Geum.ru

Экология

  • 681. Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ "Росава" в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
    Дипломная работа пополнение в коллекции 26.10.2010

    Таблиця 2.1 Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря№ ппНайменування речовини ГДК, м.р., ОБРВ, мг/м3Клас небезпекиПотужність викиду забруднюю-чої речови-ни, т/рік. *

    1. Алкілсульфат натрію0,0140,017
    2. Заліза оксид ( в перерахунку на залізо )0,430,022
    3. Марганець та його з"єднання в перерахунку (на діоксид марганцю )0,0120,034
    4. Міді оксид ( в перерахунку на мідь )0,0220,000017
    5. Натрію гідроокис ( натр їдкий, сода каустична )0,0120,55
    6. Нікелю окис (в перерахунку на нікель )0,0120,0000017
    7. Свинець та його з"єднання, окрім тетраетилсвинцю (в перерахунку на свинець)0,00110,00005
    8. Хром шестивалентний ( в перерахунку на триокис хрому )0,001510,0002
    9. Цинку окис ( в перерахунку на цинк )0,531,1961
    10. Азоту діоксид0,08529,1807
    11. Аміак0,241,4548
    12. Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі HCL0,220,001
    13. Кислота сірчана по молекулі H2SO40,321,8525
    14. Кремнію діоксид аморфний (Аеросил-175)0,0232,8233
    15. Озон0,1610,00007
    16. Сажа0,1530,0042
    17. Селену діоксид ( в перерахунку на селен )0,000110,0018
    18. Ангідрид сірчистий0,5329,6823
    19. Сірка елементарна0,0742,1424
    20. Вуглецю оксид5,0438,2843
    21. Фториди, газоподібні з"єднання (фтористий водень, 4-фтор. кремній)0,0220,0016
    22. Фториди добре розчинні неорганічні (фториди і гекс.натрію)0,0320,0002
    23. Хлор0,120,0097
    24. Гексан60,043,1128
    25. Пентан100,042,288
    26. Циклогексан1,445,1208
    27. Циклопентан (пентаметилен)0,11,8392
    28. 1,3 - Бутадієн (дивініл)3,041,587
    29. Гептен0,3530,97
    30. 2 - Метилбутадієн ( ізопрен )5,035,6469
    31. Бензол1,522,0168
    32. Ізопропілбензол (кумол)0,01445,2096
    33. Ксилол0,237,7375
    34. Альфа-Метилстирол0,04311,1309
    35. Стирол0,0420,97
    36. Толуол0,632,2179
    37. 1,2,4 - Триметилбензол0,0421,3565
    38. Етилбензол0,0234,7231
    39. Дихлордифторметан (фреон-12)100,041,5
    40. Трихлоретилен4,030,084
    41. Епіхлоргідрин0,220,0001
    42. 1,3 - Дигідробензол (резорцин)0,01533,8342
    43. Спирт бутиловий0,130,11
    44. Етиленгліколь (етадіол)1,035,6884
    45. Ацетальдегід0,0132,0545
    46. Формальдегід0,03529,9136
    47. Ацетон0,3540,49
    48. Ангідрид фтальовий (пари, аерозоль)0,120,093
    49. Кислоти жирні синтетичних фракцій С10-С160,10,042
    50. N-Циклогексил-2-бензтіазоліл-сульфенамід (сульфенамід Ц),0,0730,61
    51. 2,2-Дибензтіазолілдисульфід (альтакс)0,0830,12
    52. 2-Меркаптобензотіазол (каптакс)0,1230,11
    53. Бензин (нафтовий, малосірчистий, в перерахунку на вуглець)5,04864,0745
    54. Каніфоль талова (ГОСТ-14201-74)0,530,13
    55. Масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндрове та інш.)0,0530,84
    56. Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.)1,0412,5477
    57. Вулканізовані гази шинного виробництва (по амінам)0,00230,11
    58. Зважені речовини недеференційовані по складу 0,531,6913
    59. N-Ізопропіл-N-феніл-n-фенілендіамін (діафен ФП)0,02-1,9824
    60. Кислота бензойна0,0330,18
    61. Пил фенолформальдегідної смоли резольного типу0,04-0,017
    62. Емульсол (склад: вода-97,6 %, нітрат натрію - 0,2 % та інш.)0,05-0,36
    63. Гексол--0,39
    64. Пил крейди--0,45
    65. Пил деревини0,1-0,32
    66. Пил тальку--0,37
    67. Пил гуми0,540,98
    68. Сантогард--0,44
    69. Пил легованої сталі0,1-0,0025
    70. Пил абразивно-металічний0,4-0,37
    71. Кислота щавелева0,015-0,0066
    72. Вуглеводні--309,5744
    73. Фториди-20,0023
    74. Пил вуглецю технічний 0,15322,7438
    75. Пил каоліну--18,4506
    76. Кремнію окис --0,0015
    77. Пил ворсу--0,26На вуглеводні, зважені речовини недиференційовані по складу, пил крейди, пил тальку, сантогард, фториди, пил вуглецю технічного, пил каоліну, кремнію окис, пил ворсу та гексол встановлені тимчасові погоджені викиди до затвердження ГДК (ОБУВ) н.м.
      78. Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування Найменування речовини%Технічний вуглець69,79Цинкові білила15,35Діафен ФП5,08Ацетонаніл3,75Сажа біла БС-1203,14Модифіктор КС1,69Фталевий ангідрид0,6Крейда0,6 Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.3. Таблиця 2.3 Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування Найменування речовини%Сірка40,0Сульфенамід30,0Гексол10,0Сантогард7,0Тіазол (альтакс)6,0Бензойна кислота6,8Каптакс0,2 Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху приведений в таблиці 2.4. Таблиця 2.4 Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху Технічний вуглець66,359Цинкові білила2,216Сажа біла БС-1208,298Діафен ФП6,340Сірка5,516Ацетонаніл4,871Модифіктор КС0,032Сульфенамід Ц0,365Каолін1,465Сантогард1,297Гексол0,597Крейда1,221Тіазол (альтакс)0,211Фталевий ангідрид0,421Бензойна кислота0,426Каптакс0,365 Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів приведений в таблиці 2.5. Таблиця 2.5 Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів Цинкові білила26,786Сірка22,322Сульфенамід Ц14,732Діафен ФП9,822Ацетонаніл8,036Сажа біла БС-120 6,696Модифіктор КС4,464Гексол3,125Фталевий ангідрид1,339Крейда0,893Тіазол (альтакс)0,893Сантогард0,446Бензойна кислота0,223Каптакс0,223 Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху приведений в таблиці 2.6. Таблиця 2.6Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху Найменування речовини%Технічний вуглець 83,55Цинкові білила4,48Сірка4,18Сульфенамід Ц1,86Діафен ФП1,04Ацетонаніл0,97Сажа біла БС-120 0,97Модифіктор КС0,75Гексол0,6Фталевий ангідрид0,45Крейда0,3Тіазол (альтакс)0,22Сантогард0,22Бензойна кислота0,15Каптакс0,04 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду приведений в таблиці 2.7. Таблиця 2.7 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду Найменування речовини%Резорцин5,0-10,0Етиленгликоль 3,0-5,0Інші вуглеводні 92,0-85,0 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду приведений в таблиці 2.8 . Таблиця 2.8 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду Найменування речовини%12Резорцин3,0-5,0Етиленгликоль 15,0-20,0Інші вуглеводні 82,0-75,0 Кількісні та якісні характеристики забруднюючих речовин представлені на основі лабораторних замірів. Згідно приведеної в додатку статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2007 рік в атмосферне повітря було викинуто 625,814 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.9. Таблиця 2.9 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік . Найменування забруднюючих речовинВикид, т/рік Метали та їх сполук 0,869Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) 30,433Сполуки азоту 2,766Діоксид та інші сполуки сірки25,455Оксид вуглецю17,43Озон0,000Органічні аміни0,086Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)371,321Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)177,077Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)0,012Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)0,011Фреони0,354 Основними забруднювачами атмоферного повітря є:
    78. пари бензину 325,463 т.
    79. сірчистий ангідрид - 22,186 т.
    80. оксид вуглецю 17,43 т.
    81. оксиди азоту 2,204 т.
    82. вуглеводні 177,077 т.
      83. В 2006 році в атмосферне повітря було викинуто 657,868 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.10. Таблиця 2.10 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2006 рік . Найменування забруднюючих речовинВикид, т/рік Металів та їх сполук 0,847Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) 31,468Сполуки азоту 3,417Діоксид та інші сполуки сірки26,422Оксид вуглецю21,187Озон0,000Органічні аміни0,088Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)372,310Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)201,182Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)0,012Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)0,014Фреони0,921 Зменшення викидів забруднюючих речовин за період 2006-2007 рр. відбулось в звязку зі зменьшенням обємів виробництва та змінами в технологічному процесі виготовлення шин, проведенням ряду заходів по зменшенню впливу виробництва на атмосферне повітря та навколишнє природне середовище в цілому. Даний процес відображено на рис. 1 та рис. 2.

  • 682. Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
    Информация пополнение в коллекции 24.02.2010

    Поняття «екологічного аудиту» і «екологічного менеджменту» є взаємопов'язаними. Екологічний аудит може широко використовуватися при сертифікації за 1S0 14000 як для оцінювання відповідності системи екологічного менеджменту вимогам стандарту', так і для розроблення програм підготовки екологічної сертифікації підприємства. Система стандартів 1S0 14000 описує єдину систему «екологічного менеджменту і аудиту»: 11й стандарт регламентує процедуру аудиту системи управління навколишнім середовищем, вимоги до якого визначені в 1му стандарті; 4й стандарт дає рекомендації із впровадження системи управління навколишнім середовищем; 12й стандарт визначає кваліфікаційні вимоги до екоаудиторів. зокрема і до аудиторів систем екологічного менеджменту: 10й формулює загальні принципи екологічного аудиту, які поширюються і на аудит систем управління навколишнім середовищем.

  • 683. Екологічний вплив міського транспорту на навколишнє середовище
    Информация пополнение в коллекции 18.03.2010

    У сонцемобілів досягнутий мінімальний для наземних екіпажів коефіцієнт аеродинамічного опору (0,1). Досвід концерну "General Motors" при розробці рекордного сонцемобіля "Sunracer" ("Сонячний гонщик") використаний у проектуванні електромобіля "1трас1" ("Удар"), серійне виробництво якого почалося в 1996 р. Його швидкість досягає 130 км/год, до 100 км/год він розганяється за 9 секунд і на звичайних свинцево-кислотних акумуляторах проходить 100 км. Спеціально для сонцемоблів сконструйовані легкі безколекторні двигуни постійного струму з магнітами з лужних металів і ККД до 98%, а також ефективні мікропроцесорні системи керування. У 1993 р. на трьох сонцемобілях - лідерах трансавстралійських гонок уперше низькооборотні двигуни вмонтували безпосередньо в маточини ведучих коліс. Ідея мотор-колеса, сама по собі не нова, у сонцемобілях дозволила відмовитися від трансмісії і довести ККД приводу до 96-97%. У 1996 р. у трансавстралійському ралі брало участь уже 12 таких конструкцій, а компанія "Honda", натхненна успіхом своєї "Мрії", приступила до серійного випуску електровелосипедів з мотор-колесом. Відомі виробники шин "Michelin", "Bridgestone", "Dunlop" розробляють нові матеріали і протектори для покришок сонцемобілів. Вже створені шини, що при доброму контакті з дорогою володіють самим низьким коефіцієнтом опору кочення всього 0,007. На підприємствах Москви і Підмосков'я створені тягові конденсатори великої ємності, що замінюють звичні акумуляторні батареї. Їх заряджають усього хвилину, а термін їхньої служби на порядок більше, ніж в акумуляторів. Вони майже не вимагають витрат на обслуговування, легко піддаються утилізації і не забруднюють навколишнє середовище. Сонячний транспорт це машини, що повинні використовуватися усіма. Якщо всі люди перейдуть на використання сонцемобілів то екологія нашої планети на багато покращиться.

  • 684. Екологічний моніторинг в Чернівецькій області
    Доклад пополнение в коллекции 18.11.2010

    № з/пНазва заходуОдиниця виміруРоки2007200820091234561Кількість перевірених обєктівод.3717371124892Складено актів перевірокод.3717282922543Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушенняод.4806497028334Притягнуто до адміністративної відповідальностічол./грн4788 / 3438594960 / 3632562827 / 2064145Стягнуто адміністративних штрафівчол./грн3830 / 3002204266 / 3129362646 / 1931716Предявлено претензійно-позовних матеріалівод./грн.199 / 679267167 / 281983103 / 1364267Стягнуто претензійно-позовних матеріалівод./грн.147 / 174131145 / 19096688 / 883278Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльностіод.16987499Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) обєктівод.-0-0010Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансуванняод.910911Кількість обєктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітівод.39522011.1на спеціальне водокористуванняод.251917у тому числі на скиди у водні обєктиод.25151211.2на викиди в атмосферне повітряод.1429311.3на утворення та розміщення відходівод.-04012Внесено подань про припинення дії виданих дозволівод.-0-0013Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)од.-01655

  • 685. Екологічний рух: світовий досвід та українські реалії
    Информация пополнение в коллекции 08.11.2010

    На сучасному етапі існують декілька течій обраної теми. Перші спроби наукового розгляду проблеми майбутнього було зроблено в рамках течії, що отримала в науці назву «російський космізм» і об'єднувала погляди ряду вчених, які проживали на території Російської імперії. Початок цьому напрямку наукової думки, як прийнято вважати, було покладено утопічним романом В.Ф. Одоєвського «Незакінчена утопія 4338 рік. Петербурзькі листи», що побачив світ в 30-х роках XIX ст. Російський космізм обґрунтовує ідею єдності людей не з ідей соціального, політичного, ідеологічного порядку, а виходячи з ідей соціально-екологічних, виносячи на перший план ставлення людей до природи, їх взаємодію. Російський космізм по суті відроджує ідею І.Канта про те, що світ стає визначеним у взаємній діяльності суспільства та природи, тобто людина довизначає світ своєю діяльністю, і закони світу такі, що вони стають повністю визначеними тільки у вільній творчій діяльності людей. У рамках цієї теоретичної течії була розроблена концепція природно-історичного тіла (В.В. Докучаєв), складено прообраз першого глобально-екологічного прогнозу (М.І. Умов), сформульована ідея геокосмічної цивілізації (М.Ф. Федоров, К.Е. Ціолковський), висунуто вихідні положення теорії ноосфери (В.І. Вернадський), проведено розмежування між антропоцентризмом та антропокосмізмом (М.Г. Холодний), виявлена залежність поведінки людини та «космічною активністю» (О.Л. Чижевський). Багато з цих напрацювань і сьогодні активно використовуються соціально-екологічною наукою, а теорія біосфери та ноосфери В.І. Вернадського лежить в її основі. Серед інших положень значний інтерес викликають ідеї одного з засновників теоретичної космонавтики К.Е. Ціолковського, погляди якого на майбутнє взаємовідносин суспільства та природи було викладено в його «космічній філософії». Подібних поглядів притримується і сучасний молдавський вчений А.Д. Урсул (передбачається перебазування в космос не лише найбільш шкідливих з екологічної точки зору виробництв, але й багато іншого, оскільки умови космосу виявляться більш природними для їх широкомасштабного розвитку, в той час як на Землі існує ряд обмежень). Більш цікавим є підхід російського філософа М.Ф. Федорова, який створив «філософію спільної справи», де в контексті космічної тематики розробляв глобально-екологічні проблеми в виразах «гігієнічне питання», «санітарно-харчове питання», «метеорологічне управління».

  • 686. Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
    Курсовой проект пополнение в коллекции 27.10.2010

     

    1. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.1 (випуск 2). Чернівці: Зелена Буковина, 1997. 344 с.
    2. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.2 (випуск 1). Чернівці: Зелена Буковина, 1996. 328 с.
    3. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.3 (випуск 2). Чернівці: Зелена Буковина, 1997. 332 с.
    4. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). Том 4 Чернівці: Зелена Буковина, 1999. 344 с.
    5. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). Том 5 Чернівці: Зелена Буковина, 1999. 344 с.
    6. Звіт про екологічний стан Білоцерківського району відділу екологічної інспекції за 2005 рік.
    7. Звіт відділу екологічної інспекції "Про земельні ресурси району".
    8. Звіт відділу екологічної інспекції "Про водні ресурси району".
    9. Звіт відділу екологічної інспекції "Про надра Білоцерківського району".
    10. Звіт відділу екологічної інспекції "Про атмосферне повітря регіону".
    11. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. 416 с.
  • 687. Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
    Дипломная работа пополнение в коллекции 03.11.2010

    Якщо два обєми з різними концентраціями розділити напівпроникною мембраною, розрідження розчиненої речовини шляхом дифузії стане неможливим, воно може відбуватися лише через проникнення води (осмос). Завдяки, броунівському молекулярному руху обєм з нижчою концентрацією залишає більше молекул води (гіпотонічний розчин), ніж обєм з вищою концентрацією (гіпертонічний розчин). Внаслідок цього підвищується тиск у гіпертонічному обємі, який можна виміряти, наприклад через різницю висоти водяного стовпа (гідростатичний тиск). Тиск, який треба протиставити проникаючим молекулам води, поки число молекул, що входять, зрівняється з числом молекул, що виходять, є потенційним осмотичним тиском. Він вказується в паскалях. Осмос і дифузія це пасивні процеси транспортування через мембрану, які не вимагають від організму енергії. Проте жива клітина має бути здатною регулювати свій обєм, водневий потенціал та склад іонів, щоб забезпечити умови для діяльності ферментів. Необхідно, щоб вона могла накопичувати молекули з навколишнього середовища та виділяти отруйні речовини. Транспортування проходить через ферментні білкові молекули (переносники, або пермеази), які знаходяться у мембрані. Останні розпізнають молекули, які потрібно транспортувати, за принципом ключа та замка за формою або розподілом зарядів. Швидкість транспортування залежить від числа переносників у мембрані та від вільних місць на них. При перепаді концентрацій транспортування може проходити спонтанно (пасивне транспортування). Для вирівнювання концентрацій необхідно виконати роботу. Це транспортування потребує енергії, яку одержує у вигляді хімічної енергії, як АТФ з обміну речовин: активне транспортування. Рослини навколо своїх клітинних мембран мають еластичні стінки, які під час поглинання води вакуолями та клітиною плазмою протидіють тиску (тургорний тиск) і не дають клітині розтріскатись.

  • 688. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу
    Информация пополнение в коллекции 16.11.2010

    Урбоекологічний маркетинг екологічної інформації, екологічних знань і технологій (різновид маркетингу ідей). Цей інтегральний вид тісно пов'язаний із всіма попередніми видами урбоекологічного маркетингу, тому що забезпечує необхідні екологічні ноу-хау в процесі маркетингової діяльності (у широкому розумінні цей вид маркетингу включає ринкові механізми створення системи фахової екологічної освіти та широкої екологічної просвіти населення, організацію наукових досліджень із метою одержання нових екологічних знань, розробку екологічно безпечних технологій, аналіз і вдосконалення екологічного законодавства, екологічну експертизу, екологічний аудит і консалтинг). Суб'єктами маркетингу є наукові організації, університети, фірми які спеціалізуються на виробництві екологічних ноу-хау, окремі вчені, дослідники й експерти. Товаром є інтелектуальний продукт: програми навчальних курсів та спецкурсів, навчальні посібники і підручники та інше науково-методичне забезпечення, програми та гранти наукових досліджень, інноваційні екологічні технології, проекти природоохоронної діяльності, екологічні експертизи і прогнози, моніторингова та дискретна екологічна інформація, тощо. Ринок екологічного маркетингу складають суб'єкти всіх вище розглянутих видів урбоекологічного маркетингу: органи влади різного рівня, підприємці, політичні партії та рухи, громадські організації, навчальні заклади й окремі фахівці екологи (викладачі, науковці) та громадяни.

  • 689. Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
    Дипломная работа пополнение в коллекции 19.09.2010

    № п/пНомер паспорту в ГеолінформіНазва родовищаКорисна копалинаЗастосуванняСтупінь пром. освоєнняПідпорядкованістьОдиниця виміруБалансові запасиЗапаси затверджені ДКЗНаявність спеціальних дозволів на право користування надрамиА+В+С1С2А+В+С1С2

    1. 599Корюківськеглина, пісок, суглинокгруба керамікарозробл.Корюківський завод будматеріалівтис. куб. м49715024
    2. 1539Камянськепісокбуд. розчинине передбач. освоення-тис. куб. м25011115391233111539
    3. 3700Макошинськепісокбуд. розчинипідгот. до освоєння-тис. куб. м15731573
    4. 3735Червоногорськепісокбуд. розчинипідгот. до освоєння-тис. куб. м2470324703
    5. Климентівськепісокбуд. розчинирезервЛенінівська с/р-
    6. Лісовепісокбуд. розчинирезервДФР-
    7. 120Новгород-Сіверськепісок, крейдасилікатні вироби, карбонатна сировина для вапназаконсерв.КП "Н.-Сіверське з/у будматеріалів"тис. куб. м
      8. тис. тн230 799230 1509
    8. 1063Форостовицькепісоксилікатні виробирезервДФРтис. куб. м9560950
    9. 2687Голубівськепісокцегельно-черепична сировинарозробл.Голубівський ц/з Любецької МПМКтис. куб. м20921141791
    10. Грабівське 1пісокцегельно-черепична сировинарозробл.Ріпкинський учбовий завод будматеріалів, Київський індустріальний технікумтис. куб. м1667
    11. Олександрівськеглина, пісокцегельно-черепична сировинарозробл.ВАТ "Фірма "Чернігівбудматеріали" Олешнянське з/утис. куб. м465
    12. 3153Неданчицькепісокбуд. розчинирезерв-тис. куб. м49094909
    13. 550Семенівське 1глина, пісокцегельно-черепична сировинарозробл.Семенівський ц/зтис. куб. м69
    14. 502Семенівське 2глина, пісокцегельно-черепична сировинарезервСеменівський ц/зтис. куб. м391391
    15. 1880Чорнотицькепісок, суглинокцегельно-черепична сировинарозробл.Чорнотицький ц/з райагробудутис. куб. м78
      16. 345
    16. 1034Янівськепісоксилікатні виробирезервДержкорпорація Укрбудматеріалитис.куб.м18733-18846--
    17. 3059Золотинкапісокбуд. розчинирезервДФРтис.куб.м17744----
    18. 3396Михайло-Коцюбинськепісокбуд. розчинирезервДФРтис.куб.м3020-3020--
      19. Висновки Отже, проведене дослідження питання щодо екологічних аспектів видобування піску можемо зробити наступні висновки:
    19. Будівельна промисловість являється важливою складовою частиною матеріально-технічної бази будівництва. Розвиток виробництва будівельних матеріалів значною мірою обумовлює і обсяги капітального будівництва та його прогрес. Важливим природним елементом будівельної та скляної галузей являється пісок. Пісок (рос. пески, англ. sands, нім. Sande m pl) осадова гірська порода і штучний матеріал, що складається із зерен гірських порід. Дуже часто складається з майже чистого мінералу кварцу (речовина діоксид кремнію).Сировиною для скляної промисловості є насамперед різнозернисті кварцові піски, які повинні містити в собі не менше 85 90% кремнозему.
    20. Існує декілька класифікацій пісків. За умовами утворення піски поділяють на річкові, озерні, морські, водно-льодовикові та інші. За крупністю піски класифікують на тонкозернисті (0,050,1 мм), дрібнозернисті (0,10,25 мм), середньозернисті (0,250,5 мм), крупнозернисті (0,51,00 мм), грубозернисті (12(3) мм). За речовинним складом розрізнюють піски мономінеральні, олігоміктні, і поліміктні, що складаються із зерен мінералів і гірських порід різного складу. Частіше за все зустрічаються піски кварцові, аркозові (кварц-полевошпатові), глауконіт-кварцові, слюдисті і інші. Домішки слюда, карбонати, ґіпс, магнетит, ільменіт, циркон і інші. По виду видобутку пісок розділяється на кар'єрний і річковий. Природний пісок добувається в піщаних і піщано-гравійних кар'єрах. Одержання піску в останніх зв'язано із сортуванням піщано-гравійної суміші. пісок у кар'єрах добувають або відкритим способом, або підвідною розробкою. Відкритий спосіб видобутку піску найбільш розповсюджений.
    21. Видобування піску відкритим способом сприяє утворенню відпрацьованих кар`єрів, які становлять небезпеку для природних екологічних процесів. Важливим елементом екологізації видобування піску є розробка та впровадження нових способів рекультивації піщаних кар`єрів. Рекультивацію проводять у кілька етапів.
    22. На території Чернігівської області знайдено близько 18 родовищ з видобування піску. Найбільш розробленим та діючим родовищем являється ТОВ "Папернянський кар`єр скляних піків".
    Список використаних джерел

  • 690. Екологічні аспекти економічного розвитку
    Информация пополнение в коллекции 06.09.2010

    Те, що промисловість України стає все більш екологічно забрудненою, значною мірою зумовлено тим, що в країнах ЄС в останні роки введено податки на викиди вуглецю або використання органічного палива і його похідних. Як відомо, існуюча податкова система має ряд недоліків. Основна причина недоліків полягає в тому, що податками обкладається, звичайно, «добре» - праця, інвестиції в основний капітал, збереження або прийняття ризику, що відбиває стимули до цих видів діяльності. Альтернатива полягає в оподаткуванні "поганого". Традиційні податки на "погане" включають податки на спиртні напої, цигарки та інші шкідливі для здоров'я товари. Новий підхід полягає у формуванні податків на забруднення навколишнього середовища та інші небажані побічні ефекти. Такі податки називають "зеленими податками", оскільки вони вводяться для того, щоб допомогти боротьбі із забрудненням довкілля, а також для того, щоб збільшити виручку. Припустимо, що уряд вирішив ввести податок на викиди сірчаного двоокису, який виробляється промисловими підприємствами та іншими джерелами. За законами економіки, введення такого податку призведе до того, що підприємства знизять рівень викидів сірчаного двоокису, а це піде на користь навколишньому середовищу і знизить шкоду людям, підприємствам і власності. Крім того, цей „зелений податок" збільшить податкові надходження, які уряд зможе використати або на фінансування своїх програм, або на зниження ставок податків на „добрі" види діяльності - працю чи збереження коштів. Таким чином, „зелені податки" мають подвійну ефективність: і держава отримує виручку, і користь довкіллю за рахунок зменшення шкідливих зовнішніх ефектів. Такі „зелені податки" спрямовані на скорочення викидів С02. Введення „зелених податків" для країн ЄС призвело до погіршення конкурентоспроможності їх з тими підприємствами, які зайняті виробництвом енергоємної (а отже, і пов'язаної з викидами вуглецю) продукції, такої як збагачення залізної руди, плавка сталі, виробництво цементу, нафтопродуктів, міндобрив та електроенергії. Це призвело не тільки до скорочення виробництва відповідних товарів та послуг, але і до скорочення їх експорту. Фінансові ресурси, які вивільнилися в результаті такої структурної перебудови, пішли в „декарбонізовані" сектори економіки. Результатом таких податків стало не тільки скорочення викидів парникових газів, але й поліпшення стану навколишнього природного середовища в цілому.

  • 691. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
    Курсовой проект пополнение в коллекции 29.11.2010

    В умовах постійного надходження цезій накопичується в органах і тканинах до певної межі. Спочатку процес протікає інтенсивно, потім поступово загасає, і наступає рівноважний стан, коли, незважаючи на присутність нукліда в навколишньому середовищі, його вміст в організмі залишається постійним. Час досягнення такої стабілізації залежить від виду тварин і їх віку. При цьому, чим старше тварина, тем у менших кількостях радіоцезій накопичується в органах і тканинах. Рівноважний стан у корів наступає приблизно до кінця місяця, в овець і кіз - через 10 днів. У людини радіоактивний цезій накопичується в організмі й у м'язовій тканині, зокрема, у пропорції 94:68, а рівноважний стан установлюється через 431 добу. Виводиться 137Cs в основному через нирки й кишечник. Протягом першого місяця після припинення надходження організм позбувається приблизно від 80% введеної кількості, причому процес виведення супроводжується повторним усмоктуванням значних кількостей цезію в кров у нижніх відділах кишечнику. За даними Міжнародної комісії з радіологічного захисту, біологічний період виведення половини накопиченого 137Cs для людини прийнято вважати рівним 70 добам. Виведення нукліда залежить від багатьох факторів (фізіологічного стану, харчування та ін.): у п'яти випадково опромінених людей біологічний період виведення суттєво різнився й становив 124, 61, 54, 36 і 36 діб. При рівномірному розкладі 137Cs в організмі людини з питомою активністю 1 Бк/кг потужність поглиненої дози, за даними різних авторів, варіює від 2.14 до 3.16 мкГр/рік. Для немовлят при однаковій питомій концентрації нукліда значення дози в 2.3 рази нижче,0, чим у дорослої людини. 137Cs високо токсичний незалежно від шляху надходження його в організм. Біологічна ефективність радіонукліда при зовнішньому й внутрішньому опроміненні в порівнянних поглинених дозах практично однакова. Відносно рівномірний розклад інкорпорованого нукліда в організмі приводить, як і при зовнішньому опроміненні, до рівномірного опромінення органів і тканин. Цьому сприяє також велика проникаюча здатність ?-квантів його дочірнього нукліда 137mBa (E? = 0.662 МеВ): довжина пробігу їх у м'яких тканинах людини досягає приблизно 12 см. У дослідах у пацюків гострі, підгострі й хронічні ураження розвивалися при введенні 137Cs у кількості 0.8; 0.65 і 0.37 МБк/г відповідно. При гострих поразках тварини гинули через два-три тижні, коли організм отримував дозу близько 30 Гр. Навпаки, у кількості 0.08-0.13 МБк/г цезій уже не впливав на тривалість життя пацюків. У людини можна чекати розвиток радіаційних уражень при надходженні цезію в ще менших питомих кількостях (у два-три рази в порівнянні із собаками), коли поглинена доза перевищить приблизно 2 Гр. Рівням надходження в 148, 370 і 740 МБк відповідають легка, середня й важка ступені ураження, хоча променева реакція відмічається вже при одиницях МБк. Ці висновки зроблені в результаті клінічних спостережень за людьми, що постраждали в різних ситуаціях. Складна ситуація склалася в регіонах радіоактивного забруднення в результаті вибуху на Чорнобильській АЕС. Після розпаду радіоактивного йоду, який був критичним нуклідом у початковий період, основним джерелом зовнішнього й внутрішнього опромінення населення став радіоактивний цезій. Дози опромінення залежать від щільності забруднення територій і ефективності заходів захисту. В основної частини населення вміст 137Cs в організмі, за даними дозиметричних вимірювань, знаходиться в межах тисяч Бк, що спричиняє опромінення з потужністю дози в межах часток одиниць сГр/рік. Опромінення в таких малих дозах не викликає ні гострих, ні хронічних уражень, однак у віддалений термін можуть проявитися онкогенні й спадкоємні ефекти. При збільшенні дози опромінення до 1 сГр, за оцінками Міжнародної комісії з радіологічного захисту, кількість онкологічних захворювань може скласти 730 випадків на 1 млн. чоловік. Це - незначна величина в порівнянні зі спонтанним рівнем онкологічної захворюваності (смертність від раку досягає 125 тис. на 1 млн. людей) і спадкоємної патології (кожна десята народжена дитина), однак в останні роки число онкозахворювань збільшилося на 2-3%.

  • 692. Екологічні наслідки військової діяльності
    Информация пополнение в коллекции 22.01.2011

    Фахівці вважають, що установки в Норвегії, Гренландії та на Алясці створять систему-контур, яка повністю «покриє» територію Євразії разом із Китаєм. «Бойовими» факторами цієї системи можуть бути плазмові утворення, складні топологічні структури з потужним магнітним зарядом. Із підводного човна в районі Північного полюса надсилається радіоімпульс, який має розігріти іоносферну плазму, а потім генеровані плазмові утворення збираються в канал і відправляються в «потрібному напрямі» за допомогою антенних комплексів, розміщених на Алясці, в Гренландії та Норвегії. В районах, куди спрямовані енергетичні потоки небаченої потужності, відбуваються аварії та деструкції енергомережі на величезних територіях, зупинення виробництв і систем життєзабезпечення, техногенні катастрофи, аварії на нафто- й газопроводах, АЕС, сховищах, військових базах. Можуть змінитися рози вітрів на великих висотах, погодні умови, виникнути катастрофічні природні явища. Нарешті, радіохвилі наднизьких частот, які відбиваються від іоносферного шару, можуть стати психотропною зброєю.

  • 693. Екологічні проблеми Високопільського району Херсонської області
    Курсовой проект пополнение в коллекции 04.02.2010

    Як бачимо у характері використання території Високопільського району переважають агро центри, цей тип штучно-природних утворень відрізняється екологічною нестійкістю. Це зумовлено відсталими формами освоєння ґрунтових ресурсів. І як результат висока доля еродованих площ вітрового походження в звязку з виснаженням ґрунті, в високі показники внесення нітратних мінералів, добрив та пестицидів. За ступенем еродованості земель Високопільський район відноситься до зони активного розвитку процесів ерозії ґрунтів, площинного змиву, підтоплення. Поширена , основному вітрова ерозія. В окремих господарствах сильно розмиті землі ,глибоко середньо засолені з вмістом легкорозчинних Солей до 0,96% середньо та слабо змиті не засолені легкорозчинними солями. В районі відмічається низький організаційно-технологічний рівень С/г виробництва. Що не забезпечує відтворення використаних ґрунтів.

  • 694. Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання
    Дипломная работа пополнение в коллекции 14.12.2010

     

    1. Арустамова Э. А. Экологические основы природопользования: Учебник / Под ред. Э. А. Арустамова. 3-е изд. перераб. и доп. М.: ИТК "Дашков и К°", 2003.
    2. Снакин В. В. Экология и охрана природы: Словарь-справочник. М.: Академия, 2000.
    3. Правила охраны поверхностных вод (Основные положения). М., 1991.
    4. Водний Кодекс України
    5. К.К.Рихтер. Водопользование и водоотведение: Учебниквузов. СПб.: Издательство С.-Петербургского ун-та, 1999. 488 с.
    6. Абрамов Н.Н. Водоснабжение. М.: Стройздат, 1983.
    7. Соков М.А. Водопроводные сети и сооружения. М.: Стройздат, 1983.
    8. Шабалин А.Ф. Оборотное водоснабжение промышленных предприятий. М.: Металлургия, 1972.
    9. Московитин А.С. Оборудование водопроводно-канализационных сооружений: справочник монтажника под редакцией Московитин А.С. М.: стройздат, 1979.
    10. Турк В.Н., Минаев А.В., Карелин В.Я. Насосы и насосные станции. М.: стройздат, 1990.
    11. Душкин С.С., Краев И.О. Эксплуатация водоснабжения и водоотведения. Киев.: ГСДО, 1993.
    12. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. К.:Либідь, 1995. 368 с.
    13. Водные ресурсы УССР: проблемы и перспективы / В.Л .Максимчук, А.Б. Кордюш, Т.С. Николаенко и др. К.:АН УССР, 1988. 153 с.
    14. Даценко И.И. Живая вода. Львов: Выща школа, 1984. 112 с.
    15. Капинос П.И., Панасенко Н.А. Охрана природы. К.: Выща школа, 1984. 255 с.
    16. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек. М.:Высш. Школа, 1980. 424 с.
    17. Новиков Ю.В. Вода как фактор здоровья. М.: Знание, 1982. 96 с.
    18. Фізична та економічна географія Дніпропетровської області / Г.В. Пасічний, Л.М. Булава, А.С. Горб та ін. Дніпропетровськ: Вид во ДДУ, 1992. 188 с.
    19. Хмельницкий Р.А., Бродский Е.С. Масс спектрометрия загрязнений окружающей среды. М.: Химия, 1990. - 1984 с.
    20. Экология и безопасность / Н.Г. Рыбальский, М.А. Малярова, В.В. Горбатовский и др. М.: ВНИИПИ, 1993. 320 с.
    21. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основі загальної екології. До.:Либідь, 1995. 368 с.
    22. Водні ресурси УРСР: проблеми і перспективи / В.Л .Максимчук, А.Б. Кордюш, Т.С. Николаєнко і ін. До.:АН УРСР, 1988. 153 с.
    23. Даценко І.І. Жива вода. Львів: Вища школа, 1984. 112 с.
    24. Капінос П.І., Панасенко Н.А. Охорона природи. К.: Вища школа, 1984. 255 с.
    25. Койлов В.Г. За рисою милосердя. Дніпропетровськ: Промінь, 1990. 190 с.
    26. Никітін Д.П., Новіков Ю.В. довкілля і людина. М.:Высш. Школа, 1980. 424 с.
    27. Новіков Ю.В. Вода як чинник здоров'я. М.: Знання, 1982. 96 с.
    28. Фізічна та економічна географія Дніпропетровської області / Г.В. Пасічній, Л.М. Булава, А.С. Горб та ін. Дніпропетровськ: Вигляд в ДДУ, 1992. 188 с.
    29. Хмельніцкий Р.А., Бродський е.с. Мас спектрометрія забруднень довкілля. М.: Хімія, 1990. - 1984 с.
    30. Екологія і безпека / Н.Г. Рибальський, М.А. Малярова, В.В. Горбатовський і ін. М.: ВНІЇПІ, 1993. 320 с.
    31. Чернова Н.М., Билова А.М., Екологія. Навчальний посібник для педагогічних інститутів, М., Освіта, 1988;
    32. Кріксунов Е.А., Пасечник В.В., Сидорін А.П., Екологія, М., Видавничий будинок "Дрохва", 1995;
    33. Льовковський С. С. Водниє ресурси України. До. : Віща школа, 1979
    34. Основні напрями державної політики Україні в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. http://student.km.ru
    35. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн.
      - К.: ВЦ "Академія", 2005. -704 с.
    36. Максаковский В.П. Географическая картина мира. В 2-х книгах. Книга
      2: Региональная характеристика мира. - М.: Дрофа, 2004. - 480с.
    37. Лемешев М.А. Экологические проблемы Европы и пути их решения
      Экономические науки ,1992, №2, с.62-71.
    38. «Основи загальної екології» Г.О. Білявський.
    39. «Екологічна експертиза, право та практика» Андрейцев Ю.І.
    40. «Постанова Верховної Ради України Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».
    41. "Національна доповідь України «Про збереження Біологічного Різноманіття».
    42. «Навколишнє середовище та розвиток» Ворнов А. К.
    43. Екологія: Навч.-метод. посібник для самостійн. вивчення дисциплін Дорогунцов С.І. та ін.: Київ. нац. екон. ун-т. - К., 1999. - 152с.
    44. Ивченко Б.П., Мартыщенко Л.А. Информационная экология. - Ч.1. - СПб.: Нормед-Издат, 1998. - 201с.
    45. Стадницкий Г.В., Родионов А. Й. Экология- М.: Высшая школа, 1988.
    46. Родионов А.И. Техника защиты окружающей среды.- М.: Химия, 1989.
    47. Одум ІО. Основи зкологии. - М.: Мир, 1998.
    48. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - Київ: Либідь, 1993.
    49. Вронский В.А. Прикладная зкология / Учебное пособие. -Ростов-на-Дону: Феникс,1996.
    50. Демченко Н.С., Куценко Н.В. Практикум по рациональному природопользовапию. - Киев: УМКВО, 1991ю
    51. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Зкономические основи зкологии. - Санкт-Петербург: Специальная литература, 1995.
    52. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод / За ред. Запольського А.К. - Київ: Лібра, 2000.
    53. Березуцкий В. В. Выбор средств й методов предотвращения загрязнения биосферы промишленными сточними водами. -Киев: УМКВО, 1992.
    54. Економіка і екологія водних ресурсів Дніпра / За ред. Шевчука В.Я. - Київ: Вища школа, 1996.
    55. Радкевич В. А. Зкология. - Минск: Вьішейшая школа, 1997.
    56. ІІовиков В.Ю. Зколопія, окружающая среда й человек. - М.: Торговий дом «Гранд», 1998.
    57. Вшіон ПА, Им М.-С. Зкологический риск. - Санкт-Петербург, 1999.
    58. Боков В.А., Лущик А.В. Основи зкологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998.
    59. Хоружая Т. Методы оценки зкологической опасности. - М.: ЗБТ-Контур, 1999.
    60. Реймерс Н.Ф. Особо охраняемые природные территории.- М.: Мир, 1988.-298с.
    61. 24. Лосев А.В., Провадкин Г.П. Социальная зкология. - М.: Владос, 1998.-312с.
    62. Протасов В.Ф., Молчанов А. В. Зкология, здоровье и природопользование России. - М.: Финансы н статистика, 1995. -315с.
  • 695. Екологічні проблеми деяких водних екосистем України
    Информация пополнение в коллекции 15.09.2010

    Боротися із заморами можна шляхом різкого зниження кількості добрив, що надходять у море. Перспективним є збільшення чисельності морських тварин - споживачів мікроскопічних водоростей з морських глибин. Наприклад, мідій - чудових фільтраторів морської води. Вони проціджують воду, щоб добути собі їжу - водорості, бактерії, найдрібніших тварин. Мідії до того ж є цінним продуктом з високим вмістом амінокислот, вітамінів, мікроелементів та інших цінних біологічно активних речовин. Мідії є харчовим продуктом, використовуються як кормові добавки і фармакологічна сировина. В інших морях мідію розводять порівняно давно, а от на Чорному тільки-но почали. У культурі (вірніше, марикультурі) мідії ростуть добре: за рік одержують 50 і більше кілограмів молюсків під одним квадратним метром поверхні моря, що становить понад 500 тонн із гектара плантацій. До того ж, мідії з одного гектара плантації протягом свого активного життя (від квітня до жовтня) профільтровують близько 5,5 кубометрів води, очищають її від різної зависі, зокрема водоростей і бактерій. На якість морського середовища у прибережній зоні впливає масове купання людей. Люди, скупчуючись на березі, по-перше, витоптують морське дно на мілководді, руйнують гнізда, кладки ікри морських організмів. По-друге, вони виловлюють рибу, молюсків, крабів, які в зонах масової рекреації виконують санітарну роль. По-третє, людина викликає хімічне забруднення води. У воді з тіла змиваються бактерії (до 10 млн. бактерій за 10 хв. з однієї людини) і ряд хімічних речовин. Австрійські вчені підрахували, що від однієї людини за один день купання у воду надходить 94 мг фосфору, 1515 мг азоту, 778 - натрію, 735 - калію, 38 - кальцію, 1333 - хлору. Також у воду потрапляють шкірне сало, піт. Можна собі уявити, скільки цих речовин потрапляє в море за 100 днів курортного сезону (він може тривати і довше) від декількох мільйонів чоловік відпочиваючих. Тут не враховані ні косметичні препарати, ні харчові залишки, ні скаламучення донних відкладів ногами. На початку 70-х років минулого століття в Одеському відділенні Інституту південних морів була розроблена наукова концепція створення штучних рифів як фактора управління якістю морського середовища у прибережній зоні Чорного моря.

  • 696. Екологічні проблеми енергетики
    Контрольная работа пополнение в коллекции 04.10.2010

    Високу ефективність дає використання термальних станцій у сільському господарстві. Так, на Північному Кавказі собівартість тепличних овочів, вирощених на геотермальних водах, у 1,5 рази нижча, ніж там, де парники обігріваються від котелень, що працюють на мазуті. У деяких районах Ставропольського краю, Омської області, у Казахстані, Грузії, Азербайджані термальні води також використовуються на тваринницьких фермах і парникових господарствах. За рахунок підземних вод у СНД можна теплофікувати 60 міст і 100 сільських районів. Перспективними в плані розвитку геотермічної енергетики є Камчатка, Курильські острови, Чукотка, Західний Сибір, Північне Забайкалля, Дагестан, Кавказ, Середня Азія. Тільки Західно-Сибірський підземний басейн гарячої води має площу близько 3 млн. км2, за розмірами це ціле Середземне море гарячої води під землею. На Камчатці та Курильських островах у зоні активного вулканізму (тільки діючих вулканів там понад 60) розташовані численні джерела гарячих вод із температурою 100°С та джерела пари, яка має значно вищу температуру. Перша в колишньому СРСР геотермальна станція почала працювати на Камчатці на р. Паужетці. В Україні досі немає жодної установки такого типу, проте перспективними зонами для використання геотермальної енергії є Карпати, Закарпаття та Крим. На території України (600 тис. кв. км) виявлено 9,5 тисяч теплових потоків, а Європа в цьому плані ще лишається майже невивченою - тут (а це приблизно 10 млн. кв. км) поки що зафіксовано 3,5 тисячі теплових потоків. Науковцями Інституту геофізики НАН України складено карту теплових потоків землі на всій її території. Завдяки карті стали відомими місця, де виявлено донедавна невідомі аномалії теплових потоків. Зі складеної науковцями карти видно, де можна добувати підземне тепло. Вже є проекти електростанцій, які могли б працювати в Закарпатті. Непогані шанси щодо цього має Крим.

  • 697. Екологічні проблеми зберігання та утилізації відходів
    Информация пополнение в коллекции 12.11.2010

    Стічні води, які надходять в аеротенки, продуваються знизу потужним струменем дрібних пухирців повітря. Очисну роль в аеротенку виконує активний мул - сукупність мікроскопічних рослинних і тваринних організмів. При надлишку кисню (пухирці повітря) і надходженні органічних речовин (стічні води) в активному мулі бурхливо розвиваються бактеріальний стан населення, мікрофауна і мікрофлора. Бактерії склеюються в пластівці, що мають велику робочу поверхню - близько 1200 м3 у 1 м3 мулу, і виділяють ферменти, що розщеплюють органічні забруднення до простих мінеральних речовин. Відбувається мінералізація органічних речовин. Поглинаючи в надлишку органічні речовини, бактерії активно розмножуються, їх кількість безперервно збільшується. Оскільки бактерії склеєні в пластівці, активний мул швидко осідає і відділяється від вже чистої води. Вода, що відстоялася, придатна для подальшого використання, а мул знову залучається до процесу очистки.

  • 698. Екологічні проблеми міст України
    Курсовой проект пополнение в коллекции 03.10.2010

     

    1. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Пробний підручник для учнів 10 11 класів. К.: Либідь, 2000. 336 с.
    2. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.
    3. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика /А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. К.: НІСД, 1997. 127 с.
    4. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. 416 с.
    5. Кондратюк Є.М., Харкота Г.І. Словник-довідник з екології. К., 1987.
    6. Костецький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). К., 2001.
    7. Кучерявий В.П. Екологія. Львів: Світ, 2001. 500 с.
    8. Ситник К.М., БрайонА.В., Городецкий А.В. Биосфера, экология, охрана природы. К., 1980.
    9. Стегній О.Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку (за рез. нац. соціол. досл.). К.: Наук, думка, 1996. 111 с.
    10. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячо-літь/А.С. Філіпенко,В.С. Будкін,А.С. Гальчинський та ін. К.:Либідь, 2002. - 470 с.
    11. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи: (Кол.моногр.)/ Г.В. Щокін, М.В. Попович, М.С. Кармазіна та ін.; За заг. ред. В.Г. Щокіна, М.Ф. Головатого - К.: МАУП, 2000. - 384 с.
    12. Хилько М.І. Екологічна культура: стан та проблеми формування. К.: Знання, 1999. 36 с.
    13. Экологические движения в странах Запада / Аспекты теории и практики. М.: Прогресе, 1990. 258 с.
  • 699. Екологічні проблеми міського середовища і містобудування
    Информация пополнение в коллекции 08.11.2010

    При малій рухомості повітря теплові аномалії над містом охоплюють шари повітря в 250-400 м, а контрасти температури можуть досягати 5-6°С. Бурхливий розвиток міст створює «острови підвищеної температури», які формують власний мікроклімат. Міста вдень поглинають тепло і віддають його назад в атмосферу вночі. Температура в таких містах, як Пекін і Атланта, підвищується на 5,5 градусів і більше. Такі температурні інверсії призводять до підвищеного забруднення атмосфери, виникнення туманів і смогів. У дітей, які проживають у районах міст з інтенсивно забрудненим повітрям, є зміни показників імунобіологічного статусу організму. У водіїв і пасажирів змінюються показники розумової та фізичної працездатності. У містах зростає кількість захворювань на кон'юнктивіт, екзему, фарингіт, ларингіт унаслідок забруднення атмосфери оксидом вуглецю, оксидом азоту, аміаком, вуглеводами, сірчистим газом, які викликають отруєння і, крім того, знижують захисні властивості організму.

  • 700. Екологічні проблеми озера Сасик
    Информация пополнение в коллекции 10.12.2010

    Кормова база риб, яка сформувалась у водосховищі, виявилась досить високопродуктивною і у перші роки становлення іхтіоценозу, рибопродуктивність сягала 35-40 кг/га. Тобто, у першій половині 80-х років створилися винятково сприятливі умови для нагулу риб короткого детритного ланцюга, що стрімко збільшили чисельність та біомасу. При цьому необхідно відмітити, що за весь період рибогосподарського використання прісноводного озера Сасик, його рибопродуктивність не досягала такої величини як у лимані (середнє значення у 70-ті роки кладало 52 кг/га). У Сасицькому водосховищі реєстрували 11 видів риб: сазан (короп), судак, лящ, карась сріблястий, товстолобик, білизна, окунь, краснопірка, тарань, чехонь, плоскирка. У 2000-2001 роках рибопродуктивність знизилась до мінімального значення за період існування водосховища 10,1 кг/га. Зміни у водосховищі Сасик призвели до скорочення числа біологічних видів, перш за все, цінних видів риб, та до розвитку синьо-зелених водоростей небезпечних для людини. Ведення рибного господарства можливе лише у водоймах, якість води яких відповідає вимогам до рибогосподарських водойм.