вдосконалити
    2. апарати, контакти підведення електричної енергії та зменшити відстань між електродами. У дугових печах зменшення витрат електроенергії досягається збільшенням кількості електродів і поліпшенням конструкції електричних печей. Раціональніше використовується теплота газів у мартенівських двованних печах, ніж в однованних.
    3. Заміна енергомістких технологічних процесів ощадливими процесами. Зменшити енергомісткість технологічних процесів можна заміною їх на каталізні чи інші процеси, для виконання яких потрібні менші витрати енергії або застосуванням ультразвуку, магнітного поля, вакууму тощо. Наприклад, високотемпературний крекінг нафтопродуктів замінили на каталізний.
  • 227. Ефект Доплера в класичній та релятивійській теорії
    Другое Физика

    Цим відкриттям Доплер зробив великий внесок в розвиток науки та техніки, зокрема це:

    • Доплерівський радар - радар, який вимірює зміну частоти сигналу відображеного від обєкта. За зміною частоти обраховується радіальна складова швидкості обєкта(проекція швидкості на пряму, яка проходить через обєкт і радар). Доплерівські радари широко застосовуються в різних областях: для визначення швидкості літаючих апаратів, кораблів, автомобілів, гідро метеорів (наприклад, хмар), морських і річкових течій, а також інших обєктів.
    • Асторонмія по зміщенню ліній спектру визначають швидкусть руху зірок. За допомогою ефекту Доплера за спектром небесних тіл визначається їх променева швидкість. Зміна довжин хвиль світлових коливань призводять до того, що всі спектральні лінії в спектрі джерела зміщуються в сторону довгих хвиль, якщо променева швидкість його направлена від спостерігача (червоне зміщення), і в сторону коротких, якщо напрям променевої швидкості до спостерігача. Якщо швидкість джерела мала в порівняно з швидкість світла, то променева швидкість рівна швидкості світла помноженій на зміну довжини хвилі будь-якої спектральної лінії і поділеній на довжину хвилі цієї ж лінії в рухомому джерела.
    • Також за збільшенням ширини ліній спектра визначають температуру зірок.
    • Неінвазивний вимір потоку рідини за допомогою ефекту Доплера вимірюють швидкість потоку рідин. Перевага цього методу полягає в тому, що не потрібно поміщати датчики безпосередньо в потік. Швидкість визначається за розсіянням ультразвуку на неоднорівдностях середовища.
    • Автосигналізації для виявлення рухомих обєктів поблизу і в середині автомобіля.
  • 228. Еще раз об инерции, инертности и инертной массе
    Другое Физика

    В-пятых, в равенстве (1) скрыто постулируются 3-ий закон Ньютона и закон сохранения импульса. Не много ли противоречий и сомнительных постулатов? Верный путь решения данной проблемы выбран в учебниках под редакцией Г.Я.Мякишева. Измеряя ускорения, полученные телом под действием различных сил (рис.4а), обнаружим, что ускорение прямо пропорционально приложенной силе, т.е. a ~ F. Но тогда отношение модуля силы к модулю полученного под действием этой силы ускорения является постоянной величиной. Это отношение показывает, какую силу нужно приложить к данному телу для сообщения ему ускорения 1 м/с2. Если такой же опыт повторить с более инертным телом (рис.4б), то это отношение будет иметь большее значение, т.к. для сообщения более инертному телу такого же ускорения 1 м/с2 требуется и большая сила. Поэтому, за меру инертности тел инертную массу принимается физическая величина, равная отношению модуля приложенной к телу силы к модулю приобретенного при этом ускорения , т.е. m = F / a. Такой способ введения инертной массы позволяет обнаружить:

  • 229. Железные Дороги России
    Другое Физика

    Мощность электростанции должна быт достаточной, чтобы в любой момент удовлетворить спрос потребителей, получающих от нее питание. Потребители же в общем случае расходуют в разное время различную мощность и характеризуются как общим количеством потребляемой ими энергией, так и максимумом требуемой мощности в отдельные отрезки времени. Максимумы мощности потребителей часто не совпадают по времени, поэтому максимум мощности, требуемой от электрических станций, как правило, меньше суммы максимумов мощностей потребителей. Использование электрических станций тем выше, чем больше к ним подключено потребителей. Еще больший эффект такого использования достигается соединением нескольких станций в энергосистему. Соединение нескольких электрических станций между собой позволяет также сократить число резервных агрегатов, т. е. еще больше повысить степень их использования. Соединение в одной системе тепловых электростанций и гидроэлектростанций позволяет в многоводные периоды передавать большую часть нагрузки на гидростанции, в отдельных случаях загружая тепловые станции только выработкой реактивной мощности, получая тем самым значительную экономию топлива.

  • 230. Жидкие кристаллы
    Другое Физика

    Основными свойствами для жидкости являются текучесть, вязкость, поверхностное натяжение, сцепление с твёрдыми телами, способность отражать, преломлять и рассеивать свет. Такими же свойствами обладают и жидкие кристаллы, хотя у них и имеется ряд особенностей, не присущих жидкостям. Попробуем дать определение жидкого кристалла

    • это жидкость описанных несферических молекул, которые не только удерживаются в среднем на некотором расстоянии а друг от друга, но и имеют векторы е, параллельные оси L.
    • При этом расстояние а примерно равно толщине молекулы. Здесь необходимо отметить, что несмотря на то, что в таком состоянии оси или плоскости молекул оказываются параллельными, вещество всё равно остаётся жидким. Центры масс молекул не образуют в данном случае какую-то периодическую решётку, как в кристалле, а располагаются хаотично в пространстве и могут в нём свободно перемещаться.
    • Ориентация молекул в такой необычной жидкости подчиняется строгому порядку только при умеренной температуре, когда тепловые толчки не на столько сильны, чтобы разрушить этот ориентационный порядок. Сильное повышение температуры влечёт за собой разрушение порядка в ориентации молекул, когда их хаотическое поступательное и вращательное движение становится преобладающим. Фактически при нагревании жидкий кристалл превращается в обыкновенную жидкость.
    • Существование того или иного жидкого состояния зависит не только от температуры. Большое значение имеет то, сколько несферических молекул находится в единице объёма, т.е. какова плотность вещества. Это особенно относится к молекулам, которые по каким-либо причинам слабо притягиваются друг к другу. Тогда необходимо выяснить, могут ли силы отталкивания молекул обеспечить ориентационный порядок при умеренных температурах. В ходе исследований оказалось, что могут, если это молекулы особой вытянутой формы, похожие на стержни. Если молекул-стержней мало, т.е. мала плотность вещества, то они при различных поворотах имеют возможность не касаться друг друга своими электронными облаками. Чтобы молекулы не мешая друг другу могли поворачиваться как угодно, достаточно отвести каждой молекуле в жидкости объём - кубик с размером ребра примерно равным длине молекулы l. В пределах такого кубика объёмом l3 стержень действительно может быть ориентирован как угодно.
    • Теперь, если поместить такое же число молекул в меньший объём, то на каждую частицу будет приходиться пространства меньше, чем l3, следовательно, теперь они будут располагаться не как попало, а займут более или менее параллельное положение. Если диаметр стержня а заметно меньше его длины l и на каждую молекулу приходится объём а2l, то все молекулы должны быть ориентированы одинаково, т.к. только в таком случае они не задевают друг друга. Но так произойдёт только при очень высокой плотности. При средней плотности, когда на каждую молекулу приходится объём, меньший l3, но больший а2l, ориентационный порядок будет неполным, но всё-таки заметным. Это связано с тем, чтоиз-за сильного отталкивания молекулы не могут проникать друг в друга.
    • Из вышеизложенного следует, что в жидкости, состоящей из несферических молекул, при умеренных температурах и плотности вещества появляется особое направление - ось L. Вдоль такой оси ориентируются молекулы-стержни и перпендикулярно к ней - молекулы-диски. Такие же оси имеются и в некоторых твёрдых кристаллах, состоящих, например, из продолговатых молекул. Это сходство между обыкновенным кристаллом и «удивительной жидкостью» и привело к соединению двух старых понятий в одно новое - жидкий кристалл. Наличие в жидкой среде и в кристаллической решётке выделенной оси придаёт материалам особые оптические свойства. Поэтому такую ось называют оптической. Из этого видно, что сходство жидкого кристалла с твёрдым кристаллом проявляются именно в оптических свойствах
    • Особенность материалов с оптическими осями состоит в том, что они эффективно, и часто эффектно, управляют световыми лучами, изменяя их интенсивность, цвет, направление. Скорость света зависит от направления его распространения по отношению к оптической оси. Белый луч света, падающий на кристалл под углом к оптической оси, на выходе может оказаться окрашенным. В некоторых случаях хорошо видно даже невооружённым глазом, что луч света на выходе из такого материала раздваивается, образуя два луча, причём интенсивность обоих лучей можно изменять, поворачивая кристалл.
    • Иногда бывает так, что в обычных условиях кристалл не обладает оптической осью. Однако, он может приобрести её в результате какого-нибудь воздействия, например механического. Это обстоятельство часто используют для выяснения того, насколько опасны деформации в сложных технических изделиях, подвергающихся изощрённым нагрузкам. Вокруг места давления какого-нибудь зубца оптическая ось в материале приобретает причудливую ориентацию. Если всё то же самое проделать с прозрачной моделью изделия, то свет, проходя сквозь неё, изменит интенсивность и направление в строгом соответствии с направлением оптических осей.
    • Такими же оптическими осями и свойствами могут обладать особые жидкости, причём наблюдать перечисленные эффекты в жидких кристаллах гораздо проще, чем в твёрдых телах. Это связано с тем, что в жидкости изменить ориентацию оптической оси намного легче, чем в кристалле; её можно буквально скрутить или согнуть. Из этого можно дать определение оптической оси
    • это выделенное направление, с которым связаны особенности прохождения света сквозь кристалл.
  • 231. Жидкие кристаллы, история открытия жидких кристаллов, структура, типы и их применение
    Другое Физика

    Если же не приняты специальные предосторожности, то жидкокристаллический образец представляет собой совокупность хаотическим образом ориентированных малых однодоменных областей. Именно с такими образцами, как правило, имели дело первые исследователи жидких кристаллов, и мутный расплав, возникавший после первого плавления МББА, о котором говорилось выше, и был образцом такого вида. На границах раздела различным образом ориентированных однодоменных областей в таких образцах происходит, как говорят, нарушение оптической однородности или, что то же самое, скачок значения показателя преломления. Это непосредственно следует из сказанного выше о двупреломлении однодоменного нематического образца и просто соответствует тому, что для света, пересекающего границу раздела двух областей с различной ориентацией директора, показатели преломления этих областей различны, т. е. показатель преломления испытывает скачок. А как хорошо известно, на границе раздела двух областей с различными показателями преломления свет испытывает отражение. С таким отражением каждый знаком на примере оконных стекол. Так же, как и в случае с оконным стеклом, на одной границе раздела (одном скачке оптической однородности) отражение света в нематике может быть невелико, но если таких границ много (в образце много неупорядоченных однодоменных областей), такие нерегулярные нарушения оптической однородности приводят к сильному рассеянию света. Вот почему нематики, если не принять специальных мер, сильно рассеивают свет. После первого плавления при температуре Тд, возникает мутный расплав.

  • 232. Жидкие кристалы
    Другое Физика

    Âðåìÿ øëî, îòêðûòèÿ î æèäêèõ êðèñòàëëàõ ïîñòåïåííî íàêàïëèâàëèñü, íî íå áûëî îáùåãî ïðèíöèïà, êîòîðûé ïîçâîëèë áû óñòàíîâèòü êàêóþ-òî ñèñòåìó â ïðåäñòàâëåíèÿõ î æèäêèõ êðèñòàëëàõ. Êàê ãîâîðÿò, íàñòàëî âðåìÿ äëÿ êëàññèôèêàöèè ïðåäìåòà èññëåäîâàíèé. Çàñëóãà â ñîçäàíèè îñíîâ ñîâðåìåííîé êëàññèôèêàöèè æèäêèõ êðèñòàëëîâ ïðèíàäëåæèò ôðàíöóçñêîìó ó÷åíîìó Æ. Ôðèäåëþ.  äâàäöàòûå ãîäû Ôðèäåëü ïðåäëîæèë ðàçäåëèòü âñå æèäêèå êðèñòàëëû íà äâå áîëüøèå ãðóïïû. Îäíó ãðóïïó æèäêèõ êðèñòàëëîâ Ôðèäåëü íàçâàë íåìàòè÷åñêèìè, äðóãóþ ñìåêòè÷åñêèìè. (Ïî÷åìó òàêèå íà ïåðâûé âçãëÿä íåïîíÿòíûå íàçâàíèÿ äàë Ôðèäåëü ðàçíîâèäíîñòÿì æèäêèõ êðèñòàëëîâ, áóäåò ïîíÿòíî íåñêîëüêî íèæå.) Îí æå ïðåäëîæèë îáùèé òåðìèí äëÿ æèäêèõ êðèñòàëëîâ «ìåçîìîðôíàÿ ôàçà». Ýòîò òåðìèí ïðîèñõîäèò îò ãðå÷åñêîãî ñëîâà «ìåçîñ» (ïðîìåæóòî÷íûé), à, ââîäÿ åãî, Ôðèäåëü õîòåë ïîä÷åðêíóòü, ÷òî æèäêèå êðèñòàëëû çàíèìàþò ïðîìåæóòî÷íîå ïîëîæåíèå ìåæäó èñòèííûìè êðèñòàëëàìè è æèäêîñòÿìè, êàê ïî òåìïåðàòóðå, òàê è ïî ñâîèì ôèçè÷åñêèì ñâîéñòâàì. Íåìàòè÷åñêèå æèäêèå êðèñòàëëû â êëàññèôèêàöèè Ôðèäåëÿ âêëþ÷àëè óæå óïîìèíàâøèåñÿ âûøå õîëåñòåðè÷åñêèå æèäêèå êðèñòàëëû êàê ïîäêëàññ. Êîãäà êëàññèôèêàöèÿ æèäêèõ êðèñòàëëîâ áûëà ñîçäàíà, áîëåå îñòðî âñòàë âîïðîñ: ïî÷åìó â ïðèðîäå ðåàëèçóåòñÿ æèäêîêðèñòàëëè÷åñêîå ñîñòîÿíèå? Ïîëíûì îòâåòîì íà ïîäîáíûé âîïðîñ ïðèíÿòî ñ÷èòàòü ñîçäàíèå ìèêðîñêîïè÷åñêîé òåîðèè. Íî â òî âðåìÿ íà òàêóþ òåîðèþ íå ïðèõîäèëîñü è íàäåÿòüñÿ (êñòàòè, ïîñëåäîâàòåëüíîé ìèêðîñêîïè÷åñêîé òåîðèè ÆÊ íå ñóùåñòâóåò è ïî ñåé äåíü), ïîýòîìó áîëüøèì øàãîì âïåðåä áûëî ñîçäàíèå ÷åøñêèì ó÷åíûì X. Öîõåðîì è ãîëëàíäöåì Ñ. Îçåðíîì ôåíîìåíîëîãè÷åñêîé òåîðèè æèäêèõ êðèñòàëëîâ, èëè, êàê åå ïðèíÿòî íàçûâàòü, òåîðèè óïðóãîñòè ÆÊ.  30-õ ãîäàõ â ÑÑÑÐ Â.Ê. Ôðåäåðèêå è Â.Í. Öâåòêîâ ïåðâûìè èçó÷èëè íåîáû÷íûå ýëåêòðè÷åñêèå ñâîéñòâà æèäêèõ êðèñòàëëîâ. Ìîæíî óñëîâíî ñ÷èòàòü, ÷òî ðàññêàçàííîå âûøå îòíîñèëîñü ê ïðåäûñòîðèè æèäêèõ êðèñòàëëîâ, êî âðåìåíè, êîãäà èññëåäîâàíèÿ ÆÊ âåëèñü ìàëî÷èñëåííûìè êîëëåêòèâàìè. Ñîâðåìåííûé ýòàï èçó÷åíèÿ æèäêèõ êðèñòàëëîâ, êîòîðûé íà÷àëñÿ â 60-å ãîäû è ïðèäàë íàóêå î ÆÊ ñåãîäíÿøíèå ôîðìû, ìåòîäû èññëåäîâàíèé, øèðîêèé ðàçìàõ ðàáîò ñôîðìèðîâàëñÿ ïîä íåïîñðåäñòâåííûì âëèÿíèåì óñïåõîâ â òåõíè÷åñêèõ ïðèëîæåíèÿõ æèäêèõ êðèñòàëëîâ, îñîáåííî â ñèñòåìàõ îòîáðàæåíèÿ èíôîðìàöèè.  ýòî âðåìÿ áûëî ïîíÿòî è ïðàêòè÷åñêè äîêàçàíî, ÷òî â íàø âåê ìèêðîýëåêòðîíèêè, õàðàêòåðèçóþùèéñÿ âíåäðåíèåì ìèêðîìèíèàòþðíûõ ýëåêòðîííûõ óñòðîéñòâ, ïîòðåáëÿþùèõ íè÷òîæíûå ìîùíîñòè ýíåðãèè äëÿ óñòðîéñòâ èíäèêàöèè èíôîðìàöèè, ò. å. ñâÿçè ïðèáîðà ñ ÷åëîâåêîì, íàèáîëåå ïîäõîäÿùèìè îêàçûâàþòñÿ èíäèêàòîðû íà ÆÊ. Äåëî â òîì, ÷òî òàêèå óñòðîéñòâà îòîáðàæåíèÿ èíôîðìàöèè íà ÆÊ åñòåñòâåííûì îáðàçîì âïèñûâàþòñÿ â ýíåðãåòèêó è ãàáàðèòû ìèêðîýëåêòðîííûõ ñõåì. Îíè ïîòðåáëÿþò íè÷òîæíûå ìîùíîñòè è ìîãóò áûòü âûïîëíåíû â âèäå ìèíèàòþðíûõ èíäèêàòîðîâ èëè ïëîñêèõ ýêðàíîâ. Âñå ýòî ïðåäîïðåäåëÿåò ìàññîâîå âíåäðåíèå æèäêîêðèñòàëëè÷åñêèõ èíäèêàòîðîâ â ñèñòåìû îòîáðàæåíèÿ èíôîðìàöèè, ñâèäåòåëÿìè êîòîðîãî ìû ÿâëÿåìñÿ » íàñòîÿùåå âðåìÿ. ×òîáû îñîçíàòü ýòîò ïðîöåññ, äîñòàòî÷íî âñïîìíèòü î ÷àñàõ èëè ìèêðîêàëüêóëÿòîðàõ ñ æèäêîêðèñòàëëè÷åñêèìè èíäèêàòîðàìè. Íî ýòî òîëüêî íà÷àëî. Íà ñìåíó òðàäèöèîííûì è ïðèâû÷íûì óñòðîéñòâàì èäóò æèäêîêðèñòàëëè÷åñêèå ñèñòåìû îòîáðàæåíèÿ èíôîðìàöèè. ×àñòî áûâàåò, òåõíè÷åñêèå ïîòðåáíîñòè íå òîëüêî ñòèìóëèðóþò ðàçðàáîòêó ïðîáëåì, ñâÿçàííûõ ñ ïðàêòè÷åñêèìè ïðèëîæåíèÿìè, íî è ÷àñòî çàñòàâëÿþò ïåðåîñìûñëèòü îáùåå îòíîøåíèå ê ñîîòâåòñòâóþùåìó ðàçäåëó íàóêè. Òàê ïðîèçîøëî è ñ æèäêèìè êðèñòàëëàìè. Ñåé÷àñ ïîíÿòíî, ÷òî ýòî âàæíåéøèé ðàçäåë ôèçèêè êîíäåíñèðîâàííîãî ñîñòîÿíèÿ.

  • 233. Жизнь и деятельность А С Попова
    Другое Физика

    7 мая 1895 года А. С. Попов читает доклад «Об отношении металлических порошков к электрическим колебаниям» в Петербургском университете для Русского физико-химического сообщества. Свой доклад ученый начал издалека. Потом он объяснил устройство своих приборов приемника и передатчика на доске. И наконец, продемонстрировал действие приборов на практике: на главном демонстрационном столе стоял приемник, а возле стенки в аудитории находился передатчик. При включении передатчика в приемнике начинал звенеть звонок.

  • 234. Жизнь с точки зрения физики
    Другое Физика

  • 235. З’єднання та відгалудження жил проводів та кабелів
    Другое Физика

    При виборі способу з'єднування потрібно враховувати: характерні особливості кожного із способів з'єднування; матеріал і переріз з'єднуваних жил; наявність матеріалів та інструментів, необхідних для виконання з'єднання; можливість здійснення даного способу внаслідок конструктивних особливостей з'єднання або муфти. Нижче наводиться стисла характеристика кожного із зазначених у табл. 2 способів з'єднування струмопровідних жил кабелів. Паяння є одним з найпоширеніших способів з'єднування стру мопровідних жил кабелів між собою. Суть його полягає в тому, що розігрітий до рідкого стану припій проникає в метал з'єднуваних жил, а потім, застигаючи, утворює механічно міцне з'єднання. Для з'єднування паянням алюмінієвих жил застосовують припої А, ЦО-12, ЦА-15, ЦМО, П тощо, а для з'єднування мідних жил - припої ПОС-30, ПОС-40 та ПОС-50. Під час паяння алюмінієвих жил з їх поверхні слід попередньо видалити плівки оксидів, які перешкоджають проникненню припою в метал і створенню щільного контакту в місці-з'єднання. З'єднування паянням здійснюють із застосуванням флюсів, паяльних жирів і паст: каніфолі, паяльного жиру № 1, № 5 тощо - для мідних жил; КМ-1, АФ-4А, ВАМІ, кварцовазелінової пасти - для алюмінієвих жил.

  • 236. Зависимость поля и его градиентов двухкольцевой блочной магнитной системы от направления намагниченности в блоках
    Другое Физика

    Для ответа на вопрос о том, какие переходы возможны в металлических гидридах при уменьшении размеров частиц методом дифракции нейтронов и рентгеновских лучей исследованы хорошо изученные ранее дейтериды ниобия (NbD0.95 и NbD1.84), тантала TaD0.75 и ванадия VD0.5, подвергнутые механоактивации (размолу в шаровых мельницах на воздухе). Обнаружено, что при таком воздействии в NbD0.95 происходит существенное изменение дифракционной картины (рис.1): уширение пиков, исчезновение сверхструктурных пиков, соответствующих звезде волнового вектора (½½0), появление новых сверхструктурных пиков типа (100), а также расщепление структурных пиков с с/а ~ 1,07. Полученные результаты можно объяснить образованием упорядоченной фазы типа Ме2D с октаэдрической координацией атомов водорода и остаточного разупорядоченного дейтерида МеD, аналогично равновесной диаграмме состояния гидрида ванадия. Аналогичное изменение координации атомов водорода в NbD уже наблюдалось ранее с помощью синхротронного излучения при 10-20 ГПа и было предсказано при высоких давлениях для различных систем Ме-Н. Однако оценки показывают, что при размере частиц, возникающих в NbD0.95 при механоактивации, лапласово давление недостаточно для реализации перехода, так что причины перехода связаны, возможно, с влиянием газовых примесей. В NbD1.84, состоящем из NbD2 и примеси NbD0.9, при механоактивации происходит аморфизация NbD2, а в NbD0.9 - переходы, описанные выше. Ситуация, аналогичная NbD0.95, имеет место и в TaD0.75, а в VD0.5 на ранних стадиях размола происходит образование разупорядоченного дейтерида с ГЦК решеткой.

  • 237. Загадка природы физического вакуума
    Другое Физика

    По современным представлениям в основе всех физических явлений лежат квантованные поля. Вакуумное состояние является основным состоянием любого квантованного поля. Отсюда следует, что физический вакуум является самым фундаментальным видом физической реальности. В настоящее время преобладает концепция, в рамках которой считается, что вещество происходит из физического вакуума и его свойства проистекают из свойств физического вакуума. Я.Б.Зельдович исследовал даже более амбициозную проблему - происхождение всей Вселенной из вакуума. Он показал, что твердо установленные законы Природы при этом не нарушаются. Строго выполняются закон сохранения электрического заряда и закон сохранения энергии. Единственный закон, который не выполняется при рождении Вселенной из вакуума - это закон сохранения барионного заряда. Остается непонятным, куда подевалось огромное количество антивещества, которое должно было появиться из физического вакуума. Поэтому решение проблемы физического вакуума представляет интерес, как для фундаментальной науки, так и для прикладных исследований. Несмотря на большой интерес к нему, физический вакуум по-прежнему остается загадочным объектом, которому, тем не менее, наука определяет наиболее фундаментальный статус.

  • 238. Загальні принципи моделювання
    Другое Физика

    4. Моделі дозволяють робити контрольовані експерименти в ситуаціях, де експериментування на реальних об'єктах економічно недоцільно або практично неможливо. Звичайно, варіюють кілька параметрів системи, підтримуючи інші незмінними, і спостерігають результати експерименту. Часто, моделюючи систему, можна довідатися значно більше про її внутрішні взаємозв'язки, ніж оперуючи з реальною системою. Це стає можливим тому, що ми можемо контролювати поведінку моделі, легко змінювати її структуру та параметри. Таким чином, модель може служити для досягнення двох цілей: описової, якщо модель служить для пояснення і кращого розуміння об'єкта, і керівної, коли модель дозволяє передбачити або відтворити характеристики об'єкта, що визначають її поведінку. Модель керівного типу, що наказує, може бути описовою, але не навпаки. Тому й різний ступінь корисності моделей, що застосовують в техніці й у соціальних науках. Це значною мірою залежить від методів і засобів, що використовувалися при побудові моделей, і в розходженні кінцевих цілей, що при цьому ставилися. У техніці моделі служать як допоміжні засоби для створення нових або більш досконалих систем. А в соціальних науках моделі пояснюють існуючі системи. Модель, придатна для розробки системи, повинна також пояснювати її.

  • 239. Загрязнения электровакуумных приборов
    Другое Физика

    3. Ножки приемно-усилительных ламп загрязняются при сборке потом пальцев монтажниц. В одну приемно-усилительную лампу попадает при этом несколько десятков микрограммов ионов хлора. Если пересчитать это количество на газообразный хлор, который мог бы выделиться в объем лампы, то его парциальное давление составило несколько десятых тор. Однако по данным работы, металлическая лампа типа 6Ж4 благополучно «терпит» загрязнение деталей хлором в количестве до 26 мкг, и миниатюрная лампа типа 6Ж5П в количествах до 2 мкг. Объясняя различную восприимчивость ламп к загрязнению деталей хлором, автор работы приходит к выводу, что эта восприимчивость определяется конструкцией и технологией откачки ламп, т.е., иными словами, она зависит от интенсивности переноса хлора в катод.

  • 240. Задачи к билетам для 11-го класса для общеобразовательных школ
    Другое Физика

    З.В результате совершения работы внешними силами и теплопередачи внутренняя энергия системы увеличилась на 200 Дж. Какое количество теплоты было передано термодинамической системе, если при этом внешние силы совершили работу 50 Дж?