Екологічні проблеми озера Сасик

Информация - Экология

Другие материалы по предмету Экология

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Екологічні проблеми озера Сасик

 

План

 

Вступ

  1. Сасик (Кундук)
  2. Негативні наслідки перебудови водойми
  3. Стан води у водосховищі Сасик
  4. Стан біоти
  5. Природно рекреаційний потенціал озера Сасик
  6. Спасіння озера Сасик

Висновок

 

Вступ

 

Тема мого дослідження екологічні проблеми озера Сасик. Ця тема була, є і завжди буде актуальною. Екологія має багато визначень: наука про будинок, місцеперебування; наука про вивчення взаємин живих організмів з навколишнім середовищем, та інші. Екологія є дуже важливим аспектом існування людей, тварин, рослин. Ця тема являється актуальною тому, що екологічні проблеми впливають на життя людей, вони є небезпечними для всіх живих істот на світі. Вирішення таких проблем є дуже важливим. Проблеми озера Сасик також потребують вирішення тому, що воно перетворилось на екологічну катастрофу

 

1. Сасик (Кундук)

 

Сасик (Кундук) лиман на території Татарбунарського та Кілійського районів Одеської області на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу гирла Дунаю. Площа 210 квадратних кілометрів, глибина 2,7 кілометрів, ширина від 3 до 13 кілометрів. [6] Озеро повністю відокремлене від Чорного моря пересипом, через який проходить бетонна дорога, яка зєднує курорт Катранка Татарбунарського району та курорт Приморське Кілійського району. На морському боці пересипу знаходяться піщані пляжі. В озеро Сасик впадають річки Сарата та Когильник. Озеро замерзає в грудні, тане в березні. Сасик отримав статус міжнародних водно-болотистих угідь, як місце поселення водоплавних птахів, озеро занесене в міжнародний список Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь.

Місцеві жителі розповідають старовинну легенду про те, що дочка могутнього володаря Бессарабії, у відчаї від того, що батько не дозволяє їй зєднати своє життя з бідним пастухом перетворилась у чарівну лебідку і намагалась полетіти до коханого. Батько, дізнавшись про це, вискочив на стіну твердині і вистрілом з рушниці, вбив гордого птаха. Падаючи на землю, лебідка перетворилась у прекрасне синє озеро.

На початку 70-х років минулого століття урядом колишнього СРСР було прийняте рішення про будівництво величезної зрошувальної системи Дунай Дністер Дніпро. Відповідно проекту припускалось зєднати ці річки каналами, а всі причорноморські лимани на трасі зрошувальної системи перетворити в водосховища прісної води, відділивши їх дамбами від моря. Перший етап цього проекту перекриття дамбою придунайського лиману Сасик та будівництво каналу Дунай Сасик був реалізований уже в кінці 70-х років.

Припускали, що після того, як з лиману відкачають насосами морську воду і він буде промитий дунайською водою, яка надходить по каналу, Сасик перетвориться в прісне водоймище, придатне для зрошення та прісноводного риборозведення.

Незважаючи на докладені зусилля, водойма так і не набула повністю прісноводного характеру (так як запаси солі в донних відкладеннях виявилися набагато більшими за прогнозовані), тому обєми вилову риби не досягли запланованих в проекті опріснення значень. Окрім того, після опріснення раз на кілька років в лимані відбувається "цвітіння" води (вибухоподібне розмноження одноклітинних водоростей), що призводить до заморів риби. Також, всупереч запланованому при будівництві, вода лиману так і не досягла ступеню опріснення, який робив би її придатною для зрошення навколишніх полів (особливо це стосується південної частини водойми).

Реалізація цієї ідеї черговий раз підтвердила істину: грубе втручання у природу ніколи добром не закінчується. Створення Дунай-Дністровської зрошувальної системи на базі перетворення морського лиману Сасик в водосховище стало причиною виключно негативної екологічної трансформації і виникнення надзвичайно гострих економічних, екологічних, соціальних проблем та конфліктів.

 

2. Негативні наслідки перебудови водойми

 

Негативними наслідками перебудови екосистеми водойми, зміни її гідрологічного режиму є:

- деградація чорноземів у зоні зрошення в звязку з використанням непридатної для зрошення вод озера Сасик;

- підтоплення, заболочування прилягаючих до Сасику територій, абразія берегів;

- забруднення, цвітіння і непридатність для комунально-побутового використання вод Сасика;

- забруднення наявних підземних джерел питного водопостачання;

- забруднення прибережних акваторій моря;

- незадовільна іхтіотоксикологічна та іхтіопатологічна ситуація;

- погіршення санітарно-епідеміологічного стану в прилягаючих населених пунктах.

У регіоні водоймища склалася напружена соціальна обстановка, що обумовлена і його незадовільним екологічним станом.

Проблема Сасика є складною научною проблемою, яка потребує ретельної структуризації та пошуку різних рішень. У районі відсутня загальна концепція розвитку природно-господарського комплексу та рішення економіко-екологічних проблем.

 

3. Стан води у водосховищі Сасик

 

Перший період 80-ті роки-перша половина 90-х років. У цей період значні обєми води Сасику забирались на зрошування, скидалось у море біля 600 млн. м3 у рік, суттєво збільшилася сумарна річна витрата річок Когильник і Сарата. Коефіцієнт водообміну водосховища складав 2,24 рази на рік, тобто з