Geum.ru

Юриспруденция, право, государство

  • 5581. Людвиг фон Мизес. Бюрократия. Запланированный хаос
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    ФИЛОСОФИЯ Национал-социалистской рабочей партии Германии есть чистейшее и самое последовательное проявление антикапиталистического и социалистического духа нашей эпохи. По происхождению, основные идеи нацизма вовсе не германские и не "арийские". Точно так же они не специфичны для современных немцев. В генеалогическом древе нацизма такие латиняне как Сисмонди и Жорж Сорель, такие англосаксы как Карлейль, Рескин и Хаустон Стюарт Чемберлен много важнее, чем любой германец. [Сисмонди Симон де (1773--1842) -- швейцарский экономист и историк. Рассматривая противоречия капиталистической экономики, он выдвигал пожелания государственного покровительства мелкому производству, восстановления средневековых цеховых структур. Это сближает его воззрения со взглядами Карлейля и Рескина и, по мнению Л. Миэеса, делает предтечей экономических лозунгов нацизма. Чемберлен Хаустон Стюарт (1855--1927) -- англичанин по происхождению, принявший немецкое подданство. Один из основателей теории рассового превосходства арийцев, он считал немцев наиболее пригодными для установления нового порядка в Европе.] Даже самое знаменитое идеологическое украшение нацизма, басня о превосходстве арийской расы господ, была выдумана не в Германии: ее автор француз Гобино. [Гобино Жозеф Артюр (1816--1882) -- французский социолог. Его основная работа -- четырехтомная монография "О неравенстве человеческих рас".] Немцы иудейского происхождения вроде Лассаля, Лассона, Шталя и Вальтера Ратенау внесли больше в основные принципы нацизма, чем такие люди, как Зомбарт, Шпанн и Фердинанд Фрид. [Лассон Адольф (1832--1917) -- германский философ и юрист. Развивая идеи гегелевской философии права, он пропагандировал так называемое немецкое народное право. Шталь Фридрих Юлий (1802--1861) -- германский юрист и политический деятель, руководивший в прусском ландтаге феодально-консервативной партией. Шталь утверждал, что для обеспечения порядка необходим авторитет, стоящий над людьми, -- посредник между людьми и богом Ратенау Вальтер (1867--1920) -- германский политик и публицист. Его исследование военной экономики носило апологетическую окраску: по мнению Ратенау, в огне войны складывается новый, социально справедливый хозяйственный строй и обеспечивается научно-технический прогресс. Зомбарт Вернер (1863--1991) -- немецкий экономист, социолог и историк, один из авторов теории организованного капитализма. Всегда придавая в объяснении экономической истории особое значение факторам "духа народа", религии и т.п., на склоне лет он скатился к идеям расистского толка и открыто поддержал национал-социализм. Шпанн Отмар (1878--1950) -- австрийский экономист и социолог. В работах Шпанна на первое место выдвигается государство как универсальная сущность, обеспечивающая устойчивость экономики. Демократия, согласно Шпанну, подрывает основы государства. Идеальная организация общества -- корпоративный строй, при котором государство выступает как сила, направляющая деятельность корпораций, объединяющих все население, а предприниматели-капиталисты выполняют функции национальных руководителей производства. Фрид Фердинанд -- псевдоним германского реакционного публициста Фердинанда Фридриха Циммерманна (1898--1967). С 1923 по 1934 год был экономическим редактором ряда крупных газет и журналов. После прихода Гитлера к власти -- оберштурмбанфюрер СС, сотрудник расового ведомства при рейхсфюрере СС Генрихе Гиммлере.] Лозунг, который выражал экономическую философию нацистов, а именно: Gemeinnutz geht vor Eigennutz (то есть, "общая польза превыше частной пользы"), в равной степени выражает философию американского Нового Курса и советской экономической политики. Этот лозунг предполагает, что ориентация на прибыль вредит интересам большинства населения и что священный долг народного правительства методами общественного контроля над производством и распределением предотвращать извлечение прибыли.

  • 5582. М. Цицерон, А.Августин, Ф.Аквинсий о праве и законах
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    С этой позиции «истинного популяра» и борца за «всеобщее согласие» и благо государства он атаковал своих политических противников, в частности таких лжепопуляров, по его оценке, как Рулл, Катилина, Клодий. За его ведущую роль по подавлению «заговора Катилины» Цицерон получил от народного собрания благодарность и почетный титул «отец отечества». Это было в 63 г. до н. э., а в 58 г. до н. э. при трибунате Клодия Цицерон был вынужден покинуть Рим, куда он снова возвратился лишь через 17 месяцев, когда Клодий потерял свое влияние. В конце 50-х гг. Цицерон выступал против всевластия триумвиров (Помпея, Цезаря и Красса) и возможной военной диктатуры. В 40-х гг. установление режима личной власти Цезаря он расценил как «ночь республики», «утрату свободы в государстве» и тиранию. Убийство Цезаря (44 г. до н. э.) он встретил с радостью. Хотя Цицерон и не был в числе заговорщиков, однако последние считали его своим человеком и после убийства Цезаря в сенате выкрикивали «Цицерон!» в знак восстановления свободы.

  • 5583. Мiжнародно-правовi механiзми вирiшення мiжнародних спорiв мирним шляхом
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.09.2010

     

    1. Анцелевич Г.О., Покрещук О.О. Міжнародне право: Підруч. для студ. спец. «Міжнар. право» вузів / Анцелевич Г.О., Покрещук О.О.; Укр. акад. зовніш. торгівлі. - К.: Алерта: Пектораль, 2003.
    2. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия. Опыт комплексного исследования. - М.: “Статут”, 1999. - 712 с.
    3. Баймуратов М.О. Міжнародне право: Підручник / Одес. нац. юрид. акад. - 2-е вид., допов.. - Х.: Одіссей, 2001.
    4. Баймуратов М.О. Міжнародне право : Підручник. / Маріупол. держ. гуманіт. ун-т. - Суми: Унів. кн.; О.: Астропринт, 2006. - 420 с.
    5. Баскин Ю. Я., Фельдман Д. И. История международного права. - М.: Междунар. отношения, 1990. - С. 205.
    6. Беджами М, Международный Суд: прошлое и будущее, Московский журнал международного права, 1995, №2;
    7. Бирюков П.Н. Международное право. - Воронеж: “Истоки”, 1995. - 218 с.
    8. Богатырев А.Г., Вельяминов Г.М. Международное право: Учебник /; Отв. ред. Е.Т.Усенко, Г.Г.Шинкарецкая; Ин-т государства и права РАН, Акад. правовой ун-т. - М.: Юристъ, 2003. - 495 с.
    9. Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. Навч. посіб. - К.: Либідь, 1995.
    10. Буткевич О. В. Теоретичні аспекти походження і становлення міжнародного права. - К.: Україна, 2003. - 799 с.
    11. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. У 2-х т.т. Том 1: Основи теорії. - К., 2002 Том 2: Основні галузі. - К., 2004.
    12. Василенко В.А. Основы теории международного права. Киев, 1988.
    13. Глебов И.Н. Международное право: Нагляд. конспект лекций для студентов и слушателей вузов. - М.: Щит-М, 2004. - 112 с.
    14. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с франц. М.: Междунар. отношения, 1998. 399 с.
    15. Действующее международное право: В 3 т. / Сост.: Ю.М.Колосов и Э.С.Кривчикова. - М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права, 1996
    16. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губерський. К.: Юрінком Інтер, 2001. 638.
    17. Игнатенко Г.В., Тиунов О.И. Международное право: Учебник для студентов вузов, обучающихся по спец. и напр. “Юриспруденция” М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА, 2001. 584 с.
    18. Камаровский Л.А., Богаевский П.М. проф. гр Право и мир в международных отношениях: Сборник статей / Под. М.: Маг. "Книж. дело", 1999. 559 с.
    19. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. Международный суд ООН: организация, цели, практика. Москва, изд. Международные отношения, 1971 г.
    20. Курс международного права: В 7 т. / РАН. Ин-т государства и права; Редкол.: В.В.Кудрявцев (гл. ред.) и др.. - М.: Наука, 19891993.
    21. Крылов С.Б. Международный Суд ООН. Москва, Госюриздат, 1958 г.
    22. Лукашук Й.Й. Международное право. Общая часть: Учебник. - M.: БЕК, 1997.
    23. Лукашук И.И. Курс международного права: Общая часть. М., 1996.
    24. Мартенс Ф. Современное международное право цивилизованных народов. - Спб., 1882. - Т.1. - С.27.
    25. Международное право: Словарь-справочник / Додонов В.Н. Панов В.П., Румянцев О.Г.; Под общ. ред. В.Н.Трофимова. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 362 с.
    26. Международное право: Учебник / Под ред. Г.В. Игнатенко. М., 1995.
    27. Международное право в документах: Учеб. пособие для студентов высш. юрид. учеб. заведений / Сост.: Блатова Н.Т., Мелков Г.М. - 2-е изд., перераб. и доп.. - М.: ИНФРА-М, 1997. 694 с.
    28. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник (у співавт.) / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко та Л.В. Губерський. К.: Юрінком Інтер, 2000.
    29. Международные суды и международное право (сборник обзоров). Москва, изд. Академии Наук СССР, 1986 г.
    30. Международный Суд. Нью-Йорк, издание ООН, Департамент общественной информации.
    31. Международное право: Учебник / Под ред. Ф.И. Кожевникова. - М: Междунар. отношения, 1981.
    32. Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина. - M.: Юрид. лит., 1982.
    33. Международное право: Учебник / Под ред. Н.Т. Блатовой. - M.: Юрид. лит., 1987.
    34. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. - M.: Междунар. отношения, 1995.
    35. Міжнародне право : навч. посіб. / Буроменський М.В., Кудас І.Б., Маєвська А.А. [та ін.]; за заг. ред. М.В.Буроменського; М-во освіти і науки України. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 335 с.
    36. Организация Обьединённых Наций: справочник. (Отв. ред. В.Ф. Петровский). М.: Международные отношения, 1986.
    37. ООН. Статут Організації Обєднаних Націй і Статут Міжнародного Суду . - М. : Междунар. отношения, Б. р.. - 120 с.
    38. Оппенгейм Л. Международное право. - М.: Госиздат, иностр. лит., 1948. - Т. 1.
    39. Повноваження Міжнародного Суду ООН призначати тимчасові заходи до захисту прав сторін // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К., 2001. - Вип.29, ч.2. - С.8892.
    40. Полянский Н.Н. Международный Суд. Москва, изд. Академии Наук СССР, 1951 г.
    41. Пушмин 3. А. Мирное разрешение международньїх споров. М., 1974.
    42. Тимченко Л.Д. Міжнародне право : навч. посіб. для дистанц. навчання. / Відкр. міжнар. ун-т розвитку людини «Україна» - К., 2007. - 223 с.
    43. Тускоз, Жан. Міжнародне право: Підручник / - Будапешт: Ін-т відкритого суспільства: Ін-т конституц. і законодав. політики; К.: АртЕк, 1998.
    44. Ушакова Н.А Международное право: Учебник. М: Юрист, 2000.
    45. Ушаков Н. А. Проблеми теории международного права. М.: Юрист, 1999.
    46. Федоров В.Н. ООН и проблемы войны и мира, М.: Международные отношения, 1988.
    47. Черкес М.Ю. Міжнародне право : Підручник. - 5-е вид., випр. і допов. - К.: Знання, 2006. - 397 с. - (Вища освіта XXI століття).
    48. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения. Москва, изд. Международные отношения, 1984 г.
  • 5584. Магдебургское право и его роль в социально-экономической жизни городов Беларуси
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    Для того, чтобы быть полноправным горожанином, находиться под защитой городского самоуправления, пользоваться привилегиями, которые предоставлялись городу, состоять в цехе, а значит, иметь право заниматься ремеслом, вести торговлю на городском рынке, необходимо было обладать определенной недвижимостью. Обязательным минимумом являлся собственный дом, или, как тогда говорили, «оселость свою мети». В цеховых уставах оговаривалось, что для вступления в цех мастер, помимо знания своего ремесла, должен «у месте быть добре оселым». Следовательно, «люзный» горожанин не имел необходимого имущественного минимума, чтобы стать полноправным горожанином. И тем не менее «люзные», «гультяи» заполняют города. Они снимают жилое помещение у горожан и в документах фигурируют под названием «каморники». Те из них, которые занимаются перепродажей товаров, продуктов, обозначены в источниках термином «перекупники»; работающие по найму «наймиты», «молодцы», «паробки»; пошедшие в услужение названы «слугами». То, что все эти виды занятий выполняли «люзные», видно из решения Волковысского сейма 1578 г., в котором сказано, что «перекупники и люзные, то есть гультяи мужчизны и невесты, наемники и слуги» в больших городах платят побор 30 грошей, а «в малых местечках» - 15. Значит концентрация «люзных» в городах приобрела заметные масштабы и создала достаточно многочисленную группу населения иначе налоговый побор и как источник дохода и как своеобразное репрессивное средство не имел бы смысла.

  • 5585. Магдебурское право и его роль в социально-экономической жизни городов Беларуси
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009
  • 5586. Мадридское соглашение
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Если торговец или производитель хотят получить охрану своих товарных знаков в нескольких странах, они должны соблюсти формальные требования, предъявляемые при регистрации товарных знаков национальными ведомствами каждой из этих стран (коль скоро процедура регистрации в той или иной стране имеет свою специфику, может понадобиться составление заявки на различных языках с указанием различных сроков охраны и перерегистрации знаков, а в некоторых случаях необходимо установление связи с местным поверенным).

  • 5587. Мадридское соглашение как форма международной регистрации товарных знаков
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Другое ограничительное условие, которое необходимо учитывать отечественному заявителю - это список стран, участвующих в Соглашении. На сегодняшний день странами-членами союза являются 52 страны мира. Участниками Соглашения явились следующие государства: Австрия, Азербайджан, Албания, Алжир, Армения, Беларусь, Бельгия, Болгария, Босния и Герцеговина, Венгрия, Вьетнам, Германия, Египет, Италия, Испания, Казахстан, Кения, Китай, КНДР, Куба, Кыргызстан, Латвия, Лесото, Либерия, Лихтенштейн, Люксембург, Марокко, Мозамбик, Молдова, Монако, Монголия, Нидерланды, Польша, Португалия, Россия, Румыния, Сан-Марино, Словакия, Словения, Судан, Сьерра-Леоне, Таджикистан, Узбекистан, Украина, Франция, Хорватия, Чехия, Швейцария, Югославия, Югославская республика Македония.

  • 5588. Мажоритарні виборчі системи
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Розглянемо перший спосіб подолання нерезультативності мажоритарної системи абсолютної більшості. Такий різновид системи абсолютної більшості, який застосовується у Франції для виборів Національної Асамблеї та президента, отримав назву система двотурового голосування. За цієї системи повторне голосування відбувається незабаром після першого в разі, якщо жоден з кандидатів не набрав абсолютної більшості в першому турі. Правила, які визначають, хто має право на участь у другому турі, бувають неоднакові. Так, за часів Третьої Французької Республіки у другому турі міг брати участь кожен кандидат незалежно від того, чи балотувався він у першому турі. Зараз, у Пятій Республіці на виборах до Національної Асамблеї до другого туру допускаються лише ті кандидати, які під час першого голосування набрали щонайменше 12,5% голосів всіх зареєстрованих виборців, тобто близько 15 % голосів тих, хто прийшов на виборчі дільниці. За таких умов у другому турі теоретично могли брати участь не два, а скільки завгодно кандидатів, що перейшли визначений законом барєр. Очевидно, що таку систему не можна назвати чисто мажоритарною. Однак на практиці з початку 60-х років на участь у другому турі в більшості округів могли претендувати лише по два кандидати, так що в другому турі один з них отримував абсолютну більшість.

  • 5589. Майнові права подружжя по утриманню
    Информация пополнение в коллекции 10.11.2010

    Г) Подружжя-відповідач має можливість таку матеріальну допомогу надати. При визначенні матеріальних можливостей подружжя-відповідача береться до уваги його сімейне становище, наявність утриманців, яких він згідно з чинним законодавством зобов'язаний утримувати (непрацездатні батьки, діти, інші особи), характер і розмір доходів. 2. Аліменти, присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Утримання може надаватися у натуральній або грошовій формах за згодою другого з подружжя. За рішенням суду аліменти присуджуються одному із подружжя, як правило, у грошовій формі, починаючи від дня подання позовної заяви. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя (дітей, батьків, інших осіб), затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо утримання надається у вигляді грошової суми, вона повинна сплачуватися щомісячно. Водночас за взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед. Це стосується, перш за все, тих випадків, коли платник аліментів виїжджає на постійне місце проживання в державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги. Розмір аліментів у такому разі визначається за домовленістю, а при виникненні спору - за рішенням суду. Чинне законодавство одночасно передбачає, що зобов'язання подружжя щодо матеріальної допомоги один одному можуть бути оформлені нотаріально посвідченою угодою (ст. 78). Така угода може бути оформлена як складова частина шлюбного контракту або як самостійний договір. Сімейне законодавство не обмежує подружжя стосовно змісту такого договору, тому на відміну від аліментних зобов'язань подружжя, передбачених у СК України, подружжя в договорі про утримання може передбачити виникнення зобов'язань щодо утримання і за відсутності такої важливої умови, як непрацездатність. Подружжя може передбачити обов'язок щодо утримання як з моменту укладання шлюбу, так і за наявності певних обставин, які можуть настати: отримання освіти, набуття спеціальності, робота по господарству, виховання дітей тощо. У чому полягає практична значимість такої угоди? У разі, виникнення умов, передбачених такою угодою, коли платник ухиляється від добровільного її виконання, зацікавлена особа має можливість звернутися не до суду, а безпосередньо до нотаріуса. Тобто нотаріальна форма обумовлює здійснення примусового виконання за таким договором без додаткових процесуальних ускладнень. Нотаріально посвідчена угода має силу виконавчого листа. У такому разі стягнення аліментів проводитиметься в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, що значно спростить процедуру стягнення і скоротить строки виконання зобов'язань за таким договором. Перебування подружжя, який є непрацездатним, в будинку інвалідів або престарілих тощо саме по собі не виключає потреби в матеріальній допомозі і не звільняє зобов'язаного з подружжя від сплати аліментів, але може бути підставою для зменшення їх розміру. Обов'язки щодо надання матеріальної допомоги подружжю, який є непрацездатним, покладаються не лише на іншого з подружжя, але і на повнолітніх дітей (ст. 292 СК). Тому при розгляді вимог того з подружжя, хто претендує на отримання аліментів від іншого з подружжя, суди мають з'ясовувати, чи є у непрацездатного з подружжя повнолітні діти, які за законом повинні надавати йому утримання, чи їх матеріальне становище і доходи уможливлюють надання допомоги непрацездатній матері (батькові). Ця обставина (як і можливість отримання утримання від батьків) мусить враховуватися при визначенні розміру аліментів одному з подружжя, і, незважаючи на відсутність вимог батька (матері) до повнолітньої дитини про стягнення аліментів, відповідно розмір аліментів, які стягуватимуться з іншого з подружжя, може бути зменшений. У разі, коли матеріальне чи сімейне становище одного із подружжя зміниться, кожен із подружжя має право звернутися до суду з позовом про зменшення (чи відповідно збільшення) розміру аліментів, які стягуються. Спеціальні підстави для стягнення аліментів на утримання одного з подружжя. А. Стягнення аліментів на утримання того з подружжя, який доглядає малолітню дитину. Право на утримання має також дружина від чоловіка під час вагітності. Таке ж право надано дружині, з якою проживає дитина віком до трьох років, а якщо дитина має вади фізичного чи психічного розвитку - до досягнення дитиною шести років. За часів дії КпШС України багато суперечок виникало щодо питання: чи є нужденність жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною протягом трьох років (або коли дитина потребує догляду за медичними показниками - протягом шести років), необхідною умовою для стягнення аліментів на своє утримання. В юридичній літературі серед тих фактів, які були підставою для виникнення аліментних зобов'язань між подружжям у такому випадку називали і "нужденність жінки". Чинне вітчизняне законодавство сьогодні не дає підстав вважати, що чоловік мусить утримувати колишню дружину в період вагітності чи протягом певного строку після народження дитини лише за умови, що жінка такої допомоги потребує, оскільки в п. 4 ст. 84 СК прямо передбачено, що вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання "незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища". Стягнення аліментів з чоловіка не залежить від того, чи працює дружина в цей час та яке її матеріальне становище, а пов'язане лише з двома умовами:

  • 5590. Макроекономічні критерії членства в Європейському Співтоваристві
    Информация пополнение в коллекции 24.09.2010

    У цілому зазначені критерії включають гарантії дотримання демократичних принципів і прав людини, а також наявність повністю функціонуючої ринкової економіки. Основне питання в цьому відношенні повязане із спроможністю країни-кандидата створити і, особливо, гарантувати роботу законодавчої системи та механізмів регулювання, які не тільки є складовою частиною необхідних умов членства в ЄС, й в більш загальному розумінні основою функціонуючої належним чином ринкової економіки. Економічна складова Копенгагенських критеріїв включає:

    • макроекономічну стабільність;
    • здійснення адміністративної реформи та структурних реформ;
    • наявність ринкових інститутів;
    • лібералізацію торговельного режиму;
    • відповідне правове забезпечення ринкових перетворень;
    • поліпшення умов конкуренції;
    • створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності;
    • створення сприятливого інвестиційного клімату;
    • підвищення кваліфікації робочої сили;
    • поліпшення структури та диверсифікація експорту;
    • здійснення промислової політики, спрямованої на зниження матеріало- та енергоємності виробництва.
  • 5591. Макроэкономические показатели стран Америки, Европы и Азии
    Контрольная работа пополнение в коллекции 14.01.2011

    Выводы:

    1. В 1998 г. в расчете на душу населения ввезенные иностранные инвестиции увеличились в Канаде на 73,5 %, в Великобритании на 210,6 %, а в Индии не изменились (2,3 долл. на душу населения).
    2. Величина накопленных инвестиций в Канаде составила 54,92 млрд долл. Эта сумма деленная на численность населения показывает величину накопленных ввезенных инвестиций на душу населения в 1998г. составила 1813,1 долл/чел., в Великобритании величина накопленных инвестиций составила 155,4 млрд долл., а накопленные ввезенные инвестиции на душу населения 2650 долл/чел. В Индии самые низкие показатели из представленных стран: накопленные инвестиции11,15млрд долл., а накопленные ввезенные инвестиции на душу населения 11,5долл/чел.
    3. Накопленные с 1994г. вывезенные в 1998 г. из Канады инвестиции составили 82,15 млрд долл., что на 27,23 млрд долл. больше, чем поступило в эту страну иностранных инвестиций. На душу населения в 1998г. в Канаде было вывезено 2712,1 долл. накопленных инвестиций (на 899 долл. больше, чем получено). В Великобритании накопленные с 1994г. вывезенные в 1998 г. инвестиции составили 292,02 млрд долл., что на 136,62 млрд долл. больше, чем поступило в эту страну иностранных инвестиций. На душу населения в 1998г. в Великобритании было вывезено 4979 долл. накопленных инвестиций (на 2329 долл. больше, чем получено).
    4. Абсолютные значения ввезенных и вывезенных инвестиций велики, но в инвестиционном процессе они играют вспомогательную роль: в процентах от ВВП ввезенные в 1995г. инвестиции Канады составляли 1,7 %, в 1998г. 2,8 %, а вывезенные 2,1 % и 4,5 % соответственно. В Великобритании в процентах от ВВП ввезенные в 1995 г. инвестиции составили 1,8 %, а в 1998г. 4,7 %, а вывезенные 4 % и 8,5 % соответственно. В Индии в процентах от ВВП ввезенные в 1995 г. инвестиции составили 0,6 %, такой же показатель и в 1998г.
  • 5592. Малозначительное административное правонарушение
    Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

    Лицо подвергнуто административному наказанию по ч. 1 ст. 12.29 КоАП РФ в виде штрафа в размере 50 рублей за переход проезжей части вне пешеходного перехода в зоне его видимости. Думается, что налицо малозначительное административное правонарушение. Суд первой инстанции, оставляя постановление без изменения, а жалобу без удовлетворения указал: так как в тот день были плохие погодные условия, и автомобильный участок дороги являлся оживленным, то данные факторы способствовали бы возникновению возможного ДТП, в связи с чем, деяние нельзя признать малозначительным. Лицо не согласилось с данным решением суда, обжаловав его в вышестоящую инстанцию. По мнению подателя жалобы, переход проезжей части вне пешеходного перехода не повлек какого-либо материального вреда, отсутствует тяжкие последствия, что подтверждено и материалами дела, не происходит существенного нарушения охраняемых общественных правоотношений. Малозначительность административного правонарушения подтверждает также и его характер, что необходимо учитывать в силу ч.2 ст. 4.1 КоАП РФ. В судебном заседании по жалобе, правонарушителю пояснено, что кассационная инстанция не наделена полномочиями по прекращению производства и вынесению устного замечания, указанные процессуальные действия относятся к прерогативе нижестоящего суда; исследуется лишь вопрос о законности постановления должностного лица по делу об административном правонарушении; сама диспозиция ч.1 ст.12.29 КоАП РФ не предусматривает в данном деле применения «малозначительности». Письменный ответ более лаконичен: назначенное наказание считать справедливым, в соответствии с требованиями ст. 4.1 КоАП РФ соразмерно характеру правонарушения и данным о личности виновного

  • 5593. Малые предприятия. Правовые основы их деятельности
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009

    Любая группа физических лиц (не менее 2-х) может образовать акционерное общество с ограниченной ответственностью но может создать предприятие и без образования общества. И если такое предприятие будет создано с соблюдением установленных правил, иметь свой устав и зарегистрировано в установленном порядке , оно признается юридическим лицом. А это значит, что оно само от своего собственного имени будет заключать договоры и иные сделки и вступать в обязательства. Оно не будет отвечать по личным обязательствам своих учредителей, а учредители не будут отвечать по обязательствам предприятия. Таким образом учредители рискуют только тем своим имуществом, которое они передали предприятию и закрепили за ним, т.е. сделали имуществом предприятия.

  • 5594. Манифест 17 октября 1905 года
    Контрольная работа пополнение в коллекции 13.05.2008

    Совершая подобные действия, правительственные круги полагали, что действуют не в противоречии с духом Основных законов. Правительство считало, что дух Основных законов обязывает монарха предпринимать чрезвычайные действия по спасению страны в критические моменты. Был избран путь не умаления роли Государственной думы, а изменения ее состава в пользу крупных цензовых слоев. Одновременно усиливалась социально-экономическая политика, направленная на ликвидацию напряжения в деревне. В Манифесте о роспуске II Государственной думы говорилось, что неудачи в ней происходят от несовершенства избирательного чакона. Указывалось, что парламент должен быть русским по духу, иные народности должны иметь в Думе представителей для решения своих нужд, а не «быть вершителями вопросов чисто русских». Поэтому представительство окраин (Польши, Кавказа, Средней Азии) сократилось по новому закону примерно вдвое, за счет чего численность депутатов, уменьшилась с 524 до 442 человек: европейская Россия избирала 403 члена, азиатская - 15. С учетом остроты земельного вопроса уменьшалось число губернских выборщиков-крестьян с 43 до 22%.

  • 5595. Маркетинговая оценка надежности зарубежных деловых партнеров
    Курсовой проект пополнение в коллекции 15.10.2010

     

    1. Алексунин, В.А. Международный маркетинг [Текст] / В.А. Алексунин. М.: Издательский дом «Дашков и К», 2000. с. 160.
    2. Завьялов, П.С. Формула успеха: маркетинг [Текст] / П.С. Завьялов, В.Е. Демидов. М.: Международные отношения, 1991. с. 416.
    3. Никифорова, С.В. Международный маркетинг [Текст] / С.В. Никифорова, Н.К. Моисеева, Г.Л. Багиев. М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. с. 509.
    4. Владимир Палкин. Бум. Просто бум. [Электронный источник] // http://www.autorework.ru/
    5. Дмитрий Степанов, Дмитрий Павлович. “Автофрамос” умножает Logan [Электронный источник] // http://www.gzt.ru
    6. Маркетинговый отчёт. Автомобильный рынок России перспективы и прогноз развития до 2010 года [Электронный источник] // http://www.ladaonline.ru/
    7. Станислав Павлов. Успех за рубежом зависит от совместных предприятий [Электронный источник] // http://www.expert.ru/
    8. Маркетинговые исследования компании «Автомобильная статистика» [Электронный источник] // www.autostat.ru.
  • 5596. Маркетингове дослідження зовнішнього ринку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.06.2010

    Перша стадія першого етапу здійснення ЗТО маркетингове дослідження передбачає вивчення комплексу характеристик та даних, які визначають властивості світового ринку або ринків окремих географічних регіонів чи певних країн, а саме:

    1. Вивчення ринкового підприємницького середовища на зовнішніх ринках (ЗР), яке передбачає аналіз демографічних, природних, економічних, науково-технічних, політико-правових, культурних та соціальних факторів розвитку світових ринків (СР). Саме умови підприємницького та ринкового середовища зарубіжних країн досліджуються у першу чергу при виборі найбільш перспективного ринку збуту своєї продукції або придбанні необхідних імпортних товарів.
    2. Вивчення вимог СР або ЗР до товару, тобто вимог покупців зарубіжних держав до споживчих властивостей продукту та відповідного набору послуг, які супроводжують продаж і споживання товару. Для українського продавця та виробника ці вимоги з боку покупців та споживачів товару є складовими його конкурентоспроможності. Тому слід приділяти особливу увагу визначенню рівня конкурентоспроможності продукції, яка випускається, та її відповідності характеру запитів конкретного ринку і його сегментів.
    3. Вивчення місткості та характеру ЗР, еластичності попиту на ньому. Саме ці показники визначають можливі перспективи збуту продукції, динаміки продажів та особливості маркетингових заходів, необхідних для успішного просування товарів.
    4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни. Для цього складаються таблиці руху цін та їх індексів, будуються графіки, екстраполюються тренди попередніх періодів на майбутній розвиток цінових рівнів, даються прогноз та оцінка рівня динаміки цін на роки вперед.
    5. Дослідження фірмової структури ринку та складу закордонних партнерів, а саме: споживачів, посередників, постачальників, конкурентів. Важливо виявити не тільки активних покупців товарів та послуг, а й потенційних фірм-нейтралів, які ще не виявили зацікавленості відносно даного товару, але можуть розглядатись як потенційні покупці і при належній організації ринкових дій продавця мають шанси стати його активними партнерами. Відносно кожної фірми залежно від її приналежності до тієї чи іншої групи проводяться дослідження ступеня її надійності, платоспроможності, конкурентних слабкостей та переваг тощо.
    6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів, їх товарної, цінової, збутової політики, реклами та політики стимулювання продажів, кадрової політики.
    7. Дослідження форм роботи, які прийняті у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах. Спеціалістів у сфері ЗЕД цікавить, прямо чи непрямо здійснюється більшість угод купівлі-продажу на даному ЗР, які форми посередницьких угод типові для нього, які види угод можна застосовувати на даному ринку, які форми торгівлі використовуються тощо.
    8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психологія поведінки покупців даного товару на ЗР, основних причин, мотивів прийняття рішень іноземними споживачами про купівлю конкретних товарів (як наших, так і конкурентів). Побудова схеми процесу прийняття рішення про покупку; характеристика національних особливостей проведення іноземними партнерами комерційних та технічних
  • 5597. Маркетингове дослідження міжнародного ринку продукту та продуктові експортні стратегії вітчизняних товаровиробників (на прикладі конкретного продукту)
    Дипломная работа пополнение в коллекции 06.02.2010

     

    1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України №959-ХІІ від 25.06.91 р. // Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра,1993
    2. Про Митний тариф України: Закон України ВР № 676-VI від 17.12.2008// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2009
    3. Про акцизний збiр на алкогольнi напої та тютюновi вироби: Закон України ВР № 2189-IV від 18.11.2004// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2005
    4. Про податок на додану вартість: Закон України ВР № 168/97-ВР від 03.04.1997// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2005
    5. Про єдиний збiр, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України: Закон України від 04.11.99 №1212-XIV// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2005
    6. Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України ВР № 481/95-ВP від 19.12.1995// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2002
    7. Про Тимчасовий порядок видачi лiцензiй на право iмпорту, експорту спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв i роздрiбної торгiвлi алкогольними напоями та тютюновими виробами: Постанова КМУ № 493 від 13.05.1996// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2002
    8. Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та обсягiв квот у 2009 роцi: Постанова КМУ № 1123 від 27.12.2008// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2009
    9. Деякi питання застосування режиму митного складу: Постанова КМУ № 1867 від 12.12.2002// Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2005
    10. Про мiждержавних угод про вiльну торгівлю: Лист ДМСУ № 11/2-14-10197-ЕП від 04.07.2003 // Укр. митниця: Довідник.-К.: Лібра, 2003
    11. Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.- метод. посібник для самост. вивч. дисц. К.: КНЕУ, 2001. 119с.
    12. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 172 с.
    13. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За редакцією доктора економічних наук, професора І.В. Багрової. Київ, Центр навчальної літератури, 2004. 580 с.
    14. Кракович П. Секрет фірми // Український дiловий тижневик "Контракти". 2006. - 26. 34-35 с.
    15. Лук'янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій. К.: КНЕУ, 1998.
    16. Матюшко П. Скажи мені, хто твій посередник, і я скажу... //ЮР.ТЕМА.- 2005.-3-15-17с.
    17. Міжнародний кодекс маркетингових досліджень / За ред. І.В.Калачової - К.: Бізнес+.- 2006. 50 с.
    18. Мороз Л. А., Чухрай Н. І. Маркетинг: Підручник / За ред. Л. А. Мороз.- 2-е вид. Львів: Національний університет „Львівська політехніка" (Інформаційновидавничий центр „ІНТЕЛЕКТ+" Інститут післядипломної освіти), „Інтелект - Захід" 2002. 244 с.
    19. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.
    20. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Навч.- метод, посібник для самост. вивч. дисципліни. К.: КНЕУ, 1999.
    21. Пелішенко В. П. Маркетинговий менеджмент: Навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 200 с.
    22. Попова О. Лояльність до бренду відходить у минуле? // Український дiловий тижневик "Контракти". - 2007.-1.-21с.
    23. Примак Т. О. Маркетинг: Навч. посіб. К.: МАУП, 2004. 228 с: іл. Бібліогр.: с. 223-224.
    24. Савельєв О. М. Мiжнародний маркетинг: Навч. посіб. К.: МАУП, 2003. 320 с: Бібліогр.: с. 198.
    25. Синецький В. П. Дизайн маркетингового дослідження. //Бізнес.- 2006.-380с.- 12-13с.
    26. Ткаченко Т. І., Дупляк Т.І. Ринок послуг з організації виставок та ярмарків: стан та проблеми розвитку // Маркетинг в Україні.-2008.-№2.-с.44-49
    27. Федоровский А., Дмитров Д. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч.посібник, 2001.-296с.
    28. Щербак В. Г., Лозенко А.П. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки // Фінанси України - 1999.- 4. - с. 41- 43.
    29. Яцишина Л.О., Лабурцева О.І. Аналіз ефективності виставкової діяльності //Маркетинг в Україні 2004 6 с.43.
    30. Алексунин В.А. Международный маркетинг. Учебное пособие. - М.: Издательский Дом "Дашков и Ко", 2000. - 160 с.
    31. Беляевский И.К. Маркетинговое исследование: Информация, анализ, прогноз: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2001. 320 с.
    32. Береговой Т. Когда и зачем проводить маркетинговые исследования // Экономика и бизнес. - 2006. 2. 4-6с.
    33. Березин Т. Пять претензий к маркетинговым исследованиям и несколько слов в защиту последних // Маркетинг PRO. - 2006. - .3. 17-19с.
    34. Бойченко Т. Торговые посредники // Экономика и бизнес. - 2008. 6. 8-9с.
    35. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы: Учебник для вузов / Г.Д. Гордеев, Л.Я. Иванова, С.К. Казанцев и др. / Под ред. Проф. Л.Е. Стровского. М.: Закон и право; ЮНИТИ, 1996
    36. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - 2-е изд., перераб. и доп. М.: Финпресс, 2000. 464 с.
    37. Григорьев Ю.А. Практика внешнеэкономической деятельности, Москва: "Паимс", 1993.
    38. Дайан А., Букерель Ф., Ланкар и др. Академия рынка. Маркетинг. М.: Экономика, 1993.
    39. Дикаленко М., Московчук Э. Дрызги шампанского // Бизнес -2008-№51-с.92-94
    40. Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг. М.: Высш. шк., 1995.
    41. Каганов С.В. Участие в специализированной выставке необходимый шаг в развитии компании // Маркетинговые коммуникации. - 2006. 34.- 236-240с.
    42. Кирякова А.О. Место на стенде и под. солнцем // Эксперт.-2006.-№13-с.14-17
    43. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент /Пер. с англ. под ред. Л. А. Волковой, Ю. Н. Каптуневского. СПб.: Питер, 2000.
    44. Маркетинг: Учебник / Романов А.Н., Корлюгов Ю.Ю., Красильников С.А. и др.; Под ред. Романова А.Н.- М.: Банки и с 396-477 .биржи, ЮНИТИ,1995.
    45. Маркетинг: Учебник для вузов / Н.Д. Эрнашвили, К. Ховард, Ю.А. Цыпкин и др.; Под ред. Н.Д. Эрнашвили. - 2-е изд., перераб. И доп. - М. ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 623 с.
    46. Овруч А.П. Организация участия в выставках// Бизнес. - 2007. 3- 9-11с.
    47. Окружный Л.С. Обработка результатов участия в выставке// Бизнес. - 2004. 1- 19-21с.
    48. Полторак В.А. Маркетинговые исследования: Учеб. пособ. 2-е изд., перераб. и доп. Д.: ДУЕП, 2002. 368 с.
    49. Попович М. Чем помогают маркетинговые исследования компании. // Маркетинг. - 2002. 4.- 15-17с.
    50. Сергеев П. В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе - учебное пособие по курсу "Мировая экономика" М.: Новый Юрист, 1998г.-350с.
    51. Слепов Г. И. Мы используем маркетинговые исследования для улучшения качества нашей продукции. // Генеральный директор. - 2007. 1. 8-10с.
    52. Слепов Г. И. Хорошее имя на рынке маркетинговых исследований отнюдь не всегда гарантирует результат. // Генеральный директор.- 2005.- 4.- 11с.
    53. Станкевич О. А. Место встречивыставка.//Маркетинговые коммуникации - 2007 - 02 (38) 104-108с.
    54. Степанов. Исследования помогают избежать риска. // Маркетинг.- 2003. 10. 7с.
    55. Стровский В. И. Внешнеэкономическая деятельность предприятия М.: 1996 г.
    56. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие для вузов / Под общ. ред. А.И. Кредисова.- 2-е изд., перераб. и доп. - К.: ВІРА-Р, 2001. - 640с.
    57. Филоненко К. И. Выставки: проблемы, перспективы, рекомендации// "Вестник МТПП". - 2001 г.
    58. Хартман А., Сифонис Дж. Стратегии успеха в Интернет-экономике. М.: ЛОРИ, 2001. 274 с.
    59. http://www.сhampagne.kiev.ua Cайт ЗАТ "КЗШВ "Столичний"
    60. http://www.ivox.com.ua Корпоративний сайт компанії з маркетингових досліджень IVOX Україна.
    61. http://www.gfk.ua Дослідження українського ринку доступу до Інтернет для фізичних осіб.
    62. http://www.gfk.ua Український ринок шампанського
    63. http://www. сomcon.ua Портерет споживача шампанського
    64. http://www.marketing.ru/news.html Исследование российского рынка шампанского.
    65. http://www.bank.gov.ua Офіційний сайт Національного банку України
    66. http://www.harrisresearchpartners.com/concept-paper.htm Online surveys. Online panels. Research of Center of Systematic Diagnostics in Marketing.
    67. www.mrs.org.uk/media/downloads/online.pdf Online Market Research: a Growing Tool for Businesses.
    68. http://www.vuzlib.net/strat_upr/372.htm електорнна економіко - правова бібліотека
    69. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,work/Itemid,99999999/catid,129/id,3765/ наукова електронна бібліотека "Буковина"
    70. http://wine.org.ua/uk/wineindustry/ukrainianwineindustryoverwork - огляд виноробної індустрії України
    71. http://ukrexport.gov.ua/ukr/economica/ukr/158.html - Міністерство економіки України (державна підтримка українського експорту)
    72. http://www.minagro.kiev.ua/page/?7531 Міністерство аграрної політики України (галузева програма розвитку виноградарства та виноробства України на період до 2025 року)
    73. http://smi.liga.net/articles/IT072455.html "Рейтинг ігристого на хвилі популярності"
    74. http://d-friedman.narod.ru/econ/econ2.html - "Маркетингові дослідження за допомогою інтернет - технологій" Фрідмана Д. М.
    75. http://peredovik.org/vpliv_internettehnologiiy_na_marketingovu_diyalnist_pidpriemstva.html "Вплив інтернет - технологій на маркетингову діяльність підприємства" Самойленка Л. Б.
    76. http://pro-consulting.com.ua/analiz/alko/bear/ "Про консалтинг" (аналітика, фінанси, право) аналіз ринку пива України
  • 5598. Марксистская доктрина и социалистическое правопонимание
    Дипломная работа пополнение в коллекции 02.10.2011

    Работа, проделанная в период военного коммунизма, носит отпечаток чего-то нереального. Складывается впечатление, что хотели сразу перейти к коммунистическому обществу, минуя предсказанный Марксом социализм. В первой Конституции РСФСР 1918 года нет даже слова "государство". Было провозглашено право наций на самоопределение (Декларация прав народов России), принята Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа; опубликовано обращение ко всем трудящимся мусульманам России и Востока. Церковь отделена от государства, и принят Кодекс законов о браке. Земля, шахты, все важнейшие промышленные предприятия, банки национализированы, частная торговля запрещена. Казалось, что и деньги должны были исчезнуть, а договорные отношения заменит система прямого распределения продукции. Складывалось впечатление, что в России пытаются немедленно построить новое коммунистическое общество, минуя этап социализма. Наследование было отменено. К юристам относились с недоверием; старые суды и судебная процедура были ликвидированы. Вновь созданные суды выносили решения вне формальной процедуры, в соответствии с революционной совестью и правосознанием, в интересах власти рабочих и крестьян. Принятые в то время меры были очень интересны, так как они в какой-то мере показывали, какова же конечная цель коммунизма. Желание выполнить эту программу одним росчерком пера было нереальным. Однако в СССР были люди, сохранившие ностальгию по этим первым годам и стремившиеся вернуться к провозглашенным тогда установкам. Более реалистично мыслящие руководители пришли, однако, к выводу о том, что коммунизма удастся достигнуть лишь в отдаленном будущем, и сосредоточили все усилия на создании и укреплении социалистического государства. Эта работа началась по окончании гражданской войны и иностранной интервенции, когда полностью установившаяся Советская власть оказалась перед лицом гигантской по сложности задачи: восстановления страны и строительства социализма.

  • 5599. Массовые беспорядки
    Дипломная работа пополнение в коллекции 27.07.2010

    Научная литература и материалы периодической печати

    1. Абдульманов А.А. О некоторых вопросах совершенствования уголовно-правовых средств борьбы с массовыми беспорядками. М., Юрайт. 2000. 238 с.
    2. Абдульманова А.А. Уголовно-правовые меры борьбы с массовыми бес порядками. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. М., 1994. 42 с.
    3. Алиев Р.Х. Насильственная преступность в России: состояние и проблемы предупреждения // Общество и право. 2008. № 1. С. 23-25.
    4. Арипов Э.А. Предупреждение массовых беспорядков // Российский следователь. 2008. № 8. С. 20.
    5. Арипов Э.А. Сравнительно-правовой анализ уголовного законодательства стран СНГ, предусматривающего уголовную ответственность за массовые беспорядки [Текст] // Международное публичное и частное право. 2007. № 2. С. 28.
    6. Багмет А., Бычков В. Ответственность индивидуума за преступления, совершенные в толпе // Законность. 2006. № 11. С. 42-43.
    7. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. М., Юрлитиздат. 1963. 568 с.
    8. Быков А.В. Место и роль вооруженных сил в полицейской системе современного демократического государства // Военно-юридический журнал. 2007. № 10. С. 26.
    9. Виташов Д.С. Источники мусульманского права в общей системе источников прав // Международное публичное и частное право. 2006. № 5. С. 31.
    10. Войтоловский А. Очерки коллективной психологии. М., Госиздат. 1925. 762 с.
    11. Волков Б.С. Ответственность за уничтожение и повреждение имущества. М., Скиф. 2008. 376 с.
    12. Владимирский-Буданов М.Ф. Хрестоматия по истории русского права. М., Статут. 2005. 864 с.
    13. Галиакбаров P.P. Юридическая природа группы лиц в уголовном праве // Советская юстиция. 1970. № 20. С. 22.
    14. Государственные преступления. Учебное пособие / Под ред. Якубович М.И., Владимирова В.А. М., Высшая школа. 1961. 542 с.
    15. Григорьев В.Н. Расследование массовых беспорядков в условиях чрезвычайного положения. М., Юрайт. 2008. 398 с.
    16. Гулько А. Уголовно-правовая охрана общественного порядка в зарубежных странах // Мировой судья. 2007. № 10. С. 10-17.
    17. Демидов Ю.Н. Массовые беспорядки: уголовно-правовой и криминологический аспекты. М., Норма. 2004. 264 с.
    18. Демидов Ю. Гражданские беспорядки: современность и история вопроса // Российская юстиция. 2008. № 12. С. 41 - 42.
    19. Добровольский В.И. Предметно-алфавитный Свод решений Уголовно-кассационного департамента Правительствующего сената с 1893 по 1907. М., Статут. 2003. 778 с.
    20. Дубровин А.К. О разграничении форм противодействия сотруднику милиции [Текст] // Общество и право. 2008. № 2. С. 36.
    21. Дьяков С. В., Игнатьев А.А., Карпушин М.П. Ответственность за государственные преступления. М., Юрлитиздат. 1988. 482 с.
    22. Жалинский А.Э., Рерихт А. Введение в немецкое уголовное право. М., Юринформ. 2001. 626 с.
    23. Забарин С.Н. Квалификация преступлений участников массовых беспорядков, совершенных на почве межнациональных конфликтов. М., Эксмо. 2008. 378 с.
    24. Зайцев Л.М. Ответственность при массовых преступлениях. М., Статут. 2000. 468 с.
    25. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. Часть 2. М., Статут. 2000. 486 с.
    26. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации (постатейный) / Отв. ред. Радченко В.И. М., Проспект. 2008. 764 с.
    27. Кудрявцев В.Н. Борьба мотивов в преступном поведении М., Норма. 2007. 478 с.
    28. Кудрявцев В.Н. Уголовное право. История юридической науки. М., Статут. 2005. 614 с.
    29. Кузнецова Н.Ф. Проблемы квалификации преступлений: лекции по спецкурсу "Основы квалификации преступлений" М., Городец. 2007. 528с.
    30. Марогулова И.Л. Преступления против общественной безопасности. М., Юнити. 2007. 260 с.
    31. Маршакова Н.Н. Классификация преступлений против общественной безопасности // Безопасность бизнеса. 2007. № 4. С. 29.
    32. Мелешников А.В. Права человека и международно-правовая ответственность за их нарушение // Государство и право. 1992. № 3. С. 95.
    33. Настольная книга судьи по уголовным делам / Отв. ред. Рарог А.И. М., ТК Велби. 2007. 694 с.
    34. Неклюдов В.Г. Агрессивная толпа как элемент социального субъекта массовых беспорядков на почве межнациональных конфликтов М., Волтерс Клувер. 2005. 198 с.
    35. Неклюдов В. Совершенствование деятельности ОВД и ВВ по предупреждению и пресечению массовых беспорядков М., Академия МВД. 1991. 276 с.
    36. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М., Русский язык. 2003. 1024 с.
    37. Памятники русского Права / Под ред. Юшкова С.В. М., Юридическая литература. 1952. 642 с.
    38. Перфилов К.А. Субъект массовых беспорядков // Российский следователь. 2008. № 5. С. 29.
    39. Петров С.В. Рекомендации по организации деятельности ОВД в условиях межнациональных конфликтов. М., Академия МВД РФ. 1997. 346 с.
    40. Печуров С.Л. Вооруженные силы США в решении внутригосударственных проблем // Военная мысль. 1995. № 1. С. 74 - 77.
    41. Поленов Г.Ф. Организация или активное участие в групповых действиях, нарушающих общественный порядок. М., Академия управления МВД России. 2007. 278 с.
    42. Пономарев В.П. Предупреждение массовых беспорядков. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Киев., 1992. 48 с.
    43. Постатейный комментарий к Уголовному Кодексу Российской Федерации / Под ред. Громова Н.А. М., ГроссМедиа. 2007. 854 с.
    44. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т. 1. / Под ред. Чистякова О.И. М., Юридическая литература. 1984. 476 с.
    45. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т. 4. / Под ред. Чистякова О.И. М., Юридическая литература. 1986. 482 с.
    46. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т. 5. / Под ред. Чистякова О.И. М., Юридическая литература. 1987. 496 с.
    47. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т. 6. Законодательство первой половины XIX века. / Под ред. Виленского Б.В. М., Юридическая литература. 1991. 438 с.
    48. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т. 7. Законодательство второй половины XIX века. / Под ред. Виленского Б.В. М., Юридическая литература. 1991. 512 с.
    49. Сигеле С. Преступная толпа. Опыт коллективной психологии. М., Статут. 2006. 478 с.
    50. Ситковская О.Д. Некоторые особенности субъективной стороны отдельных видов общественно опасных действий. // Актуальные проблемы применения уголовного законодательства в деятельности органов внутренних дел. М., Академии управления МВД РФ. 2006. 476 с.
    51. Словарь русского языка в 4-х томах. Т. 2. / Под ред. Евгеньевой А.П. М., Русский язык. 1987. 782 с.
    52. Социальная психология / Под ред. Предвечного Г.П., Шерновина Ю.А. М., Наука. 1975. 674 с.
    53. Старостин С.А. Управление органами внутренних дел при чрезвычайных ситуациях (правовые и организационные аспекты). М., БЕК. 1994. 268 с.
    54. Тельнов П.Ф. Государственные преступления. Учебное пособие. М., Юрист. 2006. 376 с.
    55. Ткаченко В.И. Государственные преступления. М., Юридическая литература. 1986. 312 с.
    56. Токарев О.Э. Сравнительно-правовой анализ уголовной ответственности за совершение насильственных преступлений законодательстве иностранных государств // Адвокат. 2008. № 9. С. 19.
    57. Трайнин А.Н. Учение о составе преступления. М., Статут. 2006. 602 с.
    58. Трухин А. Объективная сторона соучастия в преступлении // Уголовное право. 2008. № 2. С. 17.
    59. Уложение о наказаниях уголовных и исполнительных 1885 года / Под ред. Таганцева И.С. М., Статут. 2003. 486 с.
    60. Фейербах П.И. Уголовное право в 3-х книгах. Книга 2. М., Статут. 2004. 734 с.
    61. Шаргородский М.Д. Некоторые вопросы общего учения о соучастии. М., Статут. 2002. 678 с.
    62. Яротаевский М.Г. История психологии. М., Наука. 1966. 768 с.
  • 5600. Массовые беспорядки
    Контрольная работа пополнение в коллекции 23.10.2011

    Конечно, под влиянием бесчинствующей толпы ее участник утрачивает душевное равновесие, однако не до такой степени, чтобы полностью не осознавать свои поступки. Анализируя подобное состояние индивида, русский юрист Л. М. Зайцев справедливо указывал на "возможность внутреннего противодействия" человека психологическому влиянию толпы. По его мнению, для создания стимула к удержанию данного лица от преступления следует признать необходимость не низшей, а более высокой меры наказания, поскольку лишь значительность такой угрозы может отвлечь субъекта от противозаконных деяний. При установлении субъективной стороны преступления, охватываемого понятием "массовые беспорядки", надо исходить из того факта, что если у индивида отсутствовала свобода выбора способа поведения и он не был в состоянии руководить своими действиями, то нет и основания для уголовной ответственности. Вместе с тем отрицание способности находящегося в толпе человека контролировать и варьировать свои поступки приводит к заключению о неизбежной предопределенности противоправного поведения индивида, оказавшегося в агрессивно настроенной массе людей, и как следствие - к признанию уменьшенной его ответственности. Видимо, с этим согласиться нельзя.