Экология

701. Екологічні проблеми промислових та побутових відходів
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

кг дм3 кг дм3 Полностью благоустроенные до- ма без отбора пищевых отходов 0,49-0,51 2,12-2,19 190-195 770-820 230-250 Неблагоустроенные дома без отбора пищевых отходов 0,93 2,57 340 940 360 Дома частного сектора с приусадебными участками 1,5 3,29 550 1200 460 Для благоустроенных домов с мусоропроводами норма накопления ТБО на 15% выше, чем для таких же домов, но без мусоропроводов Норма накопления ТБО для нежилых помещений Объекты образования Расчетная среднесуточная среднегодовая Плотность, ТБО единица кг дм3 кг м3 кг/м3 Больницы одна койка 0,64 2,16 235 0,79 300 Поликлиники один визит 0,01 0,05 200 Гостиницы одно место 0,25 18 90 0,43 210 Общежития „”0,26 1,07 96 0,39 250 Санатории, дома отдыха "_" 0,69 2,47 250 0,9 270 Детские сады, ясли "_" 0,33 1,08 79 0,26 300 Школы один ученик 0,08 0,38 20 0,1 210 Профучилиша „_” 0,42 1,66 100 0,4 250 Вузы или техникумы "_" 0,1 0,46 24 0,11 220 Театры или кино одно место 0,06 0,28 20 0,1 200 Учреждения один работник 0,27 1,18 70 0,3 230 Рестораны одно блюдо 0,09 0,27 330 Кафе, столовые "_" 0,05 0,17 300 Промтоварные магазины 1м2 торг. площади 0,16 0,8 50 0,25 200 Продуктовые магазины "_" 0,32 1,42 100 0,44 230 Рынки „”0,09 0,22 33 0,8 400 Склады 1мг площади 0,09 0,19 35 0,07 500 Вокзалы "_" 0,36 1,37 130 0,05 260 1.2 Характеристика твердых промышленных отходов
702. Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
1. Анучин В.А. Основы природопользования. - М.: «Мысль»1994.
2. Бондар В.С. та ін. Комплексне використання і охорона лісів. - К.: Урожай, 1985.
3. Дудар Т.Г. Ехономіка природокористування. - К., 1994.
4. Заставний Ф. Д. Географія України. Львів, 1994.
5. Конищева Н.И. та ін. Ресурсозбереження. - К.: Наук. думка, 1992.
6. Національна доповідь про стан навколишнього прродного середовища в Україні. - К., 1993.
7. Мирзаев Г.П, Иванов Б. А. Экология и рациональное использование природных ресурсов - Л.» 1983.
8. Руденко Д.П. Довідних з географії природно-ресурсного потенціалу Україна. - К., Вища. шк., 1993.
9. Розмiщення продуктивних сил України: Пiдручник С.П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та iн.; За ред. Є. П. Качана.- К.: Вища шк., 1998.
10. Суховеркова С.М. Экономика и экология. - М.: Высш.-шк., 1903.
11. Экологические проблемы Украины и пути их решения: -К., 1991.
703. Екологічні проблеми Світового океану
Информация пополнение в коллекции 08.09.2010

Консалтингова фірма Cutter Information Corporation проаналізувала, в яких регіонах планети найчастіше відбуваються розливи нафти. У рамках дослідження була перевірена статистика за період з 1960 по 2005 рік, причому враховувалися тільки достатньо крупні аварії, в результаті яких у воді опинилося більше 10 тис. галонів (34 тонн) нафти та нафтопродуктів. Найбільша кількість аварій відбувалося в Мексиканській затоці, поблизу Північно-Східного узбережжя США, в Середземному морі, в Персидській затоці і в Північному морі. За підрахунками Національного Дослідницького Ради США щорічно у воду потрапляє майже 1.5 млн. кубічних метрів нафти і нафтопродуктів, близько 45% витоків мають природні причини. Приблизно 5% нафти потрапляє в моря, океани і озера в результаті процесу видобутку і виробництва. Транспортні аварії забезпечують 22% подібних розливів. Решта нафти потрапляє у воду в результаті сотень і тисяч дрібних аварій і витоків. Британська консалтингова фірма TINA Consultants, що займається запобіганням витоків нафти з нафтопромислів, нафтопереробних підприємств і трубопроводів, підрахувала, що за період з 1995 по 2005 рік на кожен 1 млн. тонн добутої чи зберігається нафти, доводилося 0.94 витоків, в результаті яких в море \ річку \ озеро потрапляло 3.06 тонни нафти або нафтопродуктів. Агентство з охорони навколишнього середовища \ Environmental Protection Agency стверджує, що, незважаючи на всі зусилля, щорічно в США фіксується 14 тис. розливів нафти, для ліквідації наслідків яких потрібні тисячі фахівців.
704. Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва
Контрольная работа пополнение в коллекции 26.10.2010

Інтенсивні ерозійні процеси посилюють винос мінеральних добрив, пестицидів, а також твердих часток ґрунту у водойми, що спричиняє їх замулення, погіршення санітарно-гігієнічних властивостей питної води. Ще одним джерелом забруднення середовища є також підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію, котельні, тракторні бригади, тваринницькі комплекси та ферми. Вплив великого тваринницького комплексу на природу прирівнюється до впливу чималого міста. Типовий свинарський комплекс дає щорічно близько 1 млн. кубометрів органічних стоків, маленька ферма на 100 корів рівносильна за рівнем забруднення селищу з 10 тис. жителів. Поблизу ферм у ґрунти, підземні води та відкриті водойми у значних кількостях надходять вуглець, фосфор, калій, азот, сірка та інші елементи. Проте випадки розміщення тваринницьких комплексів та птахофабрик на недопустимо близьких відстанях від водоймищ є досить частими.
705. Екологічні проблеми сучасного суспільства
Контрольная работа пополнение в коллекции 28.02.2011
1. Специфика философского знания и проблема человека в истории философии.-М.,1989.
2. Эрих Фромм «ИМЕТЬ ИЛИ БЫТЬ» Перевод: Н.Войскунской, И.Каменкович, Е.Комаровой, Е.Рудневой, В.Сидоровой, Е.Фединой и М.Хорькова, Москва. изд. "АСТ", 2000
3. Моисеев Н.Н. Экология глазами математика. М.:1988. - 368 с.
4. Толстоухов А.В., Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегам. К., 2001. - 406 с.
5. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед економічних реалій. К., 1998. - 325 c.
6. Хесле В. Философия и экология. М.,1994, с.7
7. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. - 416 с.
8. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань К.: Либідь, 2000. - 336 с.
9. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячо-літь/А.С. Філіпенко,В.С. Будкін,А.С. Гальчинський та ін. - К.:Либідь, 2002. - 470 с.
10. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи: (Кол.моногр.)/ Г.В. Щокін, М.В. Попович, М.С. Кармазіна та ін.; За заг. ред. В.Г. Щокіна, М.Ф. Головатого - К.: МАУП, 2000. - 384 с.
11. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.
12. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика /А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. - К.: НІСД, 1997. - 127 с.
13. Кондратюк Є.М., Харкота Г.І. Словник-довідпик з екології. К., 1987.
14. Костецький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). - К., 2001.
15. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2001. - 500 с.
16. Ситник К.М., БрайонА.В., Городецкий А.В. Биосфера, экология, охрана природы. К., 1980.
17. Стегній О.Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку (за рез. нац. соціол. досл.). - К.: Наук, думка, 1996. - 111 с.
18. Хилько М.І. Екологічна культура: стан та проблеми формування. - К.: Знання, 1999. - 36 с.
19. Экологические движения в странах Запада / Аспекты теории и практики. - М.: Прогресе, 1990. - 258 с.
706. Екологічні проблеми, пов’язані з експлуатацією теплових двигунів
Информация пополнение в коллекции 05.04.2010

Дві найвідоміші кризи - глобальне потепління та зменшення озонового шару в стратосфері - підсилюють одна одну і так чи інакше пов'язані з використанням теплових двигунів та фреону. Глобальне потепління призводить до збільшення кількості водяної пари в атмосфері і поглинання нижньою її частиною інфрачервоних променів, яке у протилежному випадку випромінювалося б назад у космос, пройшовши через стратосферу. Унаслідок цього стратосфера охолоджується, тоді як нижня частина атмосфери нагрівається. Холодніша стратосфера з більшою кількістю водяної пари означає більшу кількість кристаликів льоду в озоновому шарі, особливо у полярних регіонах, де хлорфторвуглеці змішуються з озоном у присутності льоду і таким чином швидко зменшують концентрацію озону. Що тонший озоновий шар то більше ультрафіолетові промені бомбардують поверхню Землі й усі організми, що живуть на ній. Ультрафіолетове випромінювання вражає рослини, які в нормальних умовах поглинають велику кількість СО2 завдяки фотосинтезу, і, схоже, серйозно руйнує їхню здатність до цього. Коли рослини поглинають менше СО2, то цього газу стає в атмосфері більше, а це спричинює ще більше глобальне потепління і все більше охолодження стратосфери. Внаслідок величезного накопичення газу метану в атмосфері над великими містами з'являються “фосфоресцентні хмари”. Метан ще називають природним газом; він виділяється із сміттєзвалищ, вугільних копалень, внаслідок неповного згоряння вугілля та від інших різноманітних видів людської діяльності. Навіть якщо фосфоресцентні хмари спостерігалися і раніше, уся ця надлишкова кількість метану несе велику кількість водяної пари у верхні шари атмосфери, де вона конденсується на значно більшій висоті та утворює все більше хмар. При цьому ми знову ж таки збільшуємо загрозу глобального потепління, оскільки метан - один з парникових газів, що накопичуються найшвидше, третій після вуглекислого газу та водяної пари у загальному об'ємі газів, що змінюють хімічний склад атмосфери.
707. Екологічні та абіотичні фактори
Информация пополнение в коллекции 26.02.2011

У 1840 році німецький хімік-органік Ю.Лібіх висунув теорію мінерального харчування рослин. Він установив, що розвиток рослин залежить не тільки від тих хімічних елементів або речовин (тобто факторів), що присутні в достатньому для організмів кількості, але і від тих , котрих не вистачає. Наприклад, надлишок вологи або азоту не замінить недоліку бора або заліза, що звичайно присутні в ґрунті в мікрокількості. У результаті своїх досліджень Лібіх сформулював «Закон мінімуму», відповідно до якого необхідно збільшити вміст у ґрунті живильної речовини, що знаходиться в мінімумі. Закон справедливий не тільки для рослин: для людей недостача чого-небудь повинна компенсуватися уживанням вітамінів або мікроелементів. Через 70 років американський учений Шелфорд В. показав, що не тільки речовина, що є присутня у мінімумі, але і надлишок якогось елемента може приводити до небажаних відхилень. Наприклад, надлишок ртуті в організмі людини по відношенню до деякої норми, викликає важкі функціональні розлади. При недоліку води в ґрунті асиміляція рослиною елементів мінерального харчування утруднена, але і надлишок води небажаний: можуть «задихнутися» корені, виникають анаеробні процеси, закисання ґрунту. Як надлишок, так і недолік величини рН визначає кислотність ґрунту, середовища. Багато рослин, тварин, мікроорганізмів дуже чуттєві до найменших змін рН (наприклад, у біологічному очищенні стічних вод). Фактори, як у надлишку, так і в недоліку стосовно оптимальних вимог організму, називаються лімітуючими, а правило одержало назву «Закону фактора, що лімітує,» або «Закону толерантності». Закон фактора, що лімітує, враховується в заходах щодо охорони навколишнього природного середовища від забруднення. Підвищення норми шкідливих домішок у повітрі, воді представляє серйозну загрозу здоров'ю людей.
708. Екологічно чисті ліки. Вимоги до їх виробництва
Информация пополнение в коллекции 15.11.2010

Дезінфікувальні й мийні засоби, які використовують у чистих приміщеннях, слід контролювати на мікробіологічну чистоту. їхні розчини потрібно зберігати в попередньо вимитих ємкостях; не можна зберігати розчини дезінфікувальних та мийних засобів протягом тривалого часу без стерилізації. Не дозволяється доливати знову приготовлені розчини в ємкості, уміст яких вже частково використано. Дезінфікувальні та мийні засоби, які використовують у зонах із класами чистоти А і В, перед застосуванням слід стерилізувати. У чистих приміщеннях також можна проводити фумігацію з метою знищення мікроорганізмів у важкодоступних або недоступних місцях. Повітря й поверхні у чистих приміщеннях під час технологічного процесу контролюють на мікробіологічну чистоту через певні проміжки часу. Якщо виробництво здійснюють в асептичних умовах, то частоту контролю збільшують, щоб гарантувати відповідність чистоти навколишнього середовища до встановлених вимог. Результати цих досліджень слід враховувати під час видачі дозволу на реалізацію кожної серії продукції. Також регулярно контролюють уміст у повітрі частинок. Коли технологічний процес призупинено, то інколи рекомендують проводити додатковий контроль, наприклад, після валідації систем, прибирання або фумігації (GМР ВООЗ). Таким чином, екологічно чисті, якісні ліки це ліки, які виробляються із урахуванням всіх норм і правил, зазначених вище. Будемо сподіватись, що сучасні українські виробники не будуть гратися у схованки зі своєю сумлінністю, бо кожен із лікарських препарат може вилікувати, а може й вбити, в їхніх руках життя багатьох людей.
709. Екологія
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Забруднення вод завдає шкоди здоров'ю людини і рибних запасів. Деградація сільськогосподарських угідь призвела до посухи й ерозії грунтів у багатьох районах. Звідси недоїдання, голод, хвороби. Забруднення повітря завдає вусі більш суттєвий збиток здоров'ю людей. Масове знищення лісів негативно позначається на кліматі і скорочує біологічне розмаіття, генофонд. Серйозною загрозою здоров'ю є виснаження озонового протоці, що захищає від шкідливих випромінювань Сонця. До катастрофічних змін у кліматі Землі веде "парниковий ефект", тобто глобальне потеплення в результаті викидів вуглекислого газу, що зростає, в атмосферу. Нераціональне використання мінеральних і живих ресурсів веде до їхнього виснаження, що знову ставити проблему виживання людства. Нарешті, аварії на підприємствах, пов'язані із радіоактивними й отруйними речовинами, не говорячи вже про іспит ядерної зброї, заподіюють величезну шкоду здоров'ю людей і природі. Достатньо пригадати про аварію на Чорнобильській АЕС і на американському хімічному заводі в Індії. Великий збиток навколишньому середовищу приносять збройні конфлікти, про що свідчить досвід війн у В'єтнамі, Кампучії, Перській затоці, у Югославії й ін.
710. Екологія в житті людини
Информация пополнение в коллекции 20.07.2010
1. Хілько М.І. Екологічна криза у філософсько-етичному вимірі // Філософська думка, 2000 № 3, с.24
2. Макасєєв М.В., Лисак (Бєлова) А.В. Теоретичні основи принципу регенерації та використання хвильової енергії при глісуванні системи профілів // Приладобудування 2003: стан і перспективи. Тези доповідей. - Київ, НТУУ “КПІ". - 2003. С.106-107
3. Макасєєв М.В., Лисак (Бєлова) А.В. Глісування системи незалежних пластин тандем із заданими навантаженнями та вільними кутами ходу // Наукові вісті НТУУ “КПІ. - 2005. - №5.
4. Ефимов К.М. Катастрофическое состояние окружающей среды как негативная социальная реалия XXI века // Вестник московского университета, 2005, № 3, с. 19 - 35
5. Кисельов М.М. Гуманістичні засади сучасної екології // Філософська думка, 2000, № 3, с.4
6. Кисельов М.М. Екологічна свідомість як феномен освітянського процесу // Філософська думка, 2005, № 2, с.130
7. Павленко А.Н. "Экологический кризис" как псевдопроблема // Вопросы философии, 2002, № 7, с.66
8. Гардашук Т.В. Феміністичний вектор екологізму // Філософська думка, 2005, № 5, с.91
9. Горлинский В.В. Ценностная рефлексия экологической безопасности // Практична філософія, 2004, № 4, с.33
10. Сергеева О.А., Платонов Г.В. Природный фактор в цивилизационной концепции // Вестник московского университета, 2001, № 6, с.53
11. Турлак В.А. Радиационное загрязнение окружающей среды как глобальная социально-экологическая проблема // Вестник московского университета, 2005, № 4, с.96
12. Кисельов М.М. Екологія як чинник трансформації методології сучасної науки // Філософська думка, 1998, № 3, с.55
13. Деркач В.Л. Людина і природа: міфи сучасної свідомості та проблема збереження доокілля // Філософська думка, 2000, № 3, с.75
14. Вернер Тобальд Экология как эразац-реалия и вопрос ее рациональной обосновываемости // Вопросы философии, 2003, № 12, с.93
15. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій // Київ: Тандем, 2000
16. Крисаченко В.С. Екологічна культура. Теорія і практика: Навчальний посібник // Київ: Заповіт, 1996
17. http://www.lib. meta.ua - Учение В.И. Вернадского о Ноосфере.
18. http://www.nanonewsnet.ru
711. Екологія в Україні
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Дуже складна ситуація в Україні з прісною водою. Близько 800 сіл країни користуються привозною водою, 90% сіл не мають водогону, кількість невеликих річок зменшилася на три тисячі. Спостерігається процес швидкої втрати якості поверхневих та підземних вод, що повязано зі скиданням сильно забруднених стічних вод. Основний стік (до48%) неочищеної води дає комунальне господарство України. Це зумовлено недоскональністю очисних споруд і відсутністю грошей на їх будівництво та ремонт. Води річок Дніпра та Дністра у ряді випадків перевищують 14 норм нітратів, 11 нафтопродуктів, 10 фенолу. Ці річки протікають в районах інтенсивного сільськогосподарського та промислового використання. Дністер виявився найбільш забрудненою рікою України. У 1991-1992 роках, коли була зроблена досконала система пропуску води в системі Дністровського водосховища, санітарний стан цієї річки став покращуватися. Забруднення рік та підземних вод призводить до різкого забруднення Азовського та Чорного морів. Щорічно в Азовське море скидається 1,1 млрд. м3 неочищених стоків, в Чорне море 2 млрд. м3. Майже усі підземні води, як показують аналізи, вміщують надлишок пестицидів, мінеральних добрив та інших шкідливих речовин.
712. Екологія водосховищ
Информация пополнение в коллекции 23.12.2010

На Земній кулі створено і готується до заповнення більше 14 тисяч водосховищ. Їх повний обєм складає близько 6 тис. км3, що в 5 разів перебільшує обєм води, який міститься одночасно в річкових руслах. Сумарний корисний обєм водосховищ (3 тис. км3) дозволяє збільшити сталий річковий стік зі всієї суші на 25 %. Площа дзеркала водосховищ 400 тис. км2, а з урахуванням площі озер, які знаходяться в підпорі (Вікторія, Байкал, Онтаріо, Онезьке, Венерн, Зайсан і інш.), вона складає близько 600 тис. км2. Таким чином, люди створили на планеті нові водосховища, сумарна площа яких рівна площі Каспійського і Аральського морів. З 1950 року число водосховищ на Земній кулі утроїлось, а їх обєм виріс в 5 разів. В цей же час були створені найбільші водосховища світу. Найбільший обєм і площу водяного дзеркала має водосховище Оуен-Фолс в Африці (відповідно 204,5 млрд. м3 і 76 тис. км2).
713. Екологія і практична діяльність людини
Курсовой проект пополнение в коллекции 04.12.2010

Не менш сумну славу має «кірішінський синдром». В м. Кіріші, що знаходиться на північному сході Росії, виникло масове захворювання мешканців. Воно було викликане викидами збудованого тут біохімзаводу з виробництва мікробіологічного білку - папріну, або БВК (білково-вітамінний концентрат). Виробництво БВК має досить довгу історію. Вперше мікробний синтез білку за рахунок грибків з роду Сапаіаа був здійснений у Німеччині ще в часи першої світової війни. Пізніше ця технологія отримала певне поширення в США та Великобританії. У колишньому СРСР виробництво БВК було розпочате у 80-х pp. XX ст. на основі рідких парафінів нафти, метанолу та природного газу і сягало більше 1 млн. тонн БВК (папріну) в рік. Але це виробництво було екологічно таким брудним, технологія та техніка безпеки порушувалися настільки грубо, що викиди дрібнодисперсного папрінового пилу в атмосферу виявилися практично неминучими. Його вплив на органи дихання людини вкрай несприятливий і веде до розвитку тяжких алергічних астмоподібних захворювань, що нерідко закінчуються смертю. Усі біотехнологічні виробництва мають підвищену небезпечність, оскільки для їх здійснення методами генної інженерії почали створювати особливі штами мікроорганізмів. Вириваючись "на волю", вони можуть ставати набагато небезпечнішими, ніж хімічні або радіоактивні забруднювачі.
714. Екологія людини – наука про антропоекосистемах, їх структурі, динаміки і функціонуванні
Информация пополнение в коллекции 21.06.2010

Проблеми охорони навколишнього середовища традиційно відносять до області екології. А медики, кажучи про екологію, в першу чергу мають на увазі вплив антропогенної діяльності на живу природу, відокремлюючи її від медичних проблем охорони навколишнього середовища: ці проблеми у вітчизняній медичній науці традиційно виділені в особливий розділ, званий гігієною, яка займається місцем існування людини, тобто умовами його праці, побуту і відпочинку. В середині нашого сторіччя перед гігієнічною наукою, як і перед всією медичною, виникли ряд нових проблем, обумовлених науково технічною революцією. Унаслідок індустріального зростання, що продовжується, хімізації сільського господарства і побуту, зростання транспорту і засобів зв'язку істотно змінилося навколишнє людину середовище. Вона завжди, в будь-яку історичну епоху діяла на людину чинниками різної природи: хімічними (різні компоненти пищи, води, атмосферного повітря): фізичними (температура, сонячне світло і ін.) і біологічними (різноманітні мікроорганізми). Одні з них впливали сприятливо, інші ні, але в цілому їх дія була відносно збалансована і не приносило людині помітної шкоди. Проте зараз кількість несприятливо спливаючих речовин сильно зросла, а, крім того, з'явилися ряд принципово нових, небезпечних для здоров'я чинників, з домішки у викидах промислових підприємств, нові фізичні чинники (інтенсивний шум, електромагнітні поля радіостанцій і телецентрів), нові біологічні забруднюючі речовини, пов'язані з розвитком біотехнологічних виробництв (гормони, вітаміни, антибіотики, і т.п.), сприяючі алергії. Необхідність вивчення такого абсолютно нового навколишнього середовища зажадала створення принципово нових підходів. Метою її є наукове обґрунтування принципів оздоровлення умов життя, праці, побуту і відпочинку людей, охорони і зміцнення здоров'я населення з урахуванням постійних змінних зовнішніх умов.
715. Екологія міських систем
Методическое пособие пополнение в коллекции 14.06.2010
1. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем / Інститут регіональних досліджень НАН України. - К.: Видавничий дім А.С.С., 2004. - 400 с.
2. Кучерявий В.О. Урбоекологія. - Львів: Світ, 1999. - 372 с.
3. Кучерявий В.О. Фітомеліорація. - Львів: Світ, 2003. - 539 с.
4. Мольчак Я.О., Клименко М.О., Фесюк В.О., Залеський І.І. Рівне: природа, господарство та екологічнч проблеми. Монографія. - Рівне: НУВГП, 2008. - 314 с.
5. Солуха Б.В., Фукс Г.Б. Міська екологія. - К., 2003. -338с.
6. Экология города. Учебник / под ред. Стольберга Ф.В. - К.: Либра, 2000. - 400 с.
716. Екологія Сумської області
Доклад пополнение в коллекции 07.03.2010

Потребує вдосконалення система поводження з токсичними промисловими і твердими побутовими відходами. Загальний обсяг накопичених відходів перевищив 29,4 млн. тонн, що в розрахунку на 1 км2 площі становить 1234 т (по Україні відповідно 25 млрд. тонн та 40 тис. тонн). Майже 93% загальної кількості відходів накопичено у Сумському районі. Це відходи ВАТ "Сумихімпром", ВАТ "Центролит" та інших підприємств. Тверді побутові відходи розміщуються на 324 полігонах та звалищах, більшість з яких вже вичерпала свій ресурс. В цій ситуації необхідна системна робота з впровадження системи збору, видалення і сортування твердих побутових відходів з вилученням ресурсоцінних компонентів для вторинної переробки - макулатури, скла, полімерних матеріалів.
717. Екологія як теоретико-наукова основа природоохоронної галузі
Курсовой проект пополнение в коллекции 13.11.2010

Будь-яка зміна середовища (речовини, енергії, інформації, динамічних якостей ГС) неминуче призводить до розвитку природних ланцюгових реакцій, що йдуть у бік нейтралізації зробленої зміни або формування нових природних систем, утворення яких при значних змінах середовища може прийняти безповоротний характер. Під ланцюговою реакцією в природі розуміється ланцюг природних явищ, кожне з яких і причиняє за собою зміну інших, пов'язаних з ним явищ. Наприклад, вирубання лісу в басейні ріки, яка впадає в озеро, призводить до усихання малих річок, зниження рівня і грунтових вод, зменшення вологості ґрунту, зниження рівня води в річці і озері, а це разом з іншими факторами веде до недостачі води в місті, загибелі риби, розвитку синьо-зелених водоростей і інших гідробіонтів, до евтрофікації водних об'єктів тощо. Будівництво дамби з метою накопичення води в річці і іригаційній мережі для нормального зволоження ґрунтів не вирішує проблеми підтримки рівня ґрунтових вод; навпаки, витрата води на випаровування в зрошувальних системах і з поверхні водосховища посилює нестачу річкового стоку в озеро, затримує твердий стік, спричиняє заболочування місцевості, а іригація-додаткове засолення ґрунтів і подальші негативні впливи іригаційних вод на водні об'єкти. У відповідності з принципами Ле Шательє-Брауна речовинно-енергетичні, інформаційні і динамічні зміни відбуваються в напрямі, що забезпечує збереження загальної їх суми, тобто її стійкість. Якщо антропогенне навантаження перевищить здатності екосистем до саморегуляції і принцип Ле Шательє-Брауна перестане діяти, то це може привести до загибелі всієї екосистеми (наприклад, вважається, що для підриву стійкості біосфери досить втратити 20-30% видів). При зовнішньому впливі, що виводить систему з стану стійкої рівноваги, ця рівновага зміщується в тому напрямі, при якому ефект зовнішнього впливу ослаблюється. Дія принципу Ле Шательє-Брауна в наші дні глибоко порушена. Якщо наприкінці XIX ст. ще відбувалося збільшення біологічної продуктивності у відповідь на зростання концентрації СО, в атмосфері, то з початку XX сторіччя це не відбувається. Навпаки, біота викидає СОр а її біомаса автоматично знижується. У цих умовах відновлення принципу можливе лише за рахунок скорочення антропогенно змінених площ.
718. Еколого-біологічна характеристика демографічної картини сучасного Світу. Особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі
Методическое пособие пополнение в коллекции 24.06.2010

В порівнянні з іншими ссавцями подібних розмірів потенційна швидкість розмноження людини є низькою. Більшість жінок не може народити впродовж життя більше 6-11 дітей, оскільки організм поступово руйнується від родів. Але і ця потенційна плодючість впродовж тисячоліть не реалізовувалась, і лише з переходом до землеробства почали зявлятись багатодітні сімї. В минулому, середній вік людини складав приблизно 25 років, репродуктивної зрілості жінка досягала до 15 років, і за десять років дорослого життя вона народжувала приблизно 3 дитини. Тобто, людині як виду властива К- стратегія. Але в межах своєї потенціальної плодючості вона може зміщуватись в сторону R стратегії. З розвитком суспільства, поступово збільшувався середній вік людини, а відповідно і репродуктивний вік жінки. Перехід до осілого способу життя призвів до збільшення щільності населення в осередках стародавнього землеробства. Збільшення щільності спровокувало появу інфекційних захворювань, а, відповідно, і смертності, в першу чергу дитячої. Збільшення дитячої смертності компенсувалось збільшенням народжуваності. В багатьох релігіях Світу заохочується багатодітність, стимулюється народжуваність, регламентується соціальне положення жінки. В суспільстві формується інститут сімї, намагання мати більше дітей, але одночасно легке відношення до дитячої смертності. З розвитком гігієни, медицини дитяча смертність стала незначною, тривалість життя виросла і ріст популяції могла забезпечити і більш низька народжуваність. Як наслідок, в країнах, що першими стали на шлях індустріалізації народжуваність поступово скорочувалась, а популяції переходили до К- стратегії. Разом з цим спостерігається кореляція між віком матері і частотою народження дітей з аномаліями. Доведено невпинне зростання дітей з вадами із збільшенням віку матері від 30 до 49 років. Виявляється, що в основі цього явища лежать біологічні процеси. З віком зазнає змін рН, особливо в результаті запальних захворювань статевих органів, що призводить до порушення мейозу. Другою причиною є ендокринопатії (зміна гормонального статусу жінок), що можуть викликати появу дітей з мозаїцизмом і синдромом Дауна. На певній стадії онтогенезу спостерігається втрата репродуктивної функції (клімакс). Розвиток клімаксу повязаний із складною нейрогуморальною перебудовою в системі : гіпоталамус-гіпофіз-гонади. Клімакс розвивається саме в той час, коли в статевих клітинах зростають пошкодження геному, підвищується ризик пошкодження спадкової інформації. Втрата репродуктивної функції в цей час має адаптивне значення, оскільки попереджає поширення спадкових захворювань. Клімакс існує як у жінок, так і у чоловіків, але у останніх нейрогуморальна перебудова більш довготривала.
719. Еколого-біологічні дослідження місцевості
Дипломная работа пополнение в коллекции 13.09.2010
1. ГОСТ 17.2.1.01-76. "Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів по складу, 1976 p.
2. ГОСТ 17.2.3.02-73 Охорона природи. Атмосфера, правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами, 1973 p.
3. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин", 1980 p.
4. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Метеорологічні аспекти забруднення і промислові викиди", 1980 p.
5. Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 3086-84).
6. Баженов В.С. Вредные химические вещества. Львов: Химия, 1990. 318 с.
7. Базовые нормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины от 16.04.1995, №35. Мінохор НПС України.
8. Беспяматов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник. - Львов: Химия, 1985. 528 с.
9. Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной, И.Д. Гадаскиной. Львов: Химия, 1985. 464 с.
10. Вредные вещества в промышленности: в 3-х т. / Под ред. Н.В. Лазарева, Э.Н. Левиной. Львов: Химия, 1977. 355 с.
11. Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на ВАТ "Чернігівське Хімволокно". - Чернігів, 2008. 101 с.
12. Інструкція "КНД 211.2.3.063-98 Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів". Київ, 1998.
13. Карпенко Ю.О, Графін М.В. Зелений туризм на Чернігівщині. Чернігів, 2003. 100 с.
14. Коваленко С. Туристичні можливості Новгород-Сіверщини // Пульс недели, 2004 3 сентября. - С. 5.
15. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. Киів, 2001. 89 с.
16. Козаков А. Давноруське місто Радичів // Деснянська правда, 1991. 24 грудня. С. 3.
17. Корбач І. Березна місто літописне. // Сіверський літопис, 2002 - № 6. С. 50-58.
18. Короткий хімічний довідник. // Під ред. В.А. Рабіновича. - Львів, "Хімія", 1977. 210 с.
19. Крупним планом Корюківський район: / Історичний факт // Деснянська правда, 2001. 7 грудня. С. 2.
20. Лазарев Н.В., Левина З.Н. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. - Львов: Химия, 1976. 450 с.
21. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственных сточных вод. - М.: Химия, 1974. 320 с.
22. Новгород-Северский: город десяти веков. К.: Мис-тво, 1989. 167 с.
23. Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБУВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 14414-87).
24. Осипчук Н. Зелений туризм // Соціальна політика, 2005. 6 червня. С. 4.
25. Охрана окружающей среды. / Под ред. С.В.Белова. М.: Высшая школа, 1991. 319 с.
26. Пятериков С. Новгород-Сіверський. // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2001. № 47.
27. Панов И.Н. Экологический туризм. //География. - 1997. - №45. с. 11.
28. Писарчук Є.А., Кухта А.М. Екологічне виховання учнів: Посібник для вчителя. К.: Рад. Шк., 1990. 235с.
29. Понесення моє. Перекази, легенди, та оповідки про Сіверський край. Зібрала Римма Демяненко. - Чернігів, 2001. 158 с.
30. Постійний технологічний регламент дільниці нейтралізації і очищення промислових стічних вод, установка для спалювання вод що містять ГМД. - Чернігів, 2002. - 18 с.
31. Потапенко Л. Зелений туризм на Чернігівщині. // Чернігівські відомості. 2003 12 вересня. - С. 9.
32. Руденко М. Любеч князівський, Любеч сучасний // Деснянська правда, 2002. 29 жовтня. С. 4.
33. Руденко Н. Зелений туризм [На Чернігівщині] свято для душі. // Біла хата, 2004. 9 липня. С. 1.
34. Санітарні правила з охорони атмосферного повітря населених місць. - Москва, 1989 p.
35. Сапон В. Тріумфальна арка у Новгород-Сіверському. //Деснянська правда 2005. 3 лютого. С. 12.
36. Справочник по охране окружающей среды. / В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. К.: Будівельник, 1986. 152 с.
37. Старчак В.Г., Куз Н.О., Багін В.К. Про ефективність утилізації відходів для протикорозійного захисту // Фіз.-хім. механіка матеріалів. 1997. Т.33, №2. С. 112-114.
38. Тарасенок А. Виды экологического туризма. //Туризм и отдых. 2000. - №21. С. 5-7.
39. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. - Київ, „Укр. Рад. Енциклопедія”, 1990. 1006с.
40. Янко М.П. Топонімічний словник. Український словник-довідник. - К.: Знання, 1998. 429 с.
720. Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП "Шахта ім. В.І. Леніна"
Курсовой проект пополнение в коллекции 04.01.2010

Терикони породи займають величезні площі, приводячи до інтенсивної газопилової поразки повітря і хімічного отруєння поверхневих і ґрунтових вод, а також істотно змінюючи гідродинамічний режим і рівень підземних вод. Всього ж в Донецькому кам'яновугільному басейні налічується 1185 відвалів, що діють і «відслужили», і териконів, з яких близько 400 горять і щорік викидають в атмосферу понад 500 тис. т шкідливих газоподібних речовин, а дощові води, потрапляючи на ці відвали, розчиняють значну кількість небезпечних хімічних елементів і насичують ними ґрунтові води. Щорік з 1 га середнього по величині терикону видувається більше 35 т ґрунти і вимивається велика маса водорозчинних солей. Продукти вітрової ерозії впливають на довкілля на відстані до 100 км. від джерела забруднення. Зона забруднення продуктами водної ерозії менша, але, потрапляючи в грунт, водоймище і джерело водопостачання, вони «крадуть» і без того дефіцитні водні ресурси регіону. Таким чином, окрім забруднення повітря, терикони і відвали унаслідок дренажу крізь них дощових і талих вод інтенсивно псують поверхневі і підземні води токсичними елементами вугілля і породи, що вміщає його. Для запобігання самозагоранню вугільних відвалів передбачається побудувати в Донбасі до 200 плоских відвалів, які не горять. До того ж, відвали сплощень зручно використовувати під різні господарські потреби і рекультивувати їх. Крім того, для запобігання забрудненню природного довкілля необхідно максимально витягувати з відвальних порід сірку, вугілля і рідкоземельні елементи, використовувати відвальні породи для виготовлення цеглини і інших будівельних матеріалів, а також для закладки відпрацьованого простору шахт, особливо в зонах розташування населених пунктів і підприємств. Площу «відвальних» земель складає більше 7 тис. га, а шламонакопичувачів 4 тис. га. В даний час саме тут «заархівувало» до 1,3 млрд. т порід, причому, щорік додається 60 млн. т. Раціональне ж використання їх останніми роками складає близько 17% від щорічного об'єму видачі на поверхню, у тому числі для забутування виробленого простору в шахтах лише 9%. Це свідчить про переважання на шахтах методу обвалення гірських порід у виробленому просторі, який обумовлює інтенсивне просідання земної поверхні (щорік на площі до 1000 км2); перевищення п'ятиметрового рівня супроводиться затопленням, підтопленням, вимоканням дерев і появою боліт.

Blog

Экология